Реферат: Цінні папери, порядок їх випуску
На
відміну від боргових розписок, векселі мають властивість обігу – за допомогою
передаточного надпису вони можуть переходити з рук в руки. Ця особливість
забезпечує векселям можливість:
–
виступати засобом кредитування;
–
прискорити розрахунки між суб’єктами господарювання;
– бути
інструментом оформлення взаємної заборгованості контрагентів;
–
замінювати низку бартерних операцій.
Вексель
– найстаріший цінний папір, що обслуговує торговельні операції, починаючи з ХІІ
століття.
Вексельний
обіг регулюється згідно з Женевською конвенцією 1930 року та національними
правовими нормами. Векселі випускаються на спеціальних бланках, які купують
векселедавці в Національному банку за посередництвом комерційних банків.
Таблиця
1 - Реквізити
векселів
Простий вексель |
Переказний
вексель |
– назва –
«простий вексель»;
– просте і
нічим не обумовлене зобов’язання сплатити визначену суму;
– зазначення
строку платежу;
– зазначення
місця, в якому повинен відбутися платіж;
– назва того,
кому або за наказом кого платіж повинен здійснитися;
– дата і місце складання
векселя;
– підпис
платника (векселедавця).
|
– назва –
«переказний вексель»;
– проста і
нічим не обумовлена згода сплатити певну суму;
– зазначення
строку платежу;
– зазначення
місця, в якому повинен відбуватися платіж;
– найменування
того, кому або за наказом кого платіж повинен здійснитися;
– назва того,
хто повинен платити (платника);
– дата і місце
складання векселя;
– підпис того,
хто видає документ.
|
Документ,
у якому відсутній будь-який із реквізитів, не має сили простого або переказного
векселя, за винятком наступних випадків:
а)
вексель, строк платежу за яким не вказано, розглядається як такий, що підлягає
оплаті за пред’явленням;
б)
при відсутності особливого зазначення місце, позначене поруч із назвою платника
(місце складання документа – для простого векселя), вважається місцем платежу
та одночасно місцем проживання платника (векселедавця – для простого векселя);
в)
вексель, в якому не вказано місце його складання, визнається підписаним у
місці, позначеному поруч із назвою векселедавця.
Порядок
випуску та обігу векселів визначається КМ України.
Відповідно
до чинного законодавства розрізняються:
–
видача (емісія) векселя боржником на користь кредитора як забезпечення
заборгованості такого боржника перед кредитором;
–
видача (емісія) векселя боржником на користь кредитора як підтвердження
заборгованості такого боржника перед кредитором;
–
передача векселя боржником на користь кредитора у забезпечення своїх
зобов’язань перед таким кредитором.
Забезпечення.
Забезпечуватися може певне основне зобов’язання (оплата вартості придбаного
товару за договором купівлі-продажу, оплата процентів за користування кредитом
або повернення кредиту).
Відповідно
до Цивільного кодексу в Україні існує декілька способів забезпечення
зобов’язань:
–
неустойка (штраф, пеня);
–
застава;
–
поручительство.
Крім
того, зобов’язання між громадянами можуть забезпечуватися задатком, а
зобов’язання між юридичними особами – гарантіями.
Вексель
дійсно виконує функцію забезпечення, оскільки, включаючи майнові права вимоги,
може бути закладеним з метою забезпечення виконання певних зобов’язань
(наприклад, погашення кредиту, виданого банком). Але: закладено, а не передано
в «забезпечення».
На
практиці часто говорять про передачу векселя в «забезпечення» за здійсненою
угодою купівлі-продажу (поставки), маючи на увазі оформлення звичайної
відстрочки оплати.
2.
Документарна та бездокументарна форма цінних паперів
Випуск
цінних паперів – це зареєстрована в установленому порядку сукупність цінних
паперів одного емітента з одним державним реєстраційним номером, що можуть мати
різні умови емісії, але надають покупцям однакові права. Цінні папери
випускаються у документарній та бездокументарній формі.
Цінний
папір у документарній формі – це сертифікат, що містить реквізити відповідного
виду цінних паперів певної емісії, дані про кількість цінних паперів та
засвідчує сукупність прав, наданих цими цінними паперами.
Сертифікат
цінного паперу обов’язково повинен містити наступні реквізити:
назва
цінного паперу (для акцій – «сертифікат», для облігацій – «облігація»);
код
за ЄДРПОУ;
назву
та місцезнаходження емітента;
серію
і номер сертифіката;
дату
випуску;
тип
та категорію цінного паперу;
ім’я
власника;
кількість
цінних паперів;
номінальну
вартість цінного паперу;
підпис
керівника емітента; печатку емітента;
реквізити
реєстру утримувача.
