рефераты рефераты
Главная страница > Курсовая работа: Вплив ЗАТ "Черкаська ТЕЦ" на довкілля міста Черкас  
Курсовая работа: Вплив ЗАТ "Черкаська ТЕЦ" на довкілля міста Черкас
Главная страница
Банковское дело
Безопасность жизнедеятельности
Биология
Биржевое дело
Ботаника и сельское хоз-во
Бухгалтерский учет и аудит
География экономическая география
Геодезия
Геология
Госслужба
Гражданский процесс
Гражданское право
Иностранные языки лингвистика
Искусство
Историческая личность
История
История государства и права
История отечественного государства и права
История политичиских учений
История техники
История экономических учений
Биографии
Биология и химия
Издательское дело и полиграфия
Исторические личности
Краткое содержание произведений
Новейшая история политология
Остальные рефераты
Промышленность производство
психология педагогика
Коммуникации связь цифровые приборы и радиоэлектроника
Краеведение и этнография
Кулинария и продукты питания
Культура и искусство
Литература
Маркетинг реклама и торговля
Математика
Медицина
Реклама
Физика
Финансы
Химия
Экономическая теория
Юриспруденция
Юридическая наука
Компьютерные науки
Финансовые науки
Управленческие науки
Информатика программирование
Экономика
Архитектура
Банковское дело
Биржевое дело
Бухгалтерский учет и аудит
Валютные отношения
География
Кредитование
Инвестиции
Информатика
Кибернетика
Косметология
Наука и техника
Маркетинг
Культура и искусство
Менеджмент
Металлургия
Налогообложение
Предпринимательство
Радиоэлектроника
Страхование
Строительство
Схемотехника
Таможенная система
Сочинения по литературе и русскому языку
Теория организация
Теплотехника
Туризм
Управление
Форма поиска
Авторизация




 
Статистика
рефераты
Последние новости

Курсовая работа: Вплив ЗАТ "Черкаська ТЕЦ" на довкілля міста Черкас

- 1920 р. Прийняття плану ГОЕЛРО, що передбачав будівництво 4 теплових електростанцій у Донбасі і ДніпроГЕСу

- 1926 р. Пуск першого агрегату Штерівської ДРЕС

- 1929 р. Споруджена перша ПЛ-110 кВ Штерівська ДРЕС-Кадіївка

реклама в интернет

- 1930 р.Введено в експлуатацію перші агрегати КРЕС і ЕСХАР (Київської і Харківської районних електростанцій).

Створення перших акціонерних енергокомпаній (Киевток, Донбассток та ін.) і диспетчерських центрів

- 1932 р. Пуск першого гідроагрегату ДніпроГЕС. Введено в експлуатацію ПЛ-154 кВ ДніпроГЕС-Донбас. Створено Всесоюзне наукове інженерно-технічне товариство енергетиків (ВН¦ТТЕ). В Україні організації ВН¦ТТЕ працювали в Києві, Харкові, Дніпропетровську, Одесі

- 1935 р.- Створення Донбаської, Дніпровської і Харківської енергетичних систем

- 1940 р. Введена в дію ПЛ-220 кВк Дніпро-Донбас. Створена об'єднана Південна енергетична система з центральним диспетчерським керуванням

- 1944-1950рр. Відбудова зруйнованих війною електростанцій і електромереж України

- 1953-1958рр. Пуск першого енергоблока 100 МВт на Миронівській ДРЕС, введення агрегатів на Добротвірській, Луганській, Придніпровській ДРЕС

- 1959 р. Пуск енергоблоків 150 МВт на Придніпровській ДРЕС. Пуск перших гідроагрегатів на Кременчуцькій і Дніпродзержинській ГЕС

- 1961 р. Споруджена перша в Україні ЛЕП-330 кВ Кременчук-Черкаси-Київ. Початок введення енергоблоків 200 МВт на Луганській і Старобешівській ДРЕС, а згодом - на Зміївській, Бурштинській, Курахівській ДРЕС

- 1962 р. Створено Міністерство енергетики та електрифікації України.

Споруджена перша у світі лінія електропередачі постійного струму Волгоград Донбас напругою 800 кВ довжиною 473 км.

