Курсовая работа: Види нормативно-правових актів
—
акти (постанови та розпорядження) Кабінету Міністрів України,
видані
в межах його компетенції. Ці постанови є самостійними загальними актами
управління, поширюються на всю територію країни і, відповідно до закону (за
галузями, групами галузей тощо), можуть поширюватися на все населення (ст. 1 1
7 Конституції України)
•
набувають чинності через 10 днів після їх офіційного обнародування, якщо інше
не визначено самими указами і розпорядженнями, але не раніше дня їх
опублікування в офіційному друкованому виданні
•
набувають чинності через 10 днів після їх офіційного обнародування , якщо інше
не визначено самими актами, але не раніше дня їх опублікування в офіційному
друкованому виданні.[8;67-70]
Звернемо
увагу на поняття інституту контрасигнації. Укази і розпорядження президента
мають підзаконний характер і скріплюються, як правило, підписами
прем'єр-міністра і міністра, відповідального за акт і його виконання.
Скріплення підписом правового акта називається контрасигнацією
(контрасигнатурою, контрасигнуванням) — від лат. contra—
проти + siqnare—
підписувати; йому відповідають: countersign
(англ.), contresiqner (франц.).
Контрасигнація — правовий інститут, сутність якого полягає в тому, що особа
(прем'єр-міністр або міністр), яка скріпила своїм ім'ям акт глави держави, бере
на себе політичну і юридичну відповідальність за цей акт, а глава держави
персональної відповідальності не має. Наявність інституту
контрасигнації свідчить про те, що президент має певну залежність від уряду, а
останній — політичну відповідальність перед парламентом.
Відомчий
акт — підзаконний нормативний акт (указ, інструкція, нормативний наказ та ін.),
що видається в межах компетенції того чи іншого органу виконавчої влади
(міністерства, комітету, відомства), який містить вторинні (похідні) норми, що
розкривають і конкретизують первинні норми, приймаються на їх підставі,
спрямовані на їх виконання. Відомчі акти (акти конкретних міністерств, комітетів,
фондів та ін.) мають внутрішнє, внутрішньовідомче юридичне значення:
1)
видаються з питань, віднесених виключно до їх відання;
2)
поширюються на осіб, які входять до сфери їхнього відання, тобто знаходяться в
системі управлінської, службової та дисциплінарної підлеглості лише даних
відомств.
Водночас
акти деяких відомств (Міністерства фінансів, Фонду Держкоммайна, у певних межах
— відомств, що відають транспортом, охороною громадського порядку) в силу їх
статусу і делегованих їм прав можуть набувати загального, міжвідомчого
значення. Відомчі нормативні акти вступають у дію через 10 днів після їх
державної реєстрації (внесення до Державного реєстру), яка здійснюється
Міністерством юстиції України, якщо в них не передбачений пізнішій строк, але
не раніше їх офіційного дня обнародування. До державної реєстрації не
рекомендуються акти нормативно-технічного характеру (державні стандарти,
будівельні норми і правила, тарифно-кваліфікаційні довідники, форми звітності
тощо).[7;215 – 218]
Відомчі
акти видаються у випадках, коли в межах сфери відання міністерства, комітету,
відомства:
а)
нечітко, лише у загальних рисах, визначені права і обов'язки суб'єктів;
б)
є прогалини у певних аспектах взаємовідносин суб'єктів;
в)
прямо доручено законом (указом, постановою, розпорядженням) видати акт для
конкретизації норми закону.
Призначення
відомчих актів:
1)
встановлення права одного суб'єкта і відповідно до обов'язку іншого;
2)
роз'яснення, конкретизація змісту (значення) прав або обов'язків, викладених у
законі в загальних рисах;
3)
розширення (звуження) змісту права одного суб'єкта і звуження (розширення)
права іншого;
4)
введення нових або доповнення старих вимог для здійснення суб'єктом свого
права;
5)
роз'яснення, конкретизація змісту (значення) контрольної функції органу
управління, який знаходиться в сфері відання міністерства, комітету, відомства.
Відомчі
акти мають певні позитивні риси: мобільність, охоплення всіх сторін суспільних
відносин, безпосередність спілкування керівника і підлеглого, швидкість
інформованості адресатів виконання і оперативність організації виконання та ін.
Відомчі
акти, ухвалені з перевищенням компетенції, є незаконними і необов 'язковими до
виконання.
Серед
нормативних актів є група таких, що не підлягають офіційному опублікуванню за
рішенням правотворчих органів. Вони мають обмежувальні грифи (секретно).
Наприклад, оперативно-розшукова діяльність до останнього часу регулювалася
підзакон-ними актами, які становлять секретні або повністю секретні документи.
Такі акти вступають у дію з моменту одержання їх виконавцями.
