Шпаргалка: Фінансова політика та бюджетний процес
5)Інвестиційний сертифікат - це цінний
папір, що випускається виключно інвестиційним фондом або інвестиційною
компанією та дає право його власнику на одержання доходу у вигляді дивідендів.
6)Вексель - це цінний папір,
який засвідчує безумовне письмове грошове зобов'язання векселедавця виплатити
пред'явнику векселя до настання строку його погашення, зазначену у ньому суму.
Ринок цінних паперів підрозділясться на первинний і
вторинний. На первинному ринку відбувається початкове розміщення вперше
випущених цінних паперів серед інвесторів. Вторинний ринок охоплює стадію обігу
фінансових ресурсів, на ньому продаються і купуються раніше випущені цінні
папери.
50. Ринок фінансових послуг
Ринок фінансових послуг - особлива форма організації руху фінансових
ресурсів в економічній системі, яка за своїм призначенням має забезпечити
юридичним, фізичним особам і державі належні умови для залучення необхідних
коштів і продажу тимчасово вільних грошових засобів. За економічною сутністю
ринок фінансових послуг – це економічні відносини, що виникають між фінансовими
посередниками та іншими економічними агентами з приводу розподілу фінансових
ресурсів, купівлі-продажу тимчасово вільних коштів і цінних паперів.
Об'єктивною передумовою функціонування ринку фінансових,
послуг є необхідність посередництва у взаємовідносинах між економічними
агентами з приводу перерозподілу фінансових ресурсів. Ринок фінансових послуг
виконує роль посередника руху коштів від їх власників до користувачів.
На ринку фінансових послуг визначаються попит і пропозиція на
різноманітні фінансові активи.
Об'єктами відносин на цьому ринку є фінансові послуги, що
надаються юридичним і фізичним особам, які є власниками і користувачами
фінансових активів, операції з фінансовими активами, що здійснюються в
Інтересах третіх осіб, з метою отримання прибутку або збереження реальної
вартості фінансових активів.
Суб'єктами ринку фінансових послуг виступають власники
фінансових ресурсів, їх користувачі, фінансові посередники, держава в особі
спеціальних органів нагляду та контролю. Фінансовими посередниками є особи, які
сприяють у налагодженні контактів і укладенні угод між власниками і
користувачами фінансових ресурсів. Роль таких осіб виконують фінансові установи
– юридичні особи, які надають одну чи декілька фінансових послуг та які внесені
до відповідного державного реєстру у визначеному законодавством порядку. До
фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові
компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального
пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи,
виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг.
Перерозподіл фінансових ресурсів можливий в умовах чітко
визначеної організаційної структури ринку, на якому укладаються угоди
фінансового характеру.
Формування такого організаційного механізму можливе з боку
держави і має ґрунтуватися на інституційній основі, що передбачає виокремлення
функцій кожного учасника ринку. З організаційної точки зору ринок фінансових
послуг є сукупністю фінансових інститутів, що обумовлюють перебіг коштів від
власників фінансових ресурсів до їх користувачів під контролем державних
органів управління.
51. Інструменти фінансового ринку
Інструментами фінансового ринку грошей є: казначейські
векселі, депозитні сертифікати, комерційні папери, банківські акцепти, угоди
про зворотний викуп.
Казначейські векселі є короткостроковими
зобов’язаннями держави, які випускаються терміном 3-6-9-12 місяців. Зазвичай
вони приносять дохід власнику через початковий продаж зі знижкою, тобто при
погашенні векселя буде отримана сума більша ніж витрачена на його купівлю.
Вважається надійним інструментом фінансового ринку.
Депозитні сертифікати є борговим
інструментом, який банк продає вкладникам – юридичним особам. По ньому
сплачується відсоток, а при погашенні повертається вихідна ціна купівлі. Є
високоліквідним інструментом.
Комерційні папери – короткострокові
зобов’язання, що випускаються корпораціями з метою залучення коштів для
фінансування поточних операцій.
Банківські акцепти є векселем на банк, що
випущений фірмою, яка оплатить його на певну майбутню дату, і гарантується за
певну винагороду банком, який акцептував його. Банківські акцепти покликані
обслуговувати міжнародну торгівлю, експортно-імпортні операції.
Угоди про зворотний викуп є фінансовою
інновацією, в якій казначейські векселі або інші державні цінні папери є
заставою. Ці угоди укладаються на короткий і над короткий термін.
