Курсовая работа: Сучасний стан готельного господарства України: регіональний аспект (на прикладі Харківського регіону)

Рис.1.2- Схематична Карта Харківської області

Соціально-економічні ресурси

Потужні промислові підприємства у Балаклії (виробництво цементу та будівельних матеріалів),у м.Первомайський (хімічна промисловість), Ізюмі (приладобудування, оптика), Змієві (виробництво електроенергії), Лозовій, Куп'янську, Чугуєві (машинобудування та металообробка).

Розвинена переробна та харчова промисловість, які орієнтовані на місцеве сільське господарство.

Головні сільськогосподарські культури: кукурудза, соняшник, пшениця, кормові трави, цукровий буряк, ячмінь та ін. Розвинене садівництво (вишні, груші, суниці, сливи, яблука тощо).

В області функціонує потужна транспортна мережа. Найбільші залізничні станції — Ізюм, Куп'янськ, Люботин, Лозова. Важливі міжнародні автотраси у Донбас, на Київ, Москву, Сімферополь.

Рівень газифікації Харківської області (на середину 2009 року) - 68,8%, міст та селищ – 80,8%, сіл – 51,9%.[4]

Корисні копалини

Значні поклади природного газу (Шебелинка, Красноград), вапняку, крейди, інших корисних копалин.

За попередніми оцінками, запаси газу в межах відомих родовищ у на Харківщині становлять 75 мільярдів кубічних метрів. А перспективні прогнозні запаси газових ресурсів сягають 800 мільярдів. Харківщина була і залишається до 2010 року головним газовидобувним регіоном України. її перспективні запаси оцінено 8 мільйонами 100 тисячами тонн.

Історико-культурні ресурси

В області багато слідів поселень людей за останні 10000 років, наприклад, у Богодухівському, Борівському, Валківському, Коломацькому, Краснокутському, Ізюмському районах. Зустрічаються сліди скіфів, хозарів (салтівська культура), сарматів і печенігів (навіть є населений пункт з такою назвою — Печеніги). З історією слов'ян та Київської Русі пов'язують матеріали розкопок на Удах поблизу Харкова. У 1111 році у районі Ізюму київський князь Володимир Мономах воював з половцями. Через 70 років князь Ігор зупиняється у районі гори Кременець в Ізюмі, де тоді був умовний кордон Київської Русі. Ця подія відбита епізодом у літописі «Слово о полку Ігореві» («О, Русская земле, ти уже за спиною…»). Татаро-монголи, що зруйнували ці землі у середині XIII сторіччя, довгий час не дозволяли орати «Дике поле». У 1596 році південніше Ізюму була заснована перша російська фортеця — Цареборисів. Зберігся меморіальний камінь масою у кілька тонн, який позначив закладення фортеці у 1596—1612 роках. Освоєння у другій половині XVII сторіччя району, що дістав назву «Слобідська Україна», представлене назвами багатьох населених пунктів: Балаклія, Васищеве, Ізюм, Куп'янськ, Чугуїв та десятками інших. Після 1654 року сюди переселялись з Західної та Північної України цілими селами, іноді навіть давали старі назви новим поселенням (Вільшана, Золочів та ін.). Склався оригінальний адміністративний устрій — поділ на полки (Харківський, Ізюмський та ін.). Поблизу від оборонних споруд росли села і міста. На заході області у 1708—1709 роках пройшли військові дії шведських і російських військ, що передували Полтавській битві. У першій половині XVIII сторіччя були споруджені на півдні області у районі Балаклії, Лозової, Первомайського потужні земельні укріплення — Українська оборонна лінія. Залишки фортець і валів цієї лінії збереглись у Краснограді та інших місцях.

Численні храми у селах і містах стали чудовими архітектурними прикрасами області.

В області є місця, пам'ятники, музеї, пов'язані з подіями, справами та подвигами династій та окремих осіб, таких як: Данилевські, Донець-Захаржевські, Каразіни, Харитоненки, Шидловські, Л. Кеніг, П. Мартинович, І. Первомайський, І. Рєпін, Г. Сковорода, К. Треньов, Г. Хоперська, А. Щусев, О.Ярош та ін.

Багато пам'ятників, присвячених подіям громадянської війни і Великої Вітчизняної війни (меморіальні комплекси "Висота маршала Конєва", "Дробицький яр", кургани Слави, братські могили, меморіал у селі Соколове та ін.).

Кліматогеографічні ресурси

Область знаходиться у зонах лісостепу та степу. Клімат — помірно континентальний. Середня температура у січні −7 ºС, а в липні +21 ºС. Рельєф у більшій частині області рівнинний, це північно-східна частина Придніпровської низовини. Серед ґрунтів переважають чорноземи. На півночі області є відроги Середньоруської височини, а на південному сході — Донецької височини.

