Курсовая работа: Прямі податки та їх роль у формуванні доходів бюджету
В (а-1) – вартість
виведених з експлуатації основних фондів.
І (а-1) – індекс
інфляції у попередньому періоді.
Платники податку всіх
форм власності мають право застосовувати щорічну індексацію балансової вартості
груп основних фондів та нематеріальних активів на коефіцієнт індексації,
визначається за формулою:
Кі = [ J (а-1) – 10 ] : 100 (2.2)
де J (а-1) – індекс інфляції року, за результатами якого
проводиться індексація.
Сума донарахованої недоплати та
штрафних санкцій сплачується платником податку самостійно в строки, згідно
процедури, передбаченої законодавством.
Таблиця 2.5
Аналіз
нарахування сум податку на прибуток за 2003 – 2005 роки по Чортківському
хлібокомбінату. тис. грн.
Показники |
2003 |
2004 |
2005 |
Відхилення (+/-) |
від 2003 |
від 2005 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
1. Обсяг реалізації |
12800 |
12180 |
14200 |
+1400 |
+2020 |
2. Податок на прибуток |
450 |
434 |
331 |
-119 |
-103 |
З даної таблиці видно,
що хлібокомбінатом у 2005 році нараховано і сплачено до бюджету податку
на прибуток в сумі 331 тис. грн. Це на 119 тис. грн. менше ніж в 2003
році і на 103 тис. грн. менше ніж в 2005 році.
Як ми бачимо з наведених даних з
кожним роком, починаючи з 2003 року, обсяг реалізованої продукції
збільшується, а сума сплаченого податку на прибуток зменшується. Це пояснюється
перш за все підвищенням собівартості продукції, тобто збільшення вартості
сировини, яка необхідна для виробництва продукції, а відповідно до цього і збільшується
ціна готової продукції, а це в свою чергу і призводить до зменшення прибутку,
який отримує підприємство і податку на прибуток, який підприємство сплачує до
бюджету.
2.2. Порядок розрахунку та сплати хлібокомбінатом інших
прямих податків
Чортківський хлібокомбінат крім
податку на прибуток є платником ще двох основних прямих податків, а саме:
-
земельного податку;
-
податку з власників
транспортних засобів.
На балансі хлібокомбінату
рахується земельна ділянка площею 22,8 га за яку сплачується земельний податок.
Плата за землю справляється у
вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від
грошової оцінки земель. Грошова оцінка землі – це капіталізований рентний дохід
із земельної ділянки. Власники землі та землекористувачі, крім орендарів,
сплачують земельний податок. За земельні ділянки надані в оренду справляється
орендна плата.
Кошти від плати за землю, що
надходять на спеціальні бюджетні рахунки місцевих бюджетів використовуються
виключно для таких цілей: - фінансування заходів щодо раціонального
використання та охорони земель, підвищення родючості ґрунтів; - ведення
державного земельного кадастру, землеустрою, моніторингу земель; - створення
земельного інноваційного фонду; - відшкодування витрат власників землі і
землекористувачів, пов’язаних з господарюванням на землях гіршої якості; -
економічного стимулювання власників землі і землекористувачів за поліпшення
якості земель, підвищення родючості ґрунтів і продуктивності земель лісового
фонду; - надання пільгових кредитів, часткового погашення позичок та
компенсації втрат доходів власників землі та землекористувачів внаслідок
тимчасової консервації земель, порушених не з їх вини; - проведення земельної
реформи, а також для земельно-господарського устрою, розробки містобудівної
документації і розвитку інфраструктури населених пунктів. Кошти від земельного
податку, що централізується, спрямовуються на розробку і виконання державних
програм щодо раціонального використання земель, підвищення родючості ґрунтів,
на відшкодування витрат власників землі і землекористувачів, пов’язаних із
господарюванням на землях гіршої якості, охорону земельних ресурсів у комплексі
з іншими природними заходами, розвиток загальнодержавної та регіональної
інфраструктури, ведення державного земельного кадастру, землеустрою,
моніторингу земель, а також проведення земельної реформи.
Розмір земельного податку не
залежить від результатів господарської діяльності землі та землекористувачів і
встановлюється у вигляді платежів за одиницю земельної площі з розрахунку за
рік.
Об’єктом плати за землю є земельна
ділянка, яка перебуває у власності або користування, у тому числі на умовах
оренди. Суб’єктами плати за землю – платником – є власник землі користувач, у
тому числі на умовах оренди.
Відповідно до цільового
призначення всі землі України поділяються на:
-
землі
сільськогосподарського призначення;
-
землі населених пунктів;
-
землі промисловості,
транспорту, зв’язку, оборони та іншого призначення;
-
землі природоохоронного,
оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення;
-
землі лісового фонду;
-
землі водного фонду;
-
землі запасу.
Згідно з цим розподілом Законом
встановлено різні ставки земельного податку, які визначаються у відсотках до
грошової оцінки земель.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11 |