Контрольная работа: Ринок товарів і послуг
Однією із
характерних тенденцій розвитку сучасного ринку товарів та послуг є всебічний
правовий захист інтересів споживачів та посилення відповідальності виробників
за якість продукції. Систему договірної, а також позадоговірної
відповідальності та страхування побудовано так, щоб потерпіла сторона мала
повну гарантію відшкодування збитків. Змінився принцип визначення суб’єкта
відповідальності за недоброякісний товар. Таким нині вважають не продавця, а
безпосереднього виробника дефектної продукції. Новий підхід до проблеми якості
продукції спричинився до дальшого посилення державного втручання у сферу
виробництва.
В Україні
розпочато широкомасштабну роботу зі створення законодавчих і нормативних актів
щодо захисту прав споживачів, якості та сертифікації. Усе частіше
застосовується Закон України "Про захист прав споживачів" у редакції
від 15 грудня 1993 р., а також Декрет Кабінету Міністрів України "Про
стандартизацію та сертифікацію" від 10 травня 1993 р. № 46—93.
Завершувати
самостійне вивчення теми рекомендується розглядом класифікаційних ознак та
сутності вияву потреб, попиту і пропонування на ринку товарів і послуг. Як
правило, під потребою розуміють знадобу будь у чому, необхідну для підтримання
нормальних вимог життя та функціонування людини (групи людей, суспільства). Цей
специфічний стан виникає внаслідок існування людини як біологічної особи, що
одночасно є елементом суспільної системи і взаємодіє із зовнішнім оточенням
(суспільством і природою). Зрозуміло, що таке існування неможливе без
використання предметів і умов навколишнього середовища. Ф. Котлер визначає
потребу як стан відчутного базового незадоволення, що пов’язане з умовами
існування. Множинний і невизначений характер потреб є передумовою значного
інтересу до них не тільки суспільних, а й природознавчих наук (біології,
психології, медицини). Спільним для всієї різноманітності потреб є їхній прямий
і опосередкований зв’язок з економічним розвитком суспільства.
Беручи загалом,
усю сукупність потреб можна розподілити на дві групи: потреби суспільства й
особисті потреби. Потреби суспільства визначаються необхідністю забезпечення
його функціонування та розвитку. До них належать: виробничі потреби; потреби в
державному управлінні; потреби забезпечення конституційних гарантій для кожного
члена суспільства; потреби в обороні країни та охороні довкілля. Особисті
потреби виникають і розвиваються в процесі життєдіяльності людини. Усі потреби
в процесі існування проходять чотири етапи: зародження, розвиток, стабілізацію,
згасання.
Стосовно
індивідуума потреби можна підрозділити: на первинні та вторинні; позитивні та
негативні; відкриті та латентні (скриті, потайні); усвідомлені та
неусвідомлені.
Первинні потреби
визначаються біологічною природою людини і тому межі їх задоволення можуть бути
точно окреслені. Вторинні потреби є похідними і пов’язані із соціальним,
культурним і духовним розвитком особистості. Так, наприклад, на думку
американського науковця А. Маслоу, усі потреби поділяються на п’ять груп, які
створюють так звану піраміду. Першу з них становлять фізіологічні потреби —
голод, спрага, секс. Ці потреби пов’язуються із самою можливістю виживання
людини, а тому вважаються базисними. До другої відносять потреби в безпеці та
впевненості в майбутньому. Такі потреби реалізуються через страхування,
колективні договори, наявність житла, роботи, забезпечення в разі хвороби. До
третього ступеня належать соціальні (громадські) потреби, що здебільшого
задовольняються членством у клубах, асоціаціях, громадських об’єднаннях. З
четвертим рівнем зв’язують потреби в шані та повазі, які ототожнюються із
почесними званнями та відзнаками, успіхами в просуванні на службі, блиску чою
кар’єрою. На верхівці умовної піраміди опинилися потреби у самовираженні
особистості через мистецтво, індивідуальний розвиток, ідеали, культуру тощо.
У процесі
маркетингової діяльності треба завжди пам’ятати, що в потребах людини
сполучаються об’єктивні та суб’єктивні сторони. Так, об’єктивна фізіологічна
потреба людини в калоріях, вітамінах, мінеральних солях реалізується через
споживання конкретного набору харчових продуктів, асортимент яких залежить від
смаків і звичок покупця.
Поряд із
потребами маркетологи повинні в своїй практичній діяльності зважати також і на
цінності людини, котрі тісно пов’язані з першими, але існують на більш
реалістичному рівні. До людських цінностей належать: повага до себе; безпека;
нормальні взаємовідносини з оточенням; почуття важливості досягнутого;
задоволення собою; повага до себе з боку інших; почуття належності до
авторитетної соціальної групи; позитивний емоційний стан — радість
(задоволення), приємне схвильовання тощо. На думку професора А. Ф. Павленка,
цінності визначаються культурою суспільства, організації, а також окремої
людини. Вони завжди існують у вигляді відповідних систем.
Зовнішнім виявом
потреби є попит. Здебільшого з ним ототожнюють потребу в товарах і послугах,
забезпечену необхідними грошовими та іншими платіжними засобами. У
маркетинговій політиці під кількістю товарів, на яку є попит, розуміють обсяг
товарної маси, що її споживачі бажають придбати. Зрозуміло, що ця величина не
збігається з кількістю товару, яку фактично придбано покупцями. Ця розбіжність
пояснюється тим, що дуже часто споживачі бажають мати якогось товару більше,
ніж можуть купити. Реальність чи безпідставність бажань покупця визначається
наявністю в нього відповідної суми грошей.
Кількість
товарів, на які є попит, залежить від: 1) ціни товару чи послуги; 2) смаків
покупців; 3) прибутків споживачів; 4) розподілу доходу між сім’ями та домашніми
господарствами; 5) цін на товари-замінники; 6) загальної кількості покупців
товару чи послуги; 7) інфляційних очікувань.
Найбільший вплив
на попит справляє ціна товару (послуги). Залежність між цінами і кількістю продукції,
на яку є попит, має обернений характер. Цю залежність найчастіше називають
законом попиту.
Цікаво, що ціна
є важливим чинником впливу також і на обсяг пропонування товару. Обсяг
пропонування залежить іще й від технології виробництва товару, цін на
економічні ресурси, кількості товаровиробників, величини податків і субсидій.
Наприклад, якщо запроваджується більш досконала технологія або знижується ціна
на економічні ресурси, то скорочуються витрати на виробництво і виготовляється
більше продукції; підвищення податків зменшує пропонування товару, а субсидії —
навпаки, сприяють збільшенню виробництва.
Список
використаної літератури
1.
Батра Р. Рекламний менеджент: Пер. з англ. - 5-е изд. - М.:
СПб.;
Вид. Дім "Вільямс", 1999. - 784с.
2.Кардаш
В.Я. Стандартизация и управление качеством продукции - К. Вища школа
3.Кардаш
В.Я. Товарна політика. К. КНЕУ. 1999.
4.Котлер
Ф.,Маркетинг. Менеджмент. Анализ- СПб, Харьков,Минск, Питер,1998.
|
