Курсовая работа: Форми митного контролю

Такими підставами вважаються відповідні відомості, що містяться в заявах і повідомленнях осіб, у матеріалах, що надійшли від інших митних органів, а також безпосереднє виявлення посадовими особами митного органу будь-яких ознак, які прямо чи непрямо вказують на те, що фізична особа приховує і не видає товари.

Рішення про проведення особистого огляду особи приймається начальником митного органу чи особою, яка його заміщує. Таке рішення оформляється письмовою постановою, а результати — окремим актом. У постанові зазначається конкретна посадова особа митного органу, якій доручено проведення особистого огляду.

Особистий огляд проводиться за участю понятих, а при необхідності — й фахівців (перекладача чи медичного працівника). Присутність при особистому огляді осіб, що не беруть участь у ньому і не мають до нього відношення, забороняється. Особи, що беруть участь в особистому огляді, повинні бути повнолітніми, і, за винятком медичного працівника, однієї статі з особою, що оглядається. Обстеження тіла особи, що оглядається, здійснюється тільки медичним працівником. Особистий огляд має проводитися в коректній формі, що виключає приниження особистої гідності і заподіяння неправомірної шкоди здоров'ю і майну особи, що оглядається, у межах, необхідних для виявлення прихованих фізичною особою при собі товарів [21.ст.7]

Шкода, заподіяна майну особи, що оглядається, неправомірними діями посадових осіб митних органів, які проводили особистий огляд, відшкодовується відповідно до чинного законодавства.

Особистий огляд проводиться в три етапи. Перший етап — підготовчий, він починається з моменту оголошення фізичній особі рішення начальника митного органу чи особи, що його заміщає, про проведення особистого огляду. Особі роз'яснюються його права й обов'язки в присутності понятих, а також пропонується добровільно видати товари, приховані від митного контролю.

Другий етап — основний, коли посадова особа митного органу повідомляє фізичній особі про початок безпосереднього особистого огляду, відбувається огляд речей, одягу і тіла фізичної особи, при необхідності їхнє дослідження.

 Спеціаліст, окрім медичного працівника, й перекладач не повинні бути присутніми у приміщенні, в якому проводиться особистий огляд, під час обстеження тіла особи, яка оглядається, а також у той час, коли особа знаходиться в натільній білизні або без одягу. Проведення фото-, кінозйомки і відеозапису в цей час у зазначеному приміщенні не допускаються.

Третій, завершальний етап особистого огляду, характеризується проведенням документального оформлення особистого огляду: складається протокол особистого огляду. Протокол підписують: посадова особа, що проводила особистий огляд, поняті, інші особи, що залучалися до проведення особистого огляду, фізична особа, щодо якої проводився особистий огляд.

У разі відмови оглянутої особи підписати протокол в ньому робиться відповідний запис про це, який засвідчується підписом понятих, що брали участь у проведенні особистого огляду, інспектора митниці і завіряється особистою номерною печаткою.

Навіть якщо особа, щодо якої проведено особистий огляд, відмовилася від підпису протоколу, третій примірник його передається такій особі, про що робиться відповідний запис у протоколі.

За результатами особистого огляду може бути порушена кримінальна справа чи справа про порушення митних правил. В такому випадку оригінал протоколу особистого огляду долучають до матеріалів справи (кримінальної або адміністративної), а копія залишається в митному органі. Протоколи особистого огляду реєструються у спеціальному журналі.

Повторний митний огляд. Митний контроль здійснюється не тільки в процесі митного оформлення, а й після пропуску товарів і транспортних засобів. Відповідно до вимог МК митний контроль може проводитися незалежно від факту пропуску товарів і транспортних засобів у будь-який час, якщо маються достатні підстави вважати, що є наявність порушення законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на митні органи.

Митні органи вправі перевіряти наявність товарів і транспортних засобів, проводити їхній повторний огляд, перевіряти ще раз відомості, зазначені в митній декларації, перевіряти комерційні документи й іншу інформацію, що стосується зовнішньоекономічної та наступної комерційної діяльності з даними товарами і транспортними засобами.

На практиці проводиться як плановий, так і позаплановий митний контроль. У плановому порядку, наприклад, здійснюється валютний контроль за надходженням валютної виручки.

