Реферат: Розвиток церковної архітектури в Україні

Наприкінці XII — початку XIII ст. монументальна архітектура Русі збагатилась ускладненням зовнішніх форм. Будівлі цього часу мають висотні композиції, нагадують башти. Особливу увагу архітектори приділяли профільованим пілястрам і порталам, складний і розвинутий профіль яких гармонує з пілястрами. В цих елементах відчутний вплив давньоруської дерев'яної архітектури.

До архітектурних споруд давньоруських часів відносяться оборонні споруди, церкви, монастирі, княжі палати, житла. Архітектурне будівництво в Київській Русі набирає швидких темпів з Х століття і триває до монголо-татарської навали. Це й була перша золота доба в історії українського мистецтва. Видатними центрами архітектурного будівництва були Київ, Чернігів, Галич. Відомі своєю архітектурою Володимир-Волинський, Канів, Перемишль, Переяслав, Луцьк, Холм. Будувались вони переважно за візантійським стилем. Більшість церков мало візантійську трьохапсидну тринавну будову з однією і більше банями. Будувались споруди і за романським стилем - переважно в Галичі, Чернігові, бо тут працювали майстри з Заходу. Але існувало і місцеве мистецтво. Руські майстри, допомагаючи грецьким і західним архітекторам, вносили й свої місцеві традиції, тому можна зустріти в літературі й таку назву стилю - візантійсько-романсько-український.