Реферат: Територія та географічне положення Іраку та Афганістану
Реферат: Територія та географічне положення Іраку та Афганістану
Ірак
Територія та географічне положення. Ірак — унітарна держава, що
складається з 18 провінцій. Розташована в Південно-Західній Азії. Країна межує з
Туреччиною (1), Іраном (2), Кувейтом (3), Саудівською Аравією (4), Йорданією (5)
і Сирією (6), а на крайньому південному сході омивається водами Перської затоки.
Кордон між Іраком та Іраном по річці Шатт-ель-Араб залишається суперечливим: Ірак
претендує на все русло, а Іран уважає, що кордон має проходити по його середині.
Довжина «річки арабів», як у перекладі з арабського звучить назва Шатт-ель-Араб,
— лише 195 км, а ширина в окремих місцях досягає 4,5 км.
Природа. Ірак посідає низинну територію між річками Тигр і Євфрат,
із біблійних часів відому як Месопотамія. Назва «Месопотамія» означає «межиріччя»,
а якщо сказати точніше — «земля між річками». На півночі й північному сході країни
розташовані хребти Вірменського нагір'я та гір Заґрос.
Клімат на частині території країни субтропічний, із жарким посушливим
літом і теплою дощовою зимою, на півдні — тропічний. Улітку в Іраку переважає сухе
розпечене повітря, середня температура липня +32...+34 °С, максимальна досягає +57
°С. На початку цієї пори року дмуть вітри північно-західних напрямків, що несуть
пісок із пустельних районів, ускладнюючи господарську діяльність у країни. Середня
температура січня +7...+12 °С, а на півночі зафіксована мінімальна температура,
яка складає -18 °С. У багатьох районах Іраку спостерігаються значні сезонні й добові
перепади температур. Опадів випадає від 50 до 700 мм (у горах до 1500) на рік. Район
між річками Тигр і Євфрат на південь від Багдада одержує лише 50—200 мм опадів на
рік. Землеробство тут можливе лише за умови штучного зрошення. Воду дають дві головні
річки країни — Тигр і Євфрат.
Євфрат бере початок біля підніжжя хребтів Вірменського нагір'я.
У межах Месопотамії річка не одержує води, проте щедро роздає зібране в горах водне
багатство. Протягом багатьох сотень кілометрів долина Євфрату, що простягнулася
через Ірак майже до берегів Перської затоки, являє собою суцільний оазис.
До Перської затоки рине й друга головна річка — Тигр. Вона бере
початок з озера Хазар у Туреччині й протягом майже 1500 км тече територією Іраку.
Нижче міста Мосул річка виходить на Месопотамську низовину й віддає багато води
каналам, однак багатоводні притоки поповнюють її водні ресурси.
Ірак має великі запаси нафти, що складають 65 млрд тонн (третє
місце у світі), природного газу, сірки, фосфатів, урану, залізної та мідної руд.
Історичний розвиток. Важко знайти іншу країну у світі, на території
якої існувало б стільки давніх держав, як в Іраку: Шумер, Аккад, Вавилонія, Ассирія.
Сучасного вигляду країна почала набувати в 632 р. з приходом туди
арабів. Країна стає центром Арабського халіфату, де поширюються арабська мова й
іслам, розвивається торгівля, будуються іригаційні спорудження, дороги, зростають
міста. В XI ст. Ірак був завойований сельджуками,
а потім монголами. Із 30-х рр. XVII ст. до кінця Першої світової війни Ірак перебував у складі Османської імперії.
У 1921р. було створене королівство Ірак, але до 1932 р. мандат
на управління країною мала Велика Британія. У 1958 р. країна стала республікою,
а через десять років до влади приходить Партія арабського соціалістичного відродження
(БААС). Із 1979 р. країну очолив Саддам Хусейн. За часів його правління влада в
Іраку, де релігійну більшість складають мусульмани-шиїти, фактично перебувала в
руках обмеженої групи осіб, що переважно належать до мусульман-суннітів, а курди
страждали від репресій. У 1980 р. іракські війська вдерлися на територію Ірану в
районі річки Шатт-ель-Араб, що призвело до ірано-іракської війни, яка тривала вісім
років. Уклавши влітку 1988 р. перемир'я, Саддам Хусейн вирішив перемогти внутрішнього
ворога — курдів, які протягом кількох десятиліть боролися за незалежність. У березні
1988 р. іракська авіація скинула хімічні бомби на курдське містечко Халабаджа, однак
зламати опір курдів не вдалося.
У серпні 1990 р. Ірак здійснив збройне захоплення Кувейту, а в
лютому 1991 р., у результаті операції «Буря в пустелі», зазнав поразки від багатонаціональних
збройних сил на чолі зі США.
У березні 2003 р. армія США почала воєнну операцію «Шок і трепет»,
спрямовану на скинення режиму Саддама Хусейна. Через кілька тижнів режим Саддама
Хусейна впав. У грудні 2006 р. Саддама Хусейна було страчено.
Сьогодні країна є парламентською республікою. У 2005 р. Національна
асамблея Іраку обрала президентом країни лідера іракських курдів Джалала Талабані
та двох віце-президентів, якими стали представники шиїтської та суннітської партій.
Новим лідерам Іраку випало непросте завдання: нормалізувати ситуацію в країні. Однак
там і досі тривають терористичні акти, також не вдається налагодити нормальну роботу
основної галузі. — нафтодобувної.
