Реферат: Особливості розміщення продуктивних сил Закарпаття
Відповідно до розпорядження Кабінету
Міністрів України „Про проведення оплачуваних громадських робіт з ліквідації
наслідків стихійного лиха, що сталося 23-27 липня 2008 року” Закарпатський
обласний центр зайнятості організував оплачувані громадські роботи з ліквідації
наслідків повені у Рахівському, Хустському, Тячівському та Міжгірському
районах. З початку року на ринку праці поліпшилося надання відомостей про
наявність вільних робочих місць та вакансій.
Основні види робіт, які нині виконують
безробітні - це розчистка берегів річок, ремонт підпірних стінок, мостів,
переходів, очистка кюветів доріг і прокладка нових стічних канав, благоустрій
підтоплених садиб, допомога потерпілим одиноким громадянам похилого віку,
упорядкування територій населених пунктів.
Станом на 15 вересня центрами зайнятості
укладено 48 договорів з сільськими та селищними радами про спільну діяльність з
проведення робіт по впорядкуванню територій населених пунктів. На даний час на
такі роботи направлено 842 безробітні.
Населення
В цілому, за останні десятиріччя кількість
населення області збільшилась. Основне збільшення відбулося в 1990 - 1993
роках. Це пояснюється високим природним приростом і позитивним сальдо міграції.
З 1995 року відмічається припинення збільшення загальної кількості населення
області. Негативне сальдо міграції (з 1994 року) зрівнялось з позитивним
природним приростом. Однак, в останні роки простежується постійне зниження
природного приросту.
Частка працездатного населення Закарпаття
приблизно співпадає з загальноукраїнським показником. Відмінною особливістю
області являється підвищена, порівняно з іншими регіонами, частка осіб молодше
працездатного віку; відповідно , в області порівняно мала частка осіб старше
працездатного віку.
Для Закарпаття характерна відносно невисока
частка українців у національному складі (близько 75%). Специфічне прикордонне
положення та складний історичний розвиток території Закарпаття пояснюють
присутність в області декількох значних етнічних общин, серед яких угорська
(друга по кількості після корінного населення) та румунська. Територія
проживання угорців - райони на південному заході області, що межують з
Угорщиною. У деяких з них частка угорців становить до 50%. Румуни, в основному,
розселюються у південно-східних районах. Третьою по кількості етнічною групою
являються росіяни, їх частка в населенні Закарпаття складає близько 4%. Цигани
- четверта по кількості населення народність Закарпатській області.
На території області проживає ряд
національних меншин, частка яких не перевищує 1%. Серед них: словаки, білоруси
та німці.
Як і в усьому західному регіоні України в
області на одну релігійну общину припадає біля 1000 жителів, що свідчить про
високу релігійність її жителів. Закарпаття являється регіоном греко-католицької
унії та католицької релігії. При різноманітному етнічному складі віруючих тут
представлені Українська Греко-католицька, Римсько-католицька, Закарпатська
Реформаторська Церкви та ряд інших. Серед общин православної церкви в регіоні
представленні Українська Православна Церква Київського Патріархату та
Московського Патріархату.
4. Промисловість і агропромисловий
комплекси області
Регіон успадкував від колишнього СРСР
економічно невиправдану в нових умовах структуру машинобудування: в більшості
випадків підприємства галузі одержували комплектуючі деталі з - за меж України,
туди ж поступала і основна маса її готової продукції. Якщо ж врахувати високу
мілітаризацію машинобудування, то тепер змінити його і без того достатньо
інертну структуру при відсталих технологіях нелегко.
Легка промисловість карпатських областей,
випускає різні види тканин, швейні, панчішний - вироби, шкарпеток, верхній і
білизняний трикотаж, взуття і інші товари народного споживання. Питома вага
цієї галузі в загальному об'ємі виробництва промислової продукції в
Закарпатській області складає - 17,6%.
Хімічне і нафтохімічне виробництво
Карпатського регіону включає гірничо - хімічну промисловість (здобич сірки,
калійних солей), основну хімію, промисловість хімічних волокон, лакофарбну,
хімічних реактивів, пластичних мас і виробів з них. У загальній промисловій
продукції Закарпатської області химпродукция займає 1,7%. У будівельному
комплексі регіону працює 6. 8% всього зайнятого населення. У структурі
капітальних вкладень і введених в дію основних фондів цієї галузі переважає
виробнича сфера. Для подальшого вдосконалення структури господарства
Карпатського регіону необхідно істотно перерозподілити фінансові і матеріально
- технічні ресурси зі всіх джерел на користь розвитку соціальної інфраструктури
- тим, щоб подолати відставання її матеріальної бази від нормативів і
забезпечити нарощування її потенціалу, виходячи з належних соціальних
стандартів.
Значний вплив на життєдіяльність краю має
транспортна галузь господарства, яка розподілена таким чином: залізниці
Закарпаття (Львів - Чіп, Львів - Мукачево, Вузловоє - В. Бичків, Надвірна -
Ділове, Берегово - Кушніца; є три виходи на загальнодержавні залізничні мережі
України) - 1.476 км; автодороги Закарпаття (Львів - Чіп, Київ - Чіп, Ужгород -
Ясиня, Долина - Хуст, Хуст - Чіп) - 3.429 км; повітряні шляхи - аеропорти (міжнародний аеропорт "Ужгород" 4 класи "Г" приймає повітряні
судна типу Ан - 12, 24, 26, 32, Як - 40, 42, Мул - 18, має 30 гелікоптерів;
військовий аеропорт "Мукачево"); водний транспорт - спортивний слалом
на гірських річках Шопурка, Річка, Боржава, Тіса, туристичні річкові сплави по
річках Тіса, Боржава, Вже, Латоріца і річковий сплав деревини по річках Ріка,
Тіса, Шопурка, Тересва; трубопровідний транспорт (нафтопровод
"Дружба", газопроводи "Союз", "Братерство", "Сибір
- Європа", етіленопровод).
