Реферат: Хозяйственная деяельность в словиях рыночной экономики
На = (Фб - Фл / Фб * Тн)* 100, (Метод прямолінійного списання)
де, Фб - балансова вартість,
Фл - ліквідаційна вартість,
Тн - нормативний термін служби засобів праці.
Рівень амортизації залежить від кожної складової цієї формули, але
головною величиною є нормативний термін служби засобів праці.
Існує класифікація методів нарахування амортизації.
По-перше, їх можна розділити на звичайну і прискорену амортизацію. Звичайна амортизація, у свою чергу
поділяється на:
- рівномірно - прямолінійну ( відбувається рівномірне списання
вартості основних фондів протягом установленого терміну його служби),
- в залежності від терміну служби
- в залежності від зробленої роботи.
Прискорена амортизація буває рівномірно - прямолінійної,
регресивної, прогресивної і прогресивно - регресивної.
Регресивні методи можна підрозділити на метод зменшуваного залишку
і кумулятивний метод. Суть кумулятивного методу полягає в тім, що щорічні суми
амортизаційних відрахувань визначаються від постійно зменшуваної неамортизованої
вартості, річні суми амортизації також зменшуються зі збільшенням терміну
служби. По кумулятивному методу за перші три роки списується 80% вартості і
відбувається повне списання балансової вартості протягом нормативного терміну
служби.
В основі прогресивного методу лежить постійне зростання щорічного
середнього рівня амортизації, обчислювальної стосовно первісної вартості
основних фондів. При використанні прогресивного - регресивного методу в перші
два роки освоєння нової техніки практикується низька норма амортизації, але
потім вона швидко зростає і в наступні роки здійснюється по регресивній шкалі.
Методика розрахунку окремих видів амортизації:
Метод прискореного зменшення залишкової вартості
Амортизаційні відрахування = 2* Норма амортизації * (Первинна
вартість – Накопичена амортизація)
Метод зменшення залишкової вартості
Амортизаційні відрахування = Норма амортизації * (Первинна
вартість * Накопичена амортизація)
Метод кумулятивний
Амортизаційні відрахування = (Первинна вартість – Ліквідаційна
вартість) * Кумулятивний коефіцієнт
Виробничий метод
Амортизаційні відрахування = (Первинна вартість – Ліквідаційна
вартість) * Виробнича ставка амортизації
2.5 Аналіз основних фондів
Одержання прибутку сьогодні - це результат правильних рішень про
пропорції вкладення капіталу в основні і поточні (оборотні) засобу, прийнятих
ще до початку операційної діяльності підприємства. Тому ефективне керування
основним капіталом припускає ясне уявлення про специфіку їхнього функціонування
і відтворення.
При оцінці ефективності вкладень в основні засоби, аналізу їх
експлуатації і відтворення необхідно виходити з наступних принципових положень:
функціональна корисність основних засобів зберігається протягом
ряду років, тому витрати по їхньому придбанню й експлуатації розподілені в
часі;
момент фізичної заміни (відновлення)основних засобів не збігається
з моментом їхнього вартісного заміщення, у результаті чого можуть виникнути
втрати і збитки, що занижують фінансові результати діяльності підприємства;
ефективність використання основних засобів оцінюється по-різному в
залежності від їхнього виду, приналежності, характеру участі у виробничому
процесі, а також призначення.
Оскільки основні засоби обслуговують не тільки виробничу сферу
діяльності підприємства, але і соціально-побутову, ефективність їхнього
використання визначається не тільки економічними, але і соціальними,
екологічними й другими факторами.
Основні засоби і довгострокові інвестиції в основні засоби роблять
багатоплановий і різнобічний вплив на фінансові результати діяльності
підприємства.
Фінансові показники використання основних засобів можуть бути
об'єднані у слідуючи групи:
1. Показники обсягу, структури і динаміки основних засобів.
2. Показники відтворення й обертає мості основних засобів.
3. Показники ефективності використання основних засобів.
4.Показники ефективності витрат на утримання й експлуатацію
основних засобів.
5. Показники ефективності інвестицій в основні засоби.
Системообразуючим принципом формування фінансових показників
використання основних засобів є конкретні потреби керування і зміст прийнятих
управлінських рішень.
Повнота і вірогідність розрахунку й аналізу показників
використання основних засобів залежить від ступеня досконалості бухгалтерського
обліку, налагодженості систем реєстрації операцій з об’єктами основних засобів,
повноти заповнення облікових документів, точності віднесення об'єктів до
облікових класифікаційних груп, вірності інвентаризаційних описів, глибини
розробки і ведення регістрів аналітичного обліку.
Як джерела інформації для аналізу основних засобів
використовуються рахунки "Основні засоби", "Знос основних
засобів”, "Капітальні інвестиції", та ін., дані аналітичного обліку
по відповідним рахунках, по видах і окремих об'єктах основних засобів
(відомості і картки аналітичного обліку), форма N 1, форма N 2, річної і
квартальної бухгалтерської звітності підприємства, паспорт будівництва.
