Курсовая работа: Проект підстанції ПС-500-110-35-10

        ВА

Вибираю контрольний кабель АКРВГ з перерізом 2,5 мм2 за умови механічної міцності.

e.  Вибір гнучких шин на 500 кВ

АТДЦТН-250000/500/110

Uном=500 кВ

Sном=250 МВт

іу=2,4 кА

Tmax=5000

jе=1                                                         [1. таблиця 4.5]

Д=4

Розраховую максимальний струм шин

Імах≤Ідоп; Ідоп=1180 А; d=36,2;2х АС-700/86

Виконуємо перевірний розрахунок по умові корони:

Визначаю напруженість довшого провода

 кВ/см

1,07Е  0,9Е0  ; 17,6 кВ/см  27,33  кВ/см

Вибираю струмопровід від трансформатора до збірних шин по jе:

2хАС-700/86

f.  Вибір гнучких шин на 110 кВ

Uном=10 кВ

jе=1 А/мм2

Імах≤Ідоп; Ідоп=1660 А; d=26,6;                                  [2. табл. 7.35]

Вибираю гнучкі шини по умові Імах≤Ідоп

Визначаю перевірочний розрахунок по умові корони:

 кВ/см

Визначаю напруженість довшого провода

 кВ/см

1,07Е≤0,9Е0

Ченв=                8,2≤28,2

Вибираю струмопровід від трансформатора до збірних шин по jе:

            2хАС-650/79

g.  Вибір гнучких шин на 6 кВ

Uном=10 кВ

іу=26,8 кА

Іп0=10,4

Вк=23,8 кА

Розраховую максимальний струм шин

Вибираю шини (60х10)  Ідоп=1115 А

Перевіряємо шини на термічну стійкість

54 мм  600 мм

Умова виконується

Перевіряю на електродинамічну і механічну стійкість.

Визначаємо відстань l при умові, що частота власних коливань буде більша 200 Гц

Якщо розміщені на ребро:

Якщо шини розміщені лежачи:

Механічний розрахунок однополюсних шин:

Згинаючий момент:

 Н / м

Напруженість в шинах:

 Н / м

 МПа         см3

Шини по механічній міцності підходять

7. ОПИС КОНСТРУКЦІЇ РОЗПОДІЛЬЧОГО ПРИСТРОЮ

Всі апарати РП переважно розміщують на невисоких опорах (металевих або залізобитонних). По території РП передбачаються проїзди для можливості механізації монтажу і ремонту обладнання. Шини можуть бути гнучкими із багатопровідних проводів чи з жорстких труб. Гнучкі шини кріпляться з допомогою підвісних ізоляторів на порталах, а жорсткі з допомогою опорних ізоляторів на залізобитонних чи металевих опорах.

Застосування жорсткої ошиновки дозволяє відказатися від порталів і зменшитиплощадку РП.

Конструкції РП різноманітні і залежать від схеми електричних з’єднань, від типів вимикачів, роз’єднювачів і їх взаємного розміщення.

На РП 500 кВ всі вимикачі розміщують в один ряд біля другої системи шин, що полегшує їх обслуговування. Такі ВРП називають однорядними на відміну від других компоновок, де вимикачі лінії розміщені в одному ряду, а вимикачі трансформаторів в другому.

Кожний полюс шинних роз’єднювачів другої системи шин розміщений під проводами, які відповідають фазі збірних шин. Таке розміщення дозволяє виконати з’єднання шинних роз’єднювачів безпосередньо під збірними шинами і на цьому же рівні приєднати вимикач. Роз’єднувачі мають полюсне управління.

Збірні шини і ошиновка комірок використана подвійним проводом 2хАС з дистанційними розпорками, установка в сторону шинних апаратів-одним проводом по фазі. Лінійні і шинні портали і всі опори під апаратами—стандартні, залізобитонні.

8 РОЗРАХУНОК ЗАЗЕМЛЮВАЛЬНОГО ПРИСТРОЮ ДЛЯ ЗАДАНОГО КОЛА

Рис.8.1 - Сітка заземлення

Грунти в місці спорудження: верхній-суглинок, нижній-глина.

Допустимий опір 0,5 Ом.

Визначаю допустиму напругу дотику

Uдоп.дот.=400 В

Питомий опір

Визначаю коефіцієнт дотику

Визначаю потенціал на заземлювачі

Визначаю допустимий опір заземляючого пристрою

 кА

Перетворюю дійсний план заземляючого пристрою у квадратну модель з стороною 52,9 м.

 м

Визначаю кількість комірок по стороні квадрата

шт.

m=6 шт.

Визначаю довжину смуг в розрахунковій моделі

м

Визначаю довжину сторін комірки

м

Кількість вертикальних заземлювачів по периметру контура

 шт.

nв =22 шт.

Визначаю загальну довжину вертикальних заземлювачів

 м

Визначаю відносну глибину

Визначаю загальний опір складного заземлювача

 Ом

Визначаю при : ; ; ;

 Ом

Визначаю напругу дотику

 В

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1.  Неклепаев Б.Н., Крючков И.П., “Электрическая часть электростанций и подстанций” Москва. Энергоатомиздат, 1989

2.  Рожкова Л.Д., Козулин В.С., “Электрооборудование станций и подстанций” Москва. Энергоатомиздат, 1987

3.  Неклепаев Б.Н. “Электрическая часть электростанций и подстанций” Москва. “Энергия”

4.  Двоскин Л.И.,”Схемы и конструкции распределительных устройств” Москва. Энергоатомиздат

5.  “Правила устройства электроустановок” –6-с-изд М: Энергоатомиздат, 1986

6.  “ Правила технической эксплуатации электрических станций и сетей”-13-с-изд М: Энергоатомиздат, 1987