Курсовая работа: Планування тваринництва ВАТ "Зелений Гай"
Курсовая работа: Планування тваринництва ВАТ "Зелений Гай"
ЗМІСТ
Вступ
Розділ 1. Коротка організаційно – економічна
характеристика підприємства
1.1.
Місцезнаходження,
спеціалізація та організаційна структура
1.2.
Виробничий
потенціал і ефективність його використання
Розділ 2. Сучасний стан і тенденції розвитку галузі
2.1. Значення і роль галузі в економіці підприємства
2.2. Динаміка поголів’я і структура стада
2.3. Відтворення стада
2.4. Собівартість і рентабельність виробництва
продукції
2.5. Аналіз процесів годівлі і утримання
Розділ 3. Обґрунтування виробничої програми галузі
3.1. Планування потреби в робочій силі і фонду оплати
праці
3.2.Планування собівартості й рентабельності продукції
3.3. Планування свинарства
Висновки
Список використаних джерел
Додатки
Вступ
До складу
продукції тваринництва у натуральному вираженні входить продукція, яку дістали
в результаті нормальної життєдіяльності сільськогосподарських тварин (молоко,
вовна, яйця, мед), і продукція вирощування тварин (приплід, приріст молодняка
тварин і приріст тварин на відгодівлі і нагулі). Продукцію забою тварин (м'ясо,
сало, шкіру), а також продукти первинної переробки натуральних продуктів
тваринництва (масло, сир, сметана) не включають до складу продукції
тваринництва.
Основне
призначення м’ясного скотарства, свинарства, вівчарства і птахівництва полягає
у вирощуванні худоби й птиці для забою на м'ясо.
Облік обсягу
виробництва м’яса статистикою тваринництва дає змогу оцінити внесок кожного
господарства у виробництво м’яса.
Розмір
виробництва кожного виду продукції тваринництва в натуральному вираженні
визначають окремо. Показники виробництва окремих продуктів тваринництва, як
правило, не підсумовують.
Основними
показниками обсягу виробництва продукції тваринництва, яку одержали в
результаті нормальної життєдіяльності тварин, є валовий надій молока, валовий
настриг вовни, валовий збір яєць. Валове виробництво цих продуктів залежить від
кількості худоби і птиці та рівня їхньої продуктивності.
Данні про
кількість і склад поголів’я сільськогосподарських тварин мають важливе значення
для оцінки стану й розвитку тваринництва, характеристики процесу відтворення їх
і продуктивності, визначення розмірів окремих видів продукції тваринництва та
його виробничого напряму.
Облік кількості
тварин здійснюють диференційовано за видами, віком і статтю, господарським
призначенням і виробничо-економічним призначенням, породами.
До основних видів
сільськогосподарських тварин відносять велику рогату худобу, свиней, овець, кіз
і коней. Окремо здійснюють облік птиці, кролів, хутрових звірів, бджіл, риб.
За віком всі види
сільськогосподарських тварин поділяють на дві основні групи: дорослі тварини і
молодняк. Дорослих тварин поділяють на основне стадо, кастровану продуктивну і
робочу худобу, дорослі тварини на відгодівлі та нагулі.
До основного
стада включають маточне поголів’я і самців-плідників. До маточного відносять
дорослих маток, від яких одержано приплід, і тих, які досягли зрілого віку, хоч
і не давали приплоду.
Молодняк
поділяють на ремонтний, призначений для поповнення основного стада, молодняк на
відгодівлі та нагулі і молодшого віку. В свою чергу, кожну групу молодняка
поділяють за статтю і віком. Розподіл за віком здійснюють за числом років, що
виповнилися. Для тварин, які швидко розвиваються вікові інтервали визначають в
місяцях.
За господарським
використанням сільськогосподарських тварин поділяють на дві групи:
продуктивних, від яких продають продукцію (м'ясо, молоко, вовну); робочу худобу,
яку використовують як тяглову силу. В окрему групу виділяють тварин на
відгодівлі і нагулі.
За
виробничо-економічним призначенням сільськогосподарських тварин відносять до
основних і оборотних фондів залежно від того, які функції в момент обліку вони
виконують у виробничому процесі. Доросла продуктивна і робоча худоба є засобом
праці і належить до основних фондів, а молодняк тварин і тварини на відгодівлі
становлять незавершене виробництво і відносять до оборотних фондів. До них
відносять дрібні тварини (птиця, кролі, бджоли) незалежно від віку.
За породами все
поголів’я сільськогосподарських тварин поділяють на породних і безпородних.
Розділ 1. Коротка
організаційно – економічна характеристика підприємства
1.1.
Місцезнаходження,
спеціалізація та організаційна структура
Необхідність
оцінки природноекономічних умов пояснюється тим, що земля в
сільськогосподарському виробництві є основним засобом виробництва. Від
результатів її використання та природних умов залежатиме виробнича діяльність
підприємств. Тому необхідно систематично аналізувати природноекономічні умови.
Джерелами аналізу
ґрунтово-кліматичних умов є ґрунтовий нарис, а також дані ґрунтово-кліматичних
довідників. Допоміжними є дані агрохімічних лабораторій і місцевих
метеостанцій.
