Курсовая работа: Показники стану і використання оборотних засобів

Аналізуючи розраховані показники, можна зробити висновок, що майновий стан підприємства в цілому є задовільним. У динаміці зросла частка оборотних виробничих фондів в оборотних активах та частка оборотних виробничих фондів в активах. Щоправда дещо збільшилась частка зношених основних засобів у загальній їх вартості. Коефіцієнт мобільності на кінець року зріс на 1,281 порівняно з початком року.

Ділова активність підприємства у динаміці знизилась. Зменшились кількість чистої виручки від реалізації продукції на одиницю коштів, інвестованих в активи (оборотність активів); кількість виручки від реалізації продукції, що припадає на одиницю виробничих фондів (фондовіддача); кількість виручки від реалізації на одиницю оборотних коштів; кількість чистої виручки від реалізації продукції на одиницю власного капіталу (коефіцієнт оборотності власного капіталу) тощо. Збільшився період одного обороту запасів, період погашення кредиторської заборгованості та період операційного циклу. Зменшення цих показників у динаміці є негативним явищем.

Показники рентабельності по підприємству в динаміці зросли, надто рентабельність продукції, яка зросла у півтора рази. Зменшились період окупності капіталу (період, за який кошти, інвестовані в активи, будуть компенсовані чистим прибутком) та період окупності власного капіталу (період, за який власний капітал буде компенсований чистим прибутком). Це непогана тенденція.

Щодо показників фінансової стійкості, то величина власних оборотних засобів (робочий капітал) зросла. Це говорить про те, що підприємство не лише здатне сплатити власні борги, а й має фінансові ресурси для розширення діяльності. Маневреність робочого капіталу (частка запасів у власних обігових коштах) збільшилась, що не дуже добре. Коефіцієнт забезпечення власними коштами зменшився, тобто зменшився рівень забезпеченості запасів, що мають найменшу ліквідність у складі оборотних активів, довгостроковими стабільними джерелами фінансування. Це також не є позитивною тенденцією.

Показники фінансової незалежності зменшились в динаміці, проте вони на досить непоганому рівні. Тобто підприємство має змогу виконувати зовнішні зобов’язання за рахунок власних коштів, не залежить від довгострокових зобов’язань та є фінансово стійким.

Щодо показників платоспроможності, то коефіцієнт покриття, що показує, скільки грошових одиниць оборотних коштів припадає на кожну грошову одиницю короткострокових зобов’язань, хоч і зменшився в динаміці, проте є більшим за одиницю. Це говорить про те, що підприємство має достатню кількість оборотних коштів для погашення своїх боргів протягом року. Коефіцієнт швидкої ліквідності, хоч і зменшився в динаміці, проте знаходиться на досить високому рівні, тобто підприємство здатне розраховуватись за першочерговими зобов’язаннями за рахунок найбільш ліквідних активів.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності на дуже низькому рівні. Підприємство нездатне негайно ліквідувати короткострокову заборгованість.

Співвідношення короткострокової дебіторської та кредиторської заборгованості на високому рівні, це говорить про те, що підприємство здатне розраховуватись з кредиторами за рахунок дебіторів протягом одного року.

2.2 Структура оборотних засобів

Структура оборотних коштів — це питома вага вартості окремих статей оборотних виробничих фондів і фондів обігу в загальній сумі оборотних коштів.

На кожному конкретному підприємстві склад і структура оборотних активів є різними і залежать від типу виробництва, складу витрат на виробництво продукції що виготовляється, матеріально – технічного постачання тощо. Стан, склад та структура оборотних активів є важливим індикатором комерційної діяльності підприємства. Організація оборотних активів справляє значний вплив на ефективність роботи підприємства.

Структура оборотних коштів має значні коливання в окремих галузях господарства. Вона залежить від складу і структури витрат на виробництво, умов поставок матеріальних цінностей, умов реалізації продукції (виконаних робіт, наданих послуг), проведення розрахунків.

Якщо розглядати структуру оборотних коштів в окремих галузях промисловості, то слід зазначити, що у вугільній промисловості значну питому вагу займають витрати майбутніх періодів. Це пояснюється відносно великими підготовчими витратами, що передують видобутку корисних копалин (планування майбутніх розробок, розкривні роботи, облаштування шахт та інші).

У легкій і харчовій промисловості характерною особливістю є значна матеріаломісткість продукції. Отже, високою є питома вага оборотних коштів у запасах сировини й основних матеріалів.

Машинобудування та металообробка відрізняються значною трудомісткістю, складністю виробничих процесів, значною тривалістю виготовлення продукції. У цій галузі висока питома вага оборотних коштів, авансованих у незавершене виробництво.

