Курсовая работа: Електронна візитна картка
Адресація елементів відображення, визначаюча положення
електроного променю в площині екрану ЕПТ, задається відхиляючими електродами трубки.
В кожен момент часу промінь займає певне положення, фіксуючись на
інформаційному полі елементів ведображення. Повне зображеня формується послідовно
в часі з відтворенням його елементів.
Послідовність по елементних
відтворень називається розгорткою зображення, утворенню в процесі розгортки
сукупністю елементів відображення, називається кадром. По принципу організації
розгортки зображення, методи синтезу знаків поділяються на растрові та
функціональні. При растрових типах траєкторія руху променю по екрану не
залежить від формуємої ІМ. Формування зображення здійснюється при його
проходженні відповідних елементів ІМ. При функціональних, траєкторія руху
променю співпадає з контурами символів, що відображуються., тобто закон
розгортки визначається інформацією що виводиться. Прийнята розгортка визначає
структуру кадру, яку називаються растром.
В ПВІ знакогенеруючого типу можна виділити два основні
різновиди:
метод повноформатного растру (телевізійний) та метод
малоформатного растру (поліграмно-растровий, малоформатний точковий,
малоформатний рядковий, метод креслення(функціональний) з точковою та лінійною
апроксимаціями).
Для ПВІ з використанням малоформатного рядкового растра характерно те,
що малоформатний телевізійний растр розташований у межах знакомісця. Формування
зображення одержують підсвічуванням електронного променя в моменти проходження
через характерні для даного знака точки. Промінь послідовно
переміщується вздовж осі координат X, при деякому фіксованому значенні іншої – Y. Потім промінь повертається
в точку Х=0, координата Y отримує приріст і розгортка по Х повторюється.
Приклад знаку, приклад часових діаграм напруг та
структурна схема, необхідні для формування малоформатного точкового растру,
наведені на рис.2.
Лічильники Лn1 і Лn2 разом з ЦАП1 і ЦАП2
формують точковий малоформатний растр. ЛЗН формує номер знакомісця і
через ЦАП3 установлює положення знакомісця в текстовому рядку, а
через адресні входи БЗП викликає код заданого на цьому знакомісці символу.
Аналогічно, ЛТР формує номер текстового рядка, адресує разом з ЛЗН
код символу, установленого за допомогою ЦАП4 у відповідний текстовий
рядок. З метою уніфікації застосований знакогенератор ПВІ з телевізійною
розгорткою. При цьому система має підвищену швидкодію в порівнянні з ПВІ, що
використовує повноформатний растр, оскільки з циклу звертання до БЗП виключений
час вибірки з БЗП (уся матриця знака формується при фіксованій адресі в БЗП).

 
  
Рис. 2
3. Розрахункова частина
Метод відображення – малоформатний точковий растр;
Ширина символу – 9;
Відстань між символами – 8;
Висота ряду – 7;
Відстань між рядами – 4.
3.1 Складемо таблицю розташування символів на екрані
(табл. 3.1)
Таблиця 3.1
NЗН
NТС
|
0000 |
0001 |
0010 |
0011 |
0100 |
0101 |
0110 |
0111 |
1000 |
1001 |
1010 |
1011 |
00 |
|
|
|
В |
Є |
Т |
Р |
О |
В |
|
|
|
01 |
|
|
|
А |
Н |
Д |
Р |
І |
Й |
|
|
|
10 |
|
|
І |
В |
А |
Н |
О |
В |
И |
Ч |
|
|
11 |
|
0 |
1 |
. |
0 |
1 |
. |
1 |
9 |
8 |
8 |
|
3.2 Складемо таблицю кодування
символів алфавіту (табл. 3.2), записавши
однократно по-порядку символи, що зустрічаються. В другому рядку таблиці
вказуємо число повторів, у третій і четвертій порядкові номери в десятковому і
двійковому коді, починаючи з нульового набору
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6 |