Населення. Населення Іраку відрізняється високими показниками
природного приросту — у 2004 р. він склав 2,7%. Населення країни дуже молоде, оскільки
середній вік складає 19 років, а 40% жителів — це діти й підлітки до 15 років. Середня
тривалість життя — 64,9 року.
75 % населення країни складають араби, 17 % — курди. У країні
також проживають туркмени, ассирійці, вірмени, перси, євреї.
Більшість жителів Іраку (97 %) сповідують іслам і входять до громад
імамітів (шиїти) і суннітів. Шиїти складають трохи більше ніж половину всіх мусульман.
В Іраку розташовано багато святинь імамітів. Так, в Ен-Неджафі й Кербелі розміщені
гробниці головних шиїтських імамів Алі та його сина Хусейна. Християнство сповідує
близько 3 % населення. Міські жителі складають 67 % населення країни. Найбільше
місто Іраку, його столиця — Баґдад (5,6 млн осіб), де проживає кожний четвертий
іракець і кожний третій городянин країни. Баґдад — центр політичного, економічного
й культурного життя Іракської республіки, важливий транспортний і торговельний пункт
міжнародного значення. Тут розташовано більше ніж половина всіх промислових підприємств
країни, на яких зайнято більше ніж 60 % людей, що працюють у промисловому секторі.
Старий Баґдад являє собою типове східне місто з вузькими кривими
вуличками й нескінченними торговельними рядами. Баґдадські базари — найбагатші й
найбагатолюдніші на всьому Сході. Новий Баґдад побудований у європейському стилі.
Докорінної реконструкції зазнали деякі давні площі й старовинні квартали.
У Багдаді розташований Іракський музей — скупчення найбільших
зразків культурної спадщини людства, сховище пам'яток первісної та вавилоно-ассирійської
культури, витворів парфянського, сасанідського й арабо-мусульманського мистецтва.
У місті безліч історичних пам'яток, зокрема гробниця арабського халіфа Гарун-ар-Рашида,
що жив 1200 років тому.
На березі річки Шатт-ель-Араб розташоване друге за розмірами і
значенням місто Іраку — Басра (більше ніж 620 тис. осіб), засноване в VII ст. Сучасна Басра — головні морські ворота
Іраку, важливий торговельний і промисловий центр. Багато десятиліть Басра є «фініковою
столицею» країни. Для арабів фінікова пальма — основне джерело існування, оскільки
фініки служать одним із найважливіших продуктів харчування.
Культура. Багато культурних пам'яток країни пов'язані з могутніми
стародавніми державами. Найунікальніші споруди Вавилона були побудовані за часів
царя Навуходоносора II (605—562 р. до н. є): Ворота Іштар,
Дорога процесій, Вавилонська вежа й фортеця-палац із Висячими садами. Вавилон був
світовою столицею, найбільшим торговельним центром. Він вражав іноземців своїми
розкішними палацами, храмами, грандіозним мостом через Євфрат (перший у світі кам'яний
міст завдовжки 123 м) і легендарними Висячими садами.
Вавилон «подарував» людству поділ року на 12 місяців, години —
на хвилини й секунди, а також принципи облаштованості бібліотек. Вавилоняни першими
стали користуватися семиденним тижнем і 24-го-динною добою. Вони володіли знаннями
з арифметики й геометрії, необхідними для вимірювання земельних ділянок.
Господарство. Основа економіки країни — видобуток нафти та її
переробка. Сира нафта частково експортується за кордон, а частково
надходить на переробні й хімічні заводи, розташовані в Басрі,
Байджі, Ез-Зубайрі, Баґдаді та його околицях. У країні також добувають природний
газ, сірку, фосфати.
До найважливіших галузей належить електроенергетика (майже вся
країна електрифікована), текстильна, цементна, харчова промисловість, є також машинобудівні
підприємства (сільськогосподарське й електротехнічне машинобудування, складання
автомобілів).
Сільське господарство дає 6 % національного доходу. У країні переважає
рослинництво. Обробляють зернові (пшениця, ячмінь, рис) і технічні (бавовник, тютюн)
культури..Розвивається овочівництво, плодівництво, баштанництво. У тваринництві,
що має екстенсивний характер, переважає розведення дрібної рогатої худоби, що нараховує
понад 15 млн поголів'я овець і кіз (гірські райони). Також розводять велику рогату
худобу, верблюдів, коней.
Більшість
внутрішніх перевезень припадає на автомобільний і залізничний транспорт. Залізничною
магістраллю Баґдад—Мосул—Рабіа турецький кордон Іраку з'єднаний із середземноморськими
портами та Європою. Іракські нафтові родовища пов'язані трубопроводами з ліванським
нафтовим терміналом у Тріполі, із турецьким — у Доріилі, із сирійським — у Баніасі.
Традиційно велике значення має річковий транспорт. Головним річковим портом є Баґдад
Афганістан
Територія та географічне положення. Афганістан — унітарна держава,
що складається з ЗО провінцій (вілаятів) й одного округу центрального підпорядкування.
Країна розташована в Півдешго-Західній Азії та межує з Туркменістаном (і), Узбекистаном
(2), Таджикистаном (3), Китаєм (4), Індією (5), Пакистаном (6) та Іраном (7).
Географічне положення Афганістану є дуже невигідним: його оточують
гори й пустелі, він не має виходу до моря, тому виглядає відділеним від іншого світу
й протягом останніх десятиліть залишається однією із найбідніших держав Азії.
Страницы: 1, 2, 3 |