Курсовая работа: Загальнодержавні податки та їх значення для бюджету
Витрати групи В:
– вартість спецодягу, взуття,
обмундирування, продуктів харчування (по переліку Кабінету Міністрів України);
– різниця вартості виробничих
запасів на початок і кінець звітного кварталу (окрім виробників
сільськогосподарської продукції);
– витрати, пов'язані з
оплатою боргових зобов'язань (у сумі, яка не перевищує суми доходів платника
податків впродовж звітного періоду, отриманих у вигляді відсотків, збільшеною
на суму, яка дорівнює 50 % від прибутку оподаткування звітного періоду);
– вартість витрат на зміст і
експлуатацію об'єктів соціальної інфраструктури (окрім капітальних витрат, які
підлягають амортизації);
– вартість витрат на рекламу,
організацію презентацій і. свят з рекламною метою (в межах 2 % від прибутку,
який підлягає оподаткуванню за звітний період);
– вартість витрат
гарантійного обслуговування (в межах 10 % від сукупної вартості таких
реалізованих товарів, по яких не закінчився термін гарантійного
обслуговування);
– вартість інших витрат.
Датою збільшення валових
витрат виробництва (обороту) є подія, яка сталася раніше в податковому періоді:
– або дата списання засобів з
банківських рахунків платника податків на оплату товарів (при придбанні за
готівковий розрахунок – день їх видачі з каси платника);
– або дата оприбутковування
платником податків товарів (для робіт – дата фактичного отримання їх
результатів).
При придбанні товарів з
використанням кредитових, карток або комерційних чеків – дата оформлення
відповідного рахунку (товарного чека).
Необхідно відзначити і новий елемент
валових витрат – валові внески працівників на додаткове пенсійне забезпечення
(пенсійний план). Вони входять до складу валових витрат платника податку на
прибуток об'ємом не більше 15 % від суми сукупного доходу працівника. Такі
внески не обкладаються податками прибуткового податку громадян при їх
відрахуванні, але включаються в доходи працівника в разі їх виплати.
Слід зазначити, що в системі
оподаткування прибутку підприємств упроваджений новий порядок визначення
амортизації. Він передбачає віднесення на зменшення податкової бази витрат на
придбання, виготовлення або поліпшення основних фондів шляхом нарахування
амортизаційних відрахувань з часу здійснення таких витрат, а не з часу введення
основних фондів в експлуатацію [3].
Основні фонди розділені на
такі групи: будівлі, споруди і передавальні пристрої (1); автомобільний
транспорт, меблі, прилади і інструменти, електронно-обчислювальні машини (2);
будь-які інші фонди, які не включені в 1, 2 і 4 групи (3);
електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичної обробки
інформації, пов'язані з ними засоби зчитування або друку інформації, інші
інформаційні системи, комп'ютерні програми, телефони (у тому числі
стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних
товарів (предметів) (4).
Норми амортизації встановлені
у відсотках до балансової вартості будь-якій з груп в розмірах відповідно: 2;
10; 6; 15 відсотків в розрахунку на квартал.
Платник самостійно ухвалює
рішення щодо застосування прискореної амортизації основних фондів 3 групи за
умови, що ціни на його товари (продукцію) не встановлюються державою.
Ставка податку на прибуток
встановлена в об'ємах 25 % і є єдиною для всіх платників, включаючи
підприємства, засновані на власності окремої фізичної особи, окрім окремих
виключень.
Разом з цим, в механізмі
стягнення податку на прибуток враховані особливості оподаткування операцій
особливого вигляду і окремих платників. Це:
Ø 1. Нерезиденти – юридичні
особи і суб'єкти підприємницької діяльності, які не мають статусу юридичної
особи (філії, представництва і тому подібне), з місцезнаходженням за межами
України, які створені і здійснюють свою діяльність. відповідно законодавству
іншої держави.
Основними доходами
нерезидентів, які отримані з джерел їх походження в Україні є отримані
відсотки; виплачені резидентом дивіденди; лізингова (орендна) плата; доходи від
здійснення спільної діяльності, отримані від продажу нерухомого майна, у
вигляді добродійних внесків, виграні в гральному бізнесі; винагороди за
здійснення освітньої, культурної, спортивної діяльності, а також брокерські, комісійні
або агентські; внески і премії від страхування або перестраховки рисок;
прибуток від здійснення операцій з цінними паперами; інші доходи.
Ставка податку на прибуток
для нерезидентів складає – 15%.
Ø 2. Виробники
сільськогосподарської продукції (окрім підприємств, основною діяльністю яких є
виробництво і реалізація продукції квітково-декоративного рослинництва,
хутряних товарів, лікерогорільчаних виробів і тому подібне). Валові доходи і
витрати цих підприємств підлягають індексуванню, виходячи з офіційного індексу
інфляції.
Разом з тим
сільськогосподарські підприємства зменшують суму нарахованого податку на суму
податку на землю, яка використовується в сільськогосподарському виробничому
обороті [11, 75-77 с.].
