Курсовая работа: Гроші

З масштабом цін пов'язані поняття "девальвація" і "ревальвація" грошових одиниць. Девальвація – це офіційне зменшення, а ревальвація – збільшення золотого вмісту певної грошової одиниці. (1, с.146)

Між грошами як мірою вартості та грошами як масштабом цін мається суттєва різниця. Гроші як міра вартості відносяться до усіх інших товарів, виникають стихійно, змінюються в залежності від кількості суспільної праці, затраченого на виробництво грошового товару. Гроші як масштаб цін встановлюються державою та виступають як фіксована вагова кількість металу, яке змінюється  зі швидкістю цього метала. Спочатку вагова кількість золота співпадала з масштабом цін. (20, с.18)

При обігу нерозмінюваних кредитних грошей механізм дії функції міри вартості змінився. Товари все більше отримують суспільне визнання не стільки через гроші, скільки безпосередньо в процесі виробництва. Оскільки час, що міститься в них вже в процесі виробництва починає виступати в певній мірі як суспільно необхідний, товари стають здатними співвідноситися один до одного вже на цій сходинці, а не після попереднього прирівнювання їх до грошового товару в обігу, як було на першочергових етапах товарного виробництва. (10, с.74) Тобто функція міри вартості повною мірою виконуватись не може через те, що кредитні гроші наділені представницькою вартістю.

Таким чином, при сучасних кредитних грошах, не розмінних на золото, ціна товару знаходить свій вираз не в одному специфічному грошовому товарі, а в усіх інших товарах, нагадуючи розгорнуту форму вартості. (20, с.20)

2. Функція грошей як засобу обігу. Особливістю функції також є те, що її виконують як реальні або готівкові гроші так і знаки вартості – паперові та кредитні гроші.

Функція засобу обігу невіддільна від функції міри вартості. У своїй взаємодії вони констатують гроші як інструмент вираження ціни та обміну товарів. Органічно доповнюючи одна одну, вони реалізують подвійну природу грошей – їхнє призначення виконувати у товарному світі роль загального вартісного еквівалента і водночас бути технічним засобом обміну товарів.

Функціональна єдність міри вартості й засобу обігу відображає сутність найпростішої, елементарної форми грошей, що сформувалася на найбільш ранніх етапах становлення товарно-грошового обігу. Це період, коли з'явилися гроші, гроші-товар, які безпосередньо обслуговували товарний обіг. (1, с.147)

Але потрібно звернути увагу на протилежності цих двох функцій. Гроші у них виражають різні грані грошових відносин, що не лише органічно поєднані між собою, а й заперечують одна одну. Йдеться ось про що. Якщо для номінальної оцінки товару гроші у функції міри вартості можуть реалізувати себе ідеально (ціну на товар, що пропонується ринку, можна встановити, не маючи в кишені навіть знеціненої гривні), то здійснення кругообігу Т-Г-Т мають бути реальні гроші. Функція засобу обігу передбачає фізичну (готівкову чи безготівкову) наявність відповідної кількості грошей.

Суттєвою відмінністю функцій, що розглядаються, є і те, що у першій з них гроші самі мають бути безпосереднім втіленням вартості. Лише реально існуючий згусток вартості може бути її еталоном. Стосовно ж грошей як засобу обігу прямої потреби у такому втіленні в процесі їхньої реалізації немає. Саме на цій основі сформувалася можливість запровадження в обіг нетоварних (паперових) форм грошей. (1, с.148)

3. Функція грошей як засобу платежу. Вона виникла в зв'язку з розвитком кредитних відносин в капіталістичному господарстві. (10, с.78) При цьому переміщення грошей не супроводжується одночасним переміщенням товарів. В цій функції гроші використовуються при:

·  виплаті заробітної плати робочим та службовцям;

·  оплаті фінансових зобов'язань;

·  купівлі та продажу цінних паперів (Г-Г);

·  здійсненні кредитних операцій;

·  продажу товарів в кредит, необхідність якого пов'язана з неоднаковими умовами виробництва та реалізації товарів, різною тривалістю їх виробництва та обігу, сезонним характером виробництва. (19, с.8)

4. Функція грошей як засіб накопичення і заощадження.

Гроші тимчасово накопичуються для використання їх на спеціальні цілі: нові капіталовкладення, розширення підприємств і організацій, технічної реконструкції і оновлення виробництва, інші цілі. В цій функції гроші виступають у формі загального накопичення (засобів виробництва, цінностей, золотих запасів, валютних засобів). (19, с.8)

 Гроші в цій функції стихійно регулюють грошовий обіг. Постійне коливання розмірів товарного виробництва, цін на товари потребує неперервної зміни грошової маси. І саме приплив та відплив грошового металу є єдиним можливим шляхом розширення та звуження об'єму функціонуючої грошової маси, завдяки чому гроші ніколи не переповнюють канали грошового обігу. Тому, можливість перетворення засобів обігу в скарб і навпаки перетворення скарбу в гроші є необхідною умовою рухомої рівноваги грошової системи в цілому. Стимулом до накопичення грошових скарбів є особливий характер грошей як всезагального товару, який може бути обміняний на любий товар. Але хоча якісно гроші безмежні, тобто можуть бути перетворені в будь-який товар, кількісно кожна сума обмежена і тому дає володарю можливість придбати лише обмежену кількість товарів. Протиріччя між якісною безмежністю грошей та їх кількісною обмеженістю робить спрагу накопичення скарбів ненаситною. (6, с.20)

