Курсовая работа: Розробка конструкції плужного робочого органу і схеми плуга

Довжина польової дошки, яка запобігає зміщенню корпусів під дією бокових зусиль, визначається з умови, що вектор сумарної сили R опору ґрунту різанню, яка діє по середині лемешу, продовжений до перетину із стійкою борозни, ніби обрізає кінець польової дошки, тобто обмежує задній кінець п’ятки польової дошки. Сила R отримується в результаті складання нормальної сили N і сили тертя F. Тому довжина польової дошки, яка вимірюється від носка лемеша, визначається:

l0 = b· cos φ __________

            2· sinj0· cos(φ+j0)

Де φ – кут тертя (φ =30º).

l0 = 0,41· cos 30º = 0,79 м

2· sin 36· cos(30+36)

Фактична довжина польової дошки lпд буде менша l0 тому, що дошка кріпиться не до носка, а позаду нього. Ця фактична довжина встановлюється за кресленням з врахуванням конструктивних міркувань.

Для розрахунків ширини польової дошки виходять з допустимого тиску вільного кінця польової дошки на стінку борозни. Польова дошка виготовляється під деяким кутом до стійки і дна борозни, тобто опорою дошки є її п’ятка. При встановленні її під кутом в стінку борозни втискується частина польової дошки довжиною l1, при цьому на кінець дошки діє розподілене за трикутником навантаження, максимальне значення якого припадає на кінець дошки і дорівнює:

qm= q0· hn (12)

де q0 – коефіцієнт об’ємного зтискання ґрунту, q0= 2,0·10⁴ кН/м³;

 hn – глибина втискання дошки, (0,005м)

qm = 2,0·10⁴· 0,005 = 100кН/м²

Сила R опору можна розкласти на дві складові R1 і R2 , яка притискає корпус до стінки борозни, дорівнює R1· tgψ, де ψ = 90 - φ - j0. Сила R1 дорівнює kab. Тоді

R2 = kab· ctg(φ+j0) (13)

R2 = 70000· 0,29· 0,41· ctg(30+36) = 3,7 кПа/м²

Виразивши R2 через об’ємне зтискання ґрунту q0 площину зминання отримуємо:

R2 = l1· q0 hn  e

                   2

Де e – ширина польової дошки. Із схеми видно, що l1 = hn/sinδ2, Де δ2 – кут встановлення польової дошки (3˚). Таким чином із (14) з врахуванням (13) отримаємо вираз для визначення ширини польової дошки:

e = 2R2__  · sin δ2 = 2 kab  ·   sin δ2 ·  ctg(φ+j0)

q0 hn²                  q0 hn²

e = 2 · 70000· 0,29· 0,41  ·  sin3˚ · ctg (30+36) = 0,1489 м

                   2000· 0,005²

4.2 Розрахунок польової дошки на міцність

Розрахунок на міцність проводиться на прикладі польової дошки за рахунок дії бокових зусиль і сил тертя виникає небезпека її згину і розтягу. Небезпечний переріз буде в точці В біля кріплення польової дошки. Максимальне розрахункове напруження при згині виражається формулою:

max =     Mmax

                   W

Де Mmax – згинальний момент у небезпечному перерізі (т. В)

W – осьовий момент опору цього перерізу, W = e· hпд²

6

Де hпд – товщина польової дошки (hпд = 20 мм)

Допустимо напруга для сталі Ст2 з якої виготовлено польову дошку [max]= 600 МПа, отже міцність забезпечено.

4.3 Обґрунтування розмірів з урахуванням можливих методів ремонту

Розміри польової дошки вибираються без урахування можливого ремонту, оскільки ремонтувати її недоцільно, легше замінити.

4.4 Обґрунтування допусків і технічних вимог для виготовлення деталей.

Допуски і технічні вимоги для виготовлення польової дошки наступні

•Параметри польової дошки встановлюються за вільними розмірами;

•При обладнанні польової дошки поширювачем, після складання зварювальний рубець зачищається;

•Допуски для розміщення отворів вибираються згідно з ДСТУ 2498 – 94;

•У результаті тертя п’ятки з ґрунтом зношуються задній кінець польової дошки, для придання міцності її загартовують на 40…45HRC.

4.5 Оцінка технологічності виготовлення розроблюваних деталей

При виготовленні польової дошки виконуються такі операції:

•Виготовлення заготовки з полотна з допусками на механічну обробку;

•Фрезерування до необхідних розмірів по контуру;

•Розмітка під отвори;

•Свердління отворів;

•Складання польової дошки з поширювачем;

•Зачищення рубця;

•Термообробка.

4.6 Обґрунтування структури збірних одиниць, виходячи з технологічного процесу збирання, регулювання, ремонту і технічного обслуговування

Корпус плуга складається з таких збірних одиниць:

•Польова дошка поширена;

•Стовпа у зборі.

Всі збірні одиниці в свою чергу складаються з деталей: польова дошка поширена – з польової дошки і поширювача; стовпа в зборі – зі стійки, башмака, болтів, гайок та шайб.