Ліси і кущі займають лише 11% території області, і розташовані вони переважно у річищах річок на високих правих берегах. Степові райони Харківської області характеризуються рівнинним ландшафтом, іноді зустрічаються глибокі яри. Система річок Харківської області має певні особливості. Найбільшою річкою області є Сіверський Донець — найбільша річка Лівобережної України (довжина 1053 км). Сіверський Донець починається в Росії у районі міста Білгород, протікає територією Харківської, Донецької, Луганської областей і впадає в Дон у Ростовській області. Великими притоками Сіверського Дінця є Оскіл, Уди, Межова. Друга група річок — це дрібні степові річки, що майже висихають влітку і течуть від центра області на південь. Усі вони є притоками Дніпра — Багата, Орель, Орчик, Самара та ін. Третя група дрібних річок тече серед луків та лісів на північному заході області (Коломак, Мерло та ін.). Вони також належать до басейна Дніпра, але впадають у Ворсклу. Таким чином, на території Харківської області проходить вододіл великих водних систем Європи: Дніпра і Дону. Цей вододіл іде умовно уздовж лінії Золочів — Богодухів — Валки — Нова Водолага — Первомайський — Лозова, а його особливістю є відсутність високих гір, численні мілини на річках. Саме наявність такого вододілу визначила історичні шляхи руху народів і військ через територію Харківської області, наприклад, відомий Муравський шлях з Криму в Україну.

В області є багато лісових озер (поблизу Змієва, Чугуєва, Балаклії), які, як правило, зв'язані з руслами річок. Найбільше озеро — Лиман — розташоване недалеко від міста Зміїв. Навколишня краса лісів і лук, чиста вода самих озер роблять їх одним з місць відпочинку та об'єктом туризму. В області є декілька штучних водосховищ, каналів. На Осколі споруджено найбільше водосховище області — Червонооскільське. Воно було побудоване у 1954 році для постачання донецьких шахт водою і простягається від Червоного Осколу (у потужному лісовому масиві на межі Харківської і Донецької областей) на північ на багато десятків кілометрів (до Куп'янська). У деяких місцях ширина водосховища досягає 1-2 км. Руслами річок Орель та інших степових річок під землею та по поверхні проходить через область канал «Дніпро-Донбас», на якому є найбільше — Червонопавлівське — водосховище, що входить до системи зрошення полів області.

На півночі області на Сіверському Дінці розташоване Печенізьке водосховище. На берегах Сіверського Дінця та інших річок розкинулись чудові ліси та заливні луки. У лісах ростуть дуби, сосни, осики, верби та інші дерева; живуть багато зайців, птахів, інших різних тварин та комах; зустрічаються численні види грибів, трав, квітів. У річках водиться чимало видів риб: щука, карась, товстолобик та ін. В області є також зариблені озера та ділянки риборозведення. А уздовж берегів річок простяглися численні пляжі, чарівні місця, наприклад, урочище Коробові Хутори, Фігуровка, місця поблизу населених пунктів Балаклія, Гороховатка, Зміїв, Ізюм, Червоний Оскіл, Червоний Донець.

Місцевість у міжріччях хвиляста, з пологими підйомами та спусками, багато дивовижних пейзажів: безмежні поля, пагорби та височини з гаями. У зелені дерев та кущів ховаються вулиці міст і сіл. Є лісонасадження уздовж доріг і навколо полів. Багаті чорноземи області утворились, зокрема, у XIII—XVIII століттях завдяки наявності неораної території так званого «Дикого поля». За кожні 100 років у середньому нарощувалось 25 см благодатного ґрунту.

Серед природних об'єктів, що охороняються, можна відзначити дендропарк у Краснокутську, садово-паркові комплекси у Сковородинівці, Старому Мерчику, Шаровці та ін.

Бальнеологічні ресурси представлені мінеральною водою курорту «Березовські мінеральні води» під Харковом.

Висновки

На сьогодні пріоритетним завданням галузі туризму у Харківській області є сприяння розвитку в’їзного та внутрішнього туризму шляхом створення туристично-інформаційних центрів у регіонах та забезпечення створення інформаційно-рекламних матеріалів про туристичний потенціал області. Требазабезпечити розвиток конкурентоспроможної сфери туризму в Харківській області, що створить реальні можливості для подальшого стійкого розвитку туризму, задоволення потреб туристів у якісних туристичних і санаторно-курортних продуктах, сприятиме збереженню й раціональному використанню природного середовища та культурно-історичної спадщини, соціально-економічному розвитку області, в тому числі за рахунок податкових надходжень до бюджету, збільшення кількості робочих місць.

Луганська область має величезну територію степів, красивих краєвидів, тож я вважаю, що буде доречним розвинути в ній вело туризм. Також Харківська область є областю сільськогосподарською, тож можна спробувати утворити сільськогосподарський туризм.

РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА РЕГІОНАЛЬНОГО РИНКУ ГОТЕЛЬНИХ ПОСЛУГ

Таблиця 2.1

Готелі та інші місця для тимчасового проживання

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14