Шпаргалка: Аналіз банківської діяльності
R=ÖÕ(1+Rt)-1
Ефективність
кожної інвестиції може бути оцінена за так званою ставкою внутрішньої
доходності, яка є рішенням рівняння
PB=åCFt/(1+IRR)t
де PB вартість
інвестицій.
74. Ризик
незбалансованої ліквідності по відношенню до доходності цінних паперів
Це ризик
фінансування інвест вкладень за рахунок більш коротких пасивів. Він появляється
у випадку, коли банку для підтримки ліквідності необхідно терміново продати ЦП,
але без втрат це зробити неможливо. РОзглянемо ситуацію на прикладі. Банк має в
портфелі ОВДП номіналом 100грн. Кожна - в кількості 1400 штук з терміном
погашення 131 день. ОВДП були придбанні за ціною 72,51грн. Ціна продажу
облігацій на поточну дату =90,38грн. Банк має терміново поповнити ліквідні
кошти. З цією метою банк може: а) продати ОВДП та поповнити кошти на коррах-ку;
б)отримати МБК за ставкою 35% річних під заставу ОВДП. Потрібно визначити, який
варіант більш доцільний для банку з позиції мінімізації втрат. Розрахунки
показують, що дохід від погашення облігацій становитимете 38тис грн. Сума % за
користування МБК=25тисгрн. Отже для того щоб збалансувати ліквідність КБ
потрібно залучити МБК під заставу ОВДП. Втрати банку дорівнюватимуть розміру
сплачених % за кредит.
75. Види,
задачі та інформаційна база валютних ризиків
Кожний банк, перш
ніж здійснювати операції, пов¢язані з валютним ризиком повинен
ознайомитись та зрозуміти всю складність сфери управління та аналізу валютного
ризику. ВР-ризик потенційних збитків від зміни валютних курсів. Його
розмежовують на: операційний, трансляційний та економічний. Опер.ризик-
можливість неотримання прибутку у результаті впливу зміни валютного курсу на
грошові потоки. Транс. ризик- виникає при невідповідності між активами та
пасивами, вираженими у різних іноземних валютах. Ек. ризик- можливість
несприятливого впливу зміни валютного курсу на економічний стан банку.
Політика банку
щодо управління ВР повинна включати у себе наступні напрями: вибір певних
операцій у іноземній валюті, які хоче проводити банк, встановлення лімітів для
валютних позицій, встановлення правил бух обліку для переоцінки валютних
позицій, організацію аналітичної роботи. Головним при аналізі ВР є рух грошових
коштів (а саме чітке розмежування їх надходження і відпливу) через коррахунки
“ностро” та “лоро” банку. Аналіз сальдо цих рахунків є джерелом інформації про
валютний ризик.
78. Методи
управління і хеджування валютними ризиками на основі аналізу
До методів
усунення валютного ризику відносяться фінансові операції, які дозволяють або
уникнути ризику спричиненого зміною валютного курсу, або отримати спекулятивний
прибуток від курсових коливань. Процес зменшення ризику можливих втрат
називається хеджуванням.
Хеджування можна
розглядати як позицію, яку створюють для захисту доходності вже існуючої
позиції, тобто створення компенсаційної валютної позиції. Ризик двох відкритих
позицій визначається виразом:
 (1)
де R — ризик двох відкритих позицій;
Х1- обсяг відкритої позиції
активу із стандартним відхиленням доходності S1; Х2 - обсяг компенсаційної
позиції із стандартним відхиленням доходності S2; Р12 - коефіцієнт кореляції
доходності активів.
Для того, щоб
визначити, яким же повинен бути обсяг компенсуючої позиції для хеджування
використовують коефіцієнт хеджування Ь, який визначається: Ь=Х2/Х1. Отже, обсяг
позиції для хеджування X2 визначається:
 (2)
Важливо знати,
при якому значенні b ризик
портфелю двох відкритих позицій буде мінімальним, тобто необхідно знайти оптимальний
коефіцієнт хеджування. Він визначається за формулою:
 (3)
Це значення було
знайдено у результаті розв'язку задачі мінімізації виразу (1). Отже, формула
(2) набуває вигляду:
 (4)
Якщо підставити
це значення у формулу для ризику портфеля (1), то отримаємо (після скорочення)
значення ризику, яке відповідає оптимальному хеджуванню:
 (5)
|
