Курсовая работа: Аналіз та прогнозування основних тенденцій розвитку ринку дорогоцінних металів в Україні
На основі проведеного в курсовій роботі аналізу, проблеми формування
ринку дорогоцінних металів в Україні можна сформулювати як:
1. Відсутність золотодобувної промисловості і власного виробництва
банківських металів;
2. Незначний золотий запас України (15,9 тонн) для інтервенцій чи продажу
його на національному ринку дорогоцінних металів;
3. Законодавче обмеження ввезення в Україну банківських металів, отриманих
в результаті переробки за межами митної території України брухту та відходів
дорогоцінних металів. Так, ввезення в Україну банківських металів юридичними
особами - резидентами (крім уповноважених банків) і нерезидент-тами не
дозволяється. Ця вимога закріплена у пункті 1.9 глави 1 розділу III "Правил
надання фізичним і юридичним особам - резидентам (крім уповноваж-жених банків
України) і нерезидентам індивідуальних ліцензій та спеціальних дозволів на
переміщення валюти України, іноземної валюти, платіжних документів (іменних,
дорожніх чеків), банківських металів через митний кордон України".
Виключне право уповноважених банків на ввезення в Україну банківських
металів пов'язане з тим, що така операція підпадає під дію Декрету Кабінету
Міністрів України від 19.02.93 N 15-93 "Про систему валютного регулювання
і валютного контролю". Згідно зі статтею 1 Декрету банківські метали є валютними
цінностями, а операції, пов'язані з ввезенням на територію України валютних
цінностей, є відповідно валютними операціями.
Що стосується операцій, пов'язаних з переробкою брухту та лому
Дорогоцінних металів за межами України як давальницької сировини, то для за
без-печення виконання вимог Закону України від 15.09.95 N 327/95-ВР "Про
операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах"
резидент-ти мають можливість ввозити в Україну готову продукцію самостійно у
вигляді дорогоцінних металів. Але, якщо дорогоцінні метали доведені (афіновані)
до найвищих проб відповідно до світових стандартів у зливках і порошках, що
мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів, то
вони відносяться до банківських металів, тобто операції повернення повинні
здійснюватися банківськими установами.
4. Наявність законодавчих обмежень по переміщенню дорогоцінних металів
фізичними особами через митний кордон України:
- Фізична особа має право вивозити за межі України на одну особу
(незалежно від віку) банківські метали вагою до 200 г у вигляді зливків та в
іноземних монетах з дорогоцінних металів з пробами не нижче ніж: для золота -
900; для срібла - 925; для платини та паладію - 999 за умови письмового
декларування митним органам.
- Фізична особа має право ввозити в Україну на одну особу (незалежно від
віку) банківські метали вагою до 500 г у вигляді зливків та в іноземних монетах
з дорогоцінних металів з пробами не нижче ніж: для золота - 900; для срібла -
925; для платини та паладію - 999 за умови письмового декларування митним
органам.
- Увезення фізичними особами - резидентами та нерезидентами банківських
металів у вигляді зливків, вага яких перевищує 500 г, здійснюється за спеціальним
дозволом Національного банку.
На початковому етапі формування ринку НБУ дозволив уповноваженим банкам
здійснювати лише обмежений перелік торгових операцій з металами на внутрішньому
ринку України, не даючи при цьому можливості працювати з металевими рахунками.
Тому в перші роки ринок зростав переважно за рахунок продажу на вторинному
ринку зливків, куплених в європейських афінажних компаній, і до кінця 2001-го
його обороти досягли 1 т на рік.
Переломний момент настав 2002 року з активним приходом на ринок
швейцарських банків. Послуги швейцарського ринку дорогоцінних металів були
відразу запитані українськими банками й дали змогу здійснювати, здавалося б,
елементарні завдання: купувати метали за конкурентними ринковими цінами й
доставляти їх до України впродовж 24 годин замість одного—трьох тижнів, як
раніше.
Цього виявилося достатньо для забезпечення стрімкого зростання обсягу
торгів. У найближчі рік-півтора ринок банківських металів України зростатиме
переважно за рахунок попиту на банківські метали без їх фізичного постачання.
Цей попит забезпечать фізичні особи, які вважають за краще зберігати в банках
вклади в банківських металах ніж, в іноземних валютах, і страхові компанії, чиї
резерви можуть бути представлені банківськими металами.
У віддаленішій перспективі зі створенням ефективної інфраструктури
металевих рахунків зростання ринку відбуватиметься за рахунок задоволення
інтересу клієнтів до біржових і позабіржових операцій з похідними фінансовими
інструментами, в яких банківські метали значитимуться лише як базовий актив.
Обсяги таких операцій за їхньої правильної організації у десятки разів
перевищать досягнутий Україною десятитонний щорічний оборот фізичних металів.
Світовий ринок дорогоцінних металів у 2005 році характеризується наступними
обсягами продажу дорогоцінних металів:
-
мірне
золото до 3650 т на рік;
-
мірна
платина до 102 т на рік;
-
мірний
паладій до 60 т на рік;
-
мірне
срібло до 4000 т на рік;
Темп росту світових біржових цін на дорогоцінні метали різко зростає.
