Курсовая работа: Лізинг

Податки. Підприємець сплачує фіксований податок у розмірі 80 грн. на місяць [4,3]. Цю суму він сплачує 1 раз на три місяці (240 грн.).

Податок з власника автотранспорту типу мікроавтобус ""ГАЗель"" складає 3,6 грн. за кожні 100 м3 об'єму двигуна і становить 86,4 грн. на рік (об’єм двигуна мікроавтобуса ""ГАЗель"" – 2400 см3) [2].

Для водія-підприємця доцільно буде застрахувати автотранспорт, щоб уникнути непередбачених витрат. Розмір страховки для автомобілів типу ""ГАЗель"" становить 176,8 грн. за 12 місяців [3].

Валові річні витрати будуть становити:

ВВт = РВб + РР + П + Г + К + Л                                                           (2.10)

ВВт = 17 280 + 2 142 + (86,4 + 12 х 80) + 1080 + 176,8 + 200 + 340/3 =

= 22 038,53 грн.,

де ВВт – валові річні витрати;

     П – податки (на діяльність та на машину);

     Г – гараж;

     К – конкурс;

     Л – ліцензія.

Чистий прибуток підприємця за перший рік діяльності:

ЧП = РВ – ВВт                                                                                       (2.11)

ЧП = 60 750 – 22 038,53 = 38 711,47 грн.,

де ЧП – чистий прибуток.

Але це не зовсім чистий прибуток, бо підприємець повинен віддати борг 49 000 грн. Кожного місяця у підприємця буде залишатись 38 711,47 / 12 = 3 225,95 грн.  Недоцільно накопичувати гроші вдома, краще їх покласти в банк на депозитний рахунок. За приклад взяті відсоткові ставки банку "Фінанси та кредит" на 17 березня 2001 року [17; 3].

Результат такої діяльності викладено в додатку Б. Чистий прибуток від такої діяльності складе 2 831,25 грн. за рік.

Враховуючи прибуток від депозитних внесків і прибуток за останні 3 місяці діяльності, у підприємця на кінець року для повернення кредиту буде:

Г = ДВ + ЗМ × С                                                                                      (2.12)

Г = 25 331,25 + 2 500×3 = 32 831,25 грн.,

де Г – гроші для повернення кредиту;

     ДВ – депозитні внески (3 останні);

     ЗМ – місяці, з яких не було внесків (3 останні);

     С  - сума, відкладена за ці місяці (2 500 грн., як і внески).

Грошей на повернення кредиту не вистачить, тому доведеться брати інший кредит під заставу "ГАЗелі". Новий кредит становитиме 49 000- 37 000 = 17 000 грн.

В кінці року водій повинен віддати 23 800 грн. (формула (2.11). Якщо  водій буде працювати як і в попередньому році, то він легко віддасть кредит і отримає майже на 10 000 більше, ніж в попередньому.

32 831,25 – 23 800 = 9 031,25 грн. (ліва частина з формули (2.12) мінус новий кредит з відсотками).

Більш детальний аналіз буде наведено в пункті 2.3.

2.2. Аналіз результатів діяльності підприємця, який використовував орендний автомобіль

Орендна форма власності є однією з форм власності по закону. Орендна форма власності передбачає користування майном, але не володіння ним. У сфері міських пасажирських перевезень така форма власності є дуже розповсюдженою. Дуже часто двоє водіїв орендують одне авто, вони на двох сплачують орендну плату, а працюють по змінах (див. 2.1).

Орендні угоди у цій сфері діяльності є дуже різними: від звичайного прокату майже "аварійних" машин до складних лізингових угод, таких як довірчий лізинг, груповий лізинг і т.д.

Головною метою лізингу є перш за все інвестування виробництва, тому треба розглядати лізинг з цих позицій.

Лізингова угода передбачає наявність трьох сторін: виробник, фінансовий посередник, майбутній підприємець. Виробник очевидний – це Самарський автозавод ГАЗ, або сімферопольська фірма, яка збирає "ГАЗелі" з російських запчастин. Посередником може бути будь-яка фінансова установа (банк, лізингова фірма і т.д.). У ролі третьої сторони виступає водій-підприємець, або кілька водіїв, але буде розглядатися один водій (для створення більш ідеалізованого процесу виробництва). Цей водій повинен мати досвід роботи у цій сфері діяльності, інакше інвестор може не погодитись мати справи з недосвідченим підприємцем. Отже водій-підприємець потребує для діяльності новий мікроавтобус. Водій обирає для діяльності ""ГАЗель"", знаходить інвестора, який бере на себе весь фінансовий ризик – така угода буде класифікуватися як лізинг рентера (за реальних умов найчастіше має місце лізинг лісора).

Найголовніше і найважче – це встановити орендну платню.

           Ц + Дл

АП =                                                                                                        (2.13)

              АС

де АП – орендна плата за певний період;

     АС – амортизаційний строк служби обладнання;

     Ц – ціна майна;

     Дл – дохід лісора, який повинен бути не менше, ніж банківський  відсоток.    