Фінансовими інструментами ринку капіталів є: акції,
облігації, муніципальні облігації, заставні
52. Види цінних паперів, які обертаються на
фондовому ринку України
1)Акція - це цінний папір
без встановленого строку обміну, який свідчить про часткову участь у статутному
фонді акціонерного товариства, підтверджує членство у цьому акціонерному
товаристві, дає право її власнику на одержання частини прибутку у вигляді
дивідендів, а при ліквідації акціонерного товариства - на участь у
розподілі майна.
2)Облігація - це цінний папір,
який свідчить про внесення її власником грошових коштів і підтверджує
зобов'язання емітента відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного
паперу у передбачений у ньому строк з виплатою фіксованого відсотку.
3)Казначейське зобов'язання - це різновид
цінних паперів, який засвідчує внесення їх одержувачами грошових коштів до
бюджету І дає право на отримання фіксованого доходу протягом усього строку
володіння цінними паперами.
4)Ощадний сертифікат - це письмове
свідоцтво банка про депонування грошових коштів, яке підтверджує право
вкладника на одержання після закінчення встановленого строку депозиту та
відсотків за ним.
5)Інвестиційний сертифікат - це цінний
папір, що випускається виключно інвестиційним фондом або інвестиційною
компанією та дає право його власнику на одержання доходу у вигляді дивідендів.
6)Вексель - це цінний папір,
який засвідчує безумовне письмове грошове зобов'язання векселедавця виплатити
пред'явнику векселя до настання строку його погашення, зазначену у ньому суму.
Ринок цінних паперів підрозділясться на первинний і
вторинний. На первинному ринку відбувається початкове розміщення вперше
випущених цінних паперів серед інвесторів. Вторинний ринок охоплює стадію обігу
фінансових ресурсів, на ньому продаються і купуються раніше випущені цінні
папери.
53. Класифікація фінансового ринку та його інструменти
Фінансовий ринок, залежно від видів фінансових активів, поділяється на:
Грошовий ринок являє собою ринок
короткотермінових боргових зобов'язань. На ньому товаром виступають гроші, а
їхньою ціною - відсотки за користування кредитом.
Фінансові ринки діють як посередники між позичальниками та
заощаджувачами.
Грошовий ринок складається з багатьох потоків, за якими
грошові кошти переміщуються від власників заощаджень до позичальників та
інвесторів.
Основними суб'єктами грошового ринку виступають комерційні
банки, брокерські контори та інші фінансово-кредитні інститути, які мобілізують
і перерозподіляють грошові кошти підприємств, банків, населення, установ.
Ринок позичкового капіталу (кредитний ринок)
охоплює відносини, що виникають з приводу акумуляції кредитними установами
грошових коштів фізичних та юридичних осіб та їх надання у вигляді позик на
умовах повороткості, строковості та платності. Отже, об'єктом оперування є не
власне гроші, а лише право на тимчасове користування грошовими коштами,
Кредитний ринок, як частина фінансового ринку, синтезує в
собі ринки різних платіжних засобів, він функціонує на основі укладання
кредитних угод. Центром концентрації і руху грошових потоків виступає
комерційний банк.
За допомогою валютного ринку встановлюються правові та
економічні взаємовідносини між споживачами І продавцями валют, економічні та
організаційні відносини між учасниками міжнародних розрахунків з приводу
валютних операцій, надання фінансових послуг, здійснення інвестицій.
Ринок капіталів складається з ринку
фінансових інструментів, що відображають права власності, та довгострокових
боргових зобов'язань. Значну долю серед них займають вкладення коштів у цінні
папери.
54. Функції та види страхування
Страхування виконує такі функції:
Ризикова функція страхування. Вона полягає в
переданні за певну плату страховикові матеріальної відповідальності за наслідки
ризику, зумовленого подіями, перелік яких передбачено чинним законодавством або
договором зі страхувальником. Чим вища ймовірність ризику, тим і плата за його
утримання, обчислена за допомогою актуар-них розрахунків, більша. У разі
настання страхового випадку страхувальник висуває страховикові вимогу на
відшкодування збитків (виплату страхових сум).
Функція створення і використання страхових
резервів (фондів). Страхування стає можливим лише за наявності у
страховика певного капіталу, достатнього для забезпечення покриття збитків,
заподіяних страхувальникові стихійним лихом, нещасним випадком чи іншою
страховою подією. З цією метою кожним страховиком створюється система страхових
резервів. Нагромадження і використання таких резервів є характерними для
страхової діяльності.
У формуванні і використанні страхових резервів виявляється
перерозподіл коштів між страхувальниками. Ті з них, яких у певному періоді не
спіткала страхова подія, сплативши страхові внески, не отримують жодних виплат.
І навпаки: страхувальникам, які зазнали серйозних збитків від страхового
випадку, виплачується відшкодування в сумах, значно більших за внесені страхові
платежі.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10 |