Курсовая работа: Формування фінансової звітності сільскогоподарського підприємства

Прибуток від операцій — це різниця між сумою валового прибутку і сумою операційних витрат банку на забезпечення банківської діяльності. Такі операційні витрати банку включають адміністративні витрати і витрати на персонал. До адміністративних витрат належать загальногосподарські витрати, які пов'язані з управлінням та обслуговуванням банку, крім витрат на утримання персоналу. Витрати на утримання персоналу охоплюють виплати основної та додаткової заробітної плати, внески на соціальне страхування, пенсійне забезпечення, інші обов'язкові нарахування на заробітну плату, матеріальну допомогу та інші соціальні виплати тощо.

Операційні витрати є найбільшою статтею видатків і значно впливають на розмір чистого прибутку.

Показник «прибуток від операцій» посідає особливе місце в сукупності показників прибутку (збитку), що відображаються у звіті про фінансові результати.

Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування розраховується як різниця між прибутком від операцій і витратами на відрахування під безнадійні та сумнівні активи.

Витрати на відрахування під безнадійні та сумнівні активи включають відрахування в резерви на покриття втрат за кредитами, резерви під знецінення цінних паперів та деякі інші безнадійні активи. У сумі відрахувань у резерви частка відрахувань у резерв на покриття втрат за кредитами є основною.

Необхідність відображення відрахувань у резерви окремою статтею у звіті про фінансові результати зумовлено виключним впливом цих витрат на кінцевий фінансовий результат від діяльності банку. Вони, як свідчить практика, складають великі суми і для здійснення цих витрат не потрібні грошові кошти. Зауважимо, ці витрати мають негрошову природу.

Чистий прибуток (збиток) банку розраховується шляхом відрахування з суми прибутку від звичайної діяльності суми податку на прибуток та додавання суми непередбаченого доходу (витрат).

Показники «чистий прибуток на одну просту акцію» та «скоригований чистий прибуток на одну просту акцію» заповнюють тільки банки, які організовані у вигляді акціонерних товариств і акції яких відкрито продаються та купуються на фондових біржах.

Ринкові відносини в економіці України потребують удосконалення системи бухгалтерського обліку, фінансової звітності, контролю та аудиту.

Закон України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність” та національні стандарти бухгалтерського обліку залишають багато невирішених питань для бухгалтерів. Ці питання спонукають керуватися своєю професійною думкою, вмити використовувати облікові дані для планування та контролю за діяльністю підприємства.

У процесі реформування бухгалтерського обліку вітчизняна теорія обліку поповнюється новими економічними поняттями і переосмислює відомі трактування.

Внаслідок реформування обліку в Україні з’явився обліковий понятійно - категоріальний апарат, в якому категорії визначення ототожнюються з категоріями пізнання, а юридичне їх наповнення превалює над економічним.

Фінансовий результат сьогодні – це не тільки результат успішної роботи підприємства вчора, а й грошовий потік завтра. „Звіт про фінансові результати”, як форма фінансової звітності, покликаний відображати величину доходів за видами, величину і склад витрат, понесених у зв’язку з одержанням цих доходів і, відповідно до цього, - фінансовий результат діяльності підприємств за звітний період.

У Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку (П(с)БО) 3 „Звіт про фінансові результати” дається визначення категорій „Дохід”, а визначення категорій „Чистий дохід” не зустрічаємо в жодному з П(с)БО [9, 103].

Згідно з П(С)БО 15 „Дохід” не визнаються доходами такі надходження від інших осіб: сума податку на додану вартість, акцизів, інших податків і обов’язкових платежів, що підлягають перерахуванню до бюджету і позабюджетних фондів. Проте ці суми включають у „Звіті про фінансові результати” до складу доходу, тоді як вони не можуть бути його складовими у відповідності із вище зазначеним стандартом. Адже саме визначення доходу, як дається у П(С)БО 3 “Звіт про фінансові результати” підкреслює, що доходи – це збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов’язань, що приводять до зростання власного капіталу, а значить їх не можна визнавати доходами і відповідно не слід відображати на рахунках класу 7 „Доходи та результати діяльності” [7, 147].

