Курсовая работа: Україна та ООН
Курсовая работа: Україна та ООН
ЗМІСТ
Вступ
Розділ I.
Історія створення ООН
Розділ II.
Україна і ООН
Розділ III.
Діяльність України в рамках ООН
Розділ IV.
Україна та миротворчі операції ООН
Розділ V
Посли
доброї волі ООН.
Висновки
Використана
література
ВСТУП
Актуальність
Україна молода, суверенна держава, яка співпрацює і має ділові та партнерські
контакти з багатьма організаціями світу у багатьох сферах.Як у минулому так і в
наш час ця співпраця є важливою оскільки будь-яка держава не може без неї
функціонувати і бути повноцінним об’єктом міжнародних відносин. Однією з
найважливіших організацій з якими Україна має добре налагоджені стосунки є
Організація Об'єднаних Націй.
ООН
- універсальна міжнародна організація, створена з метою підтримки миру і
міжнародної безпеки і розвитку співробітництва між державами. Статут ООН
обов'язковий для всіх держав і його преамбула говорить: Ми, народи об'єднаних
націй, сповнені рішучості позбавити прийдешні покоління від лих війни, знову
затвердити віру в основні права людини, в гідність і цінність людської
особистості, у рівноправність чоловіків і жінок і в рівність прав великих і
малих націй і створити умови, за яких можуть дотримуватися справедливість і
повага до зобов'язань і в цих цілях виявляти терпимість і жити разом, у мирі
один з одним, як добрі сусіди, об'єднати наші сили для підтримки міжнародного
миру і безпеки, забезпечити, щоб збройні сили застосовувалися не інакше, як у
загальних інтересах, вирішили об'єднати наші зусилля для досягнення цих цілей.
Мета:
Дослідити співробітництво України з ООН з початку існування Організації і до
сьогодні, щоб можно було сформувти більш ефективну співпрацю у майбутньому.
Завдання:
дослідити питання, що стосуються характеру, історії створення Організації
Об'єднаних Націй, етапів розвитку і сучасній позиції, зародження та укріплення
співпраці, перспективи розвитку відносин між ООН та Україною, участю України в
миротворчих операціях ООН, визначити питому вагу України в діяльності агенцій
ООН.
Об’єкт:
Організація Об'єднаних Націй.
Предмет:
співробітництво у всіх сферах між Україною і Організацією Об'єднаних Націй.
Хронологічні
рамки дослідження охоплюють 1941-2010 роки, щоб з самого початку прослідити
зародження, укріплення та розвиток відносин між
ООН
та Україною.
Аналіз
основних напрямів співпраці та механізмів впливу ООН поданий в еволюційному
плані, тобто він розглядається з самого початку існування Організації. Це
зроблено для кращого розуміння нинішньої позиції нашої держави в цих відносинах
та проблем, які постали перед Організацією і Україною та шляхів їх вирішення.
У
роботі використано низку сучасних методів дослідження, як загальнонаукових, так
і специфічних: метод аналізу та синтезу, індуктивний та дедуктивний, наукової
систематизації.
Джерела та історіографія
Основу для дослідження діяльності ООН склали документи Генеральної Асамблеї,
Ради Безпеки, а також інших установ системи ООН. а також теоретичні розробки,
що містяться в працях російських і іноземних учених. У курсовій роботі
здійснено огляд основних публікацій, які торкаються питання співпраці ООН з
нашою країною. Мабуть, найбільш грунтовним чином питання про роль ООН в житті держав,
висвітлив C.Г.Шеретов у
«Международные организации системы ООН», де до збірки включені міжнародні
договори, які є правовою основою діяльності основних універсальних міжнародних
організацій системи ООН. Висока інформативна змістовність і глибокий аналіз
відрізняють роботи А.В. Торкунова на які є посилання в данній роботі. Серед
досліджень звертає також на себе увагу публікації Рукен Текеш Калікусу «Рамкова
програма допомоги ООН для України» 2006р., В.Піщейко та Н.Сітнікова «Цілі
розвитку тисячоліття. Україна 2000+5».
Розділ I.
Історія створення ООН
Перші
міжнародні організації були створені для співробітництва в окремих областях.
Нинішній Міжнародний союз електрозв'язку був створений в 1865 році як
Міжнародний телеграфний союз, Всесвітній поштовий союз був заснований у 1874
році. Обидві організації є сьогодні спеціалізованими установами ООН.
Перша
Міжнародна конференція світу була скликана у Гаазі в 1899 році для розробки
угод з мирного розв'язання криз, попередження воєн і правилами ведення війни.
Конференція прийняла Конвенцію про мирне вирішення міжнародних зіткнень і
заснувала Постійну Палату Третейського Суду, яка розпочала свою роботу в 1902
році.
Попередником
ООН була Ліга Націй, організація, задумана за схожих обставин під час Першої
світової війни і заснована в 1919 році відповідно до Версальським договором
«для розвитку співробітництва між народами і для забезпечення ним миру і
безпеки».
Міжнародна
організація праці також була створена відповідно до Версальським договором у
якості асоційованого з Лігою установи. Ліга Націй припинила діяльність
внаслідок своєї нездатності запобігти Другу світову війну.
