Дипломная работа: Проблеми та перспективи розвитку податку на додану вартість в Україні
Завоювавши
симпатії ділових кіл, ПДВ був зустрітий прохолодно і навіть вороже широкими
соціальними верствами. Але вдалося знайти спосіб нейтралізації суспільного
обурення, виключивши з сфери ПДВ найбільш соціально значимі цінності: землю,
страхування, поштову службу, навчання і охорону здоров'я, не забувши навіть про
ритуальні послуги [27].
Саме
тому, податок на додану вартість завоював репутацію унікального фіскального
інструмента оптимального розподілу ресурсів. Суспільно необхідні
перерозподільчі мікро- і макроекономічні ефекти цього податку виявились
найбільш суспільно прийнятними. Ось чому ПДВ привертає увагу країн, які
намагаються підвищити темпи економічного росту.
Разом
з тим не завжди сам по собі ПДВ здатний принести успіх. Через свою
адміністративну складність податок на додану вартість малоефективний в тих
країнах, які ще не досягли рівня впорядкованої ринкової економіки, високої
фіскальної дисципліни, цивілізованої громадської поведінки.
Згідно
з бюджетною класифікацією доходів [15], ПДВ (код 14010000) розподіляється в
Україні на 3 підсегменти обліку (див.рис.3.1):
- 1401 0100
Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів;
- 1401 0200
Бюджетне відшкодування податку на додану вартість грошовими коштами
(відшкодування експортного ПДВ);
- 1401 0300
Податок на додану вартість із ввезених на територію України товарів (імпортний
ПДВ).
Рис.3.1. Динаміка абсолютних обсягів ПДВ, стягнутого в Державний бюджет
України у 2003 – 2010(проект) роках (посегментно – внутрішній ПДВ, імпортний
ПДВ, відшкодування платникам експортного ПДВ)
Як показує
аналіз графіків, наведених на рис.3.1 (обробка даних Додатку А), абсолютний
рівень імпортного ПДВ у 2003 – 2009 роках систематично перевищував рівень
експортного бюджетного відшкодування ПДВ, при цьому у 2009 році співвідношення
досягло значень 2,0 (81 млрд.грн. (імпортний ПДВ) на 40 млрд.грн. (бюджетне
відшкодування)). У 2010 році в Державному бюджеті прогнозується різке зменшення
бюджетного відшкодування ПДВ з рівня 40 млрд.грн. у 2009 році до рівня 20
млрд.грн. у 2010 році за рахунок скорочення бюджетного відшкодування за
операціями «псевдоекспорту» та «нетипового експорту» з застосуванням фіктивних
підприємств, при цьому рівень імпортного ПДВ прогнозується практично на рівні
2009 року.
Проаналізувавши
додатки до Закону України Про державний бюджет України на 2006 - 2008 роках [8]
– [14], можна зробити висновок, що сума бюджетного відшкодування ПДВ значно
зростає з кожним роком. Так у 2006 році сума становила 15,8 млрд. грн., 2007
році - 18,7 млрд. грн., а у 2008 - 24,5 млрд. грн. А, згідно із Законом України
«Про Державний бюджет України на 2009 рік», бюджетне відшкодування було
заплановано на суму 45,5 млрд. грн., що на 85,87% більше, ніж у 2008 році, хоча
обсяги експорту товарів та послуг у 2009 році на фоні світової фінансової кризи
та зниження попиту у порівнянні з 2008 роком були заплановані на значно нижчому
рівні.
В Україні
дуже гостро стоїть проблема відшкодування ПДВ. Реалії сього-дення свідчать про
те, що бюджетоформуючий ПДВ змінився останніми роками на бюджетовитратний,
тобто при зниженні митного обліку обсягів фактичного експорту товарів та послуг
у 2008 році відносно 2007 року обсяги вимог бюджетного відшкодування
експортного ПДВ у 2008 році зросли відносно 2007 року. Важливим для економіки
держави в цілому є прогресивна динаміка відшкодування ПДВ живими грошима як за
внутрішніми оборотами, так і за зовнішньоекономічними операціями, та
відсутністю відповідного зростання коштів у бюджеті. Поступово зменшується
позитивне сальдо, тобто різниця між сумою ПДВ, зібраною до бюджету, та сумою відшкодованою
з бюджету.
Незаконне
відшкодування ПДВ створило умови для особливого різновиду кримінального
бізнесу. На фіктивних фірмах формується велика частина необґрунтованого податку
на додану вартість, яка ніколи не надійде в бюджет. Дана проблема поглиблюється
активними і різноманітними діями учасників тіньової економіки, які будують свій
бізнес на незаконному відшкодуванні ПДВ. З цією метою вони створюють заплутані
схеми для штучного завищення цін реалізації і незаконного формування
податкового кредиту, а також здійснення подвійного експорту [29].
На рис.3.2 наведена
структура доходної частини Державного бюджету України у 2009 році.
Рис.3.2.
Структура доходної частини Державного бюджету України
у 2009 році
[8]
Як показує
аналіз структур, наведених на рис.3.2, основними джерелами дохідної частини
Державного бюджету України є:
- податок
на додану вартість (38,8%);
- податок
на прибуток підприємств(17,1%);
-
неподаткові надходження (16,7%).
Рис.3.3.
