Реферат: Авіаційні традиції України

Реферат: Авіаційні традиції України

План

Вступ

1.  Генеральний конструктор П.В. Балабуєв

2.  Сьогодення АНТК ім. О.К. Антонова

Література

Вступ

Україна має великі авіаційні традиції. Серед літаків, які будувалися в різних країнах світу в різні часи, почесне місце належить конструкціям, створеним в Україні. Всім відомий літак «Ілля Муромець», розроблений киянином Ігорем Сикорськім на початку ХХ століття, велетень шестидесятих років - антонівський «Антей» (Ан-22), багатир восьмидесятих - «Руслан» (Ан-124) і ніким не перевершена «Мрія» (Ан-225) дев'яностих.

Зародження військової авіації теж починалося з України. Вранці 16 вересня 1910 року біля Кулікова поля, на околиці Севастополя, зібралися мабуть всі жителі міста. На краю поля стояв аероплан «Антуанета». Але глядачі були упевнені, що ця французька етажерка ніколи не злетить. Високий офіцер в морській формі підійнявся в кабіну, механік розкрутив пропелер і відбіг вбік. Люди, затамувавши подих, спостерігали, як аероплан покотився по зеленому полю і раптом, відірвавшись від землі, піднявся в повітря. Багатоголосе «ура» заглушило гуркіт мотора, вгору полетіли кашкети і капелюхи. Аеропланом управляв лейтенант Чорноморського флоту Станіслав Дорожінській, який по праву вважається першим військовим льотчиком Росії.

Ще у 1923 році в Україні була створена авіакомпанія «Укравоздухпуть». Високі показники її роботи стали основою для об'єднання "Укравоздухпуті" з російським «Доброльотом». Так у 30-х роках народився «Аерофлот».

Початком серійного випуску авіаційної техніки в Україні можна вважати будівництво в 1913 році на одеському заводі одного з місцевих банкірів перших п‘яти аеропланів «Фарман-4». З тієї пори минуло багато часу, авіабудівництво в Україні мало свої злети та падіння, центр цієї промисловості перемістився в Київ, Харків та Запоріжжя.

В області літакобудування безумовним лідером вважається Авіаційний науково-технічний комплекс ім. О.К. Антонова (АНТК ім. О.К. Антонова), який протягом багатьох років свого існування спроектував цілий ряд літаків сімейства Ан. Зокрема, протягом останніх років були створені нові модифікації літаків Ан-74ТК-200, Ан-74ТК-300 і нові регіональні літаки Ан-38, Ан-140, Ан-70. Не менше геніальний і АН-148 - останнє творіння конструктора Балабуєва. Перший політ АН-148 відбувся в грудні 2004 року. Вже тоді фахівці не сумнівалися, що цей літак стане справжньою сенсацією на авіаринку. Унікальна машина пройшла випробування навіть в умовах надхолодного клімату, коли на поверхні літака навмисно нарощували лід завтовшки 40 мм. Витримав АН-148 і жару, і випробування на високогір'ї.

1. Генеральний конструктор П.В. Балабуєв

Після смерті Олега Костянтиновича Антонова, в 1984 році генеральним конструктором КБ ім. Антонова став Петро Васильович Балабуєв.

Петро Васильович Балабуєв народився 23 травня 1931 року в хуторі Валуйськ Луганської області. З 1954 року, після закінчення Харківського авіаційного інституту він працював в конструкторському бюро О.К. Антонова, а з 1984 р. очолив його. Він брав участь в створенні близько ста типів і модифікацій літаків «АН», Петро Васильович є автором більше сотні наукових робіт, двадцять з яких захищені авторськими свідоцтвами на винаходи і впроваджені в виробництво.

П.В. Балабуєв - Генеральний конструктор авіаційної техніки (1984), доктор технічних наук (1988), професор, Лауреат Державної премії СРСР (1974), Державної премії УРСР (1979), Герой Соціалістичної праці з врученням ордена Леніна (1975), Герой України з врученням ордена Держави (1999), заслужений діяч науки і техніки УРСР (1991). Він нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора (1966), орденом «За заслуги» III, II, I ступенів (1992, 1996, 1998 відповідно), орденом Дружби Російської Федерації (1998). Петро Васильович удостоєний звання «Почесний громадянин міста Києва».

Літаки «АН», одержуючи свою «путівку в життя» в Авіаційному науково-технічному комплексі ім. О.К. Антонова, вже півстоліття відомі у всьому світі. Віддаючи належне значенню цього підприємства, його удостоювали своїми відвідинами перші особи радянської держави - Хрущов, Брежнєв, Підгірний, Щербіцький, Горбачов та інші. Але то були, хоч і помітні, але все ж таки епізоди. Нині не проходить і тижня, щоб цю фірму не відвідала яка-небудь солідна делегація. Особливо прагнуть іноземці. «Антонов» ввійшов до першої «обійми» визначних пам'яток Києва і України в цілому. А причина ось у чому. В період, коли через відсутність фінансування і розриву господарських зв'язків, фактично припинили свою діяльність багато виробництв, НДІ і проектних організацій, фірма «Антонов» продовжувала створювати нову найскладнішу авіаційну техніку і «підтягувала» за собою сотні інших КБ, інститутів і заводів самих різноманітних галузей промисловості, причому як в нашій країні, так і за її межами.

