Курсовая работа: Ефективне використання трудових ресурсів
Продуктивність праці
найважливіший якісний показник використання трудових ресурсів підприємства і
головний фактор зростання обсягів виробництва продукції.
Вимірюється
продуктивність праці двома способами: кількість продукції, випущеної до одиниці
часу, або кількістю часу, затраченого на виготовлення одиниці продукції.
Під час аналізу
обчислюють годинну, денну і місячну продуктивність праці одного працюючого або
одного робітника. Перші два показники визначаються як відношення обсягу
товарної продукції до загальної кількості відпрацьованих усіма робітниками
людино – годин і людино – днів, а інші – як відношення того самого обсягу до
середньоспискової чисельності робітників або всіх працівників.
Продуктивність
праці характеризується вартісними, трудовими та натуральними показниками.
Найуніверсальніша система її вимірників є грошовий вимірник, який може бути
використаний на будь-якому підприємстві чи галузі виробництва. Аналізуючи
продуктивність праці в динаміці, товарну продукцію необхідно перерахувати в
порівняних цінах, що певною мірою забезпечить можливість об’єктивного аналізу
затрат праці на виготовлення продукції.
Одним із
основних факторів, що впливає на продуктивність праці, є використання робочого
часу. Зменшення втрат робочого часу і нераціональних його витрат веде до
зростання продуктивності праці, ліпшого використання трудових ресурсів без
додаткових заходів і витрат.
Основним
джерелом даних для аналізу використання фонду робочого часу є форма 3-ПВ “Звіт
про використання робочого часу”.
Використання
робочого часу аналізується за допомогою таких показників:
-
середньої кількості днів, відпрацьованих
одним робітником за звітний період;
-
середня тривалість робочого дня .
Середня кількість
днів, відпрацьованих одним робітником за звітний період, характеризує
тривалість робочого періоду в днях. На цей показник впливають такі фактори:
втрати робочого часу і в тому числі прогули; невиходи з дозволу або з
ініціативи адміністрації; масові невиходи на роботу; кількість днів чергової
відпустки; кількість вихідних і святкових днів, кількість днів тимчасової
непрацездатності, відпустки у зв’язку з навчанням.
Тривалість
робочого дня робітника залежить від таких факторів: величини нормативно встановленого
робочого тижня; часу простого тижня; часу надурочної роботи; часу простою
протягом робочої зміни; неповного робочого часу; часу інших скорочень робочого
дня; передбачених зако6нодавством.
Повному
використанню трудових ресурсів можна оцінити за кількістю відпрацьованих за
звітний період днів і годин одним працюючим і одним робітником, а також за
інтенсивністю використання робочого часу. Під час аналізу необхідно визначити
відхилення фактичних показників від планових або від аналогічних показників минулих
періодів і встановити конкретні причини можливих відхилень. Такий аналіз
потрібно проводити, щодо кожної категорії працівників, кожного підрозділу і
щодо підприємства в цілому за звітний період і в динаміці.
Табл. Використання
робочого часу на підприємстві.
Показники |
Минулий період |
Звітний період |
Відхилення (+
; - ) |
план |
фактично |
від плану |
від минулого
періоду |
1.Середньо облікова
чисельність робітників, осіб |
479 |
520 |
530 |
+10 |
+51 |
2.Відпрацьовано одним робітником
а) днів
б) годин (р.2а ·
р.3)
|
219
17,301
|
219
1752
|
912766 |
+ 1726,0 |
+84048,1 |
3. Середня тривалість робочого дня, год. |
7,9 |
8,0 |
7,9 |
-0,1 |
- |
4. Фонд робочого часу, год. (р. 1·
р.2б) |
828717,9 |
911040,0 |
|
|
|
3.3 Вибір та
обґрунтування заходів з підвищенням ефективності
виробництва
Розвиток ринкових
відносин в Україні потребує ефективності підвищення господарювання. Але за роки
незалежності показники ефективності в країні значно погіршили: зменшилися
обсяги виробництва, знизилась його рентабельність. Усе це є наслідком
занедбання економічної роботи на підприємстві. У роки економічної кризи
більшість підприємств намагалися досягти збільшення прибутків не з допомогою
ретельного економічного розрахунку, зниження собівартості продукції, а
постійним підвищенням цін на свою продукцію.
Подоланням кризи
в економіці не можливі на відсталій технічній базі, тому що основа ринкових
відносин є конкурентна боротьба, і в ній перемагає не той, хто знизить витрати
і запропонує нижчі ціни, а той хто випускає якісну продукцію, а цього можна
досягти тільки, застосуванням нових технологій.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10 |