Курсовая работа: Формування життєвої перспективи у юному віці
Е. Еріксон розглядав пошук особистісної ідентичності як центральну
задачу періоду дорослішання, хоча перевизначення ідентичності може відбуватися
також в інші періоди життя. Ідентичність як свідомість тотожності суб'єкта
самому собі, безперервності власної особистості в часі вимагає відповісти на
питання: «Який я? Яким мені хотілося б стати? За кого мене приймають?»
У період дорослішання, на тлі різких фізичних і психічних
трансформацій і нових соціальних очікувань, необхідно досягти нової якості
ідентичності, тобто об'єднати різні властивості, пов'язані із сімейними,
тендерними, професійними ролями, у несуперечливу цілісність (якою я є дочкою і
внучкою, спортсменкою і студенткою, майбутнім лікарем і майбутньою дружиною),
що суперечать їй відкинути, погодити внутрішню оцінку себе й оцінку, дану
іншими.
Еріксон вважав, що криза ідентичності включає ряд протистоянь:
тимчасова перспектива або розпливчасте почуття часу; впевненість у собі або
сором'язливість; експериментування з різними ролями або фіксація на одній ролі;
учнівство або параліч трудової діяльності; сексуальна поляризація або
бісексуальна орієнтація; відносини лідер-послідовник або невизначеність
авторитету; ідеологічна переконаність або сплутаність системи цінностей.
Якщо індивід успішно переборе цю першу кризу ідентичності, то йому
буде легше справитися з подібними переживаннями в майбутньому. На цьому складному
шляху можуть бути і невдачі. Дифузія ідентичності (або рольове змішання)
характеризується тим, що молода людина протягом більш-менш тривалого часу
здатна завершити психосоціальне самовизначення, що змушує її повернутися на
ранню ступінь розвитку.
При цьому можуть виникнути специфічні труднощі: дифузія часу —
порушення сприйняття часу, що виявляється двоїстим чином: або виникає відчуття
найжорстокішого цейтноту, або розтягнутості і порожнечі часу, нудьги і
нікчемності; застій у роботі — порушення працездатності, що виражається в
захопленні непотрібними для подальшого розвитку речами на шкоду всім іншим
заняттям, поверненні до едіпових ревнощів і заздрості до братів і сестер;
нездатність ні продовжити освіту, ні обрати роботу; негативна ідентичність
виявляється в запереченні всіх пропонованих ролей і цінностей, орієнтація на
«протилежне» — небезпечний, шкідливий, небажаний зразок, від якого наполегливо
застерігають (алкоголь, наркотики).
Еріксон ввів поняття «психосоціальний мораторій» для позначення
певного інтервалу часу між підлітковим періодом і дорослістю, коли суспільство
терпимо ставиться до проб різних соціальних і професійних ролей молодими
людьми. Так, системі вищої освіти іноді приписують роль відстрочки остаточного
вибору дорослих ролей. Таким чином, вибудовування життєвої перспективи може
проходити відносно благополучно при оптимальному сполученні минулого,
сьогоднішнього і майбутнього Я, а може відбуватися і у кризових формах.
Багато досліджень присвячені розвитку і якості Я-концепції у
молодих людей, дослідженню співвідношень між Я реальним і Я ідеальним, особливо
важливим у цей період. Підкреслюється, що по мірі дорослішання, нагромадження
досвіду реальної діяльності і спілкування складається більш реалістична оцінка
власної особистості і зростає незалежність від думки батьків і вчителів.
Позитивна Я-концепція, почуття самоповаги, самоцінності сприятливо позначається
на постановці перспективних цілей і активному прагненні до їхнього досягнення.
Переоцінка власних можливостей, «юнацька самовпевненість»
зустрічається досить часто і часом штовхає молодих людей на невиправданий
ризик. Негативна Я-концепція (низька самооцінка і низький рівень домагань,
слабка віра в себе, острах одержати відмовлення) впливає найбільш негативно. Із
заниженою самоповагою і негативною самооцінкою пов'язують соціальну пасивність,
самотність, конформістську позицію, деградацію, агресивність і, нарешті,
злочинність.
Розвитку самосвідомості й особистості Л. Виготський відводив у
юності центральну роль. У цьому віці відбувається відкриття Я власного світу
думок, почуттів і переживань, що здаються самому суб'єкту неповторними й
оригінальними. Тенденція сприймати свої переживання як унікальні має небезпеку
перерости у відгородженість і замкнутість, засновані на помилковій переконаності
в тому, що зрозуміти його (підлітка) особливий внутрішній світ не зможе ніхто.
Прагнення пізнати себе як особистість призводить до рефлексії, до
заглибленого самоаналізу: як і чому вчинив у тих або інших обставинах, проявив
себе розумно, стримано або поводився розв'язно, або послухав пораду іншого.
Міркуючи про риси характеру, про свої достоїнства і недоліки, молода людина
починає вдивлятися в інших людей, зіставляти властивості їхньої особистості і
поведінки і власні, відшукувати подібність і несхожість. Це пізнання інших і
самопізнання призводить до постановки задач самовдосконалення.
