Учебное пособие: Кредитування підприємств
До послуг кредитного характеру, що надаються банками
підприємствам, належить факторинг — система фінансування, за умовами якої
підприємство—постачальник товарів переуступає короткострокові вимоги за
торговельними операціями комерційному банку. Факторингові операції
включають: кредитування у формі попередньої оплати боргових вимог; ведення
бухгалтерського обліку клієнта, зокрема обліку реалізації продукції; інкасацію
заборгованості клієнту; страхування його від кредитного ризику.
В основу
факторингової операції покладено принцип придбання банком рахунків-фактур
підприємства-постачальника за відвантажену продукцію, тобто передачу банку
постачальником права вимагати платежі з покупця продукції.
Згідно з
конвенцією про факторингові операції 1988 року операція вважається
факторинговою тоді, коли вона задовольняє принаймні дві з чотирьох умов.
1. Наявність
кредитування у формі оплати позикових зобов’язань.
2. Облік дебіторської заборгованості
підприємства-постачальника.
3. Інкасування дебіторської заборгованості
підприємства-постачальника.
4. Страхування підприємства-постачальника від
кредитного ризику.
Підприємству відкривається факторинговий рахунок, де
здійснюється облік усіх операцій з факторингу. Факторингом більше користуються
малі та середні підприємства, оскільки їм частіше бракує оборотних коштів.
Класифікацію факторингових операцій подано в табл. 7.1.
Таблиця 1.1
КЛАСИФІКАЦІЯ ФАКТОРИНГОВИХ ОПЕРАЦІЙ
Ознаки класифікації |
Види факторингових операцій |
1. Місцезнаходження суб’єктів факторингових
операцій |
1.1. Внутрішній факторинг
1.2. Зовнішній факторинг
|
2. Ступінь охоплення факторингом продукції, що
реалізується |
2.1. Оплата всієї
реалізованої продукції.
2.2. Оплата частини реалізованої продукції
|
3. Спосіб повідомлення дебіторів підприємства |
3.1. Відкритий факторинг
3.2. Закритий факторинг
|
4. Форма взаємовідносин підприємства і банку |
4.1. Факторинг з правом регресу
4.2. Факторинг без права регресу
|
5. Повнота надання послуг |
5.1. Повний факторинг
5.2. Частковий факторинг
|
6. Порядок оплати розрахункових документів
постачальника |
6.1. Факторинг з попередньою оплатою
6.2. Факторинг без попередньої оплати
|
Внутрішній факторинг
передбачає, що постачальник, його контрагент та банк перебувають у тій самій
країні.
Зовнішній факторинг передбачає,
що одна зі сторін факторингової угоди перебуває за кордоном.
Конвенційний (відкритий) факторинг
— це тип факторингу, коли підприємство-постачальник повідомляє
підприємство-покупця (дебітора) про те, що права на одержання оплати
переуступлено банку або факторинговій компанії.
Конфіденційний (закритий)
факторинг передбачає, що ніхто з контрагентів постачальника не знає про
переуступку ним прав на одержання оплати банку чи факторинговій компанії.
Факторинг з правом регресу
дозволяє банку (факторинговій компанії) повернути підприємству-постачальнику
розрахункові документи, від оплати яких відмовився покупець, і вимагати
повернення підприємством-постачальником коштів.
Факторинг без права регресу
означає, що банк (факторингова компанія) бере на себе весь ризик щодо платежу.
Повне факторингове обслуговування включає, крім суто
факторингових послуг, і надання ряду інших: аудиторських, обліку дебіторської
заборгованості, повного управління борговими зобов’язаннями тощо. Частковий
факторинг — це оплата банком (факторинговою компанією) лише рахунків-фактур
постачальника.
Факторинг з попередньою оплатою
передбачає негайну оплату розрахункових документів постачальника, як тільки їх
буде надано банку (факторинговій компанії).
Факторинг без попередньої оплати — це такий вид факторингу, коли банк (факторингова компанія)
зобов’язується оплатити передані йому постачальником розрахункові документи
лише в день оплати документів боржником.
Факторингові послуги банк не надає:
¨ за
платіжними зобов’язаннями бюджетних організацій;
¨ за
платіжними зобов’язаннями збиткових і неплатоспроможних підприємств;
¨ за
платіжними зобов’язаннями господарських організацій, оголошених
некредитоспроможними;
¨ за
компенсаційними або бартерними угодами;
¨ за
договорами, умови яких застерігають право покупця повернути товар протягом
певного часу, а також за договорами, які вимагають від продавця здійснення
післяпродажного обслуговування;
¨ підприємствам,
що мають велику кількість дебіторів, заборгованість кожного з яких є незначною.
Практично суть факторингу зводиться до такого. Банк купує в
підприємства-постачальника право на стягнення дебіторської заборгованості
покупця продукції (робіт, послуг) і перераховує постачальнику 70–90% суми
коштів за відвантажену продукцію в момент подання всіх необхідних документів.
Після отримання платежу від покупця банк перераховує продавцю залишок коштів
(30–10%) за мінусом відсотків за факторинговий кредит та комісійної винагороди.
Перед укладенням факторингової угоди банк вивчає
підприємство-постачальника з погляду відповідності таким вимогам.
1.
Продукція має бути високої якості і користуватись попитом на ринку.
2. Постачальник повинен мати стійкі темпи зростання
виробництва і дотримувати чітко встановлених умов продажу продукції.
3.
Підприємство має бути фінансово стійким та мати добру репутацію.
Для здійснення факторингових операцій постачальник подає
в банк такі документи:
1)
заяву;
2)
баланс на останню звітну дату;
3)
копії розрахункових документів, виданих на покупця;
4)
інші документи на вимогу банку.
Укладаючи факторингову угоду, підприємство повідомляє
банку (факторинговій фірмі) такі дані:
¨ найменування,
адресу кожного платника та умови торгівлі з ним;
¨ суму
боргових вимог, що переуступаються;
¨ суму
боргу кожного платника (з урахуванням сум за рахунками-фактурами, сум
недоплат);
¨ дані
про умови платежів для кожного платника або стосовно різних видів рахунків;
¨ іншу
інформацію, необхідну для інкасації боргових вимог, у тім числі листування з
платником, інформацію про здійснені заходи щодо стягнення належних сум.
Плата за факторингове обслуговування залежить від виду
факторингу, фінансового стану підприємства-позичальника, масштабів і структури
його виробничої діяльності та надійності покупців. Визначаючи плату за
факторинг, ураховують відсоток за кредит і середній термін обороту коштів банку
в розрахунках із покупцем.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19 |