Курсовая работа: Теоретичні аспекти операційного радіобізнесу

Місцеве програмування - підготовка новин чи громадсько-політичних програм - це залог успіху у того суспільства, яке дало цій радіостанції право на існування. Локальна місцева комунальна радіостанція забезпечує слухача інформацією місцевого рівня - до прикладу, про злочини, про погіршення роботи громадських служб (транспорту, прибиральників сміття, комунальних служб), про умови життя, наркоманію, безробіття і бастування, проблеми будівництва створення парків . У той же час можна спокійно стверджувати, що комунальна радіостанція не перейшла на такий формат мовлення, комунальна радіостанція продовжує працювати за законом «радіо для всіх». Природа створення комунальної радіостанції не дозволяє їй працювати за принципом «радіо для мене», працювати на окремий сегмент аудиторії, адже в ідеалі вона повинна працювати на усе населення окремого середовища. Комунальна радіостанція виокремлюючи аудиторію, на яку працюватиме у майбутньому - виводить так зване середнє арифметичне.

Робота ведучого повинна бути ненав'язливою та лаконічною. Вона обмежується лише такими стандартними елементами, як вступне та заключне слово до музичних композицій, оголошення часу, ідентифікація радіостанції. Що кардинально відрізняє ведучого локальної станції від загальнонаціональної - прив'язка до місця і міста. Ведучий локальної станції обов'язково повинен вмішувати у своє мовлення так звані «внутрішні фрази». Такі фрази не є відомими широкому загалу. Вживання таких фраз у загальнонаціональних ЗМІ було б недоречним. На локальному рівні вони не лише вітаються, а й є необхідними. Адже саме конкретизація місця, адреси, персоналії, невідомої широкій публіці, створює навколо місцевого засобу інформації ауру утаємниченості. А слухач у свою чергу є втаємниченим, наближеним до чогось недоступного широкому загалу, окрім того, такий вдалий психологічний трюк вселяє слухачеві віру в те, що необхідну, недоступну іншим інформацію можна отримати саме на цьому радіо. Так наприклад, загальнонаціональний засіб масової інформації ніколи не повідомлятиме мешканцям окремого міста чи регіону про вимкнення води, світла чи газу на окремій вулиці. Одночасно не потрібно забувати, що локальність - це не спосіб протиставити один ЗМІ іншому, це спосіб обопільного доповнення. Якщо співставляти загальнодержавні та локальні (місцеві) радіостанції, то вони не повинні підміняти одна одну (адже фактично потенційна аудиторія у них однакова). Радіо, як і усі місцеві ЗМІ беруть участь у творенні єдиного інформаційного простору країни. Загалом же можна сказати, що в останні роки місцеві засоби масової інформації починають мислити все більше загальнонаціональними категоріями. Завдання місцевого радіо не вивести людину із загальнодержавної системи інформації, а доповнити вже існуючу картину світу, можливо дрібнішими, але не менш важливими деталями, доповнити систему новою інформацією.

Не менш важливим чинником роботи комунальної радіостанції є позиціонування авторів продукту себе проти влади. Тому доцільно говорити і про так званий конфлікт інтересів. Він виникає тоді, коли журналіст тим чи іншим чином може бути зацікавленим у позитивному чи негативному висвітленні, того, що є об'єктом його матеріалу . Збирання матеріалу варто завершити всебічним аналізом ситуації в обраній сфері. І цей результат має відбивати його власний погляд на усі події сучасності. Інакше кажучи, треба уникати щонайменшої заангажованості з боку як політичних, так і економічних та інших структур. Проте журналіст, працюючи у сфері комунального мовлення опиняється між двох вогнів, він певним чином залежатиме від власника радіостанції певної владної структури, з іншого боку він не перестає бути учасником ринкового процесу. «Сучасне значення журналістського фаху та обов'язку журналіста визначається трьома основними чинниками: інтенсивним обміном інформацією, що є складовою технічного процесу, законами демократії та законами ринку» .

Будь-яка влада завжди намагається приховати невигідну для неї правду, і тому журналіст зазвичай опиняється в певній опозиції до влади, а функціонери, як правило невдоволені журналістами. При цьому політики чи державні службовці можуть і не бути корупціонерами чи злочинцями, якими рухають корисливі мотиви. Сама логіка перебування на керівній посаді змушує політика дбати про створення власного політичного іміджу. Хоча, на думку громадськості, вони лише вносять певні корективи.

