Реферат: Теорія справедливості Джона Роулза
3.
Ми
структурно розглядаємо два принципи справедливості. Перший принцип: кожен
індивід повинен володіти рівним правом відносно спільної системи рівних
основних свобод, співвідношуваних зі свободою всіх. Другий принцип: соціальні і
економічні нерівності мають бути організовані таким чином, щоб вони одночасно
служили благу найменш процвітаючої частки суспільства у відповідності з
принципом справедливих заощаджень, позиції і посади, які є відкриті для всіх
при умові чесної рівності можливостей. Також ми розглядаємо два правила
пріоритету. Перше правило пріоритету стверджує, що перший принцип
справедливості має лексичний пріоритет в порівнянні з другим. Це означає, що
він має бути задоволений раніше, ніж другий. Друге правило пріоритету
встановлює пріоритет між двома частками другого принципу. Принцип чесної
рівності можливостей має пріоритет в порівнянні з принципом відмінності. Перший
означає, що свобода не може бути куплена ціною добробуту. Свобода може бути
обмежена тільки в ім'я самої свободи. Роулз доводить нам те, що його принципи
життєздатні висловлюючи три
докази:
- оскільки подібне товариство
являє благо в собі, участь у справах цього товариства буде представляти собою
благо в тому сенсі, що дає можливість найбільш повної реалізації наших
здібностей і талантів. Більше того, участь у подібному суспільстві дає
можливість куди більш повного розкриття наших здібностей, враховуючи що
відкривається простір для вільної кооперації з другими членами суспільства;
- справедливі вчинки самі по
собі є саме тим, що ми можемо прагнути робити «як рівні і вільні раціональні
істоти».
4.
Ми
розглядаємо критику теорії Роулза і намагаємось визначити її недоліки та
переваги. Докази цих наших думок можуть бути приведені в декількох тезах:
·
По своїх
інтуїтивних підставах «теорія справедливості як чесності» близька цінностям
соціалізму, що відповідає її статусу як неоліберальної теорії. Однією з цих
підстав є переконання в необхідності неухильного дотримання суспільними
інститутами загальнозначущих та загальноприйнятих принципів справедливості. Але
на відміну від наукового соціалізму, з його міфічним принципом розподілу по
праці, принципи Роулза теоретично обґрунтовані і можуть задовольняти
найвимогливіші нормативні та наукові вимоги;
·
Теорія
Роулза, на відміну від утилітаризму, дає надійні гарантії від авторитаризму і
тоталітаризму, бо перший з його принципів передбачає рівність відносно основних
прав і свобод, які ні за яких обставин не можуть бути принесені в жертву
будь-яким би то не було економічним і соціальним придбанням суспільства;
·
Теорія
Роулза не є ригористичною і не накладає дуже жорстких вимог до індивідів, не
дивлячись на свій деонтологічний характер. Жорсткі вимоги
справедливості покладаються на владу багатих. Особливістю «теорії справедливості»
є її «конгруентність», тобто збіг теорії належного і теорії блага, а також
підвищена увага до проблеми індивідуального блага;
·
Теорія
Роулза здатна задовольнити сакральну потребу індивіда і суспільства. Її
принципи і пафос досить піднесені і навіть комунітарні (чого не можна сказати
про багато інших ліберальних теорій справедливості), що цілком відповідає духу
нашого народу, який просто не зможе змиритися із життям в ім'я власного
егоїстичного інтересу. Теорія Роулза не нав'язує егоїстичної поведінки. Вона
передбачає індивідуальну автономію, але рекомендує цивільні чесноти;
·
Теорія
Роулза є вкрай гуманною. Її принципи передбачають необхідність спеціальних
програм, направлених на відшкодування незаслуженої нерівності як результату
сліпої гри природного і суспільного випадку. Всяке множення добробуту окремих
представників суспільства можливо і допустимо лише в тому випадку, якщо
результатом цього множення є покращення якості існування всіх і особливо
найменш процвітаючих членів суспільства;
·
Нарешті,
«теорія справедливості як чесності» має ту безперечну перевагу, що може знайти
собі гарячих прихильників в лавах української бюрократії. Принципи
справедливості Роулза передбачають необхідність значного державного регулювання
стосунків розподілу і вельми сильної соціальної політики. Ця обставина не може
не додати нашому «загальному стану» настільки необхідне для його існування
етичне виправдання, яке воно нині безуспішно намагається знайти в «національній
ідеї».
