Дипломная работа: Сучасна оцінка та перспективи розвитку оздоровчої рекреації в Запорізькій області

Лікувальні і оздоровчі зони покликані забезпечувати процес поновлення здоров'я людей і, в першу чергу, працездатного населення, сімей з дітьми, але далеко не все населення області може дозволити собі організований відпочинок.

На зміни вартості путівок в санаторно-курортні установи впливає багато чинників, серед яких основними є коливання цін на продовольчі товари, медикаменти та комунальні послуги.

З січня 2002 року по вересень 2005 року в області послуги санаторно-курортних організацій подорожчали на 84,3%. За цей же період ціни на продовольчі товари зросли на 34,9%, електроенергію, газ, тепло та воду - в середньому на 32,2, медикаменти - на 10,4%. При цьому в 2002 році ціни на санаторно-курортні послуги значно випереджали ріст цін на електроенергію, газ, тепло та воду, медикаменти, продовольчі товари. В 2003 році індекс цін послуг санаторно-курортних організацій становив 112,2%, в 2004 році - 109,8%.

За 9 місяців 2005 року індекс цін на послуги санаторно-курортних організацій склав 127,1%, що на 17,1 в. п. більше, ніж за відповідний період попереднього року. Одночасно електроенергія, газ, тепло та вода подорожчали на 12,0%, продовольчі товари та медикаменти - на 6,6 та на 3,6% відповідно. Найвідчутніше підвищення цін на послуги санаторно-курортних організацій було зареєстроване в січні та червні поточного року - на 14,3 та на 5,9% відповідно. [30]

        1          2       3      4         5       6       7        8        9       10     11      12

2004 рік        2005 рік

Рис. 2.2.11. Індекси цін на послуги санаторно-курортних організацій (до попереднього місяця, відсотків)

Складено за даними головного управління статистики в Запорізькій області.

Практично всі заклади курортного типу орієнтовані на середній клас споживача. Так, вартість путівок відносно не дорога і становить 500-900 грн. за 24 доби. Це передбачає і відповідний середній рівень якості обслуговування. Якщо харчування організовується на порівняльне високому рівні - м'ясо-молочні продукти, свіжі овочі, фрукти, баштанні, кондитерські вироби, десерти, то умови проживання значно відстають від нього. Насамперед відзначимо, що більшість закладів відпочинку та оздоровлення (97%) - літнього типу. У переважній більшості вони не мають систем опалення, кондиціонування повітря, багато з них розміщені у некапітальних приміщеннях. Останнє особливо характерне для відпочинку. Часто окремі будівлі (будиночки, корпуси) не мають або недостатньо забезпечені питною і гарячою водою, каналізаційною мережею. Це негативно впливає на їх рентабельність.

У 2004 році санаторно-курортними організаціями області було вироблено послуг на суму 36855,5 тис. грн. проти 35765,8 тис. грн. у 2003 році. Доход від реалізації цих послуг складав 43679,7 тис. грн., що у фактичних цінах на 16,1% більше рівня попереднього року. Частка доходу від реалізації санаторно-курортних послуг незначна і складала 2,4% загального доходу підприємств сфери послуг області.

 (тис.грн.)

                                    0          10000    20000       30000    40000     50000

Доход – всього

У тому числі від населення

* Без урахування обсягів бюджетних закладів

**Обсяги послуг госпрозрахункових підприємств

Рис 2.2.12. Обсяги доходів у сфері санаторно-курортних послуг

Складено за данними головного управління статистики

Обсяг реалізованих санаторно-курортних послуг населенню становив 9519,2 тис. грн. (21,8% загального доходу), підприємствам та організаціям - 10816,8 (24,8), іншим споживачам - 23343,7 тис. грн. (53,4%).

Санаторно-курортні заклади області користуються попитом не тільки серед мешканців України, а і у жителів інших країн. Доход від реалізації послуг нерезидентам у 2004 році складав 377,9 тис. грн., що становить 0,9% загального доходу санаторно-курортних послуг. У порівнянні з попереднім роком цей показник збільшився на 35,2%.

При виробництві послуг значну частку займали матеріальні та інші операційні витрати. Матеріалоємність послуг за 2004 рік хоч і залишилась на рівні попереднього року (66,7%), але значно перевищила обласний рівень (45,1%).

За 10 місяців 2005 року підприємствами з госпрозрахунковою формою фінансування вироблено санаторно-курортних послуг на суму 39596,8 тис. грн., що у фактичних цінах на 22,2% більше відповідного періоду попереднього року. Доход від реалізації цих послуг склав 47187,7 тис. грн., з яких 11125,6 тис. грн., або 23,6% оплачено безпосередньо населенням.

Обсяг реалізованих послуг з основного виду діяльності становив 46009,0 тис. грн. (97,5% загального обсягу). За основним видом діяльності виконано 34562 замовлення. Середня вартість одного замовлення склала 1331,2 грн.