Так, якщо у 2005 році (14.12.2005) ціна складала:
-
520 - 540
доларів за 1 унцію золота;
-
8,7 – 8,9
доларів за 1 унцію срібла;
-
995 –
1030 доларів за 1 унцію платини;
-
270 -300
доларів за 1 унцію паладію;
То у перших числах квітня 2006 року ціна складає :
-
585 - 588
доларів за 1 унцію золота;
-
11,74 –
11,75 доларів за 1 унцію срібла;
-
1075 –
1076 доларів за 1 унцію платини;
-
335 -336
доларів за 1 унцію паладію;
Офіційний курс котирування облікової вартості дорогоцінних металів
Національним банком України на "металевих рахунках" комерційних
банків встановлюється згідно світовому середньому рівню продажу на біржах та
станом на 14.12.2005 року становив (курс долара 5,05 грн./долар США):
-
2640,14
грн. за 1 унцію золота (522,8 доларів за унцію);
-
5029,81
грн. за 1 унцію платини(996,0 доларів за унцію);
-
44,14 грн.
за 1 унцію срібла(8,74 доларів за унцію);
-
1408,95
грн. за 1 унцію паладію(279,0 доларів за унцію);
Станом на 05.04.2006 року офіційні облікові
курси котирування банківських металів Національним банком України
становлять(курс долара 5,05 грн./долар США):
-
2954,25
грн. за 1 унцію золота (585,0 доларів за унцію);
-
5428,75
грн. за 1 унцію платини(1075,0 доларів за унцію);
-
59,31 грн.
за 1 унцію срібла(11,744 доларів за унцію);
-
1691,75
грн. за 1 унцію паладію(335,0 доларів за унцію);
Національний банк України активно купує золото для своїх резервів. Це означає,
що світова економіка все більше входить у фінансову спіраль, яка призведе до
різкого знецінення, у першу чергу, квазівалюти—долара, у другу—псевдовалюти,
такої як євро, і в третю—сурогатних валют, зокрема гривні.
За 2005 рік ціна
за 1 грам золота зросла з 74 грн./грамм до 84 грн./грам (тобто на +13,5%), тоді
як офіційний обмінний курс гривня-долар знизився з рівняі 5,29 грн/долар до
5,05 грн./долар (тобто на - 4,5%). За 1 квартал 2006 року ціна за 1 грам золота
зросла з 84 грн./грамм до 95 грн./грам (тобто ще на +13,1%, що в 4 рази вище
темпа росту цін на золото у 2005 році), тоді як офіційний обмінний курс
гривня-долар залишається на рівні 5,05 грн./долар . Як видно, утримання в
золотовалютному запасі доларів США замість золота у 2005 – 2006 роках
становиться все більш збитковим.
При цьому при
продажу золотих зливків в комерційних банках при оптовій ціні продажу 97,0
грн./грам, тобто на 2 грн./грам вище облікового курсу НБУ на 05.04.2006,
фактична ціна для тезавраторів – фізичних осіб становить:
-
для 1 г.зливків від 130,03(Аваль) до 136,0(Правекс-Банк)
грн./грам;
-
для 2 г.зливків від 111,6(Аваль) до 1115,0(Правекс-Банк)
грн./грам;
-
для 5 г.зливків від 104,3(Аваль) до 110,0(Правекс-Банк)
грн./грам;
-
для 10 г.зливків від 101,67(Аваль) до 105,0(Правекс-Банк)
грн./грам;
-
для 250 -1000 г.зливків від 97,7(Аваль) до
95,0(Правекс-Банк) грн./грам;
Таким чином,
прибутковість банків при продажу найменших 1 грамових зливків золота відносно
облікового курсу досягає 36,9 – 43,1%.
За даними міністерства фінансів США, загальна сума державного боргу США
зараз складає $7,5 трильйона. Долар входить у золотовалютні резерви центральних
банків багатьох країн світу, але зараз у зв'язку зі стрімким падінням курсу
долара багато хто з аналитітиків рекомендують цим банкам поступово позбутися
від доларів і переорієнтуватися на традиційні золото і срібло.
Аналіз змін основних валют впродовж ста років показує, що американський
долар зберіг лише одну двадцять п’яту частку своєї первісної вартості. У пресі
час від часу з'являється повідомлення проте, що в США збираються девальвувати
свою національну валюту. Хоча, власне, це відбувається і поза бажанням
керівництва США — через вплив цін на паливо та інші товари.
Двадцятидоларова золота монета США важила одну унцію(31,1 г.) і була
еквівалентною 20-доларовій паперовій купюрі на початку минулого сторіччя.
Сьогодні вартість тієї золотої монети — більше 585 доларів. Тобто у валюти США
залишилося менше однієї двадцять п’ятої частини початкової ціни. У британського
срібного фунта стерлінгів (а він був еквівалентом фунта срібла) з 462 грамів
реальної вартості срібла на початок сторіччя сьогодні залишилась купівельна
спроможність паперового фунта стерлінгів всього вісім грамів срібла. Це
означає, що він знецінився в 52 рази. Що ж до швейцарського франка, то він
знизився лише на три чверті. Золота швейцарська монета початку 20 сторіччя в
двадцять франків сьогодні коштує вісімдесят паперових франків Швейцарії.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16 |