Учебное пособие: Глобальні інформаційні мережі
2. Ввести команду: telnet
svm-070
3. Зареєструватись в
ОС UNIX.
4. Ознайомитись з
довідковою інформацію по наведених в теоретичній частині командах ОС UNIX
(використовуючи команду man).
5. Навчитись
працювати з командами ОС UNIX: створювати та знищувати директорії, створювати,
копіювати, переіменовувати, переглядати, архівувати та знищувати файли (всі
експерименти проводити в окремій особистій директорії).
6. Вийти з системи.
ЗМІСТ ЗВІТУ
1. Назва та мета
виконання лабораторної роботи.
2. Опис процедури
реєстрації в системі ОС UNIX.
3. Опис основних
команд ОС UNIX.
4. Формати запуску
команд ls, rm та список головних ключів.
5. Формати запуску
команди архіватора tar для архівування та розархівування файлів із стисненням
та без стиснення.
6. Висновки.
ВІДДАЛЕНИЙ ТЕРМІНАЛ TELNET
Віддалений доступ - це робота на віддаленому комп'ютері в режимі,
коли локальний комп'ютер емулює термінал віддаленого комп'ютера, тобто можна
робити все (або майже все), що можна робити із звичайного терміналу цієї
машини.
Почати сеанс віддаленого доступу можна в UNIX, потрібно задати
команду telnet і вказати ім'я машини, з якою треба працювати. Якщо опустити
номер порта, то локальний комп'ютер за замовчуванням емулює термінал віддаленої
машини і користувач входить в систему як звичайно. Вказування номера порта
дозволяє зв'язуватись з нестандартними серверами, інтерфейсами.
Тelnet - протокол емуляції термінала, що забезпечує підтримку
віддаленого доступу в Internet та Intranet. Тelnet - так само назвається
програма в UNIX, яка обслуговує ці сеанси роботи. Тelnet має і свій власний
набір команд, які керують власне цією програмою, тобто сеансом зв'язку, його
параметрами, відкриттям нових, закриттям відкритих і т.ін. Ці команди подаються
з командного режиму telnet, в який можна перейти, натиснувши так звану
escape-послідовність клавіш, яка повідомляється при досягненні віддаленої
машини.
Сеанс забезпечується сумісною роботою програмного забезпечення
віддаленої і локальної ЕОМ. Прикладна програма складається з двох компонентів,
що взаємодіють між собою: програми-клієнта, що виконується на комп'ютері, з
якого виконується запит на обслуговування, і програми-серевера, яка виконується
на комп'ютері, що надає таку послугу. Мережа, яка реалізує засоби протоколів
TCP або UDP, є середовищем, через яку ці програмні модулі взаємодіють між
собою.
Після набору команди telnet, програма-клієнт локальної системи
повинна:
·
встановити мережне з'єднання із сервером за допомогою протоколу
TCP;
·
прийняти від користувача вхідні дані в бідь-якій зручній формі;
·
перетворити ці дані в стандартний формат і відправити їх серверу;
·
прийняти від сервера вихідні дані в стандартному форматі;
·
переформатувати отримані вихідні дані для відображення на екрані
локального термінала.
Програма-сервер виконується на комп'ютері, який надає послугу;
якщо програма-сервер не працює, послуга недоступна. Якщо програма-сервер готова
приймати запити, то вона виконує наступні дії:
·
інформує мережне програмне забезпечення про те, що вона готова до
встановлення з'єднання;
·
очікує запиту в стандартному форматі;
·
обслуговує цей запит;
·
відправляє результати назад програмі-клієнту в стандартному
форматі;
·
очікує на наступний запит.
КОМАНДНИЙ РЕЖИМ ПРОГРАМИ TELNET
Для переходу в командний режим програми telnet необхідно ввести
escape-символ. За замовчуванням в якості escape-символа використовується
комбінація '^]'. Крім того, в командний режим можна ввійти щляхом запуску telnet
без вказання імені комп'ютера. При цьому з'явиться запрошення
telnet>
що означає, що telnet очікує вводу команди.
