Контрольная работа: Валютні ф'ючерси

Контрольная работа: Валютні ф'ючерси

Кафедра міжнародної економіки

Контрольна робота

з дисципліни:

«Міжнародні валютно-кредитні відносини»

Зміст контрольної роботи

1. Питання №3. Валютні ф'ючерси

2. Питання № 28. Поняття валютних цінностей та їх основні види.

Задача №6

Література

1. Питання №3. Валютні ф'ючерси

Валютними ф'ючерсами називають контрактні угоди на купівлю або продаж стандартизованої суми іноземної валюти за стандартизованою специфікацією валют та узгодженою ціною. Відповідно до такої угоди її учасники одержують і право, й зобов'язання обміняти обумовлену стандартизовану суму певної валюти на іншу в установлені терміни в майбутньому за курсами, визначеними на момент укладення угоди. Здійснення валютних ф'ючерсів відбувається тільки на біржовому ринку, що значно підвищує їхню надійність і рівень страхування валютних ризиків. На відміну від товарних ф'ючерсів, які широко використовуються з кінця XIX ст., валютні ф'ючерси з'явилися в середині 70-х років XX ст., що збігається в часі з формуванням Ямайської валютної системи. На міжнародних валютних ринках вони особливо активно використовуються в останнє десятиріччя.

Особливостями валютного ф'ючерсного ринку є:

-  високий ступінь стандартизації контрактів;

-  обмежене коло валют, що обмінюються одна на одну;

-  висока ліквідність контрактів;

-  надійність укладених угод;

-  можливість за незначних початкових витрат оперувати
значними сумами.

Основними учасниками ф'ючерсного ринку є великі фінансові центри та клірингові банки, пенсійні фонди, центральні банки, фінансові організації, які працюють на фондовому ринку, члени й фахівці ф'ючерсної біржі, а також дрібні інвестори та приватні особи.

Уперше валютні ф'ючерси було введено в обіг у США 15 травня 1972 р. на Міжнародному грошовому ринку (ІММ – International Monetary Market) Чиказької комерційної біржі, яка стала найбільшим центром торгівлі ф'ючерсами. Крім Чиказької біржі центрами торгівлі ф'ючерсами стали Лондонська міжнародна біржа фінансових ф'ючерсів (LIFFE – London International Financial Futures Exchange, із 1982 p.), a також Сінгапурська міжнародна валютна біржа (Singapore International Monetary Exchange), біржі Франкфурта-на-Майні, Сіднея, Токіо та ін.

Ціною купівлі валютного ф'ючерсу є взаємно узгоджений між продавцем і покупцем обмінний курс, виражений у доларах США за одиницю іншої валюти, яка ввійшла до стандартного переліку валют даної біржі. Основою для одержання прибутку чи виникнення збитків є різниця між поточним і узгодженим за ф'ючерсною угодою валютними курсами. Таку різницю називають базисом і розраховують за формулою

де Бр– базис рівноваги;

Кс– спот-курс валют;

СД – доларова відсоткова ставка за депозитами;

СВ– відсоткова ставка за депозитами для валюти, що обмінюється на долари США;

Д– тривалість періоду між укладенням і здійсненням угоди, днів.

Ціна (вартість) ф'ючерсу визначається як сума спот-курсу та базису рівноваги.

Звичайно, інформація про вартість валютних ф'ючерсів публікується у фінансових виданнях. Приклад вартості трьох місячних ф'ючерсних контрактів на швейцарські франки за долари США на LIFFE за даними "Financial Times" наведено в табл. 1.

Загальним правилом купівлі-продажу ф'ючерсів є зіставлення поточної ціни ф'ючерсу (Цф) та ціни рівноваги (Цр). Якщо Цф>Цр, слід очікувати зниження ринкової ціни і збільшення обсягів продажу ф'ючерсів.

Якщо Цф< Цр, ринкова ціна почне поступово підвищуватися і можна очікувати збільшення обсягів купівлі ф'ючерсів і продажу валюти за поточним курсом.

Таблиця 1. Приклад інформації про вартість трьох місячних ф'ючерсних контрактів CHF/USA на LIFFE, за даними "Financial Times" 03.10.2008 p.

Організація здійснення ф'ючерсної угоди базується на виборі для виконання брокерських функцій певного члена фондової біржі, тільки через якого може бути виконана угода. Клієнт, який хоче продати або купити валютний ф'ючерс, звертається із своїм замовленням до брокера і після узгодження умов отримує усне підтвердження згоди на здійснення контракту, що потім фіксується документально із зазначенням дати реєстрації замовлення. Після прийняття й підтвердження усного замовлення воно передається до кабіни фірми-брокера в залі біржі. Докладно умови цього замовлення-наказу фіксуються на стандартному бланку замовлення, копія якого передається дилерові в біржову яму, де відбувається виконання угоди. Після виконання замовлення клієнта всі деталі угоди дилер записує на стандартному бланку і відправляє його в кабіну своєї фірми, де заповнюється біржовий розрахунковий бланк, що потім передається членові біржі для ознайомлення клієнта з умовами укладеної угоди (рис. 1).

Страницы: 1, 2, 3, 4