рефераты рефераты
Главная страница > Курсовая работа: Перетворювач опір - часовий інтервал  
Курсовая работа: Перетворювач опір - часовий інтервал
Главная страница
Банковское дело
Безопасность жизнедеятельности
Биология
Биржевое дело
Ботаника и сельское хоз-во
Бухгалтерский учет и аудит
География экономическая география
Геодезия
Геология
Госслужба
Гражданский процесс
Гражданское право
Иностранные языки лингвистика
Искусство
Историческая личность
История
История государства и права
История отечественного государства и права
История политичиских учений
История техники
История экономических учений
Биографии
Биология и химия
Издательское дело и полиграфия
Исторические личности
Краткое содержание произведений
Новейшая история политология
Остальные рефераты
Промышленность производство
психология педагогика
Коммуникации связь цифровые приборы и радиоэлектроника
Краеведение и этнография
Кулинария и продукты питания
Культура и искусство
Литература
Маркетинг реклама и торговля
Математика
Медицина
Реклама
Физика
Финансы
Химия
Экономическая теория
Юриспруденция
Юридическая наука
Компьютерные науки
Финансовые науки
Управленческие науки
Информатика программирование
Экономика
Архитектура
Банковское дело
Биржевое дело
Бухгалтерский учет и аудит
Валютные отношения
География
Кредитование
Инвестиции
Информатика
Кибернетика
Косметология
Наука и техника
Маркетинг
Культура и искусство
Менеджмент
Металлургия
Налогообложение
Предпринимательство
Радиоэлектроника
Страхование
Строительство
Схемотехника
Таможенная система
Сочинения по литературе и русскому языку
Теория организация
Теплотехника
Туризм
Управление
Форма поиска
Авторизация




 
Статистика
рефераты
Последние новости

Курсовая работа: Перетворювач опір - часовий інтервал

Сигнал, який буде отримано на виході первинного перетворювача на жаль не матиме достатню амплітуду по напрузі, саме тому варто використати підсилювач напруги, в якості якого оберемо підсилювач на базі транзистору.

Для підсилення потужності використаємо комплементарний емітерний повторювач.

2.2 Розробка спрощеної структурної схеми

Спрощена структурна схема перетворювача наведена на рисунку 1.

Рисунок 1 – Спрощена структурна схема перетворювача


АМВ – автоколивальний мультивібратор, призначений для створення імпульсів заданої частоти.

ОМВ – очікуючий мультивібратор, призначений для формування імпульсів певної тривалості з визначеною амплітудою. Тривалість вихідних імпульсів залежить від змінного опору.

ПН – підсилювач напруги на БТ, здійснює стабілізацію рівня вихідної напруги попереднього каскаду.

ПП – підсилювач потужності, використовується для забезпечення потужності на навантаженні.

2.3 Попередній розрахунок автоколивального мультивібратора

Вхідні дані:

Частота модуляції fmax= 20кГц

Визначимо напругу живлення за заданою амплітудою вихідних імпульсів:

*=(1,2…1,4)=24В, (1)

,               (2)

, (3)

= 400 (кГц),

, (4)

Отже за допомогою автоколивального мультивібратора проводимо генерацію імпульсів з частотою 20кГц, які виступають в ролі запускаючи для наступного каскаду.

Виберемо ОП К574УД2Б

Основні параметри:

нА   вхідний струм

В максимальна вихідна напруга

Ом вихідний опір

МГц гранична частота

Діапазон робочих температур =(45-70)С

2.4 Попередній розрахунок очікуючого мультивібратора

Даний перетворювач виконує перетворення опору у тривалість.

Наведемо можливі межі опору: (Ом),  (МОм),

Розрахуємо динамічний діапазон.

D= , (5)

D=.

Оскільки заданий діапазон є більшим за 100, то виконаємо його розбиття на під діапазони:

D= , (6)

D==100,

D=, (7)

D==100.

D=, (8)

D==100.


Таким чином при проведенні подальших розрахунків необхідно врахувати ці під діапазони при виборі елементів даного вузла схеми.

Для такого ОМВ тривалість сформованого імпульсу:

. (9)

За умовою

Задаємо

(10...20), (10)

400 (кГц).

>, (11)

*=(1,2…1,4),

*=24 (В).

Для операційного підсилювача:

(10...20), (12)

400 (кГц).

Спираючись на проведені розрахунки обираємо ОП: К574УД2Б

2.5 Попередній розрахунок ПП

В якості підсилювача потужності використано комплементарний емітерний повторювач. Принцип дії: VT2 відкритий і працює як емітерний повторювач коли на вході каскаду позитивний сигнал. У цей час VT3 закритий.

При негативному сигналі навпаки. Початкові дані:

, ,

max = (13)

max=.

Розрахуємо максимальну вихідну потужність:

Рmax=, (14)

Рmax==50 (Вт).

З попередніх розрахунків

А отже необхідно обрати транзистор з потужністю на колекторі не менше 100Вт, струмом колектора 5А.

На основі розрахунків оберемо транзистори VT2 та VT3.

КТ864А n-p-n: КТ865А p-n-p:

=100Вт =100Вт - максимальна колекторна потужність

=12А =12А – максимальний колекторний струм.

=160В =160В - максимальна колекторна напруга.

=40...200 =40...200 - коефіцієнт підсилення.

=3МГц =3МГц – гранична частота.

=2В =2В – максимальна напруга насичення.

=2А =2А – струм навантаження.

T=-60…+125С T=-60…+125С – робоча температура


2.6 Попередній розрахунок ПН

ПН використовується для стабілізації рівня вихідної напруги на перед кінцевому каскаді. Для визначення параметрів проведемо наступні розрахунки.

Визначимо коефіцієнт підсилення по напрузі:

, (15)

.

Оскільки попередній каскад виконує перетворення опору у тривалість імпульсу, то хоч попередній каскад і в ідеалі не повинен викликати зміну вхідного імпульсу по амплітуді варто стабілізувати рівень вихідної напруги та підсилити його до рівня 20 В. Це і буде виконувати даний каскад.

Виберемо активний елемент підсилювача потужності спираючись на наступні дані:

Оскільки коефіцієнти підсилення транзисторів VT4 та VT5 Кпр=25дб=300, то :

Рвх=, (16)

Рвх .

,

Ікмах =.

Заданим параметрам відповідає транзистор n-p-n КТ3107А

Основні параметри транзисторів: КТ3107А:

=300мВт – максимальна колекторна потужність.

=100мА – максимальний колекторний струм.

=380/800 – коефіцієнт підсилення.

=200МГц- гранична частота, T=-60...+125С - робоча температура.

2.7 Розробка детальної структури схеми

Детальна структура схеми представлена на рисунку 2.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5

рефераты
Новости