До основних команд програми telnet відносяться:
| open ім'я |
намагається встановити з'єднання з
вказаним комп'ютером. Необхідно вказати ім'я або адресу потрібного
комп'ютера; в більшості реалізацій telnet система запитує ім'я комп'ютера,
якщо воно не вказане; слід пам'ятати, що перед відкриттям нового з'єднання
необхідно закрити існуюче (командою close) |
| close |
завершує (розриває) з'єднання, яке існує
або створюється; автоматично від'єднує користувача від віддаленої системи і
допомагає вийти з програми, якщо при її запуску було вказане ім'я віддаленого
комп'ютера |
| set echo |
вмикає або вимикає локальне ехо
(ехо-відображення - це режим, коли символи, що вводить користувач,
з'являються на екрані локального терміналу); як правило, віддалений комп'ютер
повинен після отримання символа передати його назад на локальний термінал -
цей процес називається "дистанційне ехо", він служить для забезпечення
більшої надійності (користувач знає, що віддалена система отримує символи,
які вводяться без помилок); "локальне ехо" означає, що локальний
комп'ютер (в даному випадку telnet-клієнт) сам відображає введені символи на
екрані |
| set escape символ |
об'являє вказаний символ
escape-символом; використовується, як правило, при виконанні транзитних
з'єднань для розрізнення escape-символів на кожному етапі з'єднання |
| quit |
вихід із програми telnet |
| Enter |
не вводячи ніякої команди, а тільки
натискаючи клавішу [Enter] (пустий рядок в командному режимі) користувач
повертається із командного режиму в сеанс на віддаленому комп'ютері |
ПОРЯДОК РОБОТИ
1. На панелі задач
Windows вибрати Start-> Run і ввести команду: telnet svm-070.
2. Зареєструватись в
ОС UNIX.
3. Ознайомитись з
довідковою інформацію по команді telnet (використовуючи команду man).
4. В ОС UNIX
запустити програму telnet.
5. Дослідити роботу
програми в командному режимі і в режимі сеансу на віддаленому комп'ютері (в
якості віддаленого комп'ютера можна використати svm-070).
6. Вийти з програми telnet
і з системи.
ЗМІСТ ЗВІТУ
1. Назва та мета
виконання лабораторної роботи.
2. Призначення та
компоненти програми telnet.
3. Режими роботи
програми telnet.
4. Опис основних
команд програми telnet.
5. Висновки.
РОБОТА З ПРОТОКОЛОМ FTP
FTP розшифровується як "протокол передачі файлів" (File
Transfer Protocol). Це один з базових протоколів Інтернету, що розроблені для
обміну інформацією. На відміну від HTTP, який служить переважно для передачі
web-текстів і зображень, FTP застосовується для обміну довільними файлами,
переважно великого розміру. Окрім того, FTP є зручним для "навігації"
по каталогах віддаленого комп'ютера і для доступу до великої, розгалуженої
файлової структури. Доступ до файлів на віддаленому комп'ютері за протоколом
FTP здійснюється за допомогою програм, що називаються FTP-клієнтами (в якості
найпростішого FTP-клієнта можна використати www браузер, наприклад Opera,
Mozilla або Microsoft Internet Explorer).
Практично всі сучасні операційні системи містять FTP-клієнт для
роботи у командному рядку, який так і пишеться "ftp".
ЩО ТАКЕ FTP-САЙТ
FTP-сайт (або FTP-сервер) – це комп'ютер в
мережі Інтернет, на якому запущена відповідна програма, що надає доступ до
файлів і каталогів у цьому комп'ютері за протоколом FTP. FTP-сайт загального
доступу (по-англійськи anonymous FTP site) відрізняється тим, що на ньому
організовано спеціальне піддерево каталогів, доступ до якого надається
будь-кому. Зазвичай на таких сайтах зберігають файли, що представляють інтерес
для багатьох людей, - безкоштовне програмне забезпечення, тексти, картинки,
звукові файли і інше, тому такі сайти називають також FTP-архівами. Об'єм
інформації, що надається сайтами загального доступу, величезний: тільки
українські та російські сайти містять більше 100000 гігабайт.
Основна відмінність між FTP-сайтом і HTTP-сайтом полягає в тому,
що HTTP сайт - це фасад палацу, а FTP сайт - це прості складські приміщення.
Також швидкість завантаження з FTP, зазвичай є вищою, ніж завантаження за
допомогою HTTP.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27 |