Лініями електропередачі Україна з'єдналася з енергосистемами Угорщини, Чехословаччини, Польщі і Румунії

- 1963 р. Розпочалося введення енергоблоків 300 МВт на Придніпровській, а згодом на Криворізькій, Зміївській, Трипільській, Ладижинській, Запорізькій, Вуглегірській, Зуївській ДРЕС

- 1964 р. Введена в дію Дніпродзержинська ГЕС потужністю 350 МВт.

- 1965 р. В Україні працює близько 1600 малих ГЕС. Сформована об'єднана енергетична система України

- 1967 р. Введено перший енергоблок 800 МВт на Слов`янській ДРЕС

- 1968 р. З ініціативи регіональних відділень Всесоюзного науково-технічного товариства (НТТ) створено Українське республіканське правління НТТ енергетики та електротехнічної промисловості

- 1970 р. Введена в дію перша в СРСР Київська гідроакумулююча електростанція потужністю 225 МВт

- 1973 р. Введена в експлуатацію електропередача 750 кВ ПС 'Донбаська' - ПС 'Західно-Українська'

- 1974 р. Прийнята в експлуатацію друга черга ДніпроГЕСу

- 1975 р. Завершено будівництво каскаду Дніпровських гідроелектростанцій. Створена Рада старійших енергетиків України. Розпочато спорудження Південно-Українського енергокомплексу в складі АЕС, ГЕС і ГАЕС

- 1976 р. На Київській ТЕЦ-5 введений в експлуатацію теплофікаційний енергоблок потужністю 250/300 МВт. У подальшому такі агрегати введені на Київській ТЕЦ-6 і Харківській ТЕЦ-5

- 1977 р. Введення в експлуатацію першого енергоблока на Чорнобильській АЕС потужністю 1000 МВт з реакторами РБМК-1000. Завершилося спорудження 6 енергоблоків потужністю по 800 МВт на Запорізькій і Вуглегірській ДРЕС, потужність кожної з цих електростанцій досягла 3600 МВт

- 1986 р. 26 квітня. Аварія на енергоблоці №4 Чорнобильської АЕС.Завершено будівництво Рівненської АЕС із двома енергоблоками ВВЕР-440 і одним енергоблоком ВВЕР-1000

- 1987 р. Введена в експлуатацію Хмельницька АЕС потужністю 1000 МВт

- 1989 р. Введена в дію Південно-Українська АЕС із трьома енергоблоками ВВЕР-1000

- 1991 р.Загальна довжина електромереж України перевищила 1 млн.км. Українське правління НТТЕіЕП реорганізувалося у Науково-технічну спілку енергетиків та електротехніків України (НТСЕУ)

- 1993 р.Створено Українське ядерне товариство

- 1994 р. Створена Національна комісія регулювання електроенергетики України

- 1995 р.Завершено спорудження найбільшої в Європі Запорізької АЕС потужністю 6 млн.кВт

- 1997 р. Прийнято Закон України 'Про електроенергетику'

- 2000 р. Створено Міністерство палива та енергетики України

- 2000 р Закриття Чорнобильської АЕС [11].

1.5 Передумови і фактори розміщення підприємств ТЕК

Напрям, динаміка, склад і структура господарства України зумовлювалися значною мірою її політичним статусом. Він характеризувався тим, що Україна в основному не мала своєї повноцінної державності. У ті короткі періоди, коли ця державність формувалася, не було змоги організувати господарське життя, виходячи з національних інтересів українського народу. Крім того, Україна у більшості випадків була поділена між сусідніми державами. У різний час це були Польща, Росія, Литва, Австрія, Туреччина та інші. [10]

Теплоенергетика, як галузь народного господарства зародилася фактично в 20-му ст., більшу частину якого Україна входила до складу Радянського Союзу. Україна майже повністю копіювала динаміку господарства СРСР, а довготривалий період застою (від 60-х років) повністю відобразився в такому ж застої на Україні. Окремі злети в в господарському розвитку України пояснюється тим, що її активно залучали до розв’язання всесоюзних програм, втому числі і енергетичної.

