Реферат: Радіоактивність
Помножимо ліву і праву частини рівняння (3.2.3.2) на dx, а потім проінтегруємо
його в межах від 0 до х , одержимо:
. (3.2.3.4)
Після потенціювання одержимо закон Бугера ослаблення паралель-ного
моно енергетичного пучка γ - квантів у речовині:
. (3.2.3.5)
При проходженні товщини речовини, рівної шару половинного
ослаблення d1/2, потік γ- квантів зменшиться у два рази.
Повний лінійний коефіцієнт ослаблення і шар половинного ослаблення пов'язані
між собою рівнянням:
. (3.2.3.6)
Повний лінійний коефіцієнт ослаблення пропорційний густини
речовини. Якщо розділити його на густину, то одержимо масовий коефіцієнт
ослаблення:
. (3.2.3.7)
Величину μm вимірюють у квадратних сантиметрах на
грам (см2/г). Він чисельно дорівнює частині моноенергетичних
γ- квантів, які вибувають з пучка при проходженні шару мішені товщиною 1г/см2.
Коефіцієнт μm залежить від порядкового номера хімічного
елемента речовини й енергії γ- квантів:
. (3.2.3.8)
Речовини з однаковими ефективними порядковими
номерами мають рівні масові коефіцієнти ослаблення. Так, масові
коефіцієнти ослаблення води, кисню, азоту, повітря, вуглецю і живої тканини мало
відрізняються один від одного, тому що їх ефективні порядкові номери близькі за
величиною.
Після заміни закон ослаблення (3.2.3.5)
перепишеться у вигляді:
(3.2.3.9)
де - маса в грамах шару
речовини товщиною х і площею поперечного перерізу 1 см2.
Зменшення гамма-квантів в пучку обумовлюється трьома основними,
незалежними процесами: фотоефектом, комптон-ефектом і ефектом утворення
електрон-позитронної пари. Кожний з цих ефектів характеризує взаємодію γ-
квантів відповідно з атомами, електронами і ядрами. Унаслідок цього і повний
лінійний коефіцієнт ослаблення дорівнює сумі трьох незалежних лінійних
коефіцієнтів - фотоефекта μф, комптон-ефекту μк й
ефекту утворення пара μп :
. (3.2.3.10)
Кожний із коефіцієнтів по-різному залежить від порядкового номера
елемента в таблиці Менделєєва й енергії гамма-квантів.
Фотоефект. Фотоефектом називається така взаємодія γ-
кванта з атомом, при якому γ - квант поглинається повністю (зникає), а з
атома виривається електрон. Одна частина енергії γ- кванта Ej
витрачається на розрив зв'язку електрона з ядром εе-, інша
частина перетворюється в кінетичну енергію електрона Eе-:
. (3.2.3.11)
Перша особливість фотоефекта полягає в тому, що він
відбувається тільки тоді, коли енергія γ - кванта більша за енергію
зв'язку електрона в оболонці атома.
Фотоелектрон рухається майже перпендикулярно до напрямку поширення
поглинутого γ- кванта (рис. 2.3). Рух фотоелектрона збігається з напрямком
коливання електричної напруженості електромагнітного поля. Це показує, що
фотоелектрон виривається з атома електричними силами.
Друга особливість фотоефекту - збільшення фотоелектричного
поглинання γ- квантів з ростом енергії зв'язку електронів в атомі.
Фотоефект практично не спостерігається на слабко зв'язаних електронах атома.
При енергії γ- кванта >>εe-
їх можна вважати вільними. Такий електрон не може поглинати γ- квант. Це
випливає із законів збереження енергії й імпульсу:
. (3.2.3.12)
Фотоефект в основному відбувається на К - і L -
оболонках атомів. Згідно з другим рівнянням вільний електрон, поглинувши
γ- квант, повинен був би рухатися зі швидкістю, у два рази більшою за
швидкість світла, що заперечує теорія відносності.
Лінійний коефіцієнт ослаблення фотоефекту μф різко
зменшується із збільшенням енергії, і при енергіях понад 10 МеВ у свинці
практично не виникають фотоелектрони.
Комптон-ефект. На слабко зв'язаних атомних електронах
відбувається розсіювання γ-квантів, яке називається комптон- ефектом.
Взаємодія γ-кванта з електроном у комптон-ефекті це пружне зіткнення двох кульок
з масами і mе (див.
рис.3.2.3).
У кожному пружному зіткненні γ - квант передає частину
своєї енергії електрону і розсіюється. Оскільки розсіювання γ - квантів
залежить від концентрації атомних електронів Ne~z, то і комптон -
ефект визначається порядковим номером речовини z. Розсіювання γ –
квантів відбувається головним чином на слабо зв’язаних електронах зовнішніх оболонок атомів.