Закінчивши літакобудівний факультет ХАІ в 1954 році, Петро Васильович відразу прибув до Києва і з групою таких же молодих інженерів приступив до роботи в ДКБ, яке очолював Олег Костянтинович Антонов. Йшов тільки другий рік перебування підприємства в столиці України після переїзду з Новосибірська, де КБ було засновано в 1946 році. В той період створювався АН-8 - перший в СРСР спеціалізований транспортний літак, передвісник всіх машин прославленого сімейства транспортників «АН». Молоді фахівці відразу включилися в цю найцікавішу, але й важку роботу. Тоді все робилося вперше, фірма розширялася, досвідчених конструкторів не вистачало. Не дивлячись на молодість, молоді фахівці проявляли свої здібності, одержували відповідальні завдання і швидко росли на своїх посадах. Балабуєв стрімко пройшов всі ступені кар'єри авіаційного інженера - за своє перше трудове десятиріччя він був рядовим конструктором, начальником майстерні, начальником складального цеху, провідним інженером по льотних випробуваннях, заступником головного конструктора і начальником філіалу ДКБ на серійному заводі в Ташкенті.

Робота в столиці Узбекистану стала однією з найяскравіших сторінок в трудовій біографії Петра Васильовича. Там під його керівництвом відбувався запуск в серійне виробництво найбільшого на той час в світі транспортного літака АН-22 «Антей». Особистий внесок Балабуєва в кінцевий успіх справи Батьківщина відзначила Золотою зіркою Героя Соціалістичної Праці. В 1965 року, коли йому було 35 років, Петра Васильовича призначають директором Київського механічного заводу - так тоді називалося ДКБ. На нього лягає величезна відповідальність за виконання найважливіших державних завдань по будівництву досвідних літаків, розширення виробничої і наукової бази ДКБ, рішення складних соціальних питань. Через декілька років П.В. Балабуєв - головний конструктор, перший заступник Генерального конструктора. Він очолює комплекс робіт із створення знаменитого на весь світ АН-124 «Руслана», який став гордістю всієї радянської авіапромисловості.

Всі ці роки стрімко розвивається авіаційна наука і техніка. Удосконалюється аеродинаміка, наука про міцність конструкцій літаків, з'являються новітні матеріали і технології, нові силові установки, впроваджуються сучасні методи організації виробництва, планування і управління, з'являється могутня обчислювальна техніка. Балабуєв в курсі всіх новин. Він чудово орієнтується в бурхливому інформаційному потоці, виділяє головне, розставляє акценти, організує впровадження в повсякденну діяльність фірми найважливіших наукових досягнень.

В 1984 році Петро Васильович буквально з рук свого вчителя, творця фірми, ім'я якого вона тепер носить, бере штурвал управління підприємством. Преса (газета «Соціалістична індустрія» від 19 березня 1986 р.) писала: «Балабуєв прийняв господарство на зльоті і продовжує набір висоти, проявляючи технічну сміливість на грані ризику».

Діяльність в новій якості Балабуєв починає з енергійних заходів по доведенню і організації серійного виробництва «Руслана». Під керівництвом Петра Васильовича буквально за 4 роки був розроблений, побудований і піднятий в небо універсальний надважкий транспортний літак АН-225 «Мрія», призначений для транспортування крупногабаритних виробів загальною вагою до 250 тонн, у тому числі і орбітального корабля ракетно-космічної системи «Енергія-Буран».

Літак АН-225 «Мрія» був внесений в Книгу рекордів Гіннеса. Він витримав суперництво з американським «Боїнгом-747-400» і по всіх показниках випередив його. Зараз існує лише один екземпляр «Мрії».

Шикуючись у величезну чергу, щоб побувати на борту «Мрії», американці задавали лише одне питання: «Це зробив Боїнг?». Вони свято вірили, що таку машину можуть побудувати лише в США. Але АН-225 створювався не для рекордів. Незабаром літак приступив до виконання своєї прямої роботи. 3 травня 1989 року «Мрія» стартувала з аеродрому Байконур, несучи на «спині» свій перший вантаж - повітряно-космічний літак «Буран» масою більше 60 тонн. Літак зробив декілька випробувальних польотів, результат перевершив всі очікування. Вже 13 травня ця унікальна транспортна система виконала безпосадочний переліт по 2700-кілометровому маршруту Байконур-Київ за 4 години 25 хвилин, при цьому її злітна маса складала 560 тонн.

Чи варто говорити, що для літака і його творців наступили зоряні часи. Київ, Париж, Ванкувер – це лише деякі з міст, де перед здивованими очима обивателів і фахівців з'явилася вражаюча уяву зв'язка двох літальних апаратів. Тоді про геніальний винахід Петра Балабуєва писали всі газети. Коли «Мрія» з «Бураном» прилетіли у Францію, на 38-й Міжнародний аерокосмічний салон в Ле Бурже, на них прийшли подивитися тисячі людей зі всіх кутків планети. Канадський Ванкувер примусив творців літака піднятися на сьоме небо від щастя. Сам прем'єр-міністр країни Брайан Малруні, побачивши політ АН-225, сказав: «Радянські авіатори, які прилетіли до Канади на своїх літаках, подарували нам свято».

Страницы: 1, 2