Курсовая работа: Статистичний аналіз і прогнозування урожайності цукрових буряків в господарствах Андрушівського району Житомирської області
Розділ ІІІ.
Кореляційно-регресійний аналіз урожайності цукрових буряків
3.1 Визначення
показників зв’язку при прямій парній залежності
Кореляційний
аналіз – це метод кількісної оцінки взаємозв’язку між статистичними ознаками,
що характеризують окремі соціально-економічні процеси.
Кореляційний зв'язок
проявляється не в кожному окремому випадку соціально-економічних процесів, а
при великій кількості спостережень та порівнянні середніх значень
взаємопов’язаних ознак. Цей зв'язок існує на законі великих чисел, який
реалізується в масовому процесі як тенденція до зростання або зниження
результативної ознаки в залежності від відповідної зміни факторної ознаки.
З математичної
точки зору кореляційна залежність – це функціональне співвідношення між
середніми значеннями визначених ознак. За допомогою методу кореляційного
аналізу вирішуються 2 основні задачі:
1.Визначення
форми зв’язку
2.Вимірювання
тісноти зв’язку
Перша задача
вирішується знаходженням рівняння зв’язку і визначенням параметрів. Це рівняння
регресії.
Друга – за
допомогою розрахунку показників тісноти зв’язку (коефіцієнта кореляції,
кореляційного відношення та ін.). Схематично кореляційний метод аналізу можна
поділити на 5 етапів:
1. Визначення
задачі, встановлення наявності зв’язку між вивчаємими ознаками.
2. Відбір
найбільш суттєвих факторів для аналізу.
3. Визначення
характеру зв’язку, його направлення і форму, підбір математичного рівняння для
вираження існуючих зв’язків.
4. Розрахунок
числових характеристик кореляційного зв’язку (визначення параметрів рівняння і
показників тісноти зв’язку).
5. Статистична
оцінка вибіркових показників зв’язку
В статистичних
дослідженнях часто приходиться мати справу з прямолінійною формою зв’язку,
котра виражається рівнянням прямої лінії

де: – вирівняне значення
результативної ознаки,
х – значення
факторної ознаки,
а – початок
відліку,
в – коефіцієнт
регресії.
При вивченні
кореляційного зв’язку виникає необхідність поряд з вирішенням рівнянь регресії
вимірювати також ступінь тісноти зв’язку між ознаками. При парній лінійній
залежності тіснота зв’язку визначається за допомогою лінійного коефіцієнта
кореляції;

де: , , 
, 
Коефіцієнт
знаходиться в межах від - 0 до +,- 1. Якщо коефіцієнт кореляції дорівнює нулю,
то зв’язок відсутній, якщо одиниці, то зв’язок функціональний. Знак + ,– біля
коефіцієнта кореляції вказує на направлення зв’язку (+ - пряма, – обернена).
Чим ближче коефіцієнт кореляції к одиниці, тим зв’язок між показниками
тісніший. Квадрат коефіцієнта кореляції називається коефіцієнтом детермінації
(г2). Він показує, яка частина
сукупній варіації ознаки визначається вивчаємим фактором. Якщо коефіцієнт
детермінації виражений у %, то його потрібно читати наступним чином: варіація
залежної змінної на стільки то відсотків обумовлена варіацією фактора. При
наявності криволінійної залежності тіснота зв’язку між ознаками визначається за
допомогою кореляційного відношення:
h=
де: – міжгрупова дисперсія
– загальна дисперсія
Кореляційне
відношення знаходиться в інтервалі від 0 до 1 і може бути використано для
вимірювання тісноти зв’язку довільної форми.
Використовуючи
дані про урожайність цукрових буряків і її факторах проведемо
регресійно-кореляційний аналіз зв’язку між двома ознаками – урожайністю та
якістю ґрунту. Для характеристики цього зв’язку необхідно визначити: 1) форму
зв’язку і математичне рівняння зв’язку, для чого побудуємо графік кореляційної
залежності між урожайністю (у – результативна ознака) і якістю ґрунту (х –
факторна ознака);
2) параметри
рівняння регресії;
3) тісноту
зв’язку (коефіцієнти кореляції і детермінації).
Для визначення
форми зв’язку між урожайністю (у) і якістю ґрунту (х) побудуємо графік –
кореляційне поле. На осі абсцис нанесемо значення факторної ознаки (незалежної
змінної – якість ґрунту), а на осі ординат – результативної ознаки (залежної
змінної - урожайності). Графік показує, що зв’язок в даному випадку близький до
прямолінійного і його можна виразити рівнянням прямої.

