Реферат: Угорщина та Румунія

Господарство. Найважливішою галуззю господарства країни є промисловість, В Угорщині добуваються боксити, залізна руда, а також вугілля, нафта й природний газ. Однак власних енергоносіїв недостатньо. Значну частину електроенергії, що споживається, дають чотири реактори атомної електростанції в Пакші, на південь від Будапешта.

Провідна галузь обробної промисловості — машинобудування, у Будапешті й Секешфехерварі розташовані заводи з виробництва «Ікарусів». Розвинене верстатобудування (Будапешт, Мішкольц), виробництво сільськогосподарських машин й обладнання для легкої та харчової промисловості. Розвивається точне машинобудування, у країні виробляють комп'ютери, промислову електроніку, медичне обладнання. Із галузей легкої промисловості найбільш розвинені швейна, шкіряно-взуттєва, трикотажна.

Протягом кількох останніх десятиліть особлива увага приділялася розвитку харчової промисловості. В Угорщині виробляються різноманітні консервовані овочі, фрукти, соки, джеми. Величезну популярність мають знамениті токайські вина, виготовлені з місцевих сортів винограду. Це вино називають вином королів. Багато фахівців намагалися дізнатися, чому токайське вино має золотаві кольори й надзвичайний аромат, пробували посадити токайські виноградні лози її інших місцях. Однак це не принесло очікуваних результатів'. 5Ік виявилося, на гронах токайського винограду розвивається благородна цвіль, яка сприяє збільшенню цукристості ягід, і тим самим надає їм особливого аромату.

Традиційно велике значення має сільське господарство. Частка рослинництва й тваринництва є приблизно рівною. Основні культури: пшениця, кукурудза, цукровий буряк, соняшник. У межиріччі Дунаю й Тиси та вздовж узбережжя озера Балатон одержали розвиток овочівництво (особливу популярність мають різні види перцю), плодівництво, виноградарство. У тваринництві найбільш розвинені свинарство, скотарство й птахівництво. Угорщина — великий експортер м'яса курей, гусаків, качок, індичок.

Із кожним роком зростає кількість іноземців, які відвідують Угорщину, їх приваблюють не тільки старовинні міста, музеї та пам'ятки архітектури, але й численні термальні й мінеральні джерела. Угорщина дуже багата на підземні води. Останнім часом вони навіть використовуються для водопостачання населених пунктів, майже в сімдесяти з них на базі цих вод побудовані водолікарні, купальні, басейни. Однак особливе місце посідає район Балатону, де розташовані великі водолікувальні курорти, бальнеологічні готелі.

Країна має досить густу транспортну мережу. її основу складають автомобільні й залізничні магістралі. Багато з них з'єднують країну із сусідніми державами, у тому числі й з Україною.

Румунія

Територія та. географічне положення. Румунія — унітарна держава, що складається із 4.0 повітів. Розташована в південно-східній частині Європи. Румунія межує з Україною (І), Молдовою (2), Болгарією (3), Сербією (4) та Угорщиною (5). Майже вся територія держави розташована в басейні Дунаю.

Природа, Через територію країни — від кордону з Республікою Сербією на південному заході до України на півночі — проходять Карпати.5 Ці гори складаються зі Східних і Південних Карпат (Трансільванськії Альпи). Усередині цієї гірської дуги розташований горбкуватий і дуже красивий райок — Трансільванія. Із зовнішнього боку до Карпат прилягають; на заході — вузька низинна смуга частини Централі но-Дунайської низовини, на сході — Молдавська височина, на півдні. й південному сході — Нижньодунайська низовина. На крайньому пів денному сході країни розташоване плато Добруджа — тут територія Румунії омивається Чорним морем.

Клімат Румунії помірний, континентальний. Оскільки країна меч: жує з Україною, на рівнинах її середні температури близькі до відповідних показників у центральній і південній частинах Україна У січні вони складають від 0 до --5 °С, у липні від +20 до +23 °С»; Кількість опадів також збігається з українськими показниками: 300-700 мм на рік. У горах температура є помітно нижчою, а кількість опадів більша -- до 1500 мм.

На території країни розташована більша частина дельти Дунаю • одного з природних чудес світу. Вона являє собою цілий комплекс Ці трьох основних гирл (рукавів), безлічі менших, вузьких проток і густо зарослих боліт, із численними птахами, земноводними, рибою та ссавцями. Дельта Дунаю — справжня країна птахів. Тут гніздятьсялебеді, пелікани, баклани, орлани, чаплі, а також велика кількість качок і гусаків різних видів. Удосталь представлена й рослинність — від безкрайніх заростей очерету до лісів, де ростуть в'язи, ясени й дуби, обплетені, диким виноградом.

Загалом рослинний покрив країни сильно змінений людиною, рівнинні території розорані, а ліси займають менше ніж третину території, головним чином у горах. Із корисних копалин країна найкраще забезпечена паливом, є родовища нафти, вугілля, природного газу, а також золото, срібло, боксити, марганцева руда.