Заощадження – це особливий вид активу, зберігаючий після продажу товарів та послуг та забезпечуючий його володарю купівельну здібність в майбутньому (6, с.19). Скарб – це змертвіла вартість. Його могуть утворювати лише такі субстанції, які в силу своїх особливих властивостей (перш за все високим рівнем та тривалою зберігаючою вартістю) можуть представляти вартість як абстрактну, тобто вартість, створену абстрактною працею. Саме це і є тією специфічною властивістю, яка виділяє з всієї різноманітності товарів  один і  протиставляє його іншим в якості грошей.

Скарб утворюється шляхом накопичення не тільки золота (або інших грошових товарів), а і інших високих та стійких вартостей, в якості яких в першу чергу виступають благородні метали і дорогоцінне каміння. Склад скарбу постійно видозмінюється. Незмінним залишається тільки те, що серед їх компонентів обов'язково знаходиться товар, функціонуючий в якості грошей, і те, що він ніколи не є єдиним їх компонентом. (6, с.20)

5. Функція світових грошей. Вона виникла в докапіталістичному суспільстві, але отримала повний розвиток з створенням світового ринку. (10, с.79) Міжнародний поділ праці та пов'язана з ним специфіка обміну товарами та послугами об'єктивно ставить перед грошима нову задачу – виступають засобом зв'язку відособлених товаровиробників не тільки на національному, але й на світовому ринку, забезпечуючи всезагальну еквівалентність обміну. (6, с.23)

Можливість появи цієї функції закладена в грошовій формі вартості. Вона виникає вже тоді коли в якості носія грошових відносин починають виступати благородні метали. Але для того, щоб можливість стала реальною, форма носія грошових відносин повинна пройти шлях, обернений тому, який вони проходять в національному обігу – від монети до злитка.

Справа в тому, що будь-яка держава має свою систему грошового обігу, дія якої обмежене межами цієї держави. Жодна держава економічними методами не може заставити приймати в оплату за товари та послуги або в якості погашення боргу свої національні грошові знаки, якщо того не побажає інша країна.

В умовах грошового обігу, який було представлено благородними металами, обмін національних грошей стає можливим через одноякісну основу – золото та срібло, але при цьому вони скидають свою монетну форму, яку їм придавала влада держави. Монета перетворювалась в прості злитки.

Важливою умовою міжнародних економічних відносин є порівняння грошових одиниць різних країн на світовому грошовому валютному ринку. В міждержавних розрахунках монети оцінюються по кількості того золота яку вони мають, а не по їх назві. Різниця цін в національних масштабах потребує появу специфічного інструменту міжнародних економічних співставлень, яким стає монетний паритет – вексельний, а потім і валютний курс.(6 , с.24)

Збиральна функція світових грошей є по суті похідною от національних функцій грошей вона опосередковує всі форми міжнародного обміну товарами та послугами як за готівковий розрахунок, так і з відстрочкою платежу. В функції світових грошей фони є також мірою вартості. Являючись інтернаціональним еталоном вартості, світові гроші виступають фактором визначення світових цін. Особливість функції міри вартості в функції світових грошей полягає в тому, що вона може виконуватись безпосередньо через національні масштаби цін або опосередковано – через валютні курси. Важливою умовою функції світових грошей повинна бути різноякісність вдягненого в "національні мундири" грошового товару та їх конвертаційність, тобто обратимість.

Спочатку функцію світових грошей виконувала злиткова форма благородних металів. Однак по мірі розширення розмірів міжнародної торгівлі та формування довгострокових економічних зв'язків між національно відособленими товаровиробниками все більший об'єм мита за перекарбування монет, збільшили чисті суспільні витрати обігу. В зв'язку з цим в середині XIX ст. намітились дві тенденції в удосконалення даної форми міжнародних розрахунків. (6, с.25)

Перша тенденція в прагненні використовувати в розрахунках національні золоті монети на основі універсалізації їх монетних паритетів, що знизило витрати на перекарбування. Друга – полягала в заміні золота кредитними грошима при сальдуванні розрахунків через банки. Виходячи з цього, еволюція світових грошей своєрідно повторює шлях національних – від металевих до кредитних, причому з більшою відсталістю. (6, с.26) Однак особливістю використання кредитних грошей в міжнародному обороті полягає в тому, що вони не виконують роль кінцевого платіжного засобу, як золото. Тому виключення жовтого металу з міжнародного розрахунку привело до сильних коливань валютного курсу. Оскільки світової банкноти не було, місце золота зайняли шляхом позаекономічного примусу ведучі національні банкноти, головним чином, англійський фунт стерлінгів та долар США. З цією метою були використані міжнародні угоди, валютні блоки та валютні кліринги.(8, с.80)

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10