Контрольная работа: Організація взаємовідносин підприємств з банками
Про відкриття рахунків клієнти у встановлений термін повідомляють
податкові органи за місцем реєстрації.
За неповідомлення податковому органу про відкриття (закриття) рахунків у
закладах банків юридичні особи і підприємці сплачують штраф у встановленому
розмірі (20 н. м. доходів громадян).
По відкритому в банку рахунку здійснюється оборот відповідних коштів. Підставою
для операцій по зарахуванню коштів на рахунок і списанню їх з нього є правильно
оформлені розрахунково-платіжні документи встановленої (типової) форми -
платіжні доручення, платіжні вимоги-доручення, заяви на внесок готівки, чеки,
акредитиви, векселі й ін.
Мінімальна сума, на яку виписуються розрахункові документи для здійснення
безготівкових розрахунків, не встановлюється.
Виписаний розрахунковий документ дійсний, як правило, протягом 10 днів, а
платіжне вимога-доручення - 20 днів.
Заклади банків приймають розрахункові документи від підприємств протягом
операційного (робочого) дня в залежності від часу роботи банку з клієнтами. При
цьому документи, прийняті банком від підприємств в операційний час дня,
проводяться (оплачуються) ним, при наявності коштів на рахунку, в той же день,
а документи, що надійшли після операційного часу, виконуються банком при
наявності коштів на рахунку наступного дня.
Рух коштів на поточному та іншому рахунку підприємства в банку
відображається у виписці до даного рахунку, що періодично, разом з •
виправдувальними документами на надходження (зарахування) і списання (витрату)
коштів видається власнику рахунку.
Наприкінці кожного місяця виписки банку по рахунку обробляються його
власником, тобто на операції, зроблені по рахунку на підставі відповідних
розрахунково-платіжних документів і відображення у виписці, складаються
бухгалтерські проводки, визначається прихід та витрата коштів за місяць і
виводиться їх залишок на рахунку на кінець звітного періоду. Наприкінці року
правильність залишку коштів на рахунку (сальдо) повідомляється в письмовій
формі обслуговуючому банку.
При обробці записів, зроблених у виписці по рахунку, варто пам'ятати, що
по кредиту відбивається надходження коштів на рахунок, а по дебету - їх
списання (витрата).
Поточні рахунки можуть бути закриті закладами банку в таких випадках: за
заявою власника рахунку; на підставі рішення вищого органу, що має право
ліквідації чи реорганізації підприємства; на підставі рішення суду чи
арбітражного суду; в інших випадках, передбачених договором між банком і
власником рахунку.
Операції по поточному (іншому) рахунку можуть бути тимчасово припинені
рішенням судових і правоохоронних органів у випадках, передбачених
законодавством.
За відкриття рахунку, здійснення операцій по ньому і за закриття рахунку
клієнт платить банку суму, встановлену в договорі банку з клієнтом на його
обслуговування.
2. Розрахунки із застосуванням платіжних доручень
Розрахунки із застосуванням платіжних доручень займають основне місце в
безготівковому платіжному обороті.
Платіжне доручення - це розрахунковий документ, що містить доручення
платника банку чи іншому закладу - члену обслуговуючої його платіжної системи
здійснити переказ зазначеної в ньому суми коштів зі свого поточного рахунку па
рахунок іншого клієнта чи одержувача грошей.
У безготівковому обороті платіжні доручення використовуються переважно в
міських розрахунках для здійснення практично усіх видів товарних і нетоварних
платежів, а саме: для оплати матеріальних цінностей і послуг, відпущених
постачальником чи отриманих покупцем, внесення податків і платежів у бюджет, у
Пенсійний фонд, Фонд соціального страхування та в інші централізовані фонди і
ланки фінансової системи, погашення кредиторської заборгованості, перерахування
пені, штрафів, неустойок, а також сум за рішенням суду й арбітражного суду,
погашення позичок банку і відсотків по них, перерахування попередньої оплати за
товари і послуги й авансові платежі по податках і ін.
Розрахунки платіжними дорученнями здійснюються в такому порядку. При
виникненні в платника необхідності перерахування комусь коштів за отриману
продукцію, послуги, податків (внесків) у бюджет і позабюджетні фонди і т.д. він
виписує в необхідній кількості екземплярів (2-3) платіжне доручення
встановленої форми, підписує його перший екземпляр і на ньому ставить печатку.
Оформлене платіжне доручення здається в обслуговуючий банк не пізніше 10
днів із дня його виписки. Банк приймає доручення до виконання лише в тому
випадку, якщо в платника є на рахунку в необхідній кількості вільні кошти. У
межах цих засобів банк і оплачує платіжні доручення платника.
Оплачені платіжні доручення (крім 1-го екземпляра.) додаються до виписок
банку по рахунках платника й одержувача коштів у підтвердження зроблених по них
операцій.
