Дипломная работа: Міжнародний тероризм
Сказане стосується і законодавства України, зокрема,
чинного Закону України "Про міліцію" та поки що відсутнього Закону
"Про боротьбу з тероризмом". Сьогодні виникли нагальні потреби, по-перше,
в негайній розробці науковцями та практиками базового Закону "Про боротьбу
з тероризмом". Нині цій роботі велику увагу приділяє заступник Голови Служби
безпеки України Ю. Землянський, членом групи з розробки Закону є і автор цієї статті;
по-друге, в наступному терміновому обговоренні та прийнятті Верховною Радою України
Закону "Про боротьбу з тероризмом", по-третє, у визначенні компетенції
органів МВС і СБУ України щодо подальшої розробки методики розслідування злочинів
терористичної спрямованості і, по-четверте, у розробці методичних рекомендацій щодо
запобігання актам тероризму і нейтралізації терористів.
Підбиваючи підсумки, необхідно відзначити, що наукові
дослідження тероризму в Україні, занепокоєність з цього приводу практиків [44,48]
та зосередження уваги засобів масової інформації, а також результати проведеного
в 2000 році аналізу міжнародного досвіду антитерористичної боротьби свідчать про
те, що зволікання з прийняттям кримінально-правових норм про тероризм та несвоєчасне
внесення відповідних змін до чинного законодавства є підгрунтям для поширення тероризму
на території України.
Висновки
Під час роботи над обраною темою і вивченням теоретичних
сторін проблеми міжнародного тероризму, було отримано наступні висновки.
1. Термінологія тероризму найчастіше залежить від
ряду факторів: це й хронологічні й географічні рамки, у яких відбувається дане явище.
Але, у чому сходиться більшість дослідників (історики, політологи, філософи, соціологи
й т.д.), тероризм - це практика залякування супротивника шляхом фізичного насильства,
аж до його знищення. Треба відзначити, що це ретельно спланована дія або спроба
дій, що реалізована, як правило, групою людей, за допомогою зброї, спрямована проти
мирних громадян для здійснення своїх цілей (політичних, релігійних і т.д.), що знаходить
відбиття, у засобах масової інформації.
2. Щодо часу виникнення міжнародного тероризму,
представляється справедливою думка дослідників, що відносять виникнення цього явища
до середини XX століття і пов’язують його з посиленням фундаменталістських течій
в багатьох ісламських країнах. У цих рамках варто виділити лівий ідейний тероризм,
релігійно-етнічний і, нарешті, міжнародний тероризм. Відмінними рисами міжнародного
тероризму є формування міжнародних і регіональних керівних органів для вирішення
питань планування терористичної діяльності, підготовки й проведення конкретних операцій,
організації взаємодії між окремими групами й виконавцями, приваблюваними для тої
або іншої акції; порушення антиурядових настроїв у суспільстві з метою успішної
боротьби за вплив і владу; проникнення в суспільні й державні політичні, економічні
й силові структури; створення розгалуженої мережі баз по підготовці бойовиків і
забезпеченню операцій у різних регіонах миру, створення мережі підпілля, схованок
і складів зброї й боєприпасів у різних країнах і регіонах; створення мережі фірм,
компаній, банків, фондів, які використовуються як прикриття терористів, фінансування
й всебічного забезпечення їхніх операцій; концентрація фінансових коштів у руках
терористів у зв'язку зі зрощенням тероризму з наркобізнесом і торгівлею зброєю;
використання права на політичний притулок, проживання, діяльність і базування, надаване
рядом держав; використання конфліктних і кризових ситуацій для поширення свого впливу.
3. Серед головних причин терористичної діяльності
слід віднести наступні:
–
існування значного дисбалансу потреб і інтересів різних
соціальних груп і держав;
–
поширення радикалізму й екстремізму в політичній ідеології
й політичній боротьбі;
–
відновлення й поглиблення в практиці міжнародних відносин
економічної й політичної нерівності, тенденцій диктату й колоніалізму;
–
становлення націоналізму й релігійного екстремізму як
глобальних політичних факторів;
–
різка поляризація в розміщенні чинностей у світі;
–
хворобливий процес переходу від тоталітаризму до демократії.
4. На сьогоднішній день світове співтовариства
випрацювало багато методів боротьби с тероризмом (прийняття різноманітних законодавчих
рішень щодо боротьби з терористами, нанесення превінтивних ударів по базам їх підготовки,
введення спеціальних підрозділів по боротьбі з ними), але цього недостатньо. У зв’язку
з розширенням терористичної діяльності а також винайденням нових способів знищення
людей (хімічна, біологічна, радіаційна загроза), а також ускладнення різноманітних
комунікацій, терористам стає легше, підтримувати атмосферу страху й залякування,
а теракти приводять до все більш руйнівних наслідків. Тому на сьогодні з’являється
необхідність розбудови більш адекватної системи боротьби з терором, у якій повинні
приймати участи всі країни світу, не лише ті, що страждають від нападів терористів.
5. На сьогодні в Україні, як і в більшості країн
пострадянського простору, складаються досить сприятливі умови для тероризму. Це
й високий рівень криміналу, і велика кількість "незадоволених" станом
реформування економіки, велика різниця між бідними й багатими, велика кількість
соціальних конфліктів.