З метою уникнення таких невідповідностей доцільно було б у формі фінансової звітності “Звіт про фінансові результати” (Форма №2) вилучити статтю „Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)” і залишити статтю з такою назвою: „Дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)” (без слова „виручка”), де відображатиметься дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без податку на додану вартість та акцизного збору. Крім того, повернення товару не є доходом підприємства, отже немає необхідності наводити цей показник безпосередньо у Формі №2. Таку інформацію можна надавати у примітках до фінансової звітності

Останнім часом в Україні намітилися стабільні тенденції до пожвавлення інвестиційних процесів, що дає змогу суб’єктам господарювання з більшою впевненістю розраховувати на повернення коштів, використаних як фінансові інвестиції, та розглядати цінні папери як досить перспективний варіант вкладення тимчасово вільних грошових коштів. У цій ситуації є прогнозованим розвиток різноманітних господарських операцій, що приведе до збільшення фінансових інвестицій підприємств, які в свою чергу, в окремих випадках можуть бути класифіковані, визнані та обліковані.

У зв’язку з необхідністю відображення в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності показників доходів і витрат у розрізі видів діяльності доцільним було б послідовне відображення доходів і витрат, згрупованих за видами діяльності, з метою забезпечення наочності інформації, що надається, та зручності складання „Звіту про фінансові результати”. Як відомо, діюча форма передбачає визначення спочатку фінансового результату від основної діяльності, а потім відображення доходів від фінансової та інвестиційної діяльності, а потім витрат від фінансової та інвестиційної діяльності з метою подальшого формування відповідних фінансових результатів.

На підставі проведеного аналізу виявлено, що існує певна розбіжність між ознаками видів діяльності й одержаними доходами і витратами, фінансовими результатами від них. Щоб уникнути такої невідповідності, слід запропонувати чітко розмежовувати види діяльності та операції, які до них належать. У зв'язку з цим необхідно внести зміни назв рахунків у Плані рахунків та класифікація доходів та витрат.

Отже, уточнення назв окремих доходів, рахунків і складу фінансових результатів залежно від предмета діяльності забезпечить основу для досить стрункої системи відображення у фінансовій звітності формування фінансових результатів.

Водночас, відсутність показників, що відображають фінансовий результат від фінансової та інвестиційної діяльності, не дозволяє одержати інформацію про те, який прибуток / збиток одержало підприємство в результаті фінансової та інвестиційної діяльності. У зв'язку з цим доцільно було б виділення у Формі №2 і таких показників, як „Фінансовий результат від фінансової діяльності” та „Фінансовий результат від інвестиційної діяльності” [6, 145].

Отже, удосконалення існуючої форми фінансової звітності “Звіт про фінансові результати” доцільно провести за такими напрямами:

- відображати доходи від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), з вилученням непрямих податків та інших вирахувань з доходу;

- уточнити економічний зміст та економічні назви окремих показників;

- доповнити форму необхідними показниками, наявність яких сприятиме підвищенню аналітичної цінності інформації.

Інтеграція вітчизняної економіки у світовий економічний простір на засадах партнерства потребує проведення поглиблених досліджень теоретико-методологічного і практичного характеру, направлених на забезпечення кардинального підвищення ефективності господарювання. В умовах ринкової економіки основний показник ефективності господарювання, основа економічного розвитку підприємства - прибуток, що є головним фактором, який визначає гостроту та необхідність вирішення проблем удосконалення обліку фінансових результатів з метою формування надійного фундаменту для підвищення економічної результативності підприємств.

Фінансові результати як облікова категорія визначаються різницею між доходами і витратами або приростом (зменшенням) власного капіталу підприємства, створеним в процесі підприємницької діяльності за звітний період за виключенням зміни капіталу за рахунок внесків або вилучення власниками. Таке визначення найбільш повно розкриває сутність фінансових результатів і підтверджується при формуванні фінансової звітності, яка передбачає відображення фінансових результатів, а саме Балансу і Звіту про фінансові результати.

Згідно з Планом рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій фінансові результати формуються в розрізі видів діяльності. Кожен вид діяльності характеризується доходами і витратами, що необхідні для отримання цих доходів (згідно принципу нарахування та відповідності доходів і витрат). Слід зазначити, що вищезазначений принцип разом з високим ступенем деталізації доходів і витрат створює систему, яка є досить зручною для складання звітності та максимально наочною для прийняття рішень.

Список використаних джерел:

1. Бабіч В. В, Свидерський Є. І. Бухгалтерський облік на підприємствах України – К.: Либра, 1996.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9