Курсовая работа: Інформаційна політика митних органів та роль юридичних підрозділів у її забезпеченні

У Митному кодексі України інформаційним відносинам присвячена гл. 4 „Інформування та консультування з питань митної справи”, яка містить лише 4 статті, а саме ст. 30 „Інформування щодо правил переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України”, ст. 31 „Інформація щодо нормативно-правових актів з питань митної справи”, ст. 32 „Надання текстів нормативно-правових актів та консультування з питань митної справи”, ст. 33 „Відповідальність за недостовірну інформацію”. Норми Митного кодексу України регламентують лише один з напрямів роботи митних органів при реалізації митної політики.

Основною нормативно-правовою базою формування, використання та захисту інформаційних ресурсів у митних органах є закони України та прийняті на їх основі підзаконні нормативні акти.

Закон України „Про Національну програму інформатизації” визначає стратегію розв'язання проблеми забезпечення інформаційних потреб та інформаційної підтримки соціально-економічної, екологічної, науково-технічної, оборонної, національно-культурної та іншої діяльності у сферах загальнодержавного значення.

Згідно із законом України „Про Концепцією Національної програми інформатизації” метою Концепції є створення правових, економічних і організаційних умов для формування в Україні розвинутого інформаційного суспільства. Можна зробити висновок, що вона спрямована на захист інформаційної сфери і забезпечення подальшого розвитку дійсно сучасних, демократичних, незалежних інформаційних відносин, упровадження новітніх інформаційних технологій, зростання їх значення у житті суспільства.

Закон України „Про інформацію” регулює обіг інформації в Україні, визначає основні поняття інформаційної сфери України.

Закон України „Про звернення громадян” регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об’єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії громадських органів.

З метою поліпшення умов для розвитку демократії, реалізації громадянами конституційних прав на участь в управлінні державними справами і на вільний доступ до інформації про діяльність органів виконавчої влади, а також забезпечення гласності та відкритості діяльності цих органів була прийнята постанова Кабінету Мінстрів України „Про Порядок оприлюднення у мережі Інтернет інформації про діяльність органів виконавчої влади”.

На основі та на виконання цих законів прийнята ціла низка відомчих нормативних актів Державної митної служби України (далі ДМСУ), таких як наказ ДМСУ „Про інформаційне сприяння засобам масової інформації з митної тематики ”, наказ ДМСУ „Про затвердження Порядку роботи з повідомленнями, що надходять за телефоном довіри Держмитслужби України”, наказ ДМСУ „Про затвердження Положення про Управління інформаційного забезпечення та митної статистики” тощо.

Всі ці нормативні акти регулюють інформаційні відносини у митних органах України, однак їх система є досить розгалуженою і виникають складнощі із застосуванням цих актів і у визначенні навіть на теоретичному рівні засад інформаційної політики митних органів і визначення векторів її розвитку. На мою думку, необхідним є створення програм розвитку інформаційної політики митних органів України, наприклад, по зразку митних органів Російської Федерації, де діє Наказ Державного митного комітету Російської Федерації „О Концепции информационной безопасности таможенных органов российской Федерации” від 31.12.1998 р., який визначає перспективи розвитку інформаційної безпеки митних органів Російської Федерації до 2010 року. Наказ Державного митного комітету Російської федерації „О Концепции информационно - технической политики Государственного таможенного комитета Российской Федерации” від 21.09.2001 р. визначає систему поглядів на розвиток інформаційно-технічної інфраструктури митних органів Російської Федерації.

Отже, можна зробити висновок, що існує великий масив правового матеріалу, який визначає порядок обігу інформації, напрями інформаційної політики на загальнодержавному рівні, яким повинна відповідати і інформаційна політика митних органів. Однак, на сьогоднішній день відсутній нормативний акт, який би визначив перспективи розвитку інформаційної політики з урахуванням специфіки користування інформацією в митних органах в умовах глобалізації інформаційних процесів. Реалізація інформаційної політики, на мій погляд, перш за все, може бути здійснена шляхом створення відповідної законодавчої бази, яка є основою для її практичної реалізації, і, звичайно, розробки конкретних цільових програм по окремих напрямах інформаційної політики в митних органах.

1.3 Головні напрями інформаційної політики митних органів України

Інформаційна політика є важливою складовою розвитку і функціонування митних органів. Основним засобом, що забезпечує функціонування інфраструктури і взаємодію суб'єктів інформаційного простору митних органів, є система обігу інформації, професійні кадри, інформаційні і телекомунікаційні технології по отриманню, розповсюдженню і використанню інформації.