Фактичні витрати на один ліжко-день в закладах тривалого і 1-2 денного перебування (в середньому за рік) склали 44,0 грн. (у 2003/04 оздоровчому сезоні - 36,0), з них: у санаторіях - 74 грн.; у пансіонатах з лікуванням - 65; у санаторіях-профілакторіях - 57; у пансіонатах відпочинку – 73; на базах та інших закладах відпочинку – 40грн.

Розділ ІІІ. Перспективи розвитку оздоровчої рекреації в Запорізькій області

Головною умовою перспективного розвитку рекреації Запорізької області є, насамперед: раціональне використання та розширене відтворення й охорона природних рекреаційних ресурсів, ефективне використання та оновлення наявної матеріально-технічної бази, збільшення частки виробленого в галузі національного доходу, віддача інвестованих матеріальних та грошових засобів; забезпечення комплексу кваліфікованими кадрами; засвоювання ринку рекреаційних послуг з метою найповнішого задоволення потреб населення у відпочинку та оздоровленні. Названі складники ефективного розвитку рекреації таким чином уособлюють його основні напрями.

Насамперед, звернемося до природно-географічної основи рекреації — відповідних рекреаційних ресурсів, їх основу становлять приаквальні рекреаційні комплекси на узбережжі Азовського моря, Дніпра. За останні десятиріччя їх експлуатація супроводжувалася непродуманими і навіть шкідливими з точки зору екології заходами. А це прямі збитки в рекреації. Адже, несприятливий екологічний стан і відпочинок та оздоровлення людей несумісні. Якщо у 80-і роки несприятливими екологічними чинниками природокористування у рекреаційних зонах та в безпосередній близькості від них було суцільне розорювання, зрошування територій, то в 90-і роки — розвиток стихійного туризму та відпочинку, із створенням автостоянок у безпосередній близькості до води, витоптування численних стежок та інше. [4]

Рекреаційне природокористування викликає необхідність відновлення не тільки природних ресурсів, але і природних умов, які становлять середовище існування людей. [5]

Проблема раціонального природокористування полягає в забезпеченні всебічного й ефективного використання, відновлення і збереження природних умов і ресурсів рекреації з врахуванням об’єктивно існуючих потреб.

Для її вирішення потрібно глибоко і всебічно обґрунтувати наукові і практичні заходи, які б планомірно забезпечили і цілеспрямовано управляли розвитком рекреаційного природокористування.

Природо-рекреаційні ресурси повинні використовуватись бережно й економно, повинні охоронятися і примножуватися. Для цього необхідно проводити їх облік, кількісну і якісну оцінку, визначати придатність і альтернативність їх використання.

Облік стану природної рекреації і визначення їх значення повинні базуватися на системі природно-ресурсних кадастрів. [7]

Основна мета яких створення кадастру природних рекреаційних ресурсів — виявлення шляхів найефективнішого використання всіх природних передумов розвитку рекреації. Для цього в кадастрі повинна міститися комплексна характеристика природних рекреаційних ресурсів, включати детальних облік і класифікацію, якісну і кількісну оцінку економічної ефективності освоєння, аналіз використання і його основні перспективи, а також найважливі заходи з охорони сукупності рекреаційних ресурсів.

Створення кадастрів повинно допомогти не тільки зберегти і правильно використовувати весь комплекс рекреаційних ресурсів, але і примножувати їх, резервувати для майбутнього.

Питання про створення рекреаційного кадастру ускладнюється недостатністю вивчення запасів деяких родовищ природно-рекреаційних ресурсів, відсутністю єдиної системи обліку їх використання і оцінки.

На сьогодні одним із важливих напрямів раціонального використання рекреаційних ресурсів є штучне обліснення територій, насадження садів та виноградників, полезахисних лісосмуг. Вони виконують не тільки загальновизнану екологічну роль у сухо-степовій зоні, але одночасно є важливими осередками відпочинку із складними умовами вирощування дерев на піщаних ґрунтах, при постійних посухах та дефіциті води якраз у рекреаційних районах. На жаль, за останні роки ця робота в області ведеться на недостатньому рівні. За обсягами нових насаджень та типами їх збільшення Запорізька область посідає одне з останніх місць в країні, хоча насадження багаторічних рослин є необхідним. За останні роки у містах, особливо в обласному центрі, проводиться практика впорядкування прилеглої території приватними підприємствами. Міста, окрім тротуарного покриття, та зовнішнього оздоблення фасадів будинків, прикрашають декоративні насадження, трав'яні газони. Проте генерального плану таких заходів не існує. Тому відсутність спільної стратегії впорядкування, перш за все, обласного центру, не дозволяє в повній мірі використовувати приватний капітал. [11]

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20