Слід
зважити на те, що серед відомчих актів є багато ненормативних, індивідуальних у
правлінських актів, які містять індивідуальні розпорядження і вичерпують себе
одноразовим застосуванням (наприклад, призначення на посаду, виділення
бюджетних коштів). Індивідуальні відомчі акти, як правило, іменуються
розпорядженнями, наказами, тоді як відомчі нормативні акти називаються
інструкціями, циркулярами, взірцевими положеннями і статутами. Не
слід їх ототожнювати. Накази і розпорядження міністерств, відомств, які мають
разове розпорядницьке значення, не містять нормативних розпоряджень, тому
підзаконними нормативно-правовими актами вони не є.[7;217]
Нова
система адміністративного управління ґрунтується на поєднанні двох підсистем —
місцевого самоврядування і місцевих органів урядової адміністрації. Вони
видають підзаконні нормативні акти, які містять вторинні (похідні) норми, що
розкривають і конкретизують первинні норми, приймаються на їх підставі,
спрямовані на їх виконання в межах відповідної території і тому є
обмежено-загальними.
Підзаконний
нормативний акт органів місцевого самоврядування — акт-документ (постанова,
рішення), що видається в межах компетенції органу місцевого самоврядування
(Верховної Ради Автономної Республіки Крим, сільських, селищних, міських,
районних у містах, обласних і районних рад), який містить норми права,
обов'язкові для населення самоврядованих територій, а також для установ і
організацій, які здійснюють діяльність у межах цих територій. Це правовий акт громадянського
суспільства.
Підзаконні
нормативні акти органів місцевого самоврядування:
Постанови
Верховної
Ради Автономної Республіки Крим;
Рішення
органів
місцевого самоврядування (сільських, селищних, міських, районних у містах,
обласних і районних рад) ;
нормативні
накази
керівників
відділів та управлінь виконавчих комітетів місцевих Рад народних депутатів.
Особливістю
актів місцевого самоврядування є їх територіальна обмеженість і самостійність в
ухваленні рішень, які стосуються питань управління комунальною власністю,
формування, затвердження і виконання місцевого бюджету, встановлення місцевих
податків і зборів, здійснення охорони суспільного порядку та ін. їхні рішення
обов'язкові для розташованих на відповідній території підприємств, установ і
організацій незалежно від відомчої підлеглості, а також для посадових осіб і
громадян цієї території.
Рішення
сільських, селищних міських, районних у містах, обласних і районних рад
вступають у дію з дня їх офіційного обнародування, якщо радою не встановлений пізнішій
строк уведення цих рішень у дію.
Виконання
актів місцевого самоврядування забезпечується заходами адміністративного впливу
і захищається в судовому порядку.
Підзаконний
нормативний акт місцевих органів виконавчої влади — акт-документ (постанова, рішення),
який видається в межах компетенції місцевого органу виконавчої влади (урядової
адміністрації), містить норми права, обов'язкові для установ і організацій, які
здійснюють діяльність у межах цих територій, а також для населення відповідної
території. Це правовий акт держави на місцевому рівні.
Підзаконні
нормативні акти місцевих органів виконавчої влади:
—
акти (постанови, рішення і розпорядження) Ради Міністрів Автономної Республіки
Крим, є загальними в межах даної
території для всього населення
—
акти (розпорядження) місцевих виконавчих органів влади,
є
обмежено-загальними
Рішення
голів місцевих державних адміністрацій, які суперечать Конституції і законам
України, можуть бути (відповідно до закону) скасовані Президентом України або
головою місцевої державної адміністрації вищого рівня.
Нормативні
акти відділів, управлінь, інших служб місцевих органів виконавчої державної
влади, господарського управління і контролю, які стосуються прав, свобод і
законних інтересів громадян або мають міжвідомчий характер, вступають у дію
через 10 днів після їх державної реєстрації. Реєстрація здійснюється
управлінням юстиції обласних, Київської та Севастопольської міських державних
адміністрацій, якщо в них не передбачений пізніший строк надання чинності, але
не раніше дня їх офіційного обнародування.[13;145-146]
Підзаконний
нормативний акт державного підприємства, установи, організації і Підзаконний
нормативний акт комерційної організації — локальні нормативні акти (нормативний
наказ, інструкція адміністрації, статут, положення, правила внутрішнього
розпорядку та ін.), що діють лише в межах даного підприємства, установи,
організації, комерційної організації. До локальних
нормативних актів належать також санкціоновані державою акти сходів та інших
форм народовладдя.
Основне
призначення локальних нормативних актів — конкретизувати розпорядження закону
стосовно умов діяльності відповідного колективу, не виходячи за рамки закону і
не обмежуючи ініціативу виконавців, які діють у межах закону, їх ще називають
корпоративними нормативними актами.
Корпоративний
нормативний акт — це акт-документ органу управління комерційної та
некомерційної корпорації — підприємства, установи, організації, який містить
корпоративні норми, спрямовані на саморегулювання відносин, що складаються в
ній, шляхом конкретизації розпоряджень нормативно-правових актів, виданих
законодавцем, а також вищими правотворчи-ми органами, з якими він знаходиться у
відносинах службової підлеглості.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 |