Курсовая работа: Банки та їх функції
Факторинг -
банківська послуга, яка виникла в банківській практиці в 50-ті роки XX ст. Він
являє собою купівлю банком у клієнта права на вимогу боргу (без права зворотної
вимоги до клієнта). Як правило, банк купує дебіторські рахунки, пов'язані з
постачанням товарів або наданням послуг.
Факторингова
послуга оформляється укладанням між банком і клієнтом спеціального договору.
При цьому функціями банку є не тільки стягнення боргів, а й обслуговування
боргу: аналіз пла|тоспроможності боржників, інкасування, залікові операції,
прийняття на себе ризику несплати тощо. Клієнт, що продав дебіторські рахунки,
одержує, від банку гроші (готівка, переказ, оплата чека тощо) у розмірі 80-90%
суми рахунків. Залишені 10-20% суми банк тимчасово стягує у вигляді компенсації
ризику до погашення всієї купленої дебіторської заборгованості. Після
повернення боргу банк повертає стягнену суму клієнту.
За факторні
послуги банк стягує з клієнта плату, яка включає комісію за послуги з
обслуговування боргу і позичковий процент. Комісія нараховується від усієї суми
куплених у клієнта дебіторських рахунків, а позичковий процент - від суми
наданого клієнту авансу.
Трастові послуги
засновані на довірчих правовідносинах, коли одна особа-засновник передає своє
майно у розпорядження іншої особи - довірительному власнику, для управління в
інтересах третьої особи-бенефіціара.
Висновок
Таким чином, можна зробити
висновок, що у системі грошово-кредитних відносин ключове місце займають банки.
В умовах ринкової економіки банки поділяються на центральні і комерційні
(ділові). Центральний банк є першим рівнем банківської системи країни, а
комерційні - другим.
Комерційні банки
класифікуються за різними ознаками і критеріями. Вони виконують різноманітні
операції, які поділяються на традиційні і нетрадиційні. До перших належать кредитування,
розрахунки, залучення вкладів тощо. До других - різноманітні послуги
(лізингові, факторингові, консультативні тощо). Традиційні операції бувають
активними й пасивними.
В Україні
комерційні банки активно почали створюватися після проголошення незалежності (з
1992 p.). Реєстрацію новостворених комерційних банків здійснює Національний
банк України.
Пасивні операції
комерційних банків полягають у формуванні власної і залученої ресурсної бази,
на підставі і за рахунок якої здійснюються активні операції.
Серед активних
операцій провідними є кредитні та інвестиційні. Кредитування банківських
клієнтів здійснюється відповідно до певних принципів та умов. Інвестиційні
операції слугують для створення вторинних банківських резервів, диверсифікації
активів та отримання доходів. Кредитні й інвестиційні операції тісно пов'язані
між собою, їм притаманні ризики, для запобігання й оп-тимізації яких банки
використовують певний інструментарій.
Значне місце в
банківській діяльності займають розрахунково-касові операції. Міжгосподарські
безготівкові розрахунки здійснюються з використанням певних форм і способів.
Розрахунки готівкою мають регламентацію і підпорядковані певним правилам.
Банки надають
своїм клієнтам широке коло послуг, які групуються відповідно до певних критеріїв.
Найбільш поширеними є гарантійні, консультативні й трастові послуги.
Для успішної
діяльності банків велике значення має їх стабільність. Вона означає постійну
здатність банку відповідати за своїми зобов'язаннями і забезпечувати
прибутковість на рівні, достатньому для нормального функціонування у
конкретному середовищі. Забезпечити стабільність можна за допомогою дотримання
системи економічних параметрів, що встановлені центральним банком, і
підтримання оптимального рівня прибутковості.
Банківська система
України майже за останні 13 років пройшла певний шлях розвитку. Досягнуті
значні здобутки, але є й проблеми і великі невикористані резерви. Головною
проблемою є втрата певною групою банків платоспроможності. Багатьом банкам
притаманна фінансова слабкість.
Список використаної
літератури
1. Андрєєв А. Особливості
становлення ринку банківських послуг в Україні // Банківська справа. – 2003. №4, 35-37с.
2. Бандурка О.М., Коробов М.Я.,
Орлов П.І. Фінансова діяльність підприємства: Підручник. – К.: Либідь, 1998р. –
237с.
3. Банківська енциклопедія //
Під ред. д.е.н. проф. Мороза А.М. – К.: Лібра, 1999р. – 327с.
4. Банківська справа: Навчальний
посібник // За ред. проф. Р.Т.Тиркола – Тернпіль: Карт-бланки, 2001р. – 314с.
5. Банківські операції:Підручник
// А.М.Мороз, М.І.Савлук, М.Ф. Пуховіна та ін. – К.: КНЕУ, 2000р. – 384с.
6. Білецька Н. Розрахунок
доходів і витрат банку внаслідок впровадження Національної системи масових
електронних платежів // Банківська справа. – 2003р. №4, 48-58с.
7. Васюренко О.В. Банківські
операції: Навчальний посібник. – К.: Тов. “Знання”, КОО, 2001р. – 255с.
8. Вступ до банківської справи:
Учбовий псібник // За ред. М.І. Савлука. – К.: Лібра, 1998р. – 344с.
9. Морочко М. Павлік Т. Розвиток
банківських послуг у всесвітній мережі Інтернет // Фінанси України, 2001р. №9,
131-135с.
10.
Онищенко
В.О. Основи банківської справи: Навчальний посібник. – Полтава: ПДТУ, 1999р.,
163с.
11.
Фінанси
підприємств: Підручник // Під ред. проф. А.М. Поддєрьогіна. 2-ге вид. – К.:
КНЕУ, 1999р., 384с.
|