При оцінці природно-кліматичних
умов використовується прийом текстового описання.
Природні умови
підприємства характеризуються:
-
кліматом,
під яким розуміють багаторічний режим погоди даної місцевості, зокрема:
атмосферний тиск, вологість, температура повітря, частота снігу, дощу, граду,
туману та ін.;
-
ґрунтами
підприємства, які вивчаються в розрізі бригад, сівозмін;
-
рельєфом
території підприємства, який може бути рівнинний, горластий, хвилястий, що
впливає на способи обробітку ґрунту, швидкість руху агрегату, а отже, й
продуктивність техніки.
Вивчивши
природно-кліматичні умови підприємства, приходимо до висновку, що вони є
сприятливими для вирощування плодів, овочів та винограду.
Організаційно-виробнича
структура підприємства залежатиме від його розмірів, кількості населених
пунктів. Для великих підприємств більш оправданою буде 3-ступінчата
організаційно-виробнича структура, а невеликих 2-ступінчата.
ВАТ „Зелений Гай”
розташований на лівому березі річки Південний Буг у північно-західній частині
Миколаївської області і в 2км від м. Вознесенська і в 95 км від обласного
центру – м. Миколаїв.
Транспортне
сполучення залізничною станцією Вознесенськ, розташоване в 3км, здійснюється по
залізниці, з обласним центром – по асфальтованому шосе.
Територія ВАТ
„Зелений Гай” знаходиться у центральній частині південно-західного степу
України – в помірно-континентальному кліматі. Клімат даного району
характеризується відносно високою температурою влітку і порівняно низькою
температурою взимку з частими відлигами, невеликою кількістю опадів.
Середньорічна температура повітря взимку -20 – 23 С, влітку - +37,6 С.
Кількість без морозних днів 220 – 240. Середня дата першого осіннього заморозку
25 листопада. Найраніше заморозок 15 листопада. Пізні весні заморозки 15
квітня. Найпізніші весняні заморозки 20 квітня. Виходячи з наведених даних
можна стверджувати, що кількість днів з відповідною кількістю тепла цілком
достатньо для росту і розвитку всіх районованих культур і багаторічних
насаджень. Кількість опадів за рік складає 432 мм. Розподілення їх на протязі
року по місяцях нерівномірне. Кількість опадів за вегетаційний період (квітень
– жовтень) в середньому дорівнює 282 мм. Найбільша їх кількість випадає в
квітні – липні і опади носять характер зливних дощів. Найменша їх кількість
випадає взимку у вигляді снігу. Висота снігового покрову не перевищує 3-4 см.
Переважне
направлення гарячих вітрів південне та східне носить характер суховіїв,
утворюючи куряві бурі, які приносять шкоду особливо винограду.
Земельний масив
товариства розташований у проймі річки Південний Буг, яка складається з трьох
терас. Перша проймена тераса являє собою рівнину з великою кількістю
мезо-мікровпадин, в яких ґрунтова вода знаходиться близько від поверхні; ґрунти
цієї тераси відносяться до четвертої лугово-наносної солонцюватої
агровиробничої групи. Перехід до другої піщаної тераси відбувається різко. На
межі переходу від пройденої тераси є вузька лінія пониження, де ґрунтові води
часто виходять на поверхню. Частина цієї тераси, яка розташована ближче до
третьої дерново-піщаної і п’ятої лугово-болотної агровиробничої мікрорельєфом.
Ґрунтове покриття третьої тераси представлене звичайним та піщаним чорноземами,
які відносяться до першої і третьої агровиробничої групи.
Джерелом зрошення
являється річка Південний Буг, на березі якої побудована насосна станція,
падаюча воду для зрошення.
Організаційно-виробнича
структура підприємства залежить від його розмірів, кількості населених пунктів.
Організаційно-виробнича структура ВАТ „Зелений Гай” Вознесенського району
трьохступенева. В господарстві є три відділення: одне – на центральній садибі; друге – на с. Пряме; третє –
на Бурських хуторах.
На центральній
садибі є дитячий садочок, будинок культури, медпункт, холодильники, вин завод,
автопарк, рем майстерня.
На першому
відділенні розташовані – молочнотоварна ферма; ферма по відгодівлі ВРХ, свині;
бригади садівництва і виноградарства, багаторічних насаджень. На другому
відділенні – рільничі бригади; бригади садівництва і виноградарства. На
третьому – бригади садівництва і бригади ягідників.
1.2.
Виробничий
потенціал і ефективність його використання
Для оцінки
розміру господарства використовують ряд показників: основний – обсяг
виробництва продукції; допоміжні – площа закріплених земель, кількість
працюючих, вартість основних виробничих фондів, поголів’я худоби. В умовах
економічного спаду на багатьох підприємствах спостерігається скорочення
розмірів підприємства по обсягу валової і товарної продукції. А в результаті
процесу герметизації, розукрупнення може скорочуватись і площа земельних угідь.
Одночасно зменшуються енергетичні ресурси, так як тривалий час підприємство не
має можливості придбати нову техніку, не будує виробничих приміщень.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 |