Реферат: Система громадських центрів, установ і підприємств обслуговування
- ізоляція
від транзитного транспорту;
- організація
пішохідних шляхів, що зв’язують всі функціональні зони і елементи центру.
- До
найважливіших задач організації центру можна віднести::
- упорядкування
і диференціація просторової організації загальноміських функцій центру і функцій
житла, що зберігаються на його території;
- інтенсифікація
освоєння території центру;
- упорядкування
транспортних і пішохідних систем;
- збереження
і раціональне використання історично складеного міського середовища.

Рис.3
– Приклад вирішення
центру міста.
Рис.
4 - Форми плану загальних центрів - лінійна:
1 – Кан-Ерувіль, 2 – Зеленоград; -
компактна: 3 – Хельсінкі - Тапіола, 4 – Кельн - Харвейлер, 5 – Траси, Квебек.
2. Організація
мережі культурно-побутового обслуговування
У формуванні
структури сельбищної території в цілому, житлових районів і мікрорайонів
надзвичайно велике значення має система культурно-побутового обслуговування
населення.
Організація громадського
обслуговування створює умови для раціонального забезпечення потреб населення у
різних видах послуг.
Для тго, щоб ці підприємства
( заклади ) обслуговування були доступні всьому населенню міста, вони повинні бути
рівномірно розміщені по всій території міста, а також необхідна організація
структурної системи розміщення культурно-побутових закладів і органічний
взаємозвязок з планувальною структурою міста.
Чим частіше відвідується
ці заклади тим ближче вони повинні бути до споживача, і навпаки, заклади, які відвідуються
порівняно рідко, можуть мати більший радіус обслуговування, Система обслуговування
повинна охоплювати як сельбищну так і промислову зони міста, і його околиці (
передмістя ).
У практиці проектування
сучасних населених місць добре зарекомендувала себе так звана ступінчата система
обслуговування.
Згідно з цією системою
обслуговування культурно-побутові заклади залежно від місця їх розташування в місті
умовно поділяються на ступені.
Зміст ступінчатої
системи обслуговування полягає у тому, щоб створити послідовну низку закладів, які
обслуговуючи визначений контингент населення, відповідно закріпляли б структурне
членування міської території, Організація обслуговування населення за ступінчатою
системою і структура території міста залежать від його величини.
Адмінстративно-господарські
і громадські споруди на території міста розташовують залежно від їх значення;
заклади загальноміського значення в основному розташовують у центральній
частині міста а заклади районного значення і мікрорайонного значення – у районах,
які вони обслуговують.

Рис.5 - Схема
триступінчастої побудови системи
культурно-побутового
обслуговування житлового району:
1
- центр жит-лового району; 2 - центр мікрорайону; 3 - блок обслуговування групи
будинків; 4 - радіус обслуговування.

