Курсовая работа: Робочий проект впорядкування території багаторічних насаджень Плавнівської сільської ради Ренійського району Одеської області
Коренева система плодових рослин має високу
генетичну регенераційну здатність і при сприятливих зовнішніх умовах після
садіння відновлюється. Уже в першу вегетацію після висаджування саджанців
приріст маси кореневої системи переважає приріст надземної частини у 8-12
разів. Якщо після садіння рослин не забезпечується належний контакт коренів з
ґрунтом та інші необхідні умови, регенерація послаблюється або зовсім не
відбувається, і такі саджанці гинуть, не приживаються.
Після садіння винограднику проводиться
культивація або оранка ґрунту на глибину 15 см у міжряддях і розпушування в рядах. Протягом літа грунт утримують чистим від бур’янів і
розпушеним.
Для забезпеченості довговічності і високої
продуктивності виноградних насаджень важливо своєчасно провести катаровку –
видалення коренів на підземному штамбі куща завглибшки 20-25 см. У щеплених рослинах одночасно з катаровкою видаляють корені прищепи і пагони підщепи, що
запобігає пригніченню, а часто і загибелі прищепи.
Молоді кущі ретельно оберігають від
пошкоджень дротяниками, гусеницями озимої совки, хрущами, знищуючи їх під час
катаровки. Для запобігання захворювання рослин мільдью та оїдіумом листки і
зелені пагони протягом літа обприскують фунгіцидами.
Восени грунт у міжряддях переорюють на
глибину 20 см врозгін, щоб полегшити високе підгортання або повне укриття кущів
на зиму.
На місцях загиблих рослин восени у рік
садіння або навесні наступного року садять добірні саджанці того самого сорту.
Це можна зробити і влітку в рік садіння вегетуючими саджанцями.
На другий, третій, четвертий роки догляд за
виноградником полягає у формуванні й обрізуванні кущів, у тому числі
прискореному прив’язуванні рослин до підпор, обламуванні зайвих пагонів ,
обробітку ґрунту, захисті насаджень від низьких температур, хвороб та
шкідників, внесені добрив, підживленні, а при можливості й необхідності - зрошенні.
6. ВСТАНОВЛЕННЯ ШПАЛЕРИ
Шпалеру на молодих виноградниках
встановлюють в кінці першого року. Від своєчасного та правильного встановлення
шпалери залежать терміни створення формування початок плодоношення кущів, а
також успішна експлуатація насаджень в наступні роки.. Опорою для кущів служить
вертикальна шпалера, для обладнання якої потрібні насамперед стовпи і дріт
різної товщини. Стовпи можуть бути дерев’яні, залізні, залізобетонні. Строк
експлуатації їх різний. Шпалера натягується на стовпи, що встановлені в рядку
через 6-7 метрів з 2-4 ярусами дроту, що прикріплюється до стовпів на різній
відстані від поверхні ґрунту. Кінцеві стовпи закопують у грунт на глибину
40-70, проміжні- на 30-50 см. Проміжні встановлюють на віддалі один від одного
при безштамбових формах 9-11 м, при штамбових – 6-8 м.
Висота стовпів від поверхні ґрунту не
повинна перевищувати 180 см, що застерігається потребами машин портального типу
виноградозбірними комбайнами та інше.
Обладнання шпалери починають із
встановлення кінцевих стовпів. Їх можна закопувати вертикально і похило. Для
закріплення використовують підпорки у вигляді трохи коротшого стовпа, або
дротяної підтяжки.
Після встановлення кінцевих і проміжних
стовпів натягують дріт. Спочатку натягують верхній ряд дроту, а потім
послідовно нищі.
При штамбових формуваннях куща розміщення
дроту на шпалері зумовлюється , як силою росту куща так і формою рослин. Схема
розміщення елементів шпалери представлена у додатках.
Щорічно у період спокою рослин ремонтують
шпалери : укріплюють похилені стовпи, замінюють пошкоджені, підтягують, або
повністю замінюють дріт.
7. ЗАХИСТ ВІД ШКІДНИКІВ ТА ХВОРОБ
Відомо, що в Україні плодовим деревам у
фази розпукування пуп’янка — рожевого пуп’янка — цвітіння значної шкоди
завдають близько 60 шкідливих видів членистоногих і збудників хвороб. Оленка
волохата є найчисельнішим і найшкідливішим видом у насадженнях плодових,
ягідних культур і винограду південних та центральних областей України, особливо
за останні шість років. Вона поїдає молоде листя рослин. Шкідники не надають
особливу перевагу якійсь одній рослині: пошкодження квіток дерев і трав’янистих
рослин, що росли в саду, відбувається інтенсивно й становить 95,2–99,9% і
90,4–98,9%, відповідно. Одним із вагомих чинників збільшення чисельності цього
виду на території України останнім часом, а відповідно, і його шкодочинності, є
вплив безпосередньо людини, а саме: збільшення площ незораних і забур’янених
земель, передусім злаковими видами, особливо поблизу багаторічних насаджень.
На особливу увагу заслуговує препарат
Каліпсо 480 SC, к.с. — системний інсектицид. Нині це єдиний інсектицид, який
можна використовувати в Україні під час цвітіння в промислових багаторічних
насадженнях.