Рис. 3.2.3
Лінійний коефіцієнт ослаблення комптон - ефекту μк
пропорційний відношенню z/Ej. Тому зі збільшенням енергії
доля розсіяних γ - квантів зменшується.
У свинці комптон - ефект починає переважати над фотоефектом в
енергетичній області Ej > 0.5 МеВ (див. рис.2.4).
Зменшення коефіцієнта μк із збільшенням енергії γ -
квантів більш плавне, ніж коефіцієнта μф . Тому в області
енергії Ej > 0.5 МеВ у свинці утвориться більше комптон -
електронів, ніж фотоелектронів. Комптон - ефект стає незначним
при енергіях понад 50 - 100 МеВ.
Утворення електрон-позитронних пар. Гамма - квант у полі
ядра може утворити пару частинок: електрон і позитрон (див. рис.3.2.4). Вся
енергія γ - кванта перетворюється в енергію спокою електрона й позитрона 2mеc2
і в кінетичні енергії цих частинок Eе і Eе-.
Умова утворення електрон-позитронної пари знаходиться із закону збереження
енергії:
hv =2mec2+Ee-+Ee+ .
(3.2.3.13)
Пари частинок виникають тільки в тому випадку, якщо енергія γ
- кванта перевищує подвоєну масу спокою електрона, рівну 1.02 МеВ. Поза полем
ядра або, скажимо електрисним полем зарядженої частинки, γ - кванту
заборонено перетворюватися в пару частинок, тому що в цьому випадку порушується
закон збереження імпульсу. Це випливає, наприклад, із граничної умови утворення
пари. Гамма - квант з енергією 1.02 МеВ енергетично може породити електрон і
позитрон. Однак їх імпульс буде дорівнювати нулю, тоді як імпульс γ -
кванта дорівнює hv/c, тобто не може дорівнювати нулю.
У полі ядра імпульс і енергія γ - кванта розподіляються
між електроном, позитроном і ядром без порушень законів збереження енергії й
імпульсу. Маса ядра незрівнянно більша маси електрона і позитрона, тому воно
одержує дуже малу частку енергії. В цьому випадку вся енергія γ – кванта
перетворюється в енергію електрона й позитрона. Лінійний коефіцієнт ослаблення,
пов’язаний з утворенням електрон-позитронної пари μп
пропорційний z2/lnEj . Цей ефект помітний у важких
речовинах при великих енергіях. Коефіцієнт μп стає відмінним
від нуля при граничній енергії Ej = 1.02 МеВ. Починаючи з
енергії 10 МеВ основне поглинання γ - квантів відбувається в полі
ядра. Повний лінійний коефіцієнт ослаблення μ як сума трьох коефіцієнтів
із збільшенням енергії спочатку зменшується (див. рис.3.2.4) приймаючи
мінімальне значення при енергії 3 МеВ, а потім збільшується.
Такий хід кривої пояснюється тим, що при низьких енергіях
залежність μ(Ej) обумовлюється фотоефектом і комптон- ефектом, а
вже при енергіях більших за 3 МеВ, у коефіцієнт μ основний внесок
дає ефект утворення електрон-позитронної пари. Свинець найбільш прозорий для γ
- квантів з енергією близько 3 МеВ.

Рис. 3.2.4
Взаємодія випромінювання з речовиною відбувається в одних
ефектах поглинанням γ - квантів (фотоефект, утворення пар), в інших
розсіюванням (комптон - ефект). Тому повний лінійний коефіцієнт часто поділяють
на дві складові:
,
(3.2.3.14)
де μа = μф +μп - лінійний
коефіцієнт поглинання; μs = μк - лінійний
коефіцієнт розсіювання.
Використовуючи лінійний коефіцієнт поглинання легко розрахувати
енергію випромінювання Е, поглинену в одиниці об'єму речовини. Якщо
потік моноенергетичних γ - квантів з енергією Ej
дорівнює Ф, то:
. (3.2.3.15)
Процес перетворення g-кванта в
електрон-позитронну пару записують так:
(3.2.3.16)
де - електрон; - позитрон.
Зворотний процес взаємодії позитрона й електрона
називаються анігіляцією
(3.2.3.17)
При проходженні g- променів у речовині наряду із фотоефектом,
комптонівським розсіюванням і утворенням електрон-позитронних пар,
спостерігаються також резонансні явища. Якщо ядро опромінювати g- квантами з енергією, яка дорівнює різниці
одного із збуджених нуклонних рівнів і основного енергетичного стану ядра, то
спостерігається резонансне поглинання g-випромінювання
ядрами. Ядра здатні поглинати енергію g-квантів
в тих випадках, коли вони можуть випромінювати такі ж g-кванти у випадку збудженого стану. Це явище
вперше спостерігав у 1958 році Мессбауер, яке на його честь було названо
ефектом Мессбауера. Явище Мессбауера має досить широке використання в медичній
діагностиці.
Страницы: 1, 2, 3, 4 |