Структура доходної частини Державного бюджету України у 2003 - 2009 рр. та
питома вага податкового наповнення за рахунок ПДВ [8] – [14][3]
На рис.3.3 наведена
динаміка структури доходної частини Державного бюджету України у 2003 – 2009
роках, що дозволяє проаналізувати зміни в питомій вазі ПДВ в загальній сумі
податкових та неподаткових надходжень.
Аналіз
графіків, наведених на рис.3.3, показує, що в дохідній частині державного
бюджету України у 2003 – 2009 роках ПДВ все більш стає основним бюджетоутворюючим
податком, при цьому його питома вага поступово зростала з рівня 26,1 % у 2003
році до максимального рівня 42,2% у 2008 році.
У 2009 році
питома вага ПДВ дещо знизилась до рівня 38,8% за рахунок різкого зростання
ставок акцизного збору і відповідного зростання питомої ваги цього податку з
рівня 4,8% у 2008 до рівня 7,8% у 2009 (внутрішній акцизний збір) та з рівня
1,1% у 2008 році до рівня 2,4% (імпортний акциз).
Податок на
додану вартість в Україні вже давно багатьма експертами називається одним із
самих кримінальних податків, тому що процедура його відшкодування породила масу
корупційних схем. З кожним роком отримати відшкодування ПДВ підприємствам все
важче, а рівень хабарів за його повернення окремим керівникам податкових
органів зростає. Протистояння між бізнесом і податківцями триває: бізнес використовує
двозначності у вітчизняному законодавстві і формує до відшкодування чималі суми
даного податку.
Податкові
органи для підвищення рівня стягнутого у бюджет ПДВ намагаються всіма способами
або затримати виплати бюджетного відшкодування ПДВ, або взагалі відмовити в
його відшкодуванні, мотивуючи це сумнівами в законності його формування. При
цьому треба визнати, що досить часто це робиться справедливо, адже кожна п'ята
гривня, заявлена до відшкодування ПДВ, є незаконною.
За 7
місяців 2009 року підрозділами податкового контролю державної податкової служби
перевірено понад 7 тисяч декларацій із заявленим бюджетним відшкодуванням ПДВ
на загальну суму 14 млрд. гривень. При цьому було по-переджено незаконне
відшкодування з бюджету 2,8 млрд. грн. Це майже на 200 млн. гривень перевищує
показники минулого року. А у Києві за 7 місяців 2009 року податківці виявили
162 факти необґрунтованих заявок на відшкодування ПДВ на суму майже 2 млрд.
грн. Тому податковими органами проводиться пос-тійний моніторинг сум податку на
додану вартість, заявлених до відшкодування платниками та детальний аналіз їх
фінансово-господарської діяльності. Слід зазначити, що проблема відшкодування
ПДВ в умовах кризи та зростаючого дефіциту бюджету настільки загострилася, що
навіть відповідальні державні органи не можуть (або не хочуть) дати однозначну
відповідь на питання: скіль-ки коштів держава заборгувала підприємствам (а у
багатьох випадках і найма-ним працівникам) у вигляді неповерненого ПДВ [66].
Так, за
даними Голови Держказначейства України, відшкодування податку на додану
вартість за 7 місяців 2009 року було виконано на 100,5% від плану. Сума
відшкодування ПДВ склала 18,9 млрд. грн. В тому числі в липні сума відшкодувань
склала 3,4 млрд. грн. або 102,7% від планових показників. Проте, за даними
Президентського секретаріату, за січень - липень 2009 року прострочені суми
відшкодування ПДВ зросли на 54,3% порівняно з початком року і склали на 1
серпня 2009 року 4,6 млрд. грн. Водночас, за даними ДПА України, прострочена
заборгованість по бюджетному відшкодуванню зменшилася за І півріччя 2009 року на
2,2 млрд. грн. - до 0,3 млрд. грн. [66].
Можливими
причинами зростання заборгованості з відшкодування ПДВ є: недостатність
бюджетного ресурсу, необхідного для відшкодування дебетового сальдо; наявність
значної кількості заявок на незаконне відшкодування; тривалі терміни перевірок
схем по ланцюгу постачання товарів аж до товарови-робників; скасування
податкових векселів.
Проаналізувавши
вище зазначені дані, можна зробити висновок, що діючий у даний час в Україні
механізм оподаткування доданої вартості, який засновано на самостійному
розрахунку і сплаті податку платниками податків, виявився не прийнятним. Постає
питання, навіщо зобов'язувати платників податків заповнювати велику кількість
реквізитів податкової накладної, зводити їх в реєстри покупок і продажів, якщо
платник податків може просто виписати податкову накладну на будь-яку особу, яка
не звітує в податкову.
У
податковому законодавстві України обов'язково слід врахувати економічну природу
дії ПДВ і встановити взаємозв'язок у розрахунку ПДВ суб'єктами господарювання.
Цей взаємозв'язок припускає обов'язкове взаємне відображення однієї і тієї ж
господарської операції в бухгалтерському і податковому обліку осіб, які її
здійснили, і встановлення залежності між відрахуванням сум перерахованого
покупцем постачальнику ПДВ і сплатою останнім податку в бюджет. Отже, право на
відшкодування за рахунок бюджету сум вхідного ПДВ у платника податків буде
тільки при наявності сплати вихідного ПДВ його контрагентом - іншим платником
податків. Це означає, що спочатку повинна бути сплата в бюджет сум вихідного
ПДВ, а потім відшкодування з бюджету сум вхідного ПДВ.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32 |