Курсовая работа: Професійне навчання і розвиток персоналу підприємства
- оптимізація
режиму праці та відпочинку (кількість і якість перерв, планування інтенсивності
навантаження, темпу і ритму виробничого процесу);
- створення
сприятливих фізичних умов (температура повітря, освітленість, шум, вібрація,
загазованість та запиленість);
- організування
робочого простору (виробничий простір, робоча зона, розміщення устаткування і
людей);
- матеріально-технічне
оснащення виробничої діяльності (технічне оснащення (устаткування), технологія,
техніка безпеки, якість сировини, транспортування).
Основні
характеристики (параметри) організаційного середовища:
- організаційна
стратегія;
- стадія розвитку
організації (етап її життєвого циклу);
- імідж
організації на ринку праці;
- розмір
організації;
- структура
організації (структура управління);
- організаційна
культура;
- атестація
робочих місць;
- посадові
інструкції та специфікації.
Слід враховувати,
що на управління персоналом впливають також чинники глобального середовища
(економічна ситуація в країні, політична ситуація, трудове законодавство,
національна культура тощо) і чинники ділового середовища (стан відповідних ринків
праці, галузева специфіка, партнери і конкуренти, становище на ринку товарів і
послуг, юридична база).
2. Функціональний
підхід — організування роботи з персоналом щодо основних функціональних
напрямів. Об’єкт управління — персонал на різних стадіях його життєвого циклу в
організації.
Основні функції
управління персоналом на різних стадіях його життєвого циклу:
• стадія пошуку
та залучення — політика організації на ринку праці, опис робочого місця,
залучення потенційних працівників через рекламу вакансій, добір та відбір;
• стадія
впровадження (залучення) в організацію — наймання, робочий інструктаж, введення
в посаду, адаптація;
• стадія роботи
(використання) — стимулювання, навчання і розвиток, оцінка й атестація,
переміщення та кар’єрне зростання, винагорода;
• стадія
вичерпання можливостей та пониження — перенавчання, обмеження повноважень,
переміщення "вниз", виведення з організації [19, ст. 414].
1.4 Функції і
завдання системи управління персоналом
Система управління
персоналом передбачає виконання низки функцій, кожна з яких складається з
певних завдань (табл. 1.2).
Таблиця 1.2 Функції
і завдання системи управління персоналом [32, ст. 232]
Функція |
Зміст завдань з виконання функцій |
Визначення потреб у персоналі |
- планування якісної потреби у персоналі
- вибір методів розрахунку кількісної потреби у
персоналі
- планування кількісної потреби у персоналі
|
Забезпечення організації кваліфікованими кадрами |
- вивчення і аналіз інформації про ринок праці
- розроблення і застосування методів забезпечення
потреби в персоналі
- відбір і ділова оцінка персоналу
|
Розвиток персоналу |
- планування і реалізація кар’єри, службових
приміщень
- організація і проведення навчання, підвищення
кваліфікації працівників
- створення кадрового резерву в організації і робота
з ним
|
Використання персоналу |
- вивчення змісту і результатів праці на робочих
місцях
- упорядкування робочих місць
- забезпечення безпеки праці
- звільнення персоналу
|
Мотивація результатів праці та поведінки персоналу |
- управління змістом і процесом мотивації трудової поведінки
- залучення персоналу до процесу управління в
організації
- застосування нематеріальних заходів: згуртування
колективів, формування і розвиток організаційної культури, застосування
ефективних стилів і методів керівництва
- формування і збереження нормального
морально-психологічного клімату
|
Правове й інформаційне забезпечення процесу
управління персоналом |
- правове регулювання трудових відносин
- облік і статистика персоналу
- інформування колективу і зовнішніх організацій
щодо кадрових питань
- розроблення кадрової політики
|
1.5. Комплексне забезпечення
системи управління персоналом.
Існують такі види
забезпечення: правове, нормативно-методичне, кадрове, інформаційне,
діловиробниче (рис. 1.2).

Рисунок 1.2.
Комплексне забезпечення системи управління персоналом
Правове
забезпечення системи управління персоналом полягає у використанні засобів і
форм юридичного впливу на органи й об’єкти управління персоналом з метою
підвищення ефективності діяльності організації.
Основними завданнями
правового забезпечення системи управління персоналом є:
- правове регулювання
трудових відносин між роботодавцями і персоналом;
- захист прав і
законних інтересів працівників.
Правове
забезпечення системи управління персоналом передбачає:
- дотримання,
виконання і застосування норм чинного законодавства в галузі праці, трудових відносин
(Цивільного кодексу України, Кодексу законів про працю України, постанов уряду
України, актів Міністерства праці України тощо);
- розробку і
затвердження внутрішніх нормативних і ненормативних актів організаційного,
організаційно-розпорядчого, економічного характеру (наказів керівника
організації щодо кадрових питань, положень про підрозділи, посадових інструкцій
тощо);
- підготовку
пропозицій про зміну чинних чи відміну застарілих і таких, що втратили силу нормативних
актів щодо кадрових питань.
Правове
забезпечення системи управління персоналом здійснюють керівництво організації,
керівництво кадрових підрозділів і юридичний відділ [32, ст. 233].
Основні завдання
юридичного відділу в цій галузі:
- розробка
проектів нормативних актів організації;
- правова
експертиза і візування нормативних актів щодо управління персоналом в
організації;
- організація систематизованого
обліку і зберігання законодавчих і нормативних актів;
- інформування
підрозділів і служб про чинне трудове законодавство;
- роз’яснення
змісту і порядку застосування чинного трудового законодавства.
Нормативно-методичне
забезпечення системи управління персоналом — сукупність документів організаційного,
організаційно-розпорядчого, технічного, економічного характеру, а також нормативно-довідкові
матеріали, що визначають норми, правила, методи, вимоги щодо вирішення завдань
управління персоналом організації.
Нормативно-методичні
документи у сфері управління персоналом класифікуються таким чином:
1. Нормативно-довідкові
документи містять норми і нормативи, необхідні при вирішенні завдань
організації і планування праці (норми часу і розцінки, виробничі норми і
нормативи; норми трудових витрат; змінно-добові завдання; програми випуску
деталей тощо).
2. Документи
організаційного, організаційно-розпорядчого, організаційно-методичного характеру. Регламентують завдання, функції, права, обов’язки
підрозділів і окремих представників системи управління персоналом.
До таких норм
належать:
- Цивільний
кодекс України;
- Кодекс законів
про працю України;
- укази
Президента України;
- постанови уряду
України;
- правила
внутрішнього трудового розпорядку;
- колективні
угоди;
- положення про
підрозділи;
- посадові
інструкції;
- штатний
розклад;
- положення про
формування кадрового резерву в організації;
- положення про
організацію адаптації працівників;
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9 |