Історичний розвиток. За дві тисячі років до н. є. на території сучасної Румунії сформувалися фракійські племена даків (гетів). Найвищого розквіту культура1 даків досягла на зламі нашої ери'. Так, за царя Біребіста (70—44 рр. до н. с.) була створена, держава, що простягалася від теперішньої Словаччини до Чорного моря. У І ст. до Дакії вторгайся римляни, а в 106 р., після завзятого опору, легіони римського імператора Траяна розбили військо царя Децебала та підкорили країну. Дакія була перетворена на римську провінцію й залишалася нею до 271 р. Країна сподобалася римлянам, і, за наказом Траяна, сюди переселялися колоністи з усіх куточків імперії, також тут залишалися жити й відставні легіонери. Переселенці й легіонери змішувалися з місцевим населенням, що засвоювало латинську мову й римські звичаї. Таким чином, у Південно-Східній Європі сформувалося вогнище давньоримської культури. Надалі, незважаючи на те що в регіоні переважали слов'янські мови, місцеві жителі, змогли зберегти латинську мову в її простонародній формі, сприймали її і ті народи, які прибували сюди. У той же час місцеве населення зазнало відчутного впливу з боку сусідніх народів і запозичило деякі елементи культури в слов'ян та візантійців. Так, із Болгарії сюди проникло християнство за візантійським обрядом, саме цим пояснюється той факт, що сучасна Румунія є країною з романською мовою, у якій римська католицька церква не відіграє великої ролі. А сама назва «Румунія» в перекладі означає «країна римлян».

Найбільш похмурою сторінкою румунської історії було середньовіччя. Територія Дакії опинялася в руках різних народів, через неї пройшли племена готів, вандалів, гунів, гепідів, аварів, потім стали селитися слов'яни. У VII і VIII ст. сюди мігрували болгари, що оселилися на південь від Дунаю. Наприкінці IX ст. північно-західну частину країни — Трансільванію — захопили угорці, і вона протягом майже трьох століть залишалася в складі Угорського королівства.

Важливий період румунської історії почався зі створення держав Валахія й Молдавія. Обидва князівства вели важку боротьбу за незалежність із Польщею, Угорщиною, а потім — Османською імперією. У 1410 р. Валахія, а в 1450 р. Молдова змушені були визнати верховну владу Османської імперії та сплачувати їй данину. Турецьке панування перешкоджало економічному й культурному розвитку країни, основними заняттями місцевого населення були землеробство й скотарство. У 1862 р. Валахія й Молдавія об'єдналися в єдине королівство під назвою Румунія.

На початку Першої світової війни Румунія була союзником Німеччини, але в 1916 р. перейшла на бік Антанти. Розпад Австро-Угорської монархії, що настав після закінчення війни, а також Російської та Османської імперій дозволив Румунії приєднати до себе Бессарабію, Буковину, Трансільванію, Кришану-Марамуреш і частину Баната. Події Другої світової війни й післявоєнні угоди призвели до того, що південна частина Добруджі була повернена Болгарії, а Північна Буковина й уся Бессарабія відійшли до Радянського Союзу.

На сьогодні Румунія — президентсько-парламентська республіка, голова держави — президент. Із 1 січня 2007 р. — член ЄС.

Населення. У країні проживають більше ніж 22 млн осіб, але через від'ємний природний приріст і перевищення еміграції над імміграцією кількість населення зменшується. Більшість жителів складають румуни (88 %), разом із тим країна стала батьківщиною для деяких національних меншин, найбільші із яких — угорці (7 %), цигани (3 %), українці (0,3 %) й німці (0,3 %).

Більшість румунів належать до Румунської православної церкви, угорці сповідують католицтво, також є й протестанти. Середній вік жителя Румунії — 36 років, а тривалість життя — 71 рік. Міське населення країни складає 54,5 %, кожний сьомий городянин — житель Бухареста (1,89млн осіб). Великі міста — Брашов, Констанца, Яси — явно поступаються столиці, їхня заселеність не перевищує 400 тис. осіб.

Бухарест розташований на Нижньодунайській низовині, на річці Димбовиця, за 45 км від Дунаю. Він пов'язаний з іншими містами автомобільними порогами, залізницями й повітряними лініями. Місто засноване в XIV ст., а під теперішньою назвою відоме як укріплений пункт із 1459 р. Сьогодні це також найбільший індустріальний, науковий і культурний центр країни. У румунській столиці працюють підприємства машинобудування, металургії, хімічної, харчової, порцеляно-фаянсової, легкої (взуттєва, текстильна, швейна) галузей. Широко відомі румунські меблі. У Бухаресті безліч музеїв, серед яких Музей мистецтв, Музей народного мистецтва, Музей історії Румунії, Музей села.

Брашов — головне місто Трансільванії. Він розташований в одній із передгірних улоговин і є відомим гірськолижним курортом. У верхній частині міста на вузьких вуличках розташовані старовинні середньовічні будинки, що тісно прилягають один до одного, нижче, на рівнині,— нова частина міста, із прямокутниками сучасних будинків і промислових підприємств.

Страницы: 1, 2, 3