Курсовая работа: Перетворювач опір - часовий інтервал
Сигнал, який буде отримано на виході
первинного перетворювача на жаль не матиме достатню амплітуду по напрузі, саме
тому варто використати підсилювач напруги, в якості якого оберемо підсилювач на
базі транзистору.
Для підсилення потужності використаємо
комплементарний емітерний повторювач.
2.2 Розробка спрощеної
структурної схеми
Спрощена структурна схема перетворювача
наведена на рисунку 1.

Рисунок 1 –
Спрощена структурна схема перетворювача
АМВ –
автоколивальний мультивібратор, призначений для створення імпульсів заданої
частоти.
ОМВ – очікуючий
мультивібратор, призначений для формування імпульсів певної тривалості з
визначеною амплітудою. Тривалість вихідних імпульсів залежить від змінного
опору.
ПН – підсилювач напруги на БТ, здійснює
стабілізацію рівня вихідної напруги попереднього каскаду.
ПП – підсилювач потужності,
використовується для забезпечення потужності на навантаженні.
2.3 Попередній
розрахунок автоколивального мультивібратора
Вхідні дані:
Частота модуляції fmax= 20кГц
Визначимо напругу живлення за заданою
амплітудою вихідних імпульсів:
=(1,2…1,4) =24В, (1)
,
(2)
,
(3)
=
400 (кГц),
,
(4)
Отже за допомогою автоколивального
мультивібратора проводимо генерацію імпульсів з частотою 20кГц, які виступають
в ролі запускаючи для наступного каскаду.
Виберемо ОП К574УД2Б
Основні параметри:
нА
вхідний струм
В
максимальна вихідна напруга
Ом
вихідний опір
МГц
гранична частота
Діапазон робочих температур =(45-70) С
2.4 Попередній
розрахунок очікуючого мультивібратора
Даний
перетворювач виконує перетворення опору у тривалість.
Наведемо можливі
межі опору: (Ом), (МОм),
Розрахуємо
динамічний діапазон.
D= ,
(5)
D= .
Оскільки заданий діапазон є більшим за
100, то виконаємо його розбиття на під діапазони:
D = ,
(6)
D = =100,
D = , (7)
D= =100.
D = , (8)
D= =100.
Таким чином при проведенні подальших
розрахунків необхідно врахувати ці під діапазони при виборі елементів даного
вузла схеми.
Для такого ОМВ тривалість сформованого
імпульсу:
.
(9)
За умовою 
Задаємо
(10...20) , (10)
400
(кГц).
> , (11)
=(1,2…1,4) ,
=24
(В).
Для операційного підсилювача:
(10...20) , (12)
400
(кГц).
Спираючись на проведені розрахунки
обираємо ОП: К574УД2Б
2.5 Попередній
розрахунок ПП
В якості підсилювача потужності
використано комплементарний емітерний повторювач. Принцип дії: VT2 відкритий і
працює як емітерний повторювач коли на вході каскаду позитивний сигнал. У цей
час VT3 закритий.
При негативному сигналі навпаки.
Початкові дані:
,
,
max
= (13)
max= .
Розрахуємо максимальну вихідну
потужність:
Рmax= , (14)
Рmax= =50 (Вт).
З попередніх розрахунків 
А отже необхідно обрати транзистор з
потужністю на колекторі не менше 100Вт, струмом колектора 5А.
На основі розрахунків
оберемо транзистори VT2 та VT3.
КТ864А n-p-n: КТ865А p-n-p:
=100Вт =100Вт -
максимальна колекторна потужність
=12А =12А –
максимальний колекторний струм.
=160В =160В -
максимальна колекторна напруга.
=40...200 =40...200
- коефіцієнт підсилення.
=3МГц =3МГц – гранична
частота.
=2В =2В – максимальна
напруга насичення.
=2А =2А – струм
навантаження.
T=-60…+125 С T=-60…+125 С – робоча температура
2.6 Попередній
розрахунок ПН
ПН використовується для стабілізації
рівня вихідної напруги на перед кінцевому каскаді. Для визначення параметрів
проведемо наступні розрахунки.
Визначимо коефіцієнт підсилення по
напрузі:
,
(15)
 .
Оскільки попередній каскад виконує
перетворення опору у тривалість імпульсу, то хоч попередній каскад і в ідеалі
не повинен викликати зміну вхідного імпульсу по амплітуді варто стабілізувати
рівень вихідної напруги та підсилити його до рівня 20 В. Це і буде виконувати
даний каскад.
Виберемо активний елемент підсилювача
потужності спираючись на наступні дані:
Оскільки коефіцієнти підсилення
транзисторів VT4 та VT5 Кпр=25дб=300, то :
Рвх= , (16)
Рвх .
,
Ікмах = .
Заданим параметрам відповідає транзистор n-p-n КТ3107А
Основні параметри транзисторів: КТ3107А:
=300мВт
– максимальна колекторна потужність.
=100мА
– максимальний колекторний струм.
=380/800
– коефіцієнт підсилення.
=200МГц-
гранична частота, T=-60...+125 С -
робоча температура.
2.7 Розробка детальної
структури схеми
Детальна структура схеми представлена на
рисунку 2.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5 |