У розвитку та розміщенні господарства України важливу, часом вирішальну, роль відігравали позаекономічні фактори – військово-політичні чи навіть ідеологічні. Це деякою мірою стосується і підприємств енергетики, особливо атомної. На розміщення підприємств теплоенергетичної галузі все таки більшою мірою впливали економічні та природні фактори. Це пояснюється тим, що теплоенергетика має значний ступінь залежності від природних ресурсів.

Проаналізуємо трохи детальніше фактори, що вплинули на структуру теплоенергетичного комплексу України [13].

Паливний фактор. До паливомістких відносять виробництва, що поглинають багато тепла. Такі підприємства розташовуються поблизу паливних баз. Особливе місце серед паливомістких галузей належить теплоелектростанціям.. Для ДРЕС потужністю 3 млн. кВт (таку потужність має низка теплоелектростанцій у Донбасі і Придніпров’ї) треба приблизно 6,5 млн. т. у. п. на рік. Зрозуміло, що ДРЕС, які обслуговують широке коло споживачів електроенергії, повинні розташовуватися поблизу джерел палива. Оскільки передавати електроенергію на великі відстані не вигідно через чималі втрати в мережі, ДРЕС притягують до себе енергомісткі виробництва. Це можна сказати про великі електростанції Донецько-Придніпровського району (Придніпровська, Слов’янська, Вуглегірська тощо).

Фактор робочої сили. Фактор робочої сили останнім часом все менше впливає на формування галузевої структури господарства. Скоріш навпаки, структура господарства визначає географію розміщення трудових ресурсів. Це значною мірою стосується енергетичної галузі. Багато електростанцій породили так звані міста супутники, в яких живуть в основному енергетики. Наприклад Бурштинська і Добротворська ТЕС. Не можна в зв’язку з цим не згадати сумно відоме місто Прип’ять, породжене Чорнобильською АЕС [14].

Споживчий фактор. Як вже говорилося, географія розміщення споживачів електроенергії суттєво впливає на структуру теплоенергетики. Якщо електричний струм ще можна передавати на великі відстані, то то тепло від теплоцентралей не можна транспортувати далі ніж 30 км. (інакше воно розгубиться в мережі). Тому ТЕЦ споруджуються лише у великих містах.

Згадаємо ще екологічний фактор. Цей фактор протягом багатьох років мало враховувався або просто ігнорувався, за що ми, наші діти і онуки будемо ще довго розплачуватися. Не виняток і підприємства енергетичної галузі (ЧАЕС, Дніпровські ГЕС та ін.). Екологічні проблеми сучасної Української теплоенергетики будуть розглянуті в цій роботі окремим пунктом [15].


2. ЗАТ «Черкаська ТЕЦ» та довкілля міста Черкас

2.1 Загальні відомості про підприємство

Підприємство Черкаська ТЕЦ знаходиться в місті Черкаси на проспекті хіміків 76.

Рисунок 2.1 Місцерозташування підприємства

Воно займається виробництвом теплової та електроенергії. Сировиною для виробництва є природний газ та кам’яне вугілля, але основною сировиною є все таки вугілля через його економічну вигідність.

На підприємстві використовують вугілля двох видів українське та російське, але більшою популярністю користується російське вугілля через більше значення ККД. При згоранні в котлах палива утворюються слідуючі шкідливі речовини:

·  метали та їх сполуки

·  арсен та його сполуки ( у перерахунку на Арсен )

·  ванадій та його сполуки ( у перерахунку на ванадій )

·  мідь та її сполуки ( у перерахунку на мідь )

·  нікель та його сполуки ( у перерахунку на нікель )

·  ртуть та її сполуки ( у перерахунку на ртуть )

·  свинець та його сполуки ( у перерахунку на свинець )

·  хром та його сполуки ( у перерахунку на хром )

·  цинк та його сполуки ( у перерахунку на цинк )

·  речовини у вигляді суспендованих твердих частинок ( синтетичне волокно )

·  речовини у вигляді суспендованих тв. частинок менше 10 мкм (аерозолі)

·  сажа

·  сполуки азоту

·  двооксид азоту

·  азоту оксид

·  сполуки сірки

·  сірки двооксид

·  оксид вуглецю

·  вуглецю діоксид

·  метан

2.2.1 Характеристика сировини та викидів

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9

рефераты
Новости