Лабораторная работа: Розрахунок водопроводу і водопостачання для потреб міста
з урахуванням
втрат напору в можливих напрямках руху води від вододжерела до диктуючої точки:
(2.18)
(2.19)
(2.20)
Водонапірна башта
призначена для:
регулювання
нерівномірності водоспоживання;
збереження
недоторканого запасу води на гасіння однієї зовнішньої та однієї внутрішньої
пожежі протягом 10 хвилин з урахуванням максимальних витрат на інші потреби;
підтримання
необхідного напору у водопровідній мережі.
Необхідний напір
води створюється завдяки гідростатичному напору води з баку башти. Тобто
залежить від висоти його встановлення. Тому бажано водонапірну башту
встановлювати на самій високій точці мережі, тоді з урахування рельєфу
місцевості можна фактичну висоту башти проектувати меншою.
Слухач повинен
вибрати на плані мережі місце встановлення водонапірної башти.
Об’єм баку
водонапірної башти визначається відповідно до п.9.1 [4] як сума регулюючого та
недоторканого запасу.
, м3
(3.1)
де Wрег
- регулюючий об’єм баку, м3;
WНЗ - об’єм
недоторканного запасу води, м3.
Регулюючий об’єм
баку водонапірної башти призначений для регулювання нерівномірності
водоспоживання, тобто різниці між подачею насосів насосної станції ІІ підйому
та водорозбору з мережі. Якщо подача насосів перевищує водоспоживання вода
надходить до баку башти. При підвищенні водозбору - накопичена у баці вода
поступає до мережі додатково до подачі насосів.
Регулюючої частини
баку визначається за графіком нерівномірності водоспоживання та графіком режиму
роботи НС-ІІ. У випадках коли немає графіків використовується методика наведена
у [4].
Приймаємо Wрег = 0,1 · Qрозр = 0,1 · 4755 ≈ 430 м3 (3.2)
Недоторканий запас
води баку водонапірної башти складає
м3, (3.3)
де
м3
- запас води,
необхідний на t = 10 хвилин гасіння пожежі, поки не включаться до роботи пожежні
насоси - підвищувачі, що забезпечать подачу пожежних витрат води в мережу (п.9.5
[4]);
м3
- запас води, що
необхідний на потреби населеного пункту та виробничого підприємства в годину
максимального водоспоживання (без урахування витрат води на прийняття душу
робочими на підприємстві) протягом t = 10 хвилин ([4] п.9.5).
Об’єм баку
водонапірної башти складає:
м3.
(3.4)
Водонапірна башта
повинна бути встановлена на самій високій точці мережі, тобто проектуємо її в
вузлі 5.
Висота
водонапірної башти складає
м, (3.5)
де =22 м - втрати напору (до
пожежі) в мережі;
м - вільний
напір в диктуючій точці;
- геодезична
відмітка диктуючої точки (визначаються за генеральним планом), м;
- геодезична
відмітка встановлення водонапірної башти (визначаються за генеральним планом),
м.
Приймається типова
безшатрова залізобетонна башта з стальним баком. (проект ЦНДІЕП) висотою 42 м
та об’ємом баку 500 м3 (додаток 6).
Знаючі обсяг
типового баку водонапірної башти, визначається його діаметр
м, (3.6)
де = 500 м3 - об’єм
баку типової водонапірної башти.
Знаючі діаметр
типового бака, визначається його висота
м. (3.7)
4. Розрахунок резервуарів чистої води
Загальний об’єм
резервуарів чистої води складається з величини регулюючого об’єму та об’єму
недоторканного запасу води ([4], п.9.1).
Регулюючий об’єм
резервуарів (4.1) складає
м3,
(4.1)
Недоторканий запас
води в резервуарах (4.2) складає
м3,
(4.2)
де
м3
- запас води,
необхідний на t = 3 години гасіння пожежі (п.9.4 [4]); =
40 л/с - витрата води на пожежогасіння;
м3
- запас води, що
необхідний на потреби населеного пункту та виробничого підприємства в годину
максимального водоспоживання (без урахування витрат води на прийняття душу
робочими на підприємстві) протягом t = 3 години ([4] п.9.4, 2.21, 2.24).
Загальний об’єм
резервуарів чистої води складає (4.3)
м3.
(4.3)
Відповідно до п.9.21
[4], приймається (додаток 7) два типових залізобетонних резервуари (проект
Союзводоканалпроект) розмірами кожного:
об’єм - 1500 м3;
довжина - 18 м;
ширина - 18 м;
глибина - 4,84 м.
5. Підбір насосів для насосної станції першого підйому
Насосна станція
першого підйому працює в рівномірному режимі та подає воду через очисні споруди
до резервуарів чистої води. При цьому за добу насоси повинні подати 100% води (Qрозр). Тобто кожен час насосі подають РНС-І=
100/24 4,17%. Режим работи НС-І
під час пожежі не змінюється.
Для підбору
насосів необхідно знати їх розрахункові параметри: розрахункову витрату води Qн
та розрахунковий напір Нн.
Розрахункові
витрати для насосів складають:
до пожежі (5.1)
м3/год,
(5.1)
де 4,17 -
щогодинна подача води насосами,% від розрахункової
витраті води, що визначалась в п.1.4 за формулою (1.16);
при пожежі (5.2)
м3/год
(5.2)
або (5.3)
м3/год.
(5.3)
Розрахунковий
напір насосів для насосної станції першого підйому складає:
до пожежі (5.4)
м, (5.4)
де - втрати напору в
водоводах, що з’єднають насосні станції, м;
= 194 м - геодезична
відмітка встановлення насосної станції першого підйому (визначаються за
генеральним планом);
= 195,5 м - геодезична
відмітка встановлення насосної станції другого підйому (визначаються за
генеральним планом).
Запроектоване
прокладання водоводів в дві лінії, при цьому кожна розраховується на пропуск
70% розрахункової кількості води, тобто для кожного водовода
л/с.
Водоводи
прокладають діаметром
мм.
До пожежі втрати
напору в водоводах (7.5) складають
м, (5.5)
де А = 2,638 × 10-6 -
питомий опір труб водоводу (додаток 8), приймається в залежності від діаметру
труб водоводу;
= 250 м - довжина
водоводу (визначається за генеральним планом), м.
при пожежі (5.6)
м, (5.6)
де
м
- втрати напору в
водоводах при пропуску витрат води на пожежогасіння, м;
л/с
- витрати води водоводу
при пожежі.
Насосна станція
першого підйому проектується за принципом низького тиску ( ), таким чином:
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9 |