Дипломная работа: Дослідження можливості управління зовнішньоекономічною діяльністю на принципах маркетингу

Рисунок 1.1 – Експорт, імпорт та сальдо торгівлі товарами (помісячно), млн. дол. США [24]

Імпортні обсяги торгівлі товарами формувались в умовах певної стабілізації національної економіки і також у вересні 2009 р. збільшились за всіма основними групами товарів окрім мінеральних продуктів (через зменшення обсягів імпорту газу). Зважаючи на це загальний обсяг імпорту був на 6,1% більше серпневого обсягу.

Як наслідок, у щомісячній динаміці зовнішньої торгівлі спостерігалося певне скорочення від’ємного сальдо торгівлі товарами (з "-" $629 млн. у серпні до "-" $328 млн. у вересні). Порівняно з вереснем 2008р. від’ємне сальдо торгівлі товарами зменшилось у 5,4 раза.

Загалом у січні-вересні 2009 року розвиток зовнішньої торгівлі характеризувався подальшим скороченням від’ємного сальдо торгівлі товарами: у 3,5 раза до "-" $ 4,1 млрд. проти "-" $ 14,3 млрд. за 9 міс. 2008р. Імпорт товарів знизився на 53,5%, експорт - на 48,7 %. У вересні 2009 року відносно вересня 2008р. зниження обсягів експорту товарів становило 43,9%, імпорту – 51,7%.

Від’ємний баланс товарів та послуг становив $1,1 млрд. та знизився у 9,5 раза порівняно із відповідним періодом 2008 року ($10,2 млрд.). Сальдо торгівлі послугами традиційно залишалось додатнім ($3 млрд.) незважаючи на більш стрімке зниження експорту послуг (на 53,5%), ніж імпорту (на 19,9%).

Суттєве скорочення від’ємного сальдо торгівлі товарами у січні-вересні 2009 року було наслідком зменшення у 7,9 раза від’ємного сальдо за статтею машини та устаткування, транспортні засоби та прилади (до $1,6 млрд.) та за групами: мінеральні продукти (зниження у 1,8 раза до $8,2 млрд.), продукція хімічної промисловості (зниження на 15,8% до $3,4 млрд.). Водночас додатне сальдо зберігалось у торгівлі недорогоцінними металами та виробами з них ($7,2 млрд.) та продовольчими товарами і сировиною для їх виробництва ($3,1 млрд.).

Найбільше зниження експорту спостерігалось за такими групами (до січня-вересня 2008р.): металургійна продукція – на 61,4%; продукція хімічної промисловості – на 56,6%; мінеральні продукти – на 55,1%; машинобудівна продукція – на 45,4%; продовольчі товари та сировина для їх виробництва – на 11,4%.

На тлі зниження з початку 2009 року обсягів експорту за окремими групами в АПК: (молоко та молочні продукти, яйця, мед – на 41,5%, готові харчові продукти – на 22,1%, жири та олії тваринного або рослинного походження – на 12,1%) у січні-вересні порівняно з відповідним періодом 2008р. відбулось зниження експорту зернових на 1,6% (проти зростання на 10,1% у січні-серпні, на 25,6% у січні-липні, на 60,6% у січні-червні та у 2,2 рази у січні-травні) внаслідок дії цінового фактору – експортні ціни зернові культури знизились у січні-вересні 2009 р. порівняно з відповідним періодом 2008р. майже у 1,9 раза (при питомій вазі 9,2% в експорті товарів).

Значне зниження вартісних обсягів імпорту (до січня-вересня 2008р.) зазнали наступні групи товарів: 1) продукція машинобудування – на 70,6% в основному за рахунок зменшення надходжень легкових автомобілів, котлів, машин, апаратів і механічних пристроїв; 2) мінеральні продукти – на 47,4% внаслідок зниження фізичних обсягів імпорту газу; 3) продукція хімічної промисловості – на 38,1% внаслідок падіння обсягів імпорту пластмас, добрив, фармацевтичних продуктів та косметичних препаратів; 4) металургійна продукція – на 63,5% через зниження обсягів та цін на чорні метали і вироби з них.

У січні-вересні 2009 року імпорт споживчих товарів, включаючи легкові автомобілі, знизився на 52,1% (питома вага до 18,9% з 18,3% у січні-вересні 2008р.), що зумовлено падінням споживчого попиту в умовах зниження споживчого кредитування. Імпорт інвестиційних товарів скоротився більш суттєво – на 66,9% (питома вага зниження до 17,6% з 24,8% у січні-вересні 2008р.) через скорочення інвестиційної та виробничої активності, яке було спричинено обмеженням доступу до фінансових ресурсів та девальвацією гривні [25].

Одну з найбільших часток в експорті країни займають вироби з чорних металів – в до кризовий період їх частка в загальному експорті України складала 6,2%.