Приховування невигідних фактів тільки посилює бажання журналістів віднайти їх. Громадськість, у свою чергу, вимагає від журналіста подати такий портрет політика, який самому журналістові видається найбільш правдивим. І тут все залежить від «фахового вміння звільнитися від упереджень, навіть підсвідомих, які можуть призвести до перекручення реальності» .

За етичними нормами стосунки у парі «журналіст-влада», є досить спірними і сумнівними в умовах роботи на радіостанції комунальної форми власності. Отже, журналіст в умовах комунального мовлення повинен виконувати одразу кілька функцій: поважати владу як важливу соціальну інституцію, надавати інформаційну підтримку владним інституціям(забезпечує прямий та зворотний зв'язок між ними й народом), відстоювати право громадян на доступ до інформації про діяльність владних структур та викривати зловживання і причетність до них посадовців, дбати про доказовість критики, відстоювати право на незалежність журналістики від влади (це є найважливішою умовою відповідального контролю суспільства за діяльністю владних структур), спростовувати факти і твердження політиків, які не відповідають дійсності.

2.1 Мета та методи дослідження

Ціль дослідження — пристосовувати радіостанцію «Перше українське радіо» (ПУР) до умов, що змінилися, на ринку ЗМІ м. Луганськ.

Задачі дослідження:

аналіз ринку радіостанцій;

аналіз комплексу маркетингу ПУР;

розробка пропозицій за інвестиційним проектом «Ребрендінг ПУР».

Вживані методи:

моніторинг ефіру ПУР;

аналіз документації комерційної служби;

інтерв'ю з працівниками фірми;

експертне дослідження рекламодавців ПУР;

спостереження.

Період дослідження — жовтень-грудень 2007 р.

2.2 Аналіз ринку

За період, що пройшов з початку віщання перших комерційних радіостанцій в м. Луганськ (Формула Так, Европа+), їх було відкрито вже близько 20. Деякі з них вже припинили своє існування (Феррі, Радіо-101, Модерн). За останній час з'явилися нові (Авторадио, Хіт FM). На аудиторію слухачів м. Луганськ також віщають радіостанції з довколишніх міст, що знаходяться на відстані 25—40 км (Рубежне, Новоайдар).

Як видно з таблиці, серед комерційних радіостанцій присутні як мережні, так і місцеві (приблизно 50/50), що віщає в основному на російській мові, і по основному змісту, все 100%, що є музично-розважальними.

Таблиця 2.1 Вікові параметри аудиторії радіостанцій

Інформація по вікових параметрах аудиторії основних комерційних радіостанцій м. Луганськ є представлений в таблиці. (Зважаючи на відсутність даних по медіа переваг мешканців м. Луганськ, рекламодавці вимушені визначати наявність своєї цільової аудиторії по параметру «вік».) Дані таблиці засновані на публікаціях в пресі, на аналізі прайс-листів радіостанцій і їх музичного формату.

Ситуація для ПУР має наступні характеристики: збут — медленнорастущий, прибуток — падаюча, число конкурентів — велике, основна ціль — утримання своєї частки ринку, основні зусилля маркетингу — створення прихильності до торгової марки. Сила конкуренція на секторах друку і телебачення нижче, але продовжує посилюватися — в жовтні з'явилися ще дві нові газети: «Медіа-Пресс» і «Знижки +». Радіо конкурує з іншими каналами просування за рекламний бюджет, оскільки при посиленні конкуренції в інших секторах (преса, наружка і т. п.) власники цих засобів починають поводитися більш активно з рекламодавцями, демпингуют і т.д.

2.3 Аналіз операційного менеджменту

Загальна структура формату ПУР в жовтні характеризується наступними основними параметрами:

- вибір музики більшою мірою залежить від особистих переваг DJ і поздоровлень 066 (житель міста телефонує МТТС 066, робить заявку музичного поздоровлення на ПУР, вона звучить в ефірі, потім оплачує її), яких у вечірній час більше, в середньому 2/3 ефіру;

- в період діб з 07.00 по 23.00 спостерігається зменшення або повна відсутність живого ефіру DJ з власними словами;

- мала кількість або повна відсутність в окремий годинник в ефірі заставок ПУР, в середньому 3,6 шт./час проти 12 — на Европе+ і 9 — на Російському Радіо.

Деталізація формату представлена на малюнку 1.

Малюнок 1. Структура формату радіостанції в жовтні 2007 р. %

По вартості 1 сек. ефіру ПУР займають середню позицію (мал. 2), але майже в 2 раз поступається лідерам — Европе+ і Першому українському Радіо.

Малюнок 2. Аналіз вартості 1 сек. ефіру радіостанцій м. Луганськ в жовтні 2007 р.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7