Досвід останніх десятиліть ХХ століття показав,
що проблему тероризму неможливо вирішити чисто силовими методами. З огляду на (релігійно-ідеологічні,
політичні, етнічні, економічні) особливості цього явища, людство повинне використовувати
весь свій досвід, всю багатовікову мудрість у боротьбі із цією загрозою.
Список використаної літератури
1. Александров И. Исламский фактор в подрывной стратегии. М.: Мысль, 1986.
2. Антонов В.Ф. Революционное народничество. М., 1965
3. Антонян Ю.М. Терроризм. Криминологическое и угловно-правовое исследование.
М., 1998.
4. Бекмурзин М.С. Некоторые вопросы борьбы с терроризмом // Закон и право.
2003. № 1.
5. Богданов О. Високотехнологічний тероризм нової епохи // Проблеми безпеки
особистості, сусп-ва, держави. - 2005. - № 4. - С.34-37.
6. Брюс Хофман. Терроризм - Взгляд изнутри. - М., 2003.
7. Будницкий О.В. Терроризм в российском освободительном движении: идеология,
этика, психология. М., 2000.
8. Виступи учасників круглого столу “ЗМІ проти тероризму" // Проблеми
безпеки особистості, сусп-ва, держави. - 2005. - № 4. - С.6-8.
9. Витюк В.В., Эфиров С.А. "Левый" терроризм на западе. История и
современность. М.: Наука, 1987.
10. Відом. Верховної
Ради України. - 2003. - № 25. - Ст.180.
11. Волк С.С.
"Народная воля".1879-1882.М., 1966.
12. Вольский В.Т.
Тайны политических убийств. - Ростов, 1997.
13. Глобализация,
рост и бедность. Построение всеобщей мировой экономики: Пер. с англ. - М.: Весь
Мир, 2004. - 216 с.
14. Городницкий Р.А.
Боевая организация партии социалистов-революционеров в 1901-1911 гг. М., 1998.
15. Грачев А. Политический
экстремизм. - М., 1986.
16. Гушер А.И., Проблема
терроризма на рубеже третьего тысячелетия новой эры человечества // // Дипломатический
вестник //, 1996, №2
17. Делягин М.Г. Мировой
кризис: Общая теория глобализации: Курс лекций. - 3-е изд., перераб. и доп. - М.:
ИНФРА-М, 2003. - 768 с.
18. Доклад “Глобальный
терроризм в 2004 году” // http://www.crime. vl.ru
19. Жакер Р. Именем
Усамы бен Ладена. - М., 2002.
20. Жаринов К.В. Терроризм
и террористы. - Минск: Харвест, 1999.
21. Известия, 1997.,
21 мая С.3 // Эхо планеты, 1995, №10.
22. Иорданов М. Дело
№ 666. Террор. - Махачкала, 2002.
23. Ирмияева Т.Ю.
История мусульманского мира. - Пермь, 2000.
24. Ключников Б.Ф.
Исламизм, США и Европа. Война объявлена! - М., 2003.
25. Кожушко Е.П. Современный
терроризм: Анализ основных направлений. - Мн., 2000.
26. Козьмин Б.П. Из
истории революционной мысли в России. М., 1961
27. Куликов А.С. Глобальный
терроризм и некоторые проблемы борьбы с ним // http://www.concourt. am/ hr/ccl/vestnik/2.20-2003/Kulikov.
htm
28. Кутырев В. Международный
терроризм и глобальный порядок // http://www.moskvam.ru
29. Кьеза Дж. Бесконечная
война. М.: Детектив-Пресс, 2003.
30. Литвинов В.Д.
Латинсько-український словник. - К.: Укр. пропілеї, 1998. - С.644.
31. Ліпкан В.А. Тероризм:
юридична дефініція та зміст // Тероризм і боротьба з ним. Президенту України, ВРУ,
Уряду України, органам центр. і місцев. виконав. влади.; Аналіт. розробки, пропоз.
наук. і практ. працівників: Міжвід. наук. зб. / За ред. А.І. Комарової, Ю.В. Землянського,
В.О. Євдокимова та ін. - К.: НДІ “Проблем людини”, 2000. - Т. 19 (1). - 610 с.
32. Матвеев В.А. Это
другая война. М.: Наука, 1984.
33. Миньковский Г.,
Ревин В. Характеристика терроризма и некоторые направления повышения эффективности
борьбы с ним // Государство и право. 1997. № 8.
34. Мирский Г. Дракон
встает на дыбы: О международном терроризме // Миров. экономика и междунар. отношения.
- 2002. - № 3. - С.41.
35. Михеев И.Р. Терроризм:
понятие, ответственность, предупреждение // http://crime. vl.ru
36. Млечин Л. Кто
взорвал Америку? - М., 2002.
37. Моджорян Л.А.
Терроризм: правда и вымысел. М.: Юрид. лит., 1986.
38. Непесов М.М.,
Сапрыков В.Н. Современный терроризм: социальные истоки, цели, проявления. М.: Наука,
1984.
39. Озеров М.В. Выстрелы
из-за угла. Очерки о международном терроризме на Западе. М.: Политиздат, 1983.
40. ПАСЕ рекомендовала
разработать единый свод правил освещения терактов // http://www.rian.ru
41. Раззаков Ф. Век
террора: хроника покушений. М.: Эксмо, 1997.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18 |