Якщо простежити динаміку експорту чорних металів, то можна побачити, що приблизно така ж ситуація, як і зараз, спостерігалась у 1998 р., коли в результаті зменшення попиту на світових ринках, викликаного фінансовою кризою, експорт чорних металів з України знизився на 7%, а виробів з них — на 32%. У валютному виразі сила завданого збитку платіжному балансу від зменшення експорту як самого металу, так і виробів з нього була приблизно однаковою: відповідно 292 і 313 млн. доларів. Але вже до 1999 р. частка чорних металів в товарній структурі експорту зросла з 16,3% до 18,7%, а частка виробів з чорних металів — з 3,6% до 3,8%. Основний приріст експорту товарів в 2000 р. був досягнутий завдяки нарощуванню поставок продукції металургії — 44,9% українського експорту. До 37% виросла в його структурі частина напівфабрикатів і заготівок, тоді як прокату — зменшилася до 38%. Депресивний стан світових ринків металу в 2001 р. і погіршення торгових умов зумовили зупинку зростання експорту чорних металів — за підсумками трьох кварталів 2001 р. збільшення експорту по цій статті склало 1,2%. Структурний аналіз українського експорту металопродукції в 2001—2003 рр. показав, що істотних змін в товарній структурі не спостерігалося (див. рис. 1.2).

Рисунок 1.2 – Динаміка товарної структури експорту металопродукції у 2001-2003 рр. [25]

Одержані в результаті аналізу дані за період з 2001 по 2003 рр. свідчать про зростаючий об'єм експорту металопродукції з України: за три роки він виріс на 35% або на 1750 млн. дол. США. У структурі експорту спостерігалося переважання експорту сталевого прокату. За 2001 і 2002 рр. його об'єм збільшився трохи — на 0,7%, проте, в 2003 р. у зв'язку із зростанням цін на сталевий готовий прокат на світових ринках, валютні надходження від його реалізації виросли на 31 % або на 878 млн. дол. США.

В цілому частка сталевого прокату в структурі експорту металопродукції коливалася в межах від 56% в 2001 р. до 54,8% в 2003 році. Частка експортних поставок напівфабрикатів металопрокату в загальній структурі експорту металопродукції склала близько 30%. При цьому в 2003 р. в порівнянні з 2002 р. надходження валютних засобів, одержаних від реалізації даного товару, зросли більш ніж на 20%. Зростання об'ємів їх реалізації було обумовлене зростанням цін на сталевий лом, а також нарощуванням експорту феросплавів і чавуну. У 2003 р. вперше було зафіксоване істотне скорочення об'єму традиційної для України експортної товарної складової — передільного чавуну і сталевого лому — на 10 і 52% відповідно. Це було пов'язано із збільшенням виробництва сталі в нашій країні і обмеженням експорту металобрухту [3].

У 2004 р. ціни на світовому ринку металу значно знизилися. Причиною став високий рівень запасів у споживачів, що призвело до зниження попиту. В першу чергу це відносилося до конструкційної сталі, де попит обумовлений сезонними чинниками, але і листова продукція подешевшала у ряді регіонів. Проте експортери заготівок зіткнулися з серйознішими проблемами. У Східній Азії ринок металопродукції ще у вересні-жовтні 2004 р. опинився заповненим недорогою китайською продукцією, і хоча в другій половині листопаду металургійні компанії з КНР практично припинили експортні операції, проте негативний вплив вони вже зробили. У останні місяці 2004 р. споживачі українського металопродукту, накопичивши запаси, припинили закупівельні операції, небезпідставно розраховувавши, що надалі ціни будуть ще нижчими. Разом з тим, 2004 р. став сприятливим для української металургії, оскільки практично вся продукція була затребувана як на внутрішньому, так і на зовнішніх ринках [10].

В цілому, можна сказати, що ринок в 2004 – 2007 рр. був стабільним, і прогнози на 2008 рік були досить позитивними, передбачалося, що потреба в металі буде зростати, але глобальна фінансова криза внесла до цих прогнозів власні невтішні для української металургії корективи.

На сьогоднішній день вважаємо, що ситуація починає стабілізуватися, а ринок металлопродукції поступово почне виходити з кризового стану.

Щодо проблемних питань, то окреслимо основні з них в до кризовому періоді. Розширення українського експорту на світових ринках супроводжувалося посиленням економічних обмежень щодо нього в різних країнах. Використовувалися усе більш витончені форми протекціонізму, спрямовані на дискримінацію українських експортерів, - були задіяні різні технічні, екологічні, санітарні й інші стандарти, що ускладнювали процедуру сертифікації продукції, вимоги до форм і методів розслідувань для зниження конкурентоздатності української продукції.

На початок 2007 року проти наших виробників у різних країнах світу діяли 53 антидемпінгові, компенсаційні і спеціальні міри. При цьому Україна посідала 11-е місце серед перших 15 країн, щодо експорту яких була порушена найбільша кількість антидемпінгових розслідувань. З них у 13 випадках рівень мит, введених на українську продукцію, не дозволяв здійснювати експорт у країни, що проводили антидемпінгові розслідування проти української продукції. Уведення таких високих мит, насамперед США, Євросоюзом і Росією, не завжди були економічно обґрунтованим і в багатьох випадках спрямовані на витиснення української продукції з ринків.

Введення у відношенні української продукції захисних мір змусило наших експортерів шукати нові ринки. У результаті, якщо в 1992 році ми поставляли продукцію в 40 країн світу, то сьогодні географія нашого експорту розширилася до 180 країн. І, незважаючи на жорсткість конкуренції на світових ринках, обсяг українського експорту з кожним роком збільшувався [16].

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12