Отчет по практике: Обслуговування комп’ютерних та інтелектуальних систем і мереж

При використанні блока для живлення малопотужної навантаження (з споживаним струмом не більше 5 ... 10 мА) опір резисторів R6 і R7 доцільно збільшити до 470 Ом, а ємність конденсатора З 1 зменшити до 2,2 ... 4,7 МКФ (у цьому випадку блок буде менше нагріватися і надійність його роботи підвищиться).

Крім КТ3130А (VT2), у пристрої можна застосувати будь-який транзистор цієї серії, а також серії КТ3102 або зарубіжного виробництва з близькими характеристиками (наприклад BCW60D). Транзистори КТ940А замінимі на КТ969А, BF469/PLP (VT1, VT3) або КТ969А, BF459 (VT4, VT5). Конденсатори С1, С2 - імпортні, можливе застосування К50-35, СЗ - К10-17. Діоди VD2, VD3 - будь-які малогабаритні кремнієві з допустимим прямим струмом не менше 100 мА, зворотним напругою не менше 20 В і робочою частотою не менше 150 кГц. Резистори R1-R3 - З 1 -4, ВСА або інші з робочою напругою не менше 350 В, інші - С2-33, С2-23, МЛТ, ОМЛТ або їм подібні. Трансформатор Т1 намотаний на двох складених разом феритових (2000НМ) кільцях типорозміру К10х8х3. Обмотки 1-2 і 4-5 містять по 8 витків дроту ПЕВ-1 0,1, 2-3 і 3-4 - по 200 витків такого ж дроту, обмотки 6-7 і 7-8 - по 14/22/28 витків ПЕВ-1 0,17 (відповідно для вихідних напруг 5/9/12 В). Для межобмоточной і зовнішньої ізоляції рекомендується використовувати фторопластових плівку або плівку ПЕТ. В авторському варіанті блок живлення змонтований у стандартній мережевий вилці діаметром 40 і висотою 27 мм. Друкована плата (рис. 2) виготовлена з двостороннього фольгованого склотекстоліти товщиною 0,5 мм. Відстань між центрами отворів у платі під штирі насадка - 19 мм. Всі резистори, крім R2 і R3, встановлюють перпендикулярно платі. Стабілітрон VD4 припаюють до друкованих провідникам з боку монтажу транзистора VT2. До контактним майданчикам, позначеним літерами "а" і "б", припаюють дроти, що йдуть від штирів мережної вилки, а до майданчиків з цифрами 1-7 - висновки обмоток трансформатора Т1. Розміщують його над конденсатором СЗ у вільному просторі між транзисторами VT1, VT3 і конденсатором С2. Зібраний з справних деталей і без помилок в монтажі блок не вимагає налагодження.

3. РОЗРОБКА ТЕХНІЧНОГО ЗАВДАННЯ

3.1 Найменування та область застосування

В даному проекті я взявся за розробку Імпульсного джерела живлення.

Цей пристрій розробляться для застосування в навчальних, дослідницькій та ремонтній лабораторії. Забезпечує харчування електронних пристроїв і схем постійною напругою в діапазоні від 0 до 30 Вольт і струмом в діапазоні від 0 до 5 Ампер

3.2 Основання для розробки

Розробка пристрою почата на основі приказу про розробку дипломного проекту «Імпульсне джерело живлення» випускником 4 курсу КраПЕК Петренко михайлом.

3.3 Мета та призначення розробки

Практика радіо-конструювання пред'являє до джерел живлення різноманітні і часом суперечливі вимоги. В одних випадках потрібен потужний джерело, в інших - наприклад при пробному включення малопотужних пристроїв, - вихідний струм джерела повинен бути обмежений безпечним для них значенням. Метою розробки е створення універсального блоку живлення, що допускає різні режими роботи і зміни в широких межах значень вихідних параметрів.

3.4Джерела розробки

1.  http://cxem.net

2.  Г.І. Валович «Схемотехніка аналогових та аналогово-цифрових електронних засобів»

3.  Герман Шрайбер «300 схем блоків живлення»

4.  Д.П. Кучеров «Джерела живлення ПК та перефірії».

5.  Анексій Арбузов «Мікросхеми для імпульсних джерел живлення».

6.  Варламов Р. Г. «Сучасні джерела живлення»

3.5 Технічні вимоги до розробки

1.  Вихідна регульована напруга 0 ... 30В

2.  Вихідний регульований струм 0 ... 5А

3.  Коефіцієнт стабілізації 5000

4.  Амплітуда пульсацій вихідної напруги 0,1мВ

5.  Вихідний опір:

6.  в режимі стабілізації напруги 2 мОм

7.  в режимі стабілізації струму 10 кОМ

4. ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ПРОЕКТУ

4.1. Загальний опис розробленого пристрою

В даній роботі я зробила розрахунок собівартості мікропроцесорного пристрою, на основі МК AT90S2313. Прилад має сім входів й один звуковий вихід. До кожного з входів підключена кнопка. При натисканні однієї з кнопок пристрій має видати звуковий сигнал певної частоти. Кожній кнопці повинна відповідати своя частото звукового сигналу. Якщо не одна з кнопок не нажата – пристрій має мовчати.

Напруга живлення Uж = 5В. Прилад підключається до сіті 220В.

Конструктивно пристрій виконано з 2 блоків:

-  Мікропроцесорно–виконавчого модуля;

-  Модуль блоку живлення;

Блоки відключаються один від одного, що робить пристрій більш комунікабельним.

Собівартість - це вираз у грошовій формі витрат на виготовлення даного продукту (пристрою). Вони діляться на прямі та непрямі.

В склад собівартості (далі кошторис) розробки входять слідуючи статті витрат:

-  матеріали, покупні вироби і напівфабрикати; (Вм)

-  спеціальне обладнання задля проведення розробки; (Воб)

-  основна заробітна плата розробника (виконавця); (Зо)

-  додаткова заробітна плата; (Зд)

-  відрахування на соціальні заходи; (Сп)

-  зміст і експлуатація устаткування; (Взаг)

-  накладні витрати; (Нв)

-  інші витрати. (Виш).

Принципіальну схему розробки приведено у додатках!

4.2 Розрахунок прямих витрат

До прямих витрат відносяться витрати на матеріали, купівельні вироби і напівфабрикати, транспортно-заготівельні витрати, основна і додаткова заробітна плата виробничих робітників і відрахування на соціальні заходи.

Вартість матеріалів, покупних виробів та напівфабрикатів (Вм) оцінюється за діючими ринковими цінами з урахуванням транспортно-заготівельних витрат за формулою (1)

де NMI та NnI - кількість матеріалів, купівельних напівфабрикатів і комплектуючих виробів (шт.);

ЦMI та ЦnI - вартість матеріалів, напівфабрикатів, (грн.);

Результат розрахунку Кт.з - коефіцієнт транспортно-заготовчих витрат, Ктз - (1,03... 1,05).

Таблиця 1 – результат розрахунків по статті «матеріали, покупні вироби, напівфабрикати». Прайс-ліст радіоелектронних товарів приведено в додатках

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8