Цінний
папір у бездокументарній формі – це засвідчення права власності на цінний папір
через обліковий запис. Його здійснює реєстратор або зберігач цінних паперів,
який в установленому порядку фіксує майнове право в безпаперовій формі. Випуск
цінних паперів у бездокументарній формі оформляється глобальним сертифікатом
емісії. Глобальний сертифікат оформляється на весь випуск цінних паперів у
бездокументарній формі, який засвідчує право власника на здійснення операцій із
цінними паперами цього випуску в Національній депозитарній системі. Глобальний
сертифікат емісії повинен містити наступні дані: реєстраційний номер; дату і
місце оформлення сертифіката; офіційне найменування та місцезнаходження
емітента; вид та категорію цінних паперів; номінальну вартість одного цінного
паперу; зареєстрований статутний фонд емітента; обсяги емісії; права власників
на управління й одержання доходу та інші права, іншу інформацію.
Документарні
цінні папери можуть бути знерухомлені власником у зберігача шляхом їх фізичної
передачі зберігачу і зарахування їх відповідної кількості на рахунок власника
(депонента) у зберігача.
У
подальшому обіг цінних паперів здійснюється учасниками депозитарної системи,
які ведуть записи за рахунками в цінних паперах.
Зразок
оформлення документів для відкриття рахунка у цінних паперах.
ДАТА
ПРИЙОМУ АНКЕТИ «_____» _________200__ р.
Заповнюється
спеціалістом зберігача
Анкета
рахунка у цінних паперах.
1.
Особа
1.1.
Організаційно-правова форма:
1.2.
Коротка назва:
1.3.
Повна назва:
1.4.
ЄДРПОУ:
1.5.
ЗКНГ:
1.6.
Країна реєстрації:
1.7.
Статутний фонд:
1.8.
Статус – депонент
2.
Розпорядник
2.1.
Прізвище, ім’я, по батькові:
2.2.
Посада:
2.3.
Документ:
2.4.
Серія:
2.5.
Номер
2.6.
Ким виданий:
2.7.
Дата видачі:
3.
Розпорядник
3.1.
Прізвище, ім’я, по батькові:
3.2.
Посада:
3.3.
Документ:
3.4.
Серія:
3.5.
Номер:
3.6.
Ким виданий:
3.7.
Дата видачі:
4.
Юридична адреса
4.1.
Країна:
4.2.
Індекс:
4.3.
Область:
.4.
Місто:
4.5.
Район:
4.6.
Вулиця:
4.7.
Будинок:
5.
Поштова адреса
5.1.
Країна:
5.2.
Область:
5.3.
Місто:
5.4.
Район:
5.5.
Вулиця:
5.6.
Будинок:
5.7.
Офіс: Індекс:
5.8.
а/с:
6.
Дані державної реєстрації
6.1.
Документ:
6.2.
Серія:
6.3.
Номер:
6.4.
Ким виданий:
6.5.
Дата видачі:
7.
Банківські реквізити
7.1.
Назва установи банку:
.2.
МФО: 7.3. Рахунок:
8.
Додатково
8.1.
Форма одержання виписки: факс; особисто
9.
Зв’язок
9.1.
Телефон:
9.2.
Факс:9.3. Е-mail: Голова Правління ВАТ
3.
Первинний і вторинний ринок цінних паперів
Сукупність
функцій ринку цінних паперів в економіці можна поділити за двома групами:
постійні, властиві стабільній стаціонарній системі акціонерних відносин
господарювання, i тимчасові, притаманні періоду становлення акціонерних форм
організації виробництва i фондового ринку внаслідок разових глибинних змін у
системі відносин власності на капітал.
До
постійних функцій ринку цінних паперів необхідно віднести:
–
інвестиційну;
–
власницько-стимулюючу;
–
оперативного реагування i переливу капіталів.
До
тимчасових функцій належать:
–
приватизаційна;
–
антиінфляційна.
Потрібно
зазначити, що як постійні, так i тимчасові функції фондового ринку послідовно
взаємопов’язані між собою i визначають роль ринку цінних паперів в економіці
країни та його значення у процесі відтворення.
Проте
в Україні повноцінне виконання зазначених функцій ускладнюється рядом обставин,
пов’язаних із сучасним етапом реформування економічної системи країни.
Специфіка становлення i розвитку українського ринку цінних паперів, якщо її
розглядати з точки зору динаміки відтворення на макроекономічному рiвнi,
проявляється в тому, що вони збіглися з фазою звуженого процесу відтворення i
такого, що постійно звужується. Щодо розвитку ринку цінних паперів, то він
характеризувався досить значними показниками зростання.
Деяке
уповільнення темпів падіння виробництва все ще дозволяє реалізувати програму
узгодженого розвитку як фондового, так i виробничого секторів. Подальше ж
зменшення обсягів відтворення при випереджаючому зростанні ринку цінних паперів
загрожує призвести до повного краху останнього. Адже, врешті-решт, на ринок
реально надходитиме низькоякісний товар.
Страницы: 1, 2, 3, 4 |