Необхідно відзначити, що можливості аналізу ефективності
функціонування основних засобів на підприємствах обмежені низьким рівнем
організації оперативно-технічного обліку часу роботи і простоїв устаткування,
їх продуктивності і ступеня завантаження.
На підприємствах найчастіше не проводиться порівняльний аналіз
даних по аналогічних об'єктах основних засобів інших підприємств і
господарських одиниць. Практично відсутній аналітичний облік фінансових
результатів по операціях з об'єктами основних засобів. Аналітичний облік
основних засобів на підприємствах обмежений поділом об'єктів на класифікаційні
групи, а усередині груп - по інвентарних об'єктах і місцях знаходження
(експлуатації) об'єктів та відповідальних за їхнє збереження.
Аналітичний облік капітального будівництва об'єктів і потужностей
обмежений інформацією паспорта будівництва, що до того ж у більшості випадків
за повною формою не заповнюється.
Перераховані особливості інформаційного забезпечення стримують
можливості використання повноцінного факторного моделювання й аналізу основних
засобів для цілей оперативного керівництва.
Аналіз структури і динаміки
основних фондів
У ході цього аналізу необхідно оцінити розміри, динаміку і
структури вкладень капіталу
підприємства в основні засоби, виявити головні функціональні
особливості виробничої
діяльності (бізнесу) аналізованого господарюючого суб'єкта.
З цією метою виробляється зіставлення даних на початок і кінець
звітного періоду по
всіх елементах основних засобів.
Оцінка змін розраховується по первинній вартості основних засобів.
У табл.2.1 (див. Додатки) наведено приклад горизонтального аналізу
показників руху основних засобів.
Як видно з табл. 2.1, на аналізованому підприємстві забезпеченість
основними засобами в звітному періоді зросла. Істотною причиною змін є
переоцінка основних засобів.
У динаміці змін позитивною тенденцією є випереджальний ріст
виробничих фондів
у порівнянні з невиробничими.
Ще більш змістовної є інформація, отримана в результаті проведення
вертикального аналізу руху основних засобів (див. табл. 2.2).
"Вертикальний аналіз" означає розрахунок і оцінку
структури і структурних змін у складі основних засобів.
Як випливає з табл. 2.2, частка виробничих фондів за звітний
період зросла на
26%, у тому числі машин і устаткування на 17,1%.
Активна частина основних засобів досить висока і складає більш
80%, і темпи її росту вище темпів росту пасивної частини і випереджають темпи
загального росту вартості основних засобів. Усе це свідчить про правильну
економічну політику, що проводиться на підприємстві для підвищення ефективності
виробництва і використання основних засобів.
З очевидного балансу виробничих фондів можна вивести
взаємозалежний набір показників для обліку, аналізу й оцінки процесу
відновлення виробничих фондів (ВВФ):
Fвп к.р.
= Fвп п.р. + Fвп нов. + Fвп. виб.
де Fвп к.р - виробничі фонди на кінець року;
Fвп.п.р - виробничі фонди на початок року;
Fвп.нов. - виробничі фонди, введені в звітному періоді (році);
Fвп.выб. - виробничі фонди, що вибули в звітному періоді (року).
Показники, що розраховуються на основі наведеної рівності:
1) індекс росту основних виробничих фондів:
K 1 = Fвп.к.р. / Fвп.п.р.
К1 = 114852 / 8739 = 13,14
Призначення даного показника очевидно;
2) коефіцієнт відновлення основних виробничих фондів:
К2 = Fвп.нов. / Fоп.к.р.
К2 = 107310 / 114852 = 0,93
Однак цей показник варто було б скоріше назвати коефіцієнтом
новизни основних виробничих фондів, тому що він характеризує частку нових
основних засобів у складі усіх фондів на кінець року.
Для характеристики відновлення основних фондів вірніше обчислювати
відношення:
К3 = Fвп.нов / Fвп.виб.
К3 = 107310 / 526 = 204
3) коефіцієнт інтенсивності оновлення основних виробничих фондів:
К4 = Fвп.виб. / Fвп.нов
К4 = 526 / 107310 = 0,005
Це важливий показник для характеристики темпів технічного
прогресу. Відомо, що темпи введення основних фондів і виробничих потужностей
набагато вище темпів їхнього вибуття. Це веде до "старіння" застосовуваної
техніки, до збільшення термінів експлуатації машин і устаткування за економічно
доцільні межі;
4) коефіцієнт масштабності оновлення основних виробничих фондів:
K5 = Fвп.нов. / Fоп.н.р.
К5 = 107310 / 8274 = 12,97
Показник характеризує частку нових фондів стосовно початкового
рівня. Можлива деталізація аналізу по формах відновлення (технічне
переозброєння, реконструкція, розширення і т.п.):
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5 |