У тих випадках, коли одержувач коштів не має рахунку в банку, у
розрахунках з ним можуть використовуватися так названі гарантовані платіжні
доручення. Такими дорученнями підприємства можуть здійснювати переказ коштів
через підприємства зв'язку на виплати окремим громадянам пенсій, аліментів,
заробітної плати, авторського гонорару, а також іншим підприємствам - на
виплату заробітної плати, для заготівлі сільськогосподарської продукції в
населених пунктах, де немає банків.
3. Розрахунки із застосуванням платіжних вимог-доручень
У безготівковому платіжному обороті України істотне місце займають
розрахунки із застосуванням платіжних вимог-доручень.
Платіжне вимога-доручення являє собою розрахунковий документ, де
міститься, з одного боку, вимога одержувача безпосередньо до платника сплатити
зазначену суму грошей, а з іншого боку - доручення платника обслуговуючому
банку здійснити переказ визначеної платником суми грошей зі свого рахунку на
рахунок одержувача.
Отже, платіжна вимога-доручення складається з двох частин-верхньої і
нижньої. Верхня частина являє собою вимогу, яка заповнюється
постачальником-одержувачем грошей. У ньому він вимагає від платника оплатити
йому відповідну суму коштів за поставлені товари, послуги. Нижня частина цього
документа містить доручення платника своєму банку про оплату зазначеної їм суми
постачальнику-одержувачу грошей.
Платіжна вимога-доручення виписується постачальником-одержувачем грошей
на бланку типової форми в 2-х екземплярах. При цьому заповнюється тільки його
верхня частина - вимога. Перший екземпляр виписаного документа оформляється
підписами і печаткою одержувача грошей. Оформлене в такий спосіб платіжна вимога-доручення
разом з відвантажувальними й іншими документами, передбаченими договором,
направляється платнику безпосередньо постачальником або через заклад банку.
Платник, одержавши платіжну вимогу-доручення, вирішує питання про згоду
на її оплату. При згоді оплатити цю вимогу платник оформляє її нижню частину:
указує цифрами і прописом суму, що він повинен оплатити, підписує її і ставить
свою печатку. Оформлена в такий спосіб платіжна вимога-доручення здається в
банк платника, що вирішує питання про її оплату. Виписана платіжна
вимога-доручення дійсна протягом двадцяти днів.
4. Розрахунки за допомогою чеків
На даний час у системі безготівкових розрахунків за отримані товари,
виконані роботи і надані послуги широке розповсюдження одержали розрахунки за
допомогою чеків.
Розрахунковий чек - це розрахунковий документ, що містить письмову
вказівку власника рахунку обслуговуючому банку про перерахування зазначеної в
ньому суми коштів з його рахунку пред'явнику (чекоутримувачу) цього чека.
Чекодавець - юридична чи фізична особа, що підписує чек і видає його
постачальнику в оплату за отримані від нього товари і послуги.
Чекоутримувач - підприємство, що одержало чек і право стягнути по ньому
кошти з рахунку чекодавця в оплату відпущених йому товарів і послуг.
Розрахункові чеки мають встановлену форму. Одержання готівки за ними не
допускається. Виготовляються рахункові чеки, як правило,
Національним банком України на спеціальному папері і брошуруються в
книжечки по 10,20 і 25 аркушів (чеків).
Для одержання лімітованої чекової книжки клієнт представляє в
обслуговуючий заклад банку заяву встановленої форми в одному екземплярі із
заповненням усіх реквізитів і вказівкою суми ліміту.
Виписана заява завіряється підписами і печаткою підприємства-одержувача
чекової книжки.
Крім заяви, для одержання лімітованої чекової книжки виписується платіжне
доручення встановленої форми для перерахування засобів з поточного рахунку на
спеціальний рахунок "Чекові книжки". Цим самим банк бронює кошти для
розрахунків по лімітованих чеках, тобто гарантує їх оплату постачальнику. У той
же час кредитним договором між чекодавцем і його банком може бути передбачений
порядок, відповідно до якого таке депонування не здійснюється, а банк бере на
себе зобов'язання оплачувати чеки свого клієнта (у випадку відсутності коштів
на його поточному рахунку) за рахунок кредиту в межах заздалегідь встановленого
розміру.
На підставі представлених документів банк оформляє клієнту чекову книжку
і видає її довіреній особі під його розписку в заяві на одержання цієї книжки.
Термін дії виданої лімітованої чекової книжки не повинен перевищувати одного
року.
Розрахунки чеками з лімітованих книжок здійснюються в такому порядку.
Підприємство бажаюче купити необхідні товари, послуги і розрахуватися за них
чеком, визначає свого працівника, який повинен одержати ці товари чи послуги,
видає йому доручення на їх одержання, а також лімітовану чекову книжку, і він
їде до постачальника потрібних товарів (послуг).
Після узгодження з постачальником обсягу і вартості товарів, що
купуються, довірена особа покупця виписує розрахунковий чек із вказівкою в
ньому, кому, скільки і за що перелічуються кошти.
Одночасно з випискою чека заповнюється і його корінець із вказівкою в
ньому суми залишку ліміту до дійсного платежу, суми, списаної по даному чеку, і
суми залишку ліміту до наступного платежу.
Страницы: 1, 2, 3, 4 |