Курсовая работа: Облік основних засобів

Інвентарні картки реєструються в описах (форма 03 - 7), записи в яких здійснюються за видами основних засобів. Зареєстровані в опису картки вміщують у картотеку основних засобів, де їх групують за видами, а всередині видів – за місцями знаходження. Картки основних засобів, що не діють, групують окремо. Вибуття основних засобів зазначають у картці, яку вилучають з картотеки діючих об’єктів.

Облік руху основних засобів за їх видами (будівлі споруди тощо) здійснюється у картці (ф. 03 - 8). За даними цієї картки складають оборотну відомість руху основних засобів, підсумки якої, звірені з даними синтетичного обліку, є підставою для складання звітності про наявність і рух основних засобів.

Аналітичний облік основних засобів відображає технічну і економічну характеристику об’єкту, його місцезнаходження, первісну оцінку і переоцінку (індексацію) по відновлювальній вартості, а також норму амортизаційних відрахувань (норму зносу). У аналітичному обліку відображають всі зміни, що відбулися за час експлуатації основних засобів. Аналітичний облік ведеться за місцями, де знаходяться основні засоби, за нормами і напрямками нарахування амортизації та ін.

Синтетичний облік основних засобів ведеться на рахунку 10 “Основні фонди”. Це рахунок активний і має такі субрахунки:

·  101 „Земельні ділянки”

·  102 „Капітальні витрати на поліпшення земель”

·  103 „Будинки та споруди”

·  104 „Машини та обладнання”

·  105 „Транспортні засоби”

·  106 „Інструмент, прилади та інвентар”

·  107 „Робоча і продуктивна худоба”

·  108 „Багаторічні насадження”

·  109 „Інші основні засоби”

На дебеті синтетичного рахунку 10 “Основні засоби “ відображається первісна вартість основних засобів, що надійшли у звітному періоді, на кредиті - первісна вартість основних засобів, що вибули у звітному періоді. Дебетове (і тільки) сальдо означає первісну (відновлювальну) вартість власних об’єктів основних засобів, що знаходяться в розпорядженні господарства.

Аналітичний облік ведеться по кожному інвентарному об’єкту за допомогою інвентарних карток типових форм №№ 03-6, 03-7, 03-8. На підприємствах, що мають невелику кількість інвентарних об’єктів, аналітичний облік ведуть за допомогою інвентарних книг.

Балансова вартість основних засобів (п. 12 Вказівок щодо організації бухгалтерського обліку в Україні, затверджених наказом Мінфіну України від 07.05.93 р. №25 зі змінами і доповненнями) дорівнює первинній.

У балансі підприємства (форма № 1) у статті “Основні засоби” наводяться окремо первинна вартість, залишкова вартість основних засобів, а також сума нарахованого у встановленому порядку зносу. Залишкова вартість визначається як різниця між первинною вартістю і сумою зносу.

Основою для бухгалтерських засобів по обліку руху і залишків основних засобів, а також операцій, пов’язаних з їх експлуатацією є первинні документи.

Документи, які є основою бухгалтерських засобів по обліку основних засобів повинні відповідати таким вимогам :

1)  чітке, повне заповнення всіх рядків і реквізитів, наявність підписів осіб, які несуть відповідальність за дану операцію;

2)  спирання на рішення, постанову, наказ, на основі якого здійснено приймання, передачу, списання, переміщення або переоцінка основних засобів.

Крім цього, в документах на поставку і списання основних засобів обов’язково повинні бути вказані вартість, сума зносу та встановлений для даного об’єкту процент амортизації.

Синтетичний і аналітичний обліки операцій з основними засобами та амортизаційними відрахуваннями ведуться у журналі-ордері № 04 та за допомогою ПЕОМ у програмі 1-С "Підприємство". Сальдо на кредиті рахунку № 13 «Знос (амортизація) основних засобів являє собою амортизаційний резерв, що накопичується за нормативний період амортизаційних відрахувань.

Надходження основних засобів на підприємство відбувається в результаті капітальних вкладень, безкоштовної їх передачі інших підприємств, в порядку купівлі готових об’єктів, придбання за плату або в результаті будівництва нових об’єктів основних засобів або реконструкції, розширення і технічного переобладнання діючих виробничих потужностей, виявлення лишків основних засобів при інвентаризації, виготовлення у самому підприємстві.

При початку експлуатації основних засобів складають на кожний об’єкт акт прийому - передачі типової форми, за винятком випадків, коли введення об’єктів до дії повинно оформлюватись чинним законодавством. В акті фіксується вартість інвентарного об’єкту і основні показники, що характеризують його технічні особливості, місце його використання та ін., необхідне для встановлення норм амортизаційних відрахувань.