У багатьох особистих щоденниках молодих людей знаходить вираження
прагнення до самовиховання, самоорганізації, до роботи над собою. Взагалі,
юнацькі щоденники виконують безліч важливих функцій: фіксації спогадів, що
додають життю наступності і безперервності; емоційного катарсису; заміни
партнера по спілкуванню або «ідеального друга»; творчого самовираження та ін.
У юності формуються ціннісні орієнтації (науково-теоретичні,
філософські, моральні, естетичні), у яких виявляється сама сутність людини.
Складається світогляд як система узагальнених уявлень про світ у цілому, про
навколишню дійсність, про інших людей і самого себе, про готовність керуватися
цим світоглядом у діяльності.
Формується усвідомлене, узагальнене, підсумкове ставлення до
життя, що дозволяє вийти на проблему змісту людського життя. У юності
створюються сприятливі умови для становлення інтегративного психічного
утворення, сенсу життя. Наявні життєві сили, нові можливості спрямовують
підлітків, особливо юнаків, на пошук перспективи і життєвого змісту.
З'являється зацікавлене, схвильоване ставлення до особистого сенсу життя.
Активно розвивається в юності сфера почуттів. Спрямованість на
майбутнє, відчуття розквіту фізичних і інтелектуальних можливостей, нових
перспектив створюють у юнаків і дівчат оптимістичне самопочуття, підвищений
життєвий тонус. Загальне емоційне самопочуття стає більш рівним, ніж у
підлітків. Різкі афективні спалахи, як правило, залишаються в минулому; але в
деяких ситуаціях, наприклад, коли погляди молодої людини, її максималістські
судження розходяться з поглядами співрозмовника, можуть виникати несподівані
реакції.
Юність — це період, якому властиві суперечливі переживання,
внутрішнє невдоволення, тривожність, метання, але вони менш демонстративні, ніж
у підлітковому віці. Емоційна сфера в юності стає значно багатшою за змістом і
тоншою за відтінками переживань, підвищується емоційна сприйнятливість і
здатність до співпереживання.
У той же час емоційна сприйнятливість часто сполучається з
категоричністю і прямолінійністю юнацьких оцінок навколишнього середовища, з
демонстративним запереченням моральних аксіом, аж до морального скепсису. Отже,
важливо усвідомлювати, що це відображення власного інтелектуального і
морального пошуку, прагнення критично переосмислити «абеткові істини» і
прийняти їх не як нав'язані ззовні, а як вистраждані і змістовні.
2 Розділ. Дайджест
сучасних праць з проблеми дослідження
2.1 «Випускник — 2003»
Дослідження проведено в травні 2003 р.; опитано 197
випускників міських, селищних та сільських шкіл. Наведемо відповіді випускників
на запитання: Ви закінчуєте школу. Які ваші найближчі життєві плани?
•
Піду працювати на будь-яке
підприємництво - 2,09 %..
•
Піду працювати в
колективно-селянське господарство - 1,57%.
•
Хочу вступити до вищого
навчального закладу - 70,16 %.
•
Буду продовжувати навчання в
професійно-технічному училищі-9,42 %.
•
Піду вчитись на будь-які
курси, щоб здобути спеціальність - 10,99 %
•
Хочу деякий час відпочити:
не буду ні вчитися, ні працювати - 1,05 %
•
Буду займатися бізнесом -
3,14%.
•
Буду працювати у
своєму фермерському господарстві - 0,0%.
•
Піду служити в армію -
2,09%.
•
Що не визначився у своїх
життєвих планах - 3,14
У подальшій перспективі - робота, яка має бути: цікавою - 70,62%;
високооплачуваною - 58,25%; не повинна шкодити здоров'ю - 47,42%.
Позитивно оцінює шкільні роки кожен третій випускник, який все
таки хотів би вчитися в приватній школі, вважаючи, що вона б забезпечила йому
вищий рівень знань.
Якою має бути молода людина, щоб досягти успіху в житті?
•
Сильною, готовою до
подолання будь-яких перешкод - 84,97%.
•
Бути відповідальною перед
людьми за свої дії - 47,67%.
•
Мати високий рівень освіти
- 43,01%.
•
Доброю, люблячою людей -
39,38% .
•
Бути висококультурною
-29,53%.
•
Мати високу робітничу
кваліфікацію - 20,21%
•
Знати норми та правила
поведінки та дотримуватися їх постійно - 17,62%.
•
Чинити в житті тільки на
власну користь, не зважаючи ні на кого - 7,25% .
•Не виявляти жалю ні до кого - 5,7% .
А як школа підготувала до цього життя?
Школа дала мені достатньо знань, вважає кожен п'ятий. За
пріоритетами ця відповідь знаходиться на шостому місці. Перші місця займають ті
напрями знань, яких школа недодала, і яких, на думку учнів, їм не вистачатиме:
економічних - 60,11%, вміння володіти комп'ютером -
53,19%, знання законів України - 44,68%.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5 |