Рішення основних задач інформаційної політики повинне здійснюватися за допомогою різних форм впливу на наступні об'єкти інформаційної сфери:

- правову базу інформаційних відносин;

- систему інформування і застосування інформаційних ресурсів;

- регіональну, загальнодержавну і міжнародну співпрацю;

- системи забезпечення інформаційної безпеки і т.д.

Основні напрями інформаційної політики митних органів повинні бути розроблені з урахуванням положень Концепції національної програми інформатизації. Метою визначення основних напрямів інформаційної політики митних органів є встановлення системи пріоритетів, яка дозволить максимально ефективно використовувати матеріальні, фінансові, трудові і інші ресурси при розробці і реалізації митними органами конкретних заходів і програм в інформаційній сфері, що забезпечують умови стабільності і подальшого розвитку інформаційної інфраструктури митних органів.

Виходячи з положень Концепції національної програми інформатизації та теоретичних відомостей про інформаційну політику митних органів України основними напрямами інформаційної політики митних органів можна визначити:

1) правове врегулювання відносин, які виникають під час формування, використання і захисту інформаційних ресурсів у галузі митної справи;

2) гармонізація нормативно - правової бази у галузі митної справи щодо інформаційних ресурсів відповідно до міжнародних митних норм;

3) визначення і удосконалення структури і складу інформаційних ресурсів в митних органах України;

4) управління інформаційними ресурсами в галузі митної справи;

5) забезпечення інформаційної безпеки шляхом створення комплексної системи захисту інформації для запобігання несанкціонованому доступу і підтримки належного рівня захисту національних ресурсів;

6) вдосконалення системи управління інформаційним комплексом і взаємодії із засобами масової інформації, зокрема:

- створення умов для формування інформаційної індустрії митних органів України;

- забезпечення доступу до державних інформаційних ресурсів, зокрема розвиток системи єдиного інформаційно-правового простору митних органів на території України;

- вдосконалення системи інформування населення про діяльність митних органів;

- упровадження єдиної іміджевої позиції і моделі митних органів України.

7) робота із засобами масової інформації, зокрема:

- забезпечення стійкого теле- і радіомовлення, що висвітлює роботу митних органів на території їх дії та за її межами з метою формування позитивного образу митних органів України;

- оптимізація співпраці із з телерадіокомпаніями;

- розвиток відомчих друкованих засобів масової інформації і поліграфічної бази;

- створення відомчих теле- і радіопередач;

- формування, розвиток системи досліджень засобів масової інформації, що висвітлюють діяльність митних органів України;

- розвиток Інтернет - мереж і використання їх для забезпечення інформаційних потреб митних органів;

- створення, розвиток систем інформаційної підтримки взаємодії громадян і митних органів;

- розвиток інфраструктури формування і використання інформаційних ресурсів і технологій, що забезпечують публічний доступ до достовірної інформації про нормативні акти, митні правила і інші питання, що цікавлять громадян.

8) кадрова політика, включаючи:

- підвищення рівня професійної компетентності працівників митних органів, які є учасниками інформаційних відносин;

- створення і упровадження механізмів підвищення кваліфікації працівників інформаційної сфери в митних органах;

- вдосконалення системи дистанційної освіти і інших видів комп'ютерного навчання, зокрема систем масової підготовки і перепідготовки кадрів, створення систем навчання новим інформаційним технологіям.

9) упровадження сучасних форм і прийомів інформування про діяльність митних органів;

10) розробка і реалізація конкретних заходів і програм в рамках основних напрямів інформаційної політики митних органів.

Таким чином, можна зробити висновок, що інформаційна політика митних органів країни повинна бути спрямована на удосконалення механізму обігу інформації в митних органах та на створення сучасної та дієвої інформаційної інфраструктури митних органів.

Розділ ІІ. Організація реалізації інформаційної політики в митних органах України

інформаційна політика митний орган юридичний

2.1 Інформаційна мережа митних органів України: WEB-сайт Державної митної служби України, Єдина автоматизована інформаційна система, телефон довіри

Важливою складовою інформаційної сфери є інформаційна інфраструктура як сукупність систем, що забезпечують продукування, накопичення, зберігання та поширення інформаційних продуктів, виробництво засобів виробництва інформаційних продуктів та їх поширення, виробництво інформаційних технологій, сервісне обслуговування елементів інфраструктури та підготовку кадрів.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9