Ця лінія показує
зміну урожайності під впливом якості ґрунту при виключенні випадкових відхилень
ознаки. Параметри рівняння прямої а і б знайдемо із системи нормальних рівнянь:
Всі необхідні
дані для вирішення системи запишемо у таблицю 15.
Таблиця 15. Дані для розрахунку показників кореляційного зв'язку Отримані
дані підставимо в систему рівнянь
№ п/п |
Урожайність, ц/га У |
Якість ґрунту, балівх |
Розрахункові величини |
|
|
|
|
|
|
Ух |
у2
|
х2
|
Очікуване значення урожайності
|
1. |
142,4 |
50 |
7120 |
20277,8 |
2500 |
109,6 |
2. |
54,7 |
54 |
2953,8 |
2992,1 |
2916 |
119,9 |
3. |
57,2 |
40 |
2288 |
3271,8 |
1600 |
83,7 |
4. |
129,4 |
43 |
5564,2 |
16744,4 |
1849 |
91,5 |
5. |
125,3 |
61 |
7643,3 |
15700,1 |
3721 |
138,1 |
6. |
184,2 |
46 |
4347 |
8930,3 |
2116 |
99,2 |
7. |
94,5 |
56 |
10315,2 |
33929,6 |
3136 |
125,2 |
8. |
112,1 |
53 |
5941,3 |
12566,4 |
2809 |
117,4 |
9. |
171,2 |
63 |
10785,6 |
29309,4 |
3969 |
143,3 |
10. |
225,1 |
67 |
15081,7 |
50670 |
4489 |
153,7 |
11. |
97,9 |
58 |
5979,8 |
10629,6 |
3364 |
130,3 |
12. |
103,1 |
42 |
4111,8 |
9584,4 |
1764 |
88,7 |
13. |
127,6 |
62 |
7911,2 |
16281,8 |
3844 |
140,7 |
14. |
43,7 |
63 |
2753,1 |
1909,7 |
3969 |
143,3 |
15. |
135,1 |
65 |
8807,5 |
18360,3 |
4225 |
148,5 |
16. |
162,8 |
53 |
8628,4 |
26503,8 |
2809 |
117,4 |
17. |
203,1 |
56 |
11373,6 |
41249,6 |
3136 |
125,2 |
18. |
78,8 |
53 |
4176,4 |
6009,4 |
2809 |
117,4 |
19. |
95,8 |
53 |
5077,4 |
9177,6 |
2809 |
117,4 |
20. |
68,4 |
46 |
3146,4 |
4678,6 |
2116 |
99,2 |
21. |
151,5 |
60 |
9090 |
22952,3 |
3600 |
135,5 |
22. |
108,1 |
66 |
7134,6 |
11685,6 |
4356 |
151,1 |
23. |
93,2 |
59 |
5498,8 |
8686,2 |
3481 |
132,9 |
24. |
118,5 |
52 |
6162 |
14042,3 |
2704 |
114,8 |
25. |
200,6 |
62 |
12437,2 |
40240,4 |
3844 |
140,7 |
Разом |
3084,7 |
1383 |
174328,3 |
436383,5 |
77935 |
3084,7 |
В середньому |
137 |
55,3 |
6973,1 |
17455,3 |
3117,4 |
123,38 |
3084,7=25a+1383b 25
174328,3=1383а+77935b
1383
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11 |