Через все перераховане, особливо останнього, теорія Роулза має чималий
потенціал як теорія справедливості для України.
Список використаної літератури
1. Алексеева Т.А.
Справедливость: морально-политическая философия Д.Роулза, // М., 1992. c. 120
2. Алексеева Т. А. Джон
Роулз и его теория справедливости
// Вопросы философии. 1994. № 10. С.26-37.
3. Алексеева Т.А. Справедливость как политическая
концепция: Очерк современных западных дискуссий. // М.: Московский общественный
научный фонд. 2001. c. 150
4. Апресян Р.Г., Гусейнов А.А., Прокофьев А.В.
Проблема справедливости в глобальной перспективе // Диалог культур в
глобализирующемся мире:мировоззренческие основания и ценностные приоритеты /
Отв. ред. В.С. Степнин, А.А. Гусейнов. // М.: Наука, 2005. c. 220
5. Бауман З. Индивидуализированное общество. // М.:
Логос, 2002. С. 220.
6. Бентам И. Введение в
основания нравственности и законодательства. // М., 1998, с.193.
7. Бердяев Н.А. Философия
неравенства. // М., 1990.c.245
8. Гегель Г.В.Ф. О научных способах исследования
естественного права, его месте в практической философии и его отношении к науке
о позитивном праве // Политические произведения. М.: Наука, 1978. c. 315
9. Гегель Г.В.Ф. Философия права. // М.: Мысль,
1990. c.
345
10. Гоббс Т. Левиафан. // Соч. в 2-х т. Т. 2. М.:
Мысль, 1989.
11. Гречко П.К. Эксплуатация:
социально-антропологический анализ // Вестник МГУ (серия 7. Философия), 1992, №
5. C. 16-33
12. Гусейнов А.А. Великие моралисты. // М.:
Республика, 1995. c.150
13. Гусейнов А.А. Философия, мораль, политика // М.:
ИКЦ «Академкнига», 2002. c. 198
14. Гусейнов А.А. История этических учений. Под ред.
М.: Гардарики, 2003. c. 190
15. Дубко Е.Л. Политическая этика. // М.:
Академический проект, Трикста, 2005. c. 313
16. Кант И. К вечному миру. Философский проект. //.
Собр. Соч. в 8 т. Т. 7. М.: ЧОРО, 1994.
17. Кант И. Идея всеобщей истории во
всемирно-гражданском плане. // Собр. Соч. в 8 т. Т. 8. // М.: ЧОРО, 1994.
18. Капустин Б.Г. Моральный выбор в политике. // М.:
КДУ: Изд-во МГУ, 2004. c.290
19. Кашников Б.Н. Либеральные теории справедливости и
политическая практика России. // Великий Новгород: НовГУ-НовМИОН, 2004. c. 340
20. Кузьмина А.В.
Нравственные аспекты моральной концепции справедливого общества и
морально-политическая философия Джона Роулса, // М., 1998. c. 120
21. Литвиненко, Н. Концепция
справедливости Джона Ролза //
Логос. —
2006. — № 1. — С. 26—34.
22. Локк Дж. Два трактата о правлении. // Соч. в 3-з
т. Т. 3. М.: Мысль, 1988.
23. Макхиджани А. От
глобального капитализма к экономической справедливости // Новосибирск, 2000. c.230
24. Мур Джон. Принципы этики
// М., 2000. c.
350
25. Назарчук А.В. Этика глобализирующегося
общества. // М.: Директмедиа Паблишинг, 2002. c.198
|