Зв'язок на Закарпатті забезпечується
послугами мобільного, місцевого, міжміського, документального зв'язку, а також
бізнес - лініями, відеконференциямі, інтернетом, пейджінгом. Експлуатується 333
АТС: 62 міські і 271 сільська, всього на 140.000 абонентів. Через Закарпаття
тягнуться дві волокно - оптичні лінії зв'язку: Ужгород - Словаччина, Ужгород -
Угорщина.
5 Стан навколишнього природного середовища
та рівень природно-техногенної безпеки
За станом навколишнього середовища
Закарпатська область відноситься до одних з найбезпечніших, але екологічно
вразливих регіонів країни.
Незважаючи на те, що екологічна ситуація в
області характеризується відносною стабілізацією показників техногенного
навантаження на навколишнє природне середовище, протягом останніх років
спостерігається тенденція до збільшення викидів шкідливих речовин в атмосферне
повітря як стаціонарними джерелами забруднення, так і пересувними. Незначною є
питома вага уловлених та знешкоджених шкідливих речовин у загальному обсязі.
Продовжується скидання забруднених стічних вод у поверхневі водойми. Основними
забруднювачами вод залишаються водогінно-каналізаційні господарства населених
пунктів, очисні споруди яких перебувають у незадовільному технічному стані,
перевантажені, із зношеним обладнанням, що потребує капітального ремонту та
реконструкції.
В атмосферне повітря області за 2005 рік
було викинуто 50,7 тис. т. шкідливих речовин, що більше, ніж у 1,5 рази 2004
року, з яких 23,0% – викиди від стаціонарних джерел забруднення, а решта 77,0%
– від автотранспорту. Впродовж минулого року в повітря від автомобілів
потрапило 39,3 тис.т. шкідливих речовин, що на 72,4% більше, ніж в 2004 р., що
є наслідком транзитного статусу території та збільшенням кількості транспортних
засобів, зареєстрованих в області.
Найбільша кількість викидів шкідливих
речовин в атмосферне повітря як стаціонарними так і пересувними засобами
спостерігається у містах Ужгороді і Мукачеві, частка яких у забрудненні
атмосферного повітря складає відповідно 19,5% та 16,5%.
Серйозним забруднювачем навколишнього
середовища є магістральні газопроводи УМГ "Прикарпаттрансгаз", які
обслуговуються Закарпатським та Хустським лінійним виробничим управлінням
магістральних газопроводів. Викиди підприємств і організацій НАК "Нафтогаз
України" склали 40,4% від всіх викидів стаціонарних джерел області.
Водні ресурси області формуються за рахунок
поверхневого стоку річок басейну ріки Тиса, місцевого річкового стоку, що
утворюється в межах області, транзитного річкового стоку, що утворюється на
території Румунської, Угорської та Словацької республік, а також
експлуатаційних запасів підземних вод.
У 2005 році 435 основними водокористувачами
забрано із природних водних об'єктів 58,89 млн. м3, в тому числі 20,71 млн. м3
з поверхневих джерел, 38,18 млн. м3 – з підземних. За останні роки
спостерігається тенденція до зменшення обсягів використання свіжої води, яке
відбувається в основному за рахунок скорочення кількості використаної води на
промислові потреби.
Загальне водовідведення по області
становить 53,2 млн. м3. У поверхневі водні об'єкти відведено 50,02 млн. м3, з
них недостатньо очищених стоків та без очистки – 12,996 млн. м3. Частка
забруднених стічних вод в загальному скиді складає 24,43%.
В області склалася складна ситуація з
очисткою господарсько-побутових стічних вод. При тому, що обсяги водоспоживання
з кожним роком зменшуються, показник об’єму забруднених стічних вод, що
скидаються в поверхневі водойми, набуває тенденції до росту. Це є наслідком
ряду проблем, які накопичилися у водопровідно-каналізаційному господарстві
області.
У зношеному і аварійному стані знаходяться
30% систем водовідведення. Значна кількість обладнання каналізаційних очисних
споруд (КОС) відпрацювала нормативні терміни експлуатації і потребує заміни.
Реконструкцію або капітальний ремонт з розширенням потужностей потрібно
виконати на КОС міст Ужгорода, Мукачева, Виноградова, Хуста, Берегова, Чопа та
смт Великого Березного. У смт Міжгір’я, Вишково, Кобилецька Поляна очисні
споруди не працюють повністю. Підприємства, яким вони колись належали, змінили
форму власності, а КОС передані на баланс місцевих рад, які не в змозі їх
утримувати. Ситуація ускладнюється тим, що паводками 1998 та 2001 років були
сильно пошкоджені каналізаційні очисні споруди міст Рахів, Тячів. Цими ж
паводками КОС смт. Дубового, Буштина, Тересви були зруйновані і до цього часу
їх робота не відновлена.
Страницы: 1, 2, 3, 4 |