Рис. 6. - схема
побудови системи культурно-побутового обслуговування у житловому районі на 60
тис. жителів:
1 - заклади періодичного обслуговування;
2 - заклади щоденного обслуговування; 3 - заклади первинного обслуговування; 4
- кінотеатр; 5 - універмаг
Обєкти мережі установ
і підприємств культурно-обслуговування охоплюють:
-
навчально – виховні установи;
-
установи культури, мистецтва та культові
споруди;
-
установи охорони здоров я, спортивні та
фізкультурно – оздоровчі, масового відпочинку і туризму;
-
підприємства торгівлі, громадського харчування,
побутового обслуговування та комунального господарства.
Сукупність мереж
установ і підприємств обслуговування утворює єдину систему обслуговування, яка є
важливим елементом соціальної інфраструктури міських і сільських поселень.
Основною вимогою
до розміщення цих установ та підприємств
обслуговування в
поселеннях є створення зручних умов для одержання населенням необхідного виду,
рівня та якості послуг.
Це потребує
вирішення містобудівних завдань розміщення одного чи комплексу установ та
підприємств обслуговування з урахуванням величини міста.
Обєкти обслуговування
залежно від характеру, кількості та рівня розвитку їх послуг, частоти звернення
населення до них поділяються на установи і підприємства повсякденного,
періодичного ................. та епізодичного обслуговування.
До об’єктів з повсякденним
обслуговування належать установи і підприємства, якими населення користується щоденно.
До них належать: дитячі ясла і садки, школи, продовольчі й промтоварні
магазини, їдальні, кафе, аптеки, ательє побутового обслуговування (ремонтні
майстерні, приймальні пункти). Це – установи мікрорайону, радіус обслуговування
їх приймається в межах 350...500 м. Повсякденне обслуговування населення
всередині мікрорайону здійснюють також установи груп житлових будинків з
радіусом обслуговування до 200 м.
До установ періодичного
попитуу належать будинки культури, клуби, кінотеатри, бібліотеки,
торговельні центри, ресторани, установи зв’язку (пошта, телеграф), поліклініки,
пологові будинки і районні лікарні, спортивні центри (спортивні зали, плавальні
басейни, спортивні тренувальні майданчики). Це – установи житлового району,
радіус обслуговування їх становить 1000...1200 м, що дозволяє дійти до них
пішки за 15...20 хв, не користуючись послугами транспорту.
До установ епізодичного
попитуних належать: адміністративні й господарські заклади, палаци культури,
музеї, виставки, театри, цирки, концертні зали, великі кінотеатри, міські
спортивні центри (стадіони, плавальні басейни, водні станції), міські
торговельні центри, спеціалізовані лікарні й медичні центри, наукові й
навчальні центри. Всі ці заклади мають загальноміське, обласне, а іноді й
республіканське значення. Під’їзд до них здійснюється засобами масового
транспорту.
Навчально
– виховні установи
До них відносяться:
дитячі дошкільні установи ( дитячі садки, ясла-садки ), школи ( початкові,
неповні середні, середні загальноосвітні школи, школи-інтернати при
загальноосвітніх школах, станція юних натуралістів,дитяча школа мистецтв,
музична школа, проф.-тех. училища, середні спеціальні навчальні заклади, вищі
навчальні заклади.
Рівень забезпеченості
дітей дошкільними установами приймається в межах 85 %, у тому числі для дитячих
ясел-садків з денним перебуванням дітей — 70 %, для дитячих ясел-садків
цілодобового перебування дітей, спеціалізованих та оздоровчих - 15 %.
Дитячі
дошкільні установи розміщуються на відокремлених ділянках з відступом від
червоних ліній не менше ніж 25 м. Розрив від меж ділянок дитячих ясел-садків до
стін житлових будинків повинен бути не менше 10 м, до будівель комунальних підприємств — не менше 50 м. Будинки дитячих ясел-садків в районах
садибної забудови слід розміщувати з розривом від інших будівель і споруд не
менше 50 м.
Розміри
земельних ділянок для дитячих дошкільних установ слід визначати із розрахунку
30-45 м2 на 1 місце
Школи розміщуються
на відокремлених ділянках з відступом від червоних ліній не менше ніж 25 м,
Розрив від меж шкільних ділянок до стін житлових будинків повинен бути не менше
10 м, до будівель комунального призначення - не менше 50 м
Розміри
земельних ділянок для шкіл визначаються з розрахунку: для міських шкіл на 18 –
36 класів ділянки 1,9 – 2,6 га.
Вищі навчальні заклади
розміщуються у сельбищ-них та приміських зонах міст, а також науково-навчальних
центрах, де навчальні заклади та науково-дослідні інститути є основною
містоутворюючою базою. Навчальні центри та окремі вищі заклади повинні мати
зручні транспортні зв'язки з містом і розміщуватись на відстані не більше як
30-40 хв. транспортної доступності міського центру.
Орієнтовні розміри
території для університетів, технічних і сільськогосподарських вищих закладів
на 1 тис. студентів рекомендується передбачати 4-7 га території. Для медичних і фармацевтичних вищих навчальних закладів - 3-5 га, для гуманітарних — 2-4 га на 1 тис. студентів.
Розміри ділянок
спортивних зон для вищих навчальних закладів передбачаються з розрахунку 2 га па 1 тис. студентів.
Установи
культури, мистецтва та культури
До них
відносяться: клуби різних типів та Будинок культури, бібліотеки, кінотеатри та
відеосалони, театри, кіноконцертні зали, цири, виставочні приміщення, музеї,
культові соруди та інш.
Ці установи відіграють
важливу роль у формуванні архітектурних ансамблів населених пунктів,
розміщуються, як правило, на території громадських центрів,
Нормативи
розрахунку та умови розміщення установ культури і мистецтва приймаються згідно
з ДБН 360-92** .
Установи
охорони здоров я, спортивні,фізкультурно-оздоровчі та масового відпочинку і
туризму
Установами
охорони здоров¢ я є :
лікарні та медичні центри різного профілю, поліклініки, фельдшерсько-акушерські
пункти, амбулаторії, медпункти, аптеки, станції швидкої допомоги, молочні кухні
та їх роздавальні пункти.
Установи охорони
здоров'я розміщуються на ділянках, сприятливих за санітарно-гігієнічними якостями,
наближених до зелених масивів та віддалених від магістралей з інтенсивним рухом
транспорту та інших джерел шуму та забруднення. Міські лікарні розміщуються
поблизу міських садів, парків та лісопарків на відстані не більше 200 м від найближчої зупинки громадського транспорту.
Страницы: 1, 2, 3 |