У нафтохімічній промисловості високою є частка оборотних коштів, вкладених у відвантажені товари. Це пояснюється тим, що технологічно процеси в цій галузі нетривалі і значна частина виготовленого продукту перебуває на шляху до споживача.

Підвищення частки дебіторської заборгованості свідчить про поліпшення збуту продукції, прискорення обертання оборотного капіталу. Але такі зміни є негативними, якщо вони відбуваються на фоні скорочення матеріальних запасів, тобто на фоні скорочення обсягу виробництва.

Зменшення залишків коштів свідчить не стільки про високий рівень управління грошовими потоками на підприємствах, скільки про гострий дефіцит цих коштів, зумовлений інфляцією, кризою неплатежів, недосконалою податковою політикою.

Стан і використання оборотного капіталу окремого підприємства залежать від стану економіки держави в цілому. У свою чергу, стан економіки держави залежить від стану та використання оборотного капіталу окремого підприємства.

2.3 Показники стану і використання оборотних коштів

2.3.1 Показники стану власних оборотних коштів

Стан оборотних коштів характеризується насамперед наявністю їх на певну дату. Наявність власних оборотних коштів підприємства визначається як різниця між сумою підсумку І розділу пасиву балансу Ф. 1 та рядка 530 і підсумком І розділу активу балансу Ф. 1 та рядка 300.

Тобто із суми І розділу пасиву «Джерела власних і прирівняних до них коштів» (ряд. 495, графа 4) та суми рядка 530 (довгострокові кредити) вираховується сума показників розділу активу «Основні засоби та інші поза оборотні активи» (ряд. 070, графа 4) та позикові кошти (ряд. 300).

Порівняння фактичної наявності оборотних коштів з нормативом дає змогу визначити брак або надлишок власних оборотних коштів.

Брак власних оборотних коштів означає перевищення нормативу оборотних коштів над фактичною наявністю їх. Він може виникнути з вини самого підприємства, інших підприємств, у результаті зміни умов господарювання, не взятих до уваги своєчасно (як, наприклад, несвоєчасне фінансування приросту нормативу власних оборотних коштів), через стихійне лихо та з інших причин.

Основними причинами браку власних оборотних коштів можуть бути: погана робота маркетингової служби; невиконання планів прибутку; слабка відповідальність підприємств за формування і збереження власних оборотних коштів та їх нецільове використання; несвоєчасне фінансування приросту нормативу оборотних коштів; наявність дебіторської заборгованості (несвоєчасні розрахунки) тощо.

Брак власних оборотних коштів може виникати у зв'язку зі значним підвищенням цін у результаті інфляційних процесів.

Надлишок власних оборотних коштів створюється в підприємств у разі перевищення розмірів оборотних коштів понад визначені їх нормативи, необхідні для задоволення постійних мінімальних потреб виробництва в ресурсах. Він може виникнути внаслідок перевиконання плану прибутку; неповного внеску платежів до бюджету; безоплатного надходження (отримання) товарно-матеріальних цінностей від інших організацій; неповного використання прибутку на цілі, передбачені фінансовим планом, та ін.

Перевищення нормативу оборотних коштів може бути виправданим у разі перевиконання плану випуску продукції, але темпи зростання нормативних запасів не повинні випереджати темпів зростання обсягу виробництва.

За сучасних умов господарювання (зміна цін, інфляція, спад виробництва) перевищення фактичної наявності власних оборотних коштів над нормативом — явище в господарській діяльності підприємств досить рідкісне.

Порівнюючи на певну дату різних періодів фактичну наявність власних оборотних коштів, можна судити про абсолютну зміну їх величин.

2.3.2 Показники використання оборотних коштів і шляхи прискорення їх обертання

Для характеристики ефективності використання оборотних коштів на підприємствах використовуються різноманітні показники, найважливішим з яких є швидкість обертання. Вона обчислюється в днях і характеризується періодом, за який оборотні кошти підприємства здійснюють один оборот.

О = СД ∕ Р

де О – термін обертання оборотних коштів, днів;

С – середні залишки нормованих оборотних коштів, грн;

Д – тривалість періоду, за який обчислюється обертання, днів;

Р – обсяг реалізації продукції, грн.

Тривалість обертання коштів — це синтетичний показник, здатний відображати одночасно результат процесу матеріального відтворення — обсяг реалізації створених товарів і наданих послуг за даний період — і ефективність використаних у цьому процесі матеріальних засобів і коштів. За сучасних умов він може використовуватись на рівні підприємств і на макрорівні для розробки комплексних економічних програм.

Обертання оборотних коштів обчислюється за планом і фактично. Порівнюючи фактичний час обертання з плановим, визначають прискорення або сповільнення обертання як щодо всіх нормованих оборотних коштів, так і щодо окремих їх статей.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9