III) прибутковий податок з
громадян
Прибутковий податок з
громадян є вразливим інструментом податкової політики. Як джерело доходів
бюджетів цей податок твердо виконує фіскальну функцію.
Порядок обчислення і сплати
прибуткового податку регулюється Декретом Кабінету Міністрів України від
26.12.92 р. № 13-92 (із змінами і доповненнями) «Про прибутковий податок з
громадян».
У основу механізму
прибуткового податку, що діє, покладені такі принципи як дискретність
оподаткування, його прогресивний характер і значительна пільгова спрямованість.
Йому властива лава інших принципів з дванадцяти визначених для системи
оподаткування.
Платниками податків є
громадяни України, іноземні громадяни і особи без громадянства як ті, які
постійно проживають в Україні, так і ті, що не мають постійного місця
проживання в країні.
Об'єктом оподаткування є:
– сукупний дохід
оподаткування впродовж календарного року, отриманий з різних джерел в Україні і
за її межами, – для платників, що мають постійне місце проживання;
– дохід, отриманий з джерел в
Україні, – для платників, які не мають постійного місця проживання.
При визначенні сукупного
доходу оподаткування враховуються доходи, отримані в грошовій і натуральній
формах по вільних цінах (окрім доходів працівників підприємств сезонного
виробництва, які обчислюються за фактичною собівартістю).
Спільний порядок визначення
прибуткового податку з громадян має такий вигляд:
ПП = (СДО – СЗ) СПП
де: ПН – прибутковий податок;
СНД – сукупний дохід
оподаткування без врахування сум, які не включаються в нього;
СУ – суми зменшення;
СПП – ставки прибуткового
податку.
До сукупного доходу
оподаткування не відносяться: соціальні виплати, державні пенсії, компенсаційні
виплати, суми з відчуження майна, виграші по державних цінних паперах, суми
матеріальної допомоги і добродійна діяльність (з урахуванням обмежень), суми
заощаджень на депозитних рахівницях банків України і інші виплати.
До сум, які зменшують
сукупний дохід (СУ) оподаткування, відносяться: у розмірі, який дорівнює 50
відсоткам однієї мінімальної заробітної плати (з розрахунку на місяць),
встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого
платника податку;
Окрім цього, не відносяться
до цієї групи: суми відсотків, які сплачені за користування позиками; доходи,
отримані унаслідок дарування (спадкоємство); суми, які перераховані добродійним
організаціям по заявах громадян в межах 12 неоподатковуваних податками
мінімумів доходів громадян впродовж календарного року.
Прибутковий податок з
громадян по місцю основної роботи нараховується залежно від розміру місячного
СНД.
Згідно ст. 2 Закони України
«Про прибутковий податок з громадян» об'єктом оподаткування у громадян, що
мають постійне місце проживання в Україні, є сукупний дохід оподаткування за
календарний рік, отриманий з різних джерел як на території України, так і за її
межами.
Після закінчення календарного
року по місцю основної роботи громадянина бухгалтерія проводить остаточний
перерахунок прибуткового податку виходячи з його сукупного доходу оподаткування
за календарний рік. Для цього визначається сума річного сукупного доходу
оподаткування шляхом підсумовування місячних доходів. Отриманий дохід
зменшується на суми виплат, які згідно ст. 5 ЗУ не включаються в дохід
оподаткування, і у відповідних випадках – на суми пільг по прибутковому
податку, на які має право працівник в розрахунковому періоді [8, 45-48 с.].
Прибутковий податок платиться
громадянами з їх доходів, отриманих від підприємств, організацій і фізичних
осіб, з якими вони мають трудові відношення відповідно законодавству про працю
і за умови сплати внесків на обов'язкове соціальне і державне пенсійне
страхування.
Нарахування і перерахунок
податку проводять підприємства, установи, організації і фізичні особи –
суб'єкти підприємницької діяльності до 1 лютого наступного за звітним роки. До
15 лютого ці відомості подаються ними до податкової адміністрації.
Щомісячно підприємства і
організації не пізніше терміну отримання коштів в банках на виплату громадянам
належних сум зобов'язані перерахувати податок до бюджету за минулий місяць.
Юридичні і фізичні особи, які
виплачують заробітну плату працівникам з виручки, а також ті особи, які не
мають рахунків в банках, перераховують податок наступного дня після здійснення
відповідних виплат.
При обчисленні місячного
доходу оподаткування не враховуються неоподатковуваний податками мінімум
доходів громадян і пільги.
Платники податку зобов'язані:
а) вести облік доходів і
витрат в об'ємах, достатніх для визначення суми спільного річного
оподатковуваного податком доходу, у разі коли такий платник податку
зобов'язаний цим Законом подавати декларацію або має право на таке уявлення з
метою повернення надмірно сплачених податків, у тому числі при застосуванні
права на податковий кредит.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 |