АП і АС вимірюються в однакових одиницях часу, Дл включає чистий дохід, більший ніж банківський відсоток і всі витрати, пов’язані з утриманням майна, якщо майно не знаходиться на повному утриманні рентера.

За реальних умов орендна плата береться за день, тиждень, рідше за місяць, але для теоретичного аналізу краще брати великі фіксовані строки, такі як рік. Отже, треба розрахувати орендну плату за рік. Ціна машини фіксована 35 000. Прибуток повинен бути не менше ніж 27-30% (банківський відсоток по депозитним внескам). Інвестор не буде вкладати кошти в таку ризиковану справу як лізинг, очікуючи 30% річних, тому чистий дохід визначено як 40% річних. При лізинговій угоді велике значення при визначенні орендної плати буде мати і строк контракту і його умови. Якщо вважати, що ресурс "ГАЗелі" ≈ 500 тис. км, то можна визначити і річний показник ресурсу (скільки років працюватиме машина). З пункту 2.1 можна визначити скільки кілометрів проїде автомобіль за рік. Скориставшись показниками формул (2.2), (2.3), (2.4) визначимо річний комерційний пробіг машини (умови роботи водіїв однакові – маршрут, кількість рейсів і т.д.). Річний пробіг складе (9 х 20 х 6 х 50 = 54 000). Але це чистий комерційний пробіг, він не враховує виїзди до гаража, на СТО, АЗС та інші, тому доцільно вважати реальний  пробіг 70 000 км за рік.

Вважаючи 500 тис. км ресурсом не береться до уваги те, що: умови експлуатації дуже жорсткі, автомобіль використовується цілий рік і взимку і влітку (перепад температур негативно впливає), стан доріг дуже незадовільний, велике навантаження ≈ 200 км на день – ці умови суттєво знижують термін роботи (реальним ресурсом за таких умов водії вважають ≈ 300 тис. км). Але визначити теоретично вплив цих факторів неможливо навіть на конкретному маршруті, тому вони не будуть враховуватись.

Поділивши ресурс на річний пробіг, можна визначити термін роботи машини. Він складе приблизно 7 років.

З урахуванням вище викладених умов з формули (2.13), орендна плата за рік = (35 000 + 0,4 х 35 000 х 7) = 19 000 грн.

Слід також враховувати те, що будуть витрати, пов’язані з володінням автомобілем (страховка, податки і т.д.). Крім того машина може працювати і значно менше ніж 7 років, а витрати лісор зможе відшкодувати лише через 1,5-2 роки (без урахування інфляції). Враховуючи це, орендна плата повинна складати 20 000 грн. на рік, контракт повинен заключатись не менш ніж на 2-3 роки без права з боку рентера його розірвати, машина повинна ремонтуватись виключно за кошт рентера. Він буде нести і всі витрати, пов’язані з непередбаченими обставинами (які не входять до страховки). Після закінчення строку основного договору рентер може викупити машину по залишковій вартості, взяти її в нову оренду, або припинити стосунки з лісором.

Вище наведений приклад майже стандартної лізингової угоди. З визначенням теоретичним шляхом орендної плати (на практиці рентер виплачує лісору всю вартість машини за значно коротший термін ≈ 1рік). Такі розбіжності пов’язані перш за все з тим, що за сучасних економічних умов України, лісор несе дуже високу фінансову відповідальність (інфляція), або лісор частково бере на себе відповідальність за ремонт (найчастіше лісор і рентер вдвох оплачують дорогий ремонт, або лісор має пільги на СТО), ще термін робот машини може бути значно меншим.

Незважаючи на всі перешкоди, орендна плата становить 20 000 грн. на рік – це головний показник для цього розділу.

Водій-рентер та водій-власник працюють за однакових умов (табл. 2.1). За цих умов річна виручка водія-рентера буде становити ту ж суму, що і у водія-власника, тобто 60 750 грн.

Витрати у водія-рентера будуть дещо іншими. На бензин рентер витрачає ту ж суму, що і власник 17 280 грн., формула (2.6). Водій-рентер буде сплачувати фіксований податок 80 грн. на місяць, плату за ліцензію та за участь у конкурсі 340 / 3 роки та 200 / 1 рік відповідно (табл. 2.2). Витрати на гараж як і у власника 1 080 грн. / рік. Ремонт становитиме ≈ 300 грн. на місяць, але рентер не зможе користуватися гарантійним ремонтом.

За формулою (2.10) можна знайти річні витрати водія-рентера, зважаючи на те, що рентер сплачує орендну плату, сплачує не всі податки та не користується безкоштовним гарантійним ремонтом. Тому річні витрати рентера складуть:

20 000 + 17 280 + 300×12 + 80×12 + 1 080 + 200 + 340/3 = 43 233,33 грн.

За формулою (2.11) можна визначити й чистий прибуток водія-рентера (60 750 – 43 233,33 = 17 516,67 грн.).

Більш детальний аналіз у пункті 2.3.

2.3.Аналіз переваг та недоліків лізингової діяльності в даній сфері виробництва

В пунктах 2.1 та 2.2 проаналізована діяльність підприємців, які працюють в однакових умовах, але використовують різні форми власності на транспорт.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8