Останнім часом під час цвітіння переважає
дощова прохолодна погода (за 10–12 днів випадає від однієї до півторамісячної
норми опадів, особливо в західному регіоні України). Тому саме в цей період
слід обприскувати насадження, аби запобігти ураженню листкової поверхні,
стробілуринами Флінт 50, в.г. (0,15 кг/га) чи Стробі, в.г. (0,2 кг/га), що
мають системну, профілактичну, лікувальну, викорінювальну дії та трансмілярну
активність (у разі потрапляння на верхній бік листкової пластинки вони
проникають і на нижній бік листка).
Отже, застосування згаданих вище пестицидів
проти комплексу шкідливих видів з числа членистоногих і збудників хвороб є
конче потрібним заходом захисту багаторічних насаджень саме в цей період
вегетації плодових рослин. Результати досліджень свідчать, що використання цих
пестицидів посприяє збільшенню врожаю яблук, груш та слив (порівняно з контролем
— без обробки пестицидами) до 139,4–169,9 ц/га і 147,2–184,6 та 190,1–200,3
ц/га, відповідно.
На виноградниках відомо більш 800
шкідників, більш 1000 грибкових хвороб, багато бактеріальних, вірусних,
ріккетсіозних, мікоплазменних хвороб, а також хвороб, пов'язаних з
несприятливими погодними і ґрунтовими умовами.
У період вегетації також очагово
виноградники ушкоджують листогризові шкідники і шкідники, що ушкоджують
багаторічну деревину кущів (ложнокороїди, вусані, златки і ін.). Перед
дозріванням винограду, у період прояву рясної роси і туманів на виноградниках
інтенсивно розвивається сіра гнилизна, що протягом короткого періоду вражає
значну частину врожаю найбільш коштовних технічних сортів (Совіньон, Рислінг,
ПІно, Фетяска, Аліготе та ін.).
Перед дозріванням винограду, у період появи
рясних рос і туманів на виноградниках інтенсивно розвивається сіра гнилизна, що
протягом короткого періоду уражає значну частину врожаю найбільш коштовних
технічних сортів (Совіньон, Рислінг, Піно, Фетяска, Аліготе та ін.).
Особливу небезпеку для виноградників
представляють хвороби, що уражають здеревілі частини кущів - штамби, рукави,
плодові ланки. З цієї групи хвороб повсюдно поширена чорна плямистість,
інфекційне усихання . бактеріальний некроз і ін.
З урахуванням видового складу хвороб і
шкідників у виноградарських господарствах для захисту винограду необхідно
проводити наступні захисні заходи:
- проти зимуючих стадій збудників чорної
плямистості, інфекційного усихання, оїдіуму, сіркою гнили, кліщів і ін. -
викоріняючий обробіток восени після опадання листів навесні чи до розпускання
бруньок препаратом ДНОК;
- у період розпускання бруньок і появи 2-3
листів проти чорної плямистості і інших хвороб деревини - обприскування
виноградників контактними фунгіцидами;
- у період вегетації кущів;
- проти мілдью, чорної плямистості,
антракноза, краснухи й інших хвороб даної групи - 4-5 обприскувань, чергуючи
контактні і системні препарати:
- проти оїдіуму - 2-3 обприскування
.фунгіцидами в очагах появи хвороби: у боротьбі з груздевою листоверткою — однократне
сприскування плодоносних насаджень інсектицидами на початку відродження
гусеницьпершого покоління шкідника;
- проти кліщів - сприскування вогнищ при
чисельності шкідника, що перевищує пороги шкідливості, тобто при наявності
більш 5-8 дорослих кліщів на один лист.
Всі обробки виноградників проводяться на
підставі спостережень за динамікою чисельності шкідників і інтенсивністю
розвитку хвороб.
У випадку збігу термінів обробітку проти
шкідників і хвороб застосовуються суміші інсектицидів, акарицидів з
фунгіцидами.
8. КОШТОРИСНА ДОКУМЕНТАЦІЯ
Кошторисна документація складається
постадійно і по роках освоєння проекту. По роках освоєння - тобто
розраховується на чотири роки до стадії плодоношення винограду. Перший рік -
плантаж, добрива, посадка; другий рік - шпалера, захист; третій рік - догляд за
молодими насадженнями; четвертий рік і п'ятий роки - збір врожаю. Всі види
технологічних робіт по проекту зводяться в кошториси локальні і окремо по
кожному виду робіт, які виконуються згідно технологічних карт за існуючими
розцінками. Всі локальні кошториси зводяться в сумарний кошторис, якому
підраховуються всі види технологічних робіт і їх вартість по стадіях і роках
освоєння
Однією із складових робочих проектів є
розробка кошторису, який є основою для проведення проектно-вишукувальних робіт,
планування будівництва і капітальних вкладень та головним чином забезпечує
умови для безперервного фінансування робіт. Розрахунок кошторису ведеться по
ціновим позиціям на період розробки проекту, по кожному з видів робіт, що
передбачені проектом.
Локальні кошториси на підготовку ділянки,
посадка та догляд за рослинами розроблені у відповідності з технологічними
картами і розраховані по збірці державних будівельних норм (БН V - 97).
Вартість добрив, пестицидів і прийняті на
підставі даних закупівних цін на добрива і пестициди прийнятий на період
розробки проекту, але з врахуванням коефіцієнту на можливу зміну цін і
інфляцію.
Порядок визначення вартості
проектно-вишукувальних робіт прийнятий у відповідності зі збіркою цін на ПИР.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9 |