4.7. Обґрунтування видів регулювань та вибору мастильних матеріалів

Регулювань у корпусі плуга немає, мащення для цього не потрібно.

5. Рекомендації з експлуатації розробленого плуга

5.1 Технічна обслуговування машини

Технічне обслуговування плугів поділяють на позмінне, періодичне і після сезонне.

Позмінне технічне обслуговування проводять наприкінці кожної зміни. Плуг очищають від рослинних решток, бруду і пилу. Перевіряють та в разі потреби підтягують кріплення лемешів, полиць, польових дошок, дискового ножа. Перевіряють стан механізмів коліс. Якщо є зазори в підшипниках, то їх затягують. Змащують підшипник дискового ножа.

Періодичне технічне обслуговування проводять після наробітку плугом 150 га оранки. Спочатку виконують операції позмінного технічного обслуговування. Далі перевіряють стан лемешів, польових дошок, диска ножа. Якщо лемеші і ніж спрацювались, їх замінюють запасними, а спрацьовані здають у ремонт. Польові дошки перевертають. Розбирають, промивають і змащують підшипники коліс.

Після сезонне технічне обслуговування здійснюють після закінчення польових робіт. При цьому спочатку виконують операції позмінного й періодичного технічного обслуговування, а далі перевіряють стан всіх складальних одиниць і деталей плуга. Робочі поверхні корпусів, передплужників, дискового ножа, шарнірні з’єднання, різьбу болтів і гайок змащують консерваційним мастилом СХК.

Мастило наносять на поверхню деталей тільки підігрітим до 80-100˚С. Мастило СХК не втрачає захисних властивостей протягом року і більше. Змивають мастило гасом. Якщо мастила СХК немає, то застосовують суміш відстояного дизельного масла або автолу (70-90%) з солідолом УСс (10-30%). Інші частини плуга очищають від іржі та фарбують. Плуг слід зберігати під навісом або в приміщенні. Під лемеші і колеса підставляють підкладки.

5.2 Організація робіт із використанням розробленого плуга

Для ефективного використання спроектованої машини потрібно правильно скласти агрегат, тобто підібрати трактор, тому що висока продуктивність залежить від максимального використання технічних можливостей агрегату.

Підготовка машини – це налаштування на певну роботу в певних умовах. Причому налаштовується не тільки робоча машина, але і трактор. При підготовці плугів до роботи перевіряється зношування лемеша шляхом накладання шаблона, виготовленого за новим лемешем. Допускається відхилення по довжині леза – до 15 мм, по довжині стінки – до 10 мм, по ширині – до 5 мм. Плуг встановлюється так, щоб рама розміщувалась горизонтально, а носки лемешів опирались на площадку, при цьому кінці польових дошок і п’ятки лемешів не повинні діставати до площадки приблизно на 1 см. Передплужник переміщують по брусу так, щоб носок його був на 25 см попереду носка основного корпуса лемеша і вище цього на відстані, яка дорівнює глибині оранки у 12 см.

Вісь дискового ножа повинна бути точно над носком лемеша передплужника, а нижній край диска – нижче цього носка на 3 см. Площина диска повинна бути лівіше польового обрізу передплужника на 1-2 см.

Кінцеве регулювання робочої машини проводиться безпосередньо в полі, попередньо перевіривши якість оранки.

Перед оранкою потрібно підготувати до обробітку поле, усунути приховані перешкоди. Після цього слід розбити поле на гони за допомогою вішок висотою біля 2 м, які встановлюються так, щоб при погляді з кінця поля вони ховались одна за одною. Обробка проводиться чергування гонів у звал і в розвал з безпетлевим поворотом агрегату.

Література

1.Бойко А.І., Свіреш М.О., Шмат С.І., Ножнов М.М. Нові конструкції ґрунтообробних машин та посівних машин – К., 2003 – 203с.

2.Гапоненко В.С., Войтюк Д.Г. Сільськогосподарські машини – К.: Урожай, 1982 – 312с.

3.Заїка П.М. теорія сільськогосподарських машин, т. 1 , ч. 1 :Машини та знаряддя для обробітку ґрунту – Харків, 2001

4.Кленин Н.И. и др. Сельскохозяйственные машины. – М.: Колос, 1970 – 456 стр.

5.Комаристов В.Ю., Дунай М.Ф. сільськогосподарські машини. – К.: Вища школа, 1987 – 248 с.

6.Листопад Г.Е. и др. Сельскохозяйственные и мелиоративные машины. – Н.: Агропромиздат, 1986 – 688 с.

7.Лурье А.Б. и др. Сельскохозяйственные машины. М.: Колос, 1976 – 496 с.

8.Практическое руководство по технологической наладке сельскохозяйственной техники /Р.З. Антонишин и др. – К.: Урожай, 1987 – 225 с.

9. Сисолін П.В., Сало В.М., Кропівний В.М. Сільськогосподарські машини: теоретичні основи, конструкція і проектування. – К.: Урожай, 2001 – 384 с.

10.Хайлис Г.А. Основы теории и расчета сельскохозяйственных машин.: Учебное пособие. – Киев, УСХА, 1992 – 240 с.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7