Так, усі об’єкти закінченого будівництва приймають в експлуатацію, як правило, державні приймальні комісії з попереднім прийманням їх робочими комісіями підприємства. Робоча комісія, приймаючи закінчений об’єкт, зобов’язана оглянути його, перевірити, а в разі потреби провести випробування.

Державна приймальна комісія на основі актів робочої комісії та інших документів після огляду об’єкту складають “Акт приймання - передачі основних засобів”. У ньому зазначають дані актів робочої комісії, відповідність об’єкта технічним умовам, результати випробувань, висновки комісії, кошторисну вартість об’єкта.

Оприбутковують придбані основні засоби (трактори, обладнання, транспорт, господарський інвентар та ін.) за рахунками - фактурами постачальників і “Актами приймання - передачі основних засобів”. Акт складає комісія, призначена керівником підприємства.

Основні засоби, виготовлені у власних ремонтних майстернях , оприбутковують за накладними внутрішньогосподарського призначення (ф. №87), “Актами приймання - передачі основних засобів.” За цими ж документами оприбутковують виявлені необлічені основні засоби.

При проведенні реконструкції окремих об’єктів складають «Акт приймання - здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об’єктів» (03 - 2).

 Основні засоби вибувають із підприємства з різних причин: внаслідок повного зносу і непридатності для дальшої експлуатації; у порядку безплатної передачі іншим господарствам, продажу; стихійного лиха, передачі міжгосподарським підприємствам у порядку пайової участі.

Модернізація і переустаткування можуть вплинути на ліквідацію окремих частин інвентарного об’єкта, капітальні витрати інвентарного характеру списують з балансу після закінчення строку їх погашення.

З балансів можуть бути списані будівлі, споруди, устаткування, прилади, обладнання, транспортні засоби, інвентар та інші основні засоби, які стали непридатними для подальшого використання: морально застарілі, зношені, пошкоджені внаслідок аварії чи стихійного лиха (за умови, що відновлення їх є неможливим або економічно недоцільним і вони не можуть бути реалізовані). Крім того, підлягають списанню будівлі, споруди, що підлягають знесенню у зв’язку з будівництвом нових об’єктів та такі, що зруйновані часом.

Для визначення непридатності основних засобів і встановлення неможливості або неефективності проведення їх відновлювального ремонту. А також для оформлення необхідної документації на списання цих засобів наказом керівника установи щорічно створюється постійно діюча комісія у складі:

·  керівника або його заступника (голова комісії);

·  головного бухгалтера або його заступника;

·  керівників груп обліку або інших працівників бухгалтерії, які обліковують матеріальні цінності;

·  особа, на яку покладена відповідальність за збереження основних засобів;

·  інших посадових осіб (на розсуд керівника).

Для участі в роботі комісії по встановленню непридатності автомобілів, нагрівальних котлів, підйомників та інших основних засобів, які перебувають під наглядом державних інспекцій, запрошується представник відповідної інспекції, який підписує акт про списання або передає комісії свій письмовий висновок, що додається до акта. У тих установах, де технічне обслуговування здійснюється своїми штатами спеціалістами, акт чи довідка готуються ними. У цьому випадку до складу комісії входить відповідний спеціаліст даної установи.

Постійно діюча комісія підприємства:

1.  Проводить огляд основних засобів для складання акта на їх списання, використовуючи при цьому необхідну технічну документацію (технічні паспорти, по-поверхові плани, відомості дефектів та інші документи), а також дані бухгалтерського обліку.

2.  Встановлює неможливість відновлення і подальшого використання об’єкта в даній установі та вносить пропозиції про його продаж, передачу чи списання.

3.  Встановлює конкретні причини списання об’єкта: фізичний або моральний знос, реконструкція, порушення нормальних умов експлуатації, аварія та інше.

4.  Встановлює осіб, з вини яких трапилося передчасне вибуття основних засобів із експлуатації.

5.  Встановлює можливість використання окремих вузлів, деталей, матеріалів списаного об’єкта і проводять їх оцінку.

6.  Здійснює контроль за вилученням із списаних основних засобів придатних вузлів, деталей та матеріалів з кольорових і дорогоцінних металів, визначає їхню кількість, вагу та контролює їх здачу на відповідний склад.

У тих випадках, коли обладнання списується у зв’язку з будівництвом нових об’єктів, розширенням, реконструкцією та технічним переоснащенням діючих об’єктів, комісія перевіряє його наявність у плані реконструкції та технічного переоснащення, затвердженому вищестоящою організацією та робить в акті на списання посилення на пункт та дату затвердження плану.

За результатами обстеження комісією складаються акти на списання основних засобів за встановленими формами. В актах на списання вказуються дані, які характеризують об’єкт: рік виготовлення або будівництва, дата його отримання установою, первісна вартість (для проіндексованих — відновлювальна), сума нарахованого зносу за даними бухгалтерського обліку, кількість проведених капітальних ремонтів та ін.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15