Курсовая работа: Податок з доходів фізичних осіб (на матеріалах ДПІ у Святошинському районі м. Києва)

Якщо платник податку не скористався правом на нарахування податкового кредиту за наслідками звітного податкового року, то таке право на наступні податкові роки не переноситься.

До складу податкового кредиту платник податку резидент має право включити такі витрати, фактично понесені ним протягом звітного податкового року:

1. У разі, якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи придбається житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податку резидентом як основне місце його проживання, платник податку резидент має право включити до складу податкового кредиту частину фактично сплаченої протягом звітного податкового року суми процентів за таким іпотечним житловим кредитом.

2. Суму коштів або вартість майна, переданих платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні, у розмірі, що перевищує два відсотки, але не є більшим п'яти відсотків від суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.

3. Суму коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості середньої професійної або вищої форми навчання такого платника податку, іншого члена його сім'ї першого ступеня споріднення.

Такі витрати включаються до податкового кредиту:

а) при навчанні платника податку або іншого члена його сім'ї першого ступеня споріднення до податкового кредиту одного з таких членів за їх вибором;

б) при навчанні обох членів подружжя окремо до податкового кредиту кожного, відповідно до вартості його навчання.

Загальна сума коштів, сплачена платником податку на користь навчального закладу протягом звітного податкового року, яку платник податку або члени його сім'ї першого ступеня споріднення мають право включити до податкового кредиту, не повинна перевищувати суми місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень, помноженої на кількість місяців (повних або неповних) навчання протягом такого звітного податкового року.

4. Суму власних коштів платника податку, сплачених на користь закладів охорони здоров'я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена його сім'ї першого ступеня споріднення, у тому числі для придбання ліків, донорських компонентів, протезно-ортопедичних пристосувань у розмірах, що не покриваються виплатами з фонду загальнообов'язкового медичного страхування.

До складу податкового кредиту не включаються витрати на:

а) косметичне лікування або косметичну хірургію (включаючи косметичне протезування, не пов'язане з медичними показаннями);

б) водолікування та геліотерапію, не пов'язані з лікуванням хронічних захворювань;

в) лікування та протезування зубів з використанням дорогоцінних металів, гальванопластики та порцеляни;

г) аборти, крім абортів, які проводяться за медичними показаннями, або якщо вагітність стала наслідком зґвалтування;

ґ) операції з переміни статі;

д) лікування венеричних захворювань, крім СНІДу та венеричних захворювань, причиною яких стало нестатеве зараження або зґвалтування;

е) лікування тютюнової чи алкогольної залежності;

є) клонування людини або її органів;

ж) придбання ліків, медичних засобів та пристосувань, оплату вартості медичних послуг, які не підпадають під перелік життєво необхідних, встановлений Кабінетом Міністрів України.

Компенсація платнику податку витрат на оплату послуг з лікування, що включаються до складу податкового кредиту, здійснюється за умови підтвердження понесених платником податку витрат відповідними розрахунковими документами (платіжне доручення на безготівкове перерахування коштів; або квитанція банку чи відділення зв'язку; або касовий ордер, інші), що визначають суму таких витрат.

5. Суму витрат платника податку на сплату за власний рахунок страхових внесків, страхових премій страховику-резиденту за договорами довгострокового страхування життя та недержавного пенсійного страхування як такого платника податку, так і членів його сім'ї першого ступеня споріднення, яка не перевищує (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):

а) при страхуванні платника податку суму, визначену у підпункті 6.5.1 пункту 6.5 статті 6 Закону, тобто розміру, що не перевищує суми місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень;

б) при страхуванні члена сім'ї платника податку першого ступеня споріднення 50 відсотків від суми, визначеної у частині "а" цього підпункту, у розрахунку на кожного застрахованого члена сім'ї.

Якщо платник податку або члени його сім'ї першого ступеня споріднення були застраховані їх працедавцями згідно з підпунктом "в" підпункту 4.2.4 пункту 4.2 статті 4 Закону, то гранична сума, зазначена в частині "а" або "б" цього підпункту, зменшується для відповідної застрахованої особи на суму страхових внесків, сплачених її працедавцем протягом такого звітного податкового року.

6. Суми витрат платника податку із:

штучного запліднення, незалежно від того, чи перебуває він у відносинах шлюбу з донором або ні;

оплати вартості державних послуг, включаючи сплату державного мита, пов'язаних з усиновленням дитини.

Відповідно до підпункту 20.4.2 пункту 20.4 статті 20 Закону за неповне або несвоєчасне повернення суми надміру сплаченого податку, у тому числі внаслідок застосування права на податковий кредит, на користь платника податку сплачуються такі штрафи:

якщо платник податку не отримує таку суму у строк, визначений цим Законом, при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку її виплати, у розмірі 10 відсотків від такої суми;

якщо платник податку не отримує таку суму у строк, визначений цим Законом, при затримці від 91 календарного дня, наступного за останнім днем граничного строку її виплати, у розмірі 100 відсотків від такої суми.

3.2 Напрямки оптимізації оподаткування доходів фізичних осіб

Основними напрямками оптимізації оподаткування фізичних осіб є:

удосконалення та зниження ставок оподаткування для окремих верств населення та цивільних відносин;

розширення бази оподаткування за рахунок виведення в зону оподаткування реальних рівнів заробітної плати та ліквідація виплат заробітної плати в “конвертах”.

Так, Законом України від 22 травня 2003 року N 889IV "Про податок з доходів фізичних осіб" [9,c.12] запроваджено оподаткування доходів, отриманих платниками податку фізичними особами внаслідок прийняття у спадщину коштів, майна, майнових чи немайнових прав. Порядок оподаткування визначено статтею 13, яка набрала чинності з 1 січня 2005 року.

З метою оподаткування об'єкти спадщини платника податку поділяються на:

1. Об'єкти нерухомого майна (у таблиці 3.1 "н").

2. Об'єкти рухомого майна (у таблиці 3.1 "р"):

3. Об'єкти комерційної власності (у таблиці 3.1 "комерц", "роялті"),

4. Суми страхового відшкодування (страхових виплат) (у таблиці 3.1 "с") за страховими договорами, укладеними спадкодавцем;

5. Кошти (у таблиці 3.1. "кошти"),

Ставки оподаткування залежать від виду об'єкта спадщини і ступеня споріднення спадкоємця із спадкодавцем (0 %, 5 %, 13 %, 26 %).

Як показано в табл.3.1, на протязі 2004 –2006 років поступово знижуються ставки оподаткування доходів від отримання спадщини, оскільки зростання вартості нерухомості привело фактично до неможливості сплачувати податок на спадщину (особливо для першого ступеня споріднення).

Таблиця 3.1 Залежність ставки оподаткування від об'єкта спадщини та ступеня споріднення

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13