В
серпні 1941 р.президент США Франклин Делано Рузвельт і прем'єр-міністр
Сполученого Королевства Уинстон Черчиль підписали документ, де зобов'язалися
"працювати разом з іншими вільними народами, як у війні, так і у
світі". Поєднання принципів міжнародного співробітництва в підтримці миру
і безпеки одержав назву Атлантичної хартії. [1]
Важливим
етапом на шляху створення ООН стала конференція союзних держав у Москві в 1943
році. У декларації від 30 жовтня підписаній представниками СРСР, США,
Великобританії та Китаю, ці держави проголосили, що «вони визнають необхідність
установи в можливо короткий термін загальної міжнародної організації для
підтримання міжнародного миру і безпеки заснованої на принципі суверенної
рівності всіх миролюбних держав,
членами
якої можуть бути всі такі держави - великі і малі »1.
Перші
контури ООН були накреслені на конференції у Вашингтоні на засіданнях, що
проходили у вересні-жовтні 1944 р., де США, Сполучене Королівство, СРСР і Китай
домовилися про цілі, структуру і функції майбутньої організації.
25
квітня 1945 р. делегати 50 країн зібралися в Сан-Франциско на Нараду Об'єднаних
Націй (назва вперше запропонована Рузвельтом) і прийняли Статут, що складається
з 19 глав і 111 статей. В основу роботи делегати поклали пропозиції, вироблені
представниками Китаю, Радянського Союзу, Великобританії й Сполучених Штатів у
Думбартон-Оксі в серпні-жовтні 1944 року та доповненнями в ряді пунктів які
були прийняті на Кримській конференції в лютому 1945р. 24 жовтня 1945 року Статут
був ратифікований 5-ю постійними членами Ради Безпеки, більшістю його держав,
що підписали, і набрав сили. Двадцять четверте жовтня щорічно відзначається як
День Організації Об'єднаних Націй.
Особливостями
цієї організації варто назвати яскраво виражений політичний характер, що
виявляється в орієнтації на питання миру, безпеки, і гранично широку
компетенцію у всіх сферах міждержавного співробітництва.2 Ці характеристики не були властиві старим
міжурядовим організаціям. Поява нової міжнародної організації, із створенням
якої зв'язувалися чекання тривалого миру, давало надію і на розвиток
співробітництва всіх держав у питаннях економічного і соціального розвитку.
У
1946 році під егіду ООН увійшла Міжнародна організація праці (Женева 1919) -
МОП, у 1947 році - найстарша міжнародна організація - Міжнародна спілка
електрозв'язку ( МСЕ, 1865, Женева), у 1948 році - Всесвітня поштова спілка
(ВПС, 1874, Берлін), у 1961 році - Всесвітня метеорологічна організація (ВМО,
1878, Женева).
У
ці ж роки утворяться нові міжурядові структури. У 1944 році почалося створення
фінансово-економічної групи системи ООН.
Почали
діяти Міжнародний валютний фонд (МВФ), статутною ціллю якого було оголошене
забезпечення упорядкованих відносин у валютній області, подолання конкурентного
знецінення валют,і Міжнародний банк реконструкції і розвитку (МБРР), покликаний
зробити поміч відновленню і розвитку держав-членів.Цілями МБРР є сприяння
реконструкції і розвитку економіки держав-членів Банку,надання позик для
розвитку виробництва та ін.
У
1946 році були створені такі міжурядові організації - Організація Об'єднаних
Націй із питань просвітництва, науки і культури (ЮНЕСКО, Париж), Всесвітня
організація охорони здоров'я (ВОЗ, Женева), і Міжнародна організація по справах
біженців ООН (ІРА, припинила своє існування в 1952 році). У цьому ж році були
встановлені контакти ООН з Організацією Об'єднаних Націй із питань
продовольства і сільського господарства (ФАО, Рим. 1945).
У
1947 році статус спеціалізованого установи одержала Міжнародна організація
цивільної авіації (ІКАО, Монреаль, 1944). У наступні роки в процесі створення
спеціалізованих установ йшов не настільки інтенсивно, у 1958 році з'явилася
Міжнародна морська організація (ІМО, Лондон), у 1967 році - всесвітня
організація інтелектуальної власності (ВОИС, Женева), у 1977 році - Міжнародний
фонд сільськогосподарського розвитку (ІФАД).
Сама
"молода" спеціалізована установа ООН - Організація Об'єднаних Націй
по промисловому розвитку (ЮНІДО), створена в 1967 році як допоміжний орган ООН.
У рамках ЮНІДО ще в 1975 році було прийняте рішення про її перетворення в
спеціалізоване установи ООН, пророблена велика робота з виробітку установчого документа
- Статуту, і після його ратифікації 80 державами-членами ЮНІДО в 1985 році
одержала цей статус.
У
системі ООН відомою своірідністю відрізняється положення двох міжнародних
організацій - МАГАТЕ і ГААТТ. Міжнародне Агентство по атомній енергії (Відень,
1956) діє під егідою ООН, тому що пов'язано з останньою не через ЭКОСОС, а
через Генеральну Асамблею. Складніше зв'язок ООН з Генеральною угодою з тарифів
і торгівлі, що формально не є спеціалізованим установимим, але пов'язано із
системою ООН через угоди з Конференцією по торгівлі і розвитку (ЮНКТАД, 1966).
Розвиток ГАТТ припускає створення нової міжнародної організації в області
торгівлі.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 |