При позаплановому контролі митні органи вправі перевіряти наявність товарів і транспортних засобів, проводити їхній

 повторний митний огляд, перевіряти ще раз відомості, зазначені в митній декларації, перевіряти документи, що мають відношення до даних товарів. Так, повторний митний огляд може проводитися в будь-який час з метою виявлення фактів недостовірного декларування товарів, що вже пройшли митне оформлення, ухилення від сплати митних платежів чи здійснення інших митних правопорушень.

Підставою для ухвалення рішення про проведення повторного митного огляду після випуску товарів і транспортних засобів можуть бути будь-які відомості про наявність порушення законодавства України чи міжнародного договору України, контроль за виконанням яких покладений на органи Державної митної служби [15.ст23]

Облік товарів і транспортних засобів. Формою митного контролю є також облік товарів і транспортних засобів у випадках:

— зберігання підприємствами товарів та інших предметів, увезених на митну територію України, під митним контролем;

— зберігання на митних ліцензійних складах;

— надходження товарів і продажу їх безмитними магазинами, ліквідації безмитних магазинів;

— використання конфіскованого митними органами України майна, валюти та цінностей, безхазяйного майна, товарів та інших предметів, за якими не звернувся власник до кінця строку зберігання тощо.

Так, передання товарів на склад товарів та транспортних засобів для зберігання під митним контролем здійснюється у присутності посадової особи митного органу, уповноважених осіб підприємства та у відповідних випадках — власника складу. Факт такого передання обов'язково фіксується в акті.

Акт заповнюється у трьох примірниках: перший примірник залишається у справах митного органу; другий призначається для власника складу (у відповідних випадках); третій примірник призначається для підприємства (посередника).

Заява на ім'я начальника митного органу, акт та всі документи, що подаються в даному випадку (зовнішньоекономічний контракт, картка обліку суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності, товаросупровідні документи, договори та ін. ) перебувають на контролі в митному органі.

Власник митного ліцензійного складу також зобов'язаний вести облік (у тому числі, на окрему вимогу митного органу, автоматизований) і подавати митним органам звіт щодо товарів, які зберігаються на складі. Згідно з Положенням про порядок відкриття та експлуатацію митних ліцензійних складів, затвердженим наказом Держмитслужби України від 31 грудня 1996 р. № 592, при надходженні товарів на митний ліцензійний склад такі товари повинні бути задекларовані, а також зареєстровані власником складу в складських документах за формою, встановленою митницею.

В них, зокрема, зазначаються: дата, № ВМД, найменування вантажу, вага, кількість місць, номери транспортного засобу та товаросупровідного документа (накладної, СМR) та інші відомості. Для розміщення товарів у митному режимі митного складу власник митного ліцензійного складу незалежно від вартості декларованих товарів подає митному органу ВМД, заповнену в установленому законом порядку.

Спеціальний порядок обліку та звітності з метою впорядкування діяльності безмитних магазинів встановлено й для товарів, що надходять та реалізуються через магазини безмитної торгівлі ( постанова Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003р. №1089 «Про затвердження Порядку відкриття і ліквідації магазинів безмитної торгівлі та правил Продажу товарів магазинами безмитної торгівлі» та наказ Держмитслужби України від 31 липня 2003р. №512 «Про затвердження форми звіту про рух товарів умагазині безмитної торгівлі»)Товари після надходження до безмитного магазину повинні бути задекларовані та зареєстровані власником безмитного магазину в електронній базі даних або у книзі обліку за встановленою формою. Книга обліку ведеться власником (керівником) безмитного магазину або уповноваженою ним особою, її сторінки нумеруються, прошиваються, вона підписується начальником митниці або його заступником та скріплюється печаткою митниці. Посадова особа митного органу підтверджує факт здійснення митного оформлення товарів, що надійшли до безмитного магазину, шляхом обведення заповнення граф у книзі обліку, ведення її без виправлень.

 При застосуванні електронної бази даних після кожного надходження товарів до безмитного магазину та їх реєстрації реєстри роздруковуються у двох примірниках. На друкованих примірниках посадова особа митниці, яка здійснила митне оформлення, проставляє відбиток особистої номерної печатки, а власник (керівник) безмитного магазину - відбиток печатки магазину безмитної торгівлі. Один примірник друкованих реєстрів передається митниці, другий залишається у власника безмитного магазину.

Записи про реалізовані товари та отримані кошти повинні робитися щоденно у спеціальних книгах або в реєстрах у друкованому вигляді. Форма спеціальної книги або реєстрів установлюється власником